Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

Електронна передплата!

Доступ до улюблених видань
у будь-який час,
за будь-який період,
з будь-якого пристрою!

Оформити передплату

Шокуюча реклама. Як захистити дітей

Ольга Адам

«Я ніколи нічого не пишу на стінах. Приїжджаючи до курортного міста, я ніколи не звертаю уваги на тих, хто пропонує житло на вокзалі або взагалі щось мені нав’язливо пропонує. Я ніколи не купую ніяких товарів тільки тому, що мені їх рекламували. Взагалі, не звертаю уваги на рекламу». Ви б хотіли, щоб так розмірковувала ваша дитина? Ця стаття про те, як її можна цього навчити. Принаймні, так би я рекламувала цей матеріал.


Шокуюча реклама. Як захистити дітей

Ольга Адам

«Я ніколи нічого не пишу на стінах. Приїжджаючи до курортного міста, я ніколи не звертаю уваги на тих, хто пропонує житло на вокзалі або взагалі щось мені нав’язливо пропонує. Я ніколи не купую ніяких товарів тільки тому, що мені їх рекламували. Взагалі, не звертаю уваги на рекламу». Ви б хотіли, щоб так розмірковувала ваша дитина? Ця стаття про те, як її можна цього навчити. Принаймні, так би я рекламувала цей матеріал.

Так, дійсно, реклама набридла й остогидла усім настільки, що викликає обурений гомін майже в будь-якій аудиторії. Матері грудних дітей помітили, що немовлята якось дивно реагують на початок рекламного блоку по телевізору. Дивляться, неначе заворожені, і стають немов безвільні. З одного боку, це зручно їх можна без перешкод перевдягати, годувати, вмивати... та будь-що з ними взагалі робити, що їм зазвичай не подобається. А з іншого боку (це їх неабияк занепокоїло), можливо, рекламодавці використовують якісь заборонені засоби ультразвук чи ефект двадцять п’ятого кадру? Нещодавно стало відомо, що в рекламі використовується такий заборонений прийом, як нейролінгвістичне програмування (НЛП), та немовлята поки що не розуміють слів, тому поки що невідомо, чим же так приворжують рекламні ролики малих дітей і навіть домашніх тварин. Деякі матері навіть намагались порушити карну справу, подавши до суду, та поки що марно. Заклики заявити до суду я чула і в аудиторії, де зібрались представники гендерних організацій України та Білорусії. Серед присутніх були керівники приватних юридичних фірм. Вони з ентузіазмом підхопили ідею закликати до відповідальності «творців» рекламного ролика, у якому на кормі корабля чоловік випускає з рук свою дівчину заради пакетика з чіпсами. Такі ж заклики, але ще більш емоційні, гучні й обурені лунали вже в аудиторії вчителів проти паскудного рекламного ролика, в якому чоловік, забруднений випадковим птахом, випиває рекламований продукт, піднімається неначе, «на крилах», над тим птахом і намагається забруднити його тим самим «природним» способом. Я також не можу зрозуміти ні того, яким збоченим повинен бути розум, щоб вигадати на стільки достобіса огидний сюжет, ні того, яким потрібно бути нікчемним бізнесменом, щоб викликати роздратування проти власного товару, та ще й за власні гроші. Але найбільше я не розумію, навіщо ту дратівливу рекламу взагалі дивитись. Як пояснив мені кандидат соціологічних наук Володимир Свєтлов, реклама такого характеру має на меті шокувати глядача, тому що, по-перше, шокованим людям простіше нав’язувати свою думку, а по-друге, наші горе-рекламісти просто копіюють моду своїх західних колег на використання в рекламі заборонених епатажних тем. Не за горами ті часи, коли у нас, як і в західній рекламній індустрії, з’явиться надмірно жорстока чи відверто «чорна» реклама. Але сучасна статистика повідомляє і про гарну новину: в українського споживача повільно, але впевнено формується своєрідний «захисний шар відторгнення» у сприйнятті реклами. 90 % респондентів, опитаних дослідниками-піарщиками, не можуть згадати рекламовану продукцію, рекламні сюжети якої їм не сподобалась, та й взагалі її починають дедалі активніше не любити. Бо, за статистикою, кожен другий рекламний ролик так чи інакше принижує споживача. Величезна кількість молодих споживачів узагалі раз і назавжди відмовляються від перегляду телевізорів. Ті, хто їх мав, викидають або продають ненависне й вороже «око маніпуляції», а ті, хто тільки-но починає окреме від батьків життя, взагалі не купують телевізорів. Натомість купується великий екран та DVD-пристрій. 89% молоді і людей середнього віку крупних міст країни дивляться фільми без реклами, які до того ж можна дуже зручно зупинити, перемотати або переглянути ще раз. Усе інше новини, курси валют, погоду вони дізнаються з Інтернету чи з мобільного. Серіали, численні, безглузді ток-шоу, реаліті «мило» здебільшого не цікавлять зайнятих людей. У них немає давньої і міцної звички о дев’ятій годині обов’язково вмикати новини, в суботу зранку «Ранкову пошту», а в новорічну ніч «Голубий вогник». А якщо і була вони її поступово позбулися і не перечікують рекламу під час концерту чи фільму. Вони просто і безжально відмовились від впливу на себе. І самі вирішують, що їм дивитись і що їм купувати. Вони проголошують приблизно так: «Я не надто вникаю у підтекст оточуючої мене реклами надто багато честі для неї. Начебто читати й думати не розучився, тому взяв собі за правило орієнтуватися сам». (З листа Віталія Тихонюка, м. Київ)

Задля експерименту я все-таки вирішила сісти уважно продивитись декілька рекламних блоків можливо, якийсь товар усе-таки сподобається. І ось результати. Засоби для волосся. Колись закінчила перукарські курси, тому точно знаю, що майже всі шампуні однакові. Різниця лише в тому, скільки грошей вкладено в рекламну кампанію, а отже, у ціну. Так-так, покупець сам оплачує рекламну кампанію придбаного товару. Тобто я хочу сказати, що це вивчається у курсі «Основи економічних знань» будь-якого гуманітарного ВНЗ. На етикетках (за близького ознайомлення) рекламованих солодощів, соків, молочних продуктів та напівфабрикатів значаться такі хімічні інгридієнти, консерванти та канцерогени, яких я б не хотіла допускати в організм своїх близьких. Тому їх також безглуздо мені пропонувати. Зрозуміло ж, що не можна виготовити товари довготривалого зберігання без застосування шкідливих речовин. До речі, це вивчається в шкільному курсі «Основи споживчих знань». Я маю історично-правову освіту, тому політична реклама на мене не діє. Мобільного оператора також не зміню ні за які вигідні тарифи, бо не маю часу переписувати двісті-триста контактних телефонів і не маю грошей, щоб усім їм повідомити свій новий номер. До чого це я веду? Повірте, це зовсім не самовихваляння. Я щиро хочу допомогти усім шокованим рекламою звільнити себе від маніпуляцій свідомістю. Я хочу, щоб якомога більше людей зрозуміли: дивитись рекламу дорого. Саме вона змушує людей купувати непотрібні товари. Існують спеціальні факультети та спеціальні посібники, які навчають грамотно маніпулювати споживачем, вигідно просувати «асортиментний», «супутній», «слабкий» та багато інших видів товарів чи послуг, без яких можна спокійно обходитись. Дивитись неякісну і направлену на збудження найрізноманітніших людських інстинктів рекламу шкідливо для неосвіченого розуму і незахищеного ока, тобто дітям. Дитина швидко звикає до впливу, і їй буде дуже важко навчитись самій приймати рішення. Ось у чому лихо. А зовсім не в тому, що в роликах міститься щось неприємне чи аморальне, хоча і в цьому також. І доки ми будемо думати, що, подавши в суд на певного виробника і навіть вигравши справу, ми обмежимо цей вплив, хоч якось зможемо запобігти тому лихові, що вже відбувається, ситуація ніяк не зміниться. Треба змінювати і ставлення до ситуації. І для цього не обов’язково рішуче викидати з вікна телевізор, можна, навпаки, рішуче сісти перед рекламою із власними дітьми і пояснити їм «користь» і вартість кожного рекламованого товару і дурість та хитрість розрахунків рекламістів. Можна, здобувши навчальні програми (вони вже є), ввести в школі курс «Основи споживчих знань» і самій додати собі годин або запропонувати колезі. Навіть якщо неможливо знайти навчальні програми і немає змоги ввести додаткові заняття, цим можна займатись на виховних годинах. Діти люблять розплутувати усілякі махінації та пильнувати за справедливістю, тому через одне-два заняття ви самі будете диву даватись, як вони краще, ніж на уроках, захлинаючись від захвату, розповідають, які існують хитрощі у мобільних операторів або чому не можна вірити «кредитним» рекламам. А ми будемо чекати на ваші розповіді про це. Доки ринок реклами буде повільно йти своїми хибними шляхами до цивілізованих методів, нам не можна сидіти склавши руки, гадаючи, що цивілізований споживач сформується сам по собі і своєю «гривнею» нарешті почне голосувати проти неякісного і непотрібного товару та проти власного приниження.

 

Відгуки читачів