Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

Електронна передплата!

Доступ до улюблених видань
у будь-який час,
за будь-який період,
з будь-якого пристрою!

Оформити передплату

Примхи краси, або Пластична операція без скальпеля хірурга

Наталя Шубенко

Дивимося в люстерко. Зітхаємо, виявивши чергову зморшку, сиву волосину, пігментну пляму. Везе ж красуням, зліпленим за образом та подобою ляльки Барбі: шкіра гладенька, риси досконалі, ноги «від корінного зуба»! I чому я не така? Утім, можливо, и не потрібна мені краса, адже я не топ-модель, а вчителька...


Примхи краси, або Пластична операція без скальпеля хірурга

Наталя Шубенко

Дивимося в люстерко. Зітхаємо, виявивши чергову зморшку, сиву волосину, пігментну пляму. Везе ж красуням, зліпленим за образом та подобою ляльки Барбі: шкіра гладенька, риси досконалі, ноги «від корінного зуба»! I чому я не така? Утім, можливо, и не потрібна мені краса, адже я не топ-модель, а вчителька...

І не думай, дорогенька. Тобі краса не просто потрібна, необхідна! Твої колеги, учні, їх батьки сприймають насамперед твою зовнішність, а вже потім решту, включаючи розум, ерудицію, педагогічну майстерність. Тільки забудь, будь ласка, про ляльку Барбі. Цього ідеалу не варто прагнути, та й узагалі, хіба це ідеал? Ти спитаєш: а яким має бути ідеал? Навряд чи я відповім. Але, можливо, відповість історія?

Історичні портрети

В античності жінки не любили, точніше, не бачили в ній особистості, істоти, рівної за серцем і розумом чоловіку. Але в цьому світі, що не розумів і не любив жінку, були створені образи ідеальної жіночої краси. Мабуть, тому, що земна любов, земна повага, земне розуміння і неземна краса речі несумісні. Пам’ятаєте міф про Пігмаліона, який зліпив статую довершеної жінки й умовляв Афродіту оживити її? Статуя стала живою жінкою. А от про подальше міф мовчить. Чому? Неважко здогадатися навряд чи можливе щасливе життя з холодною статуєю, навіть оживленою, адже прекрасна жінка це не лише досконалі риси. В об разах античної краси живуть великі думки, але невеликі почуття. Це більше ідея жінки, ніж власне жінка.

Франція... XVIII століття... в пріоритеті тип краси, вся знада якого полягає у грі, мінливості, міміці обличчя. Ось як описувала себе пані д’Епіне, подруга енциклопедистів, у яку були закохані Дідро і Руссо: «Мене не можна назвати гарною, але я не потвора, я невисокого зросту, худорлява... обличчя в мене усміхнене, живе, м’яке, цікаве». Пані д’Епіне не випадково розбила багато сердець: у XVIII столітті любили красунь XVIII століття, майже безтілесних, з неправильними, але жвавими рисами. Саме така краса в ту епоху втамовувала жагу людської душі в новій щирості й новій природності.

Росія... ХІХ століття... У дворянських колах гарними вважаються так звані «тургенєвські панночки», які бліді й ковтають оцет, щоб схуднути. У селах, навпаки, захоплення викликають міцні, огрядні дівиці, як кажуть, «кров з молоком», круглолиці та з рум’янцем на щоках. Адже в розумінні селянина краса це здоров’я і здатність до тривалої праці й народження дитини.

XX століття остаточно сплутало карти. Жінки одягли штани, остригли волосся. Якби римляни епохи Катулла чи трубадури, що співали серенади під балконами своїх «прекрасних дам», побачили красунь ХХ століття, вони, мабуть, сприйняли їх як потвор. Ідеали краси змінювалися кожного століття, тому що змінювалися потреби людей, і те, що могло задовольнити людське сприйняття в XV столітті, стало непотрібним у ХІХ, а тим паче у ХХ.

XXI століття принесло не лише новий погляд на проблеми краси, але й цілком нові орієнтири: тепер цінується не тип жінки, як це було раніше (тим, що являє собою ідеал краси для більшості), а навпаки, відмінність від типу, індивідуальність, особистий стиль, неповторні особливості, що відрізняють певну людину від решти. Якщо раніше дівчата фарбувалися, як Мерілін Монро, або робили зачіску a la Міррей Матьє, то сьогодні зовсім не обов’язково бути схожою на популярну співачку, актрису чи супермодель. Секрет успіху сьогодні: необхідно бути схожою на найчарівнішу людину у світі на саму себе.

Шлях до своєї краси

Це, звичайно ж, найскладніше. Знайти, а в більшості випадків вигадати, створити себе це не якійсь актрисі наслідувати. Звичайно, ризикуємо опинитися в положенні Пігмаліона, а це означає, що все слід ретельно обміркувати, перш ніж оживляти у творчих муках створену красу.

Я вже чую запитання наших читачок: але як же можна «створити» свою красу, якщо Бог створив нас такими, якими ми є, з певною формою обличчя, носа, губів, кольором волосся, шкірою тощо? Звичайно, ми не будемо все це міняти (залишимо пластичним хірургам перетворення на рівні форми). Але ми спробуємо зробити акцент на змісті. Адже, як говорить китайська мудрість, «тіло посудина для моєї душі». А отже... займемося душею, а форма посудини почне змінюватися сама по собі. Конкретні шляхи цього процесу, звичайно ж, ви шукатимете самостійно, а коли знайдете, також самостійно, переконайтеся в тому, що обраний шлях правильний. Але деякі поради ми все ж дамо, а ви вже самі вирішуватимете, виконувати їх чи ні.

Поради майбутнім красуням

Порада 1. Проаналізуйте вашу зовнішність. Пам’ятайте, що Ви унікальні, як і кожна людина. Знайдіть те, що вважаєте найбільш привабливим, і робіть на цьому акцент. Наприклад, у Вас гарні очі, отже, працюйте над поглядом. Пам’ятайте, що нормальний блиск очей можливий лише в життєрадісної людини. Якщо Ви вирішили акцентувати рот, майте на увазі, що форма рота формується поступово й багато в чому залежить від подій нашого життя, проблем, які ми переживаємо. Вам знадобляться певні вольові зусилля, якщо Ви хочете закріпити природний оптимізм (трохи підняті вгору куточки губів, та сама загадкова легка усмішка, що навіть некрасиву, з точки зору загальноприйнятих стандартів, Джоконду зробила вічно молодим ідеалом краси на багато століть).

Порада 2. Обличчя, звичайно ж, важливе, але загальне враження краси створює вся Ваша фігура. Тому постійно думайте про свою поставу. Якщо стоїте з піднятою головою та розправленими плечима, то демонструєте впевненість у собі (що надзвичайно важливо насамперед для педагогів). Володіння своїм тілом прояв внутрішньої свободи, не більше і не менше.

Порада 3. І, звичайно ж, більше посміхайтеся. Пошукайте власні варіанти посмішок, що відповідають різним ситуаціям (широка, щира, легка, прихована). Посмішка це візитна картка людини. Нею вона заявляє, що готова взаємодіяти, товаришувати, любити, взагалі, діапазон «кодів» дуже широкий. Існує думка, що через силу посміхатися неможливо. А Ви все-таки спробуйте! Навіть найсильніша відчуженість розтане, якщо Ви якісно ввійдете в роль доброзичливої, усміхненої людини. І повірте, Ви дуже скоро відчуєте, що роль стає Вашою внутрішньою сутністю, відбувається внутрішня, а отже, і зовнішня перебудова. Подивіться в люстерко, спочатку посміхнувшись, потім спохмурнівши. Погодьтеся, Ваше усміхнене обличчя набагато привабливе, ніж сумне і сердите.

Порада 4. Контролюйте свою міміку і жести. Навіть найгарніша зачіска та досконалий макіяж можуть бути «вбиті» неконтрольованою мімікою. Причини потворної міміки нестриманість. Гнів, поганий настрій. Помічали, як за такого душевного настрою сіпається ніс, кривляться губи? Погодьтеся, важко бути гарною з таким «акомпанементом» обличчя. Не менш важливі й жести. Головне правило краса і стриманість. Пам’ятайте про символіку: стиснуті кулаки, схрещені руки захист, бажання відсторонитися від співрозмовника; звичка «барабанити» по столу дратуватиме оточуючих. Вам слід знайти зручне для Вас положення рук. Під час роботи з аудиторією намагайтеся тримати їх ближче до тіла це безпрограшний варіант. Коли навчитеся цього, дозволяйте собі скупі, але виразні жести, тільки заздалегідь удома перед дзеркалом переконайтеся, що ці жести гарні й не псують Вашого досконалого образу, а навпаки, надають йому додаткової чарівності. Ненав’язливий, але необхідний завершальний штрих.

Але найголовніше хода. Учителька, яка незграбно заходить до класу, навіть з гарним обличчям, стрункою фігурою, зі смаком і модно вдягнена, обов’язково викличе поблажливу посмішу учнів. Тренуйтеся постійно, вдома, дорогою на роботу. Вдома дзеркало, на вулиці дзеркальні вітрини підкажуть Вам, де Ви помиляєтесь. Часу знадобиться не так уже й багато — п’ять-шість днів уважного ходіння привчать до легкого і гарного руху, а головне забезпечать приємне відчуття вільного польоту тіла. Ще один спосіб навчитися гарно рухатися тренування під музику. Це забезпечить правильний внутрішній настрій і гарний ритм Вашої пластики.

Головне, де б Ви не були на уроці, вдома, очікуючи транспорт, не дозволяйте собі розслаблятися, весь час думайте про всі елементи Вашого гарного і гармонійного образу, і незабаром вони стануть частиною Вашого іміджу, того самого, який Ви зліпили й оживили, як Афродіта статую Пігмаліона. Сподіваємося, що Ваш експеримент виявиться більш успішним, ніж хрестоматійна антична авантюра, але для цього послухайте пораду останню й головну.

Порада 5. Переконайтеся, що обраний Вами імідж «працює на Вас», відповідає Вашій індивідуальності. Критерій простий: якщо Ви почуваєтесь комфортно, значить, усе правильно. Правильний вибір відразу ж оцінять оточуючі й насамперед Ваші учні, які будуть радувати Вас набагато більше. Вашу красу вони сприймуть як елемент природної гармонії світу та як повагу до себе. Не випадково кажуть, що піклування про свою зовнішність таємний комплімент оточуючим. А кому не приємні компліменти?! Ну що, попрацювали? Легкою ходою йдемо до дзеркала. Посмішка, впевнений погляд, гордий поворот голови... Вас ще дратує та сама нещодавно помічена зморшка? Якщо Ви на правильному шляху, Ви її просто не побачите. І оточуючі також.

 

Відгуки читачів