Визначні пам’ятки архітектури України.

Крупа Т. М., зав. реставраційної майстерні Музею археології та етнографії Слобідської України ХНУ ім. В. Н. Каразіна, м. Харків Херсонська область


ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ

 

  • Херсонська фортеця

Херсонська фортеця була закладена 8 вересня 1778 року за проектом головного архітектора Адміралтейств-колегії М.Ветошнікова. Визначною пам'яткою архітектури міста став ансамбль Палацової площі, розташованої в центрі фортеці. Вона була оформлена з півночіпалацом Потьомкіна, зі сходу — будівлею монетного двору, з півдня— арсеналом,а із заходу — Катерининським собором. З них досі збереглися лише Катерининський собор, Арсенал, пороховий льох, а також дві брами: Очаківська та Московська.

 

Очаківська та Московська брами Херсонської фортеці є одними з найстаріших споруд міста, що збереглися до наших днів. Брами повністю ідентичні одна одній, мають арочну конструкцію, складені з добре обробленого інгулецького вапняку, декоровані пілястрами й аттиком.

 

  • Корсунський чоловічий Богородний монастир

Православний монастир у селі Корсунка, біля Нової Каховки. Заснований  1784 рокустарообрядцями, які втекли на південь від переслідувань офіційної Православної церкви. У другій половині XIX ст.приєднаний до православ'я. За часів Радянської влади закритий, частина споруд зруйнована.
 

  • Фортеця Тягин

Фортеця XV–XVII ст. (с. Тягинка Бериславськогорайону). Залишки оборонних споруд на березі Дніпра належатьдо литовських і турецьких часів. Ще в XIV ст на острові Велике городище був побудований литовський замок Тягин з трьома круглими баштами по кутах.  1491 року, після захопленняцих земель, кримський хан Менглі-Гирейперетворивфортецю Тягиннаопорнийпункт для набігів на українські землі. 1492 рокупід стінами Тягина запорозькікозаки  захопилиі знищилитурецький корабель, і цю подію  вважають однією з перших згадокпро козаків і датою заснування запорозького козацтва. Остаточно фортеця була зруйнована уXVIII ст. До наших днів збереглися рештки оборонних валів цитаделі та частини міських укріплень. 

 

  • Кам'янська Січ

Адміністративний і військовий центр запорозького козацтва у 1709–1711 рр.та 1728–1734 рр. Розташовувалася в гирлі річки Кам'янки на правому березі Дніпра (нині село Республіканець Бериславського району Херсонської області). Заснована  1709 рокузапорожцями— учасниками національно-визвольного руху під проводом гетьмана Івана Мазепи. 1711 рокубула зруйнована російськими військами, і  козаки були вимушені  перейти під протекцію кримського хана. Відновлена  1730 року, проіснувала до 1734 року. На Кам'янській Січі зберігся кам'яний хрест над могилою кошового отамана Костя Гордієнка, одного з авторів першої української Конституції. Кам'янська Січ була наступною й останньою із запорозьких Січей у межах Кримського ханства. Січ у Кам'янці простояла до 31 березня 1734 р. —дня виходу Війська Запорозького з кримського підданства, після чого відродилася остання з Січей —на р. Підпільна.

 

  • Олешківська Запорозька Січ

Олешківська Запорозька Січ, 1711–1728 рр. (м.Цюрупинськ). Заснована запорозькими козаками,  які під тиском російського царату перейшли під протекторат Кримського ханства. Була розташованапри впадінні річки Лазнюк у річку Конку. ІзОлешківською Січчю пов'язані імена видатних діячів історії України — кошового отамана Костя Гордієнка та сина гетьмана-емігранта Пилипа Орлика Григорія,майбутнього генерал-лейтенанта французької армії. 1728 рокуневдоволені утисками з боку татар запорожці залишилиОлешківську Січ. Землі під Січ були надані ханом Девлет-Гіреєм ІІ на прохання кошового отамана Кості Гордієнка. Заснована  1711 р.після зруйнування царським військом  1709 р.Старої Чортомлицької Січі.

 

Фортеця Січ розташувалася в урочищі Олешки, навпроти сучасного міста Херсона. Спочаткутериторія Олешківської Січі була незначною, проте  1712 року, після поразки Росії у війні з Туреччиною, запорозькі володіння поширилися на північ до річок Орель та Самара. Січ являла собою правильний чотирикутник з ровами й валами заввишки 1,5 метра, з редутами по кутах та брамою з північного боку. У центрі розташовувалися курені-напівземлянки. На захід від коша стояла церква Покрови Пресвятої Богородиці, зроблена з очерету, біля якої був цвинтар і криниця, де ніколи не замерзала вода.

 

  • Палац Фальц-Фейнів.

Фальц-Фейни —одна з найзаможніших і найвпливовіших родин Херсонщини початку XX ст. Вони не тільки піднеслина найвищий рівень розведення овець-мериносів і коней, землеробство і хліботоргівлю, але й залишили нащадкам всесвітньо відомий заповідник Асканія-Нова.

 

У другій чверті XIX ст. Гаврилівку купив Фрідріх Фейн. А  1896 рокуїї отримав у спадок 32-річнийОлександр Фальц-Фейн. Свій казковий палацв стилінеоренесансу Олександр Едуардович побудував, мабуть, у порубіжжя ХІХ–ХХ ст.

 

З південного і західного боку з палацом межував розбитий на складному рельєфі  дендропарк із системою каналів, озер і фонтанів.

 

ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСТЬ

 

  • Ратуша (Будинок польського магістрату), м. Кам'янець-Подільський

Ратуша в  Кам'янець-Подільському належить до цивільних будівель старого міста. Потреба в будівлі, де вирішували б усі питання життя міста, виникла після набуття Кам'янцем-Подільським 1424 року Магдебурзького права. Але достеменної дати зведення будинку не відомо. Окрасою вежі є годинник, встановлений у XVIII ст. Він мав два дзвони, які у 1753 р. відлив з міді та срібла відомий львівський майстер Теодор Полянський (про це свідчить напис на самих дзвонах).

 

  • Ансамбль Петропавлівського кафедрального костьолу, м. Кам'янець-Подільський

Ансамбль утворенийз кафедрального костьолу, дзвіниці, тріумфальних воріт і турецького мінарету. В ансамблі вдало поєдналися ознаки різних архітектурних стилів: ренесансу, бароко, неоготики. Петропавлівський кафедральний костьол зводили зпочатку XVIі до XVIII ст. Дзвіницюбудуваливпродовж  1646–1648 рр. Після завоювання міста турками  1672 рокукафедральнийПетропавлівськийкостьолбув пристосованийпід мечетьі тут було зведено мінарет.  1756 року місто було звільнено від пануваннятурків.

 

  • Хрестовоздвиженська церква

Дерев'яна церква у Кам'янці-Подільському під стінами Старої фортеці, на прибережній смузі річки Смотрич в урочищі Карвасари. За легендою, заснувати православну церкву під стінами кам'янецької фортеці запропонував гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Поранений у Хотинській битві 1621 року, гетьман на шляху до Києва проїжджав через Кам'янець-Подільський. Побачивши мури фортеці, він подумав, що їхня захисна сила стане ще міцнішою, якщо їх підтримуватимуть не тільки потужні скелі, а й віра. Тоді гетьман уявив дерев'яну, легку, як молитва, церкву, яку незабаром після цього і збудували на березі Смотрича. Церкву, що збереглася, звели 1799 року. Пам'ятка є яскравим твором подільської школи народного дерев'яного будівництва.

 

  • Скельний монастир ус.Бакота, урочище Монастирище.

Бакота —давня столиця «Русі Дольної». Так називали у XIII–XIV ст. територію між Дністром і Південним Бугом, яка входила до складу Галицько-Волинського князівства. Неподалік Бакоти над Дністром височить Біла гора, де ще у XII–XIII ст. на місці язичницького капища виник найдавніший печерний монастир Подільської землі: Бакотський скельний монастир. Монастир був зруйнований, вочевидь, під час татарської навали, а пізніше повністю похований під великим обвалом, який зійшов з верхньої частини схилу гори. Частина скельного монастиряразомз Михайлівською церквою збереглися на південно-західному схилі Білої гори. Бакотський печерний скельний монастир проіснував до 30-х років XV ст.,покиостаточно не його незруйнували. Занепад монастиря дослідники пов'язують з подіями польсько-литовської війни за Поділля 1431–1434 рр.

 

Бакотський монастир — найдавніша пам'ятка культових підземних споруд і поширення православ'я на Поділлі.

Dounload PDF

Відгуки читачів