Краса природи у віршах Олександра Олеся. Урок читання в 4-му класі

І. М. Бородаєнко, спеціаліст І категорії, ЗОШ І–ІІІ ст. № 3, м. Вільнянськ, Запорізька обл.


Мета: збагатити знання дітей про особистість поета Олександра Олеся; викликати захоплення його віршами; розвивати вміння бачити словесні картини; порівнювати опис різних станів природи степу; знаходити рими; виховувати любов до рідної природи, естетичні смаки.

 

Обладнання: мультимедійна дошка; мультимедійна презентація; книжки з творами Олександра Олеся; портрет поета; картки для індивідуальної та групової роботи; осінні листочки; мікрофон.

 

Хід уроку

 

І. Організаційний момент

Учитель. Погляньте мені в очі. Посміхніться. У цих промінчиках добра, що засяяли на ваших очах, ми розпочнемо наш урок.

Девіз уроку:

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно й плідно працювати.

 

ІІ. Перевірка домашнього завдання

1. Інтерактивна гра «Вилучи зайве»

— На картках, що є у вас на партах, закресліть літеру, що повторюється, і запишіть на рядочку знизу назву розділу, що ми вивчаємо.

Яшкш ншеш лшюшбшиштшьш тшошйш кшршашйш...

(Як не любить той край...)

— Прочитайте назву розділу.

 

2. Вправа для розвитку техніки читання

— Який твір читали вдома? Хто його автор? («Камінь» В. Сухомлинського)

— Розмістіть подані на дошці речення з оповідання «Камінь» у правильній послідовності.

  • У лузі під гіллястим дубом...
  • На дубі перестав мостити гніздо соловейко...
  • Камінь упав на дно криниці і закрив джерело...
  • Минуло багато років...»
  • Підняв камінь, кинув його в криницю...
  • Засохла трава навколо криниці...
  • Не стало ні лугу, ні дуба...

 

3. Проблемне запитання

— До чого можуть призвести пустощі людини? Поміркуйте!

 

4. Робота над прислів’ями

— З’єднайте частини прислів’їв. Яке з них передає основну думку твору?

 

Не погань криниці — ...

Ложка дьогтю...

Був би сад, а...

Голова без розуму, як...

зіпсує бочку меду.

ліхтар без свічки.

захочеш напиться.

солов’ї прилетять.

 

ІІІ. Підготовка до активного й свідомого засвоєння нового матеріалу

1. Визначення теми уроку

  • Гра «Хто автор?»

— Пригадайте і правильно прочитайте назви віршів. Хто їх написав?

  • Білігусилетятьнадлугами
  • Літнійвечір
  • Всенавколозеленіє
  • Середкраси (Олександр Олесь)

— Про що ці вірші? (Про красу рідної природи)

— Як ви вважаєте, якою буде тема нашого уроку? («Краса природи у віршах Олександра Олеся»)

 

2. Повідомлення теми уроку

— Ми сьогодні ознайомимося з життям і творчістю Олександра Олеся — автора багатьох пісень, що стали народними.

 

3. Слухання уривку із романсу «Сміються й плачуть солов’ї» у виконанні Ніни Матвієнко

— Послухайте уривок з романсу Олександра Олеся. Які почуття він у вас викликав?

 

ІV. Засвоєння нових знань

1. Виступ групи «бібліографів»

— Наші «бібліографи» підготували повідомлення про життя і творчість О. Олеся.

 

1-й учень. Олександр Олесь (справжнє прізвище автора —Олександр Іванович Кандиба) народився в чумацько-селянській сім’ї 4 грудня 1878 року в місті Білопілля на Сумщині. Батько його загинув, коли йому виповнилося 11 років. У віці 15 років Олександр Олесь вступив до хліборобської школи у містечку Дергачі неподалік від Харкова. Навчаючись там, уже тоді видає рукописний журнал «Комета».

 

2-й учень. Ставши вільним слухачем агрономічного відділення Київського політехнічного інституту, незабаром через матеріальні нестатки Олесь змушений був залишити його. 1903 року Олесь вступив до Харківського ветеринарного інституту. Визначальним фактом у житті Олександра Олеся стала поїздка на відкриття пам’ятника Іванові Котляревському в Полтаві. У цей час він познайомився з Борисом Грінченком, Михайлом Коцюбинським, Лесею Українкою.

 

3-й учень. З дитячою літературою поріднився тоді, коли з’явився на світ його перший син — Олег, якого батько називав Лелекою. Батько у віршованій формі розповідав синові про абетку, математичні премудрості. Олег також став поетом, підписуючись Олег Ольжич. Олександр Олесь опиняється за кордоном 1919 року, на Батьківщину більше не повертається. Це стало трагедією життя поета. Він оселяється і періодично живе в Будапешті, Відні, Берліні, Празі, видає за кордоном збірки, основна тема яких — туга за Україною.

 

4-й учень. 22 липня 1944 року Олександр Олесь помер у Празі, невдовзі після того, як отримав повідомлення про загибель сина Олега Ольжича. Похований на Ольшанському кладовищі в Празі.

 

2. Опрацювання статті підручника (с. 58)

  • Інтерактивна вправа «Інтерв’ю»

— Прочитайте мовчки текст про Олександра Олеся у підручнику на с. 58 і підготуйте відповіді на такі запитання (на дошці).

  • Де автор гостював щоліта, будучи хлопчиком?
  • Як вплинув на Олександра дід?
  • Що згадував поет про дитинство?

Учні спочатку тренуються в парах, а потім відповідають.

 

3. Опрацювання вірша Олександра Олеся «Згадую, так я в дитинстві любив...»

 

1) Виразне читання вірша учителем.

— Послухайте вірш, у якому Олександр Олесь також пише про дитинство.

— Про що автор згадує з такою любов’ю?

 

2) Словникова робота

так

нива

безліч

говорив

хата

дивною

любив

  • Читання «луною» за вчителем.
  • Добирання синонімів до слів нива (поле), хата (дім), безліч (багато), говорив (розповідав)
  • Добирання антонімів до слів так (ні), безліч (мало), дивною (звичайною), любив (ненавидів)

 

3) Повторне читання вірша мовчки.

— Чим хлопчик сприймав природу?

 

  • Фізкультхвилинка «Золота осінь»

Звучить пісня «Золотава осінь».

— Візьмемо листочки до рук і створимо листопад. Уявіть, що ви в осінньому парку на прогулянці.

Діти під музику виконують танцювальні рухи.

 

4) Аналіз змісту вірша.

— Що любив хлопчик робити в дитинстві?

— Чи міг зрозуміти думки природи? Чому?

— Як ви розумієте вислів «Серце ж моє розуміло»? (Хлопчик сприймав природу через свої почуття, настрій.)

— Яким здавався хлопчикові світ? Знайдіть у вірші порівняння. (Дивна казка, сон)

— Які почуття викликали в автора спогади про дитинство?

 

5) Вправи на розвиток швидкості читання.

  • Вибіркове читання

— Прочитайте рядки, у яких є слова безліч, дивною, любив, говорив.

Знайдіть рими

Любив (нив),

хати (поспівати),

струмок (думок),

шуміло (розуміло),

світ (літ),

снився (лишився).

 

6) Виразне читання вірша.

  • Підготовка до читання вголос.

— Зверніть увагу на межі речень. Скільки їх у вірші?

— Після яких слів робитимете паузи? Чому?

— У яких місцях зробите найдовшу паузу?

  • Читання вірша напівголосно (у парі).
  • Читання вірша вголос.

 

4. Опрацювання вірша Олександра Олеся «Степ»

1) Виразне читання вірша учителем і бесіда за почутим.

— Що автор описав у своєму вірші?

— Що таке степ?

— Про які пори року йдеться у вірші?

 

2) Словникова робота.

— Прочитайте «буксиром» слова кожної колонки. На які питання вони відповідають?

— Як би ви пояснили значення слів неоглядна, перина, яр?

Неоглядна — безмежна, безкрая.

Перина — виготовлений з пуху, пера матрац.

Яр — глибока довга западина з крутими або прямовисними схилами, що утворюється внаслідок розмивання крутих порід тимчасовими потоками.

 

3) Читання «Дощиком».

І строфа — «дощик» (напівголосне хорове читання (пошепки)).

ІІ строфа — «дощ» (голосно, швидко).

ІІІ строфа — «злива» (голосно, скоромовкою).

ІV строфа — «сонце» (мовчки).

 

4) Робота в парах.

— Відновіть вірш (робота за картками).

1-й ряд

Зеленіє

пишніш стає,

з кожним днем

пахощі поллє.

то обсиплеться

степ весною,

то враз

росою

 

2-й ряд

Ось подув

степ

захиталось

морем

Справді, гляньте:

південний

буйним сизим

морем

 

3-й ряд

Не почуєте

ні

голосних

ніде

не побачите

вже

ні розводів,

дзвінких

 

— Прочитайте рядки, що ви відновили.

 

5) Робота з ілюстраціями «Добери підпис».

— Розгляньте ілюстрації на дошці. Знайдіть і прочитайте у вірші рядки, яким вони відповідають.

 

6) Робота з словами, ужитими в переносному значенні.

— Знайдіть у першій строфі вірша слова, ужиті в переносному значенні.

 

V. Рефлексія

1. Підбиття підсумків (методом «Мікрофон»)

— На уроці я дізнався...

2. Оцінювання роботи класу, учнів

3. Інструктаж щодо виконання домашнього завдання

С. 59–60. Підготувати виразне читання віршів «Згадую, так я в дитинстві любив...», «Степ»; намалювати ілюстрацію до одного з цих віршів за вибором.

 

Література

1. Заброцька С. Г. Уроки читання. 4 клас.— Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005.

2. Інтерактивні методи навчання в практиці роботи початкової школи / Упор. О. В. Стребна, А. О. Соценко.— Х. : Вид. група «Основа», 2009.

3. Інтерактивні технології навчання у початкових класах / Авт.-упор. І. І. Дівакова — Тернопіль : Мандрівець, 2010.

4. Касіяненко Ю. Поетичні твори. Види роботи на уроках читання // Початкова освіта.— 2010.— № 4.

5. Лінгвістичний аналіз художнього твору в початкових класах / Авт.-упор. О. В. Петрик — Запоріжжя, 2009.

6. Савченко О. Методичні настанови щодо роботи за новим підручником «Читанка». 4 клас // Початкова школа.— 2004.— № 8.

7. Савченко О. Я. Читанка : Підручник для 4 кл. Ч. І.— К. : Освіта, 2004.

Dounload PDF

Відгуки читачів