Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

Електронна передплата!

Доступ до улюблених видань
у будь-який час,
за будь-який період,
з будь-якого пристрою!

Оформити передплату

ХІТ-ПАРАД РОЗЛУЧЕНЬ. Учителі — на першому місці

Максим Гошко

Соціологи давно досліджують співвідношення залежності кількості розлучень з кліматичними зонами, різницею у віці й навіть здоров’ям членів подружжя. Виявляється, найчастіше розлучаються ті, хто страждає на серцево-судинні захворювання. На другому місці — дратівливі хворі на шлунково-кишкові захворювання. Сексуальна сфера на передостанньому місці. А на останньому — шкірні хвороби; врода — не головне, аби людина була хороша. Є й роботи про залежність розлучень від професії. Пропонуємо невеликий огляд.


ХІТ-ПАРАД РОЗЛУЧЕНЬ. Учителі — на першому місці

Максим Гошко

Соціологи давно досліджують співвідношення залежності кількості розлучень з кліматичними зонами, різницею у віці й навіть здоров’ям членів подружжя. Виявляється, найчастіше розлучаються ті, хто страждає на серцево-судинні захворювання. На другому місці — дратівливі хворі на шлунково-кишкові захворювання. Сексуальна сфера на передостанньому місці. А на останньому — шкірні хвороби; врода — не головне, аби людина була хороша. Є й роботи про залежність розлучень від професії. Пропонуємо невеликий огляд.

Людям деяких занять розлучатися в принципі не рекомендується, це згубно для кар’єри. Ось чому найрідше розлучаються дипломати, політики та крупні чиновники. Сексолог, який навчає всіх правильного підбору партнера, наприклад, апріорі зобов’язаний бути щасливим у шлюбі. Тож їх на частих розлученнях не піймаєш.

Отже, почнімо з кінця. На десятому місці — музиканти. Причому ті, що грають в ансамблях і оркестрах. Тому що разом шукати гармонію — в буквальному розумінні слова — їх професія і головне завдання. А оскільки вони це добре вміють у принципі, то в родинних відносинах і поготів.

Дев’яті за частотою розлучень — люди, чиї заняття пов’язані з тривалою відсутністю: геологи, військові, стюардеси, машиністи, провідниці, кореспонденти, льотчики. Можливо, такий партнер просто не встигає обриднути своїй половині відповідно до народного визначення ідеального чоловіка: «Сліпоглухонімий капітан дальнього плавання».

Приблизно такі ж показники у спортсменів. Можливо, спрацьовує ще один психологічний стереотип: полишення офіцера або підводника, що перебуває в рейсі, багато хто розглядає як зраду. Отже, тягнуть до останнього.

На восьмому місці — люди науки, математики, серйозні інженери, фізики. Вони настільки занурені у свої заняття, що їм не до розлучень. Узагалі, захопленість своєю справою рідко коли служить фактором, що підштовхує до розлучення. Робота і втішає, і примушує забувати про сімейні труднощі. Тож трудоголіки зазвичай рятують будь-який шлюб.

На сьомому місці — золоті руки: слюсарі, сантехніки, автомайстри,

бригадири ремонтників, мулярі, будівельники. Чому від них рідко йдуть — зрозуміло: сьогодні такі саморобники — справжній дарунок долі.

Шості — люди зі світських кіл, із шоу-бізнесу, телебачення, словом, публічні персони. Вони порівняно рідко розлучаються, тому що перебувають на виду: дозволяти собі інтрижки можуть і навіть зобов’язані, але серйозно і ґрунтовно розривати відносини — непрощенний ризик. Якщо вони все-таки йдуть на цей ризик, то скоріше за все з якихось професійно зумовлених, вигідних причин, ніж через нелагідність характеру. Хочте вірте, хочте ні — про це свідчить невмолима статистика.

П’яте місце посідають представники малого бізнесу. Великий бізнес у своїй відданості чомусь більш постійний: чи то успішні бізнесмени мислять стратегічно з малих нігтів, чи то настільки захоплені своїм бізнесом, що їм узагалі не до родинного життя. А от у дрібному підприємництві, що цілком очікувано, фатальним стає бар’єр між відносно великими грошима та першими серйозними прибутками. Цього не витримує майже ні одна родина: подругу змінюють, як машину.

На четвертому місці — програмісти та представники інших комп’ютерних професій (дизайнери, системотехніки, веб-діячі). Теоретично вони мали б бути на першому місці, оскільки контакт зі штучним інтелектом майже завжди призводить до певного аутизму й поступового витіснення людей з кола спілкування: комп’ютер, а тим паче Інтернет, «замінить вам дружину». Однак другою хронічною хворобою програмістів, мережних і системних інженерів, крім уже згаданого аутизму, є лінощі. Або острах перед будь-якою не віртуальною діяльністю та дійсністю. Ось чому вони воліють «терпіти» шлюб і розлучаються лише в крайніх випадках: коли їх байдужість і зневага остаточно набриднуть дружині. Це стосується і жінок, які також втікають у програмування або Мережу від будь-яких реальних проблем.

Третє місце утримують журналісти, письменники, взагалі люди, що пишуть і говорять. Те ж саме стосується і вчених, зайнятих у гуманітарній сфері. Це пов’язано з одним парадоксом, поміченим ще американськими соціологами: коли родина давала згоду на участь у реаліті-шоу, в якому з дня на день транслювався її побут, — у цій родині обов’язково хто-небудь розлучався. Тому що бачити свої проблеми збоку — надзвичайно небезпечно: відразу розумієш, що слід щось робити. А так — ще терпіли б...

Саме вміння вголос, словами, сформулювати — хоча б для себе — власні проблеми призводить до того, що людина рве всі зв’язки, що пригнічують її. Робота зі словом — найкоротший шлях до розлучення: майстри слова часто є ще й майстрами образ. Виняток становлять родини, в яких письменник одружений з письменницею: обидва розуміють, як важко знайти другого такого ненормального, і підтримують союз.

На другому місці — лікарі. Найчастіше розлучаються педіатри (чи не тому, що завжди краще знають, як саме ростити дитину?). Потім — урологи-гінекологи-гастроентерологи: мабуть, вони знають про людство занадто багато неприємного. Після них ідуть кардіологи, які розуміють, наскільки тендітне людське серце. І останнє місце посідають хірурги, які краще за інших знають, як небезпечно різати по живому. Багато хто одружується з лікарями, тому що знайомляться під час хвороби та закохуються. А таке кохання часто минає разом із хворобою.

Найчастіше розлучаються вчителі. Вчені довго шукали пояснення: в учителя мала зарплатня, кому хочеться зв’язуватися з ними? — але розпадаються й ті родини, в яких дружина-вчителька жила як за кам’яною стіною із заможним чоловіком. Проблема полягає в тому, що вчитель жадає повчати будь-кого, змінювати світ (звідси скарги вчительських дітей на нерозуміння

в сім’ї). А в шлюбі вчителем бути не можна. Найкраще — співучнем, однокласником.

Оскільки така невтішна статистика не могла, як кажуть, до глибини душі, не схвилювати нашу редакцію, і ми вирішили поговорити зі спеціалістом з розлучень, але вже зі сфери психології.

Психолог Олена Мельник.

Кореспондент: Олено, чому жінка, скажімо вчителька, не може залишити свої професійні якості за порогом дома?

О. М. Причин у тому, що вчителька, приходячи додому, не «знімає» професійної ролі й не «перевдягається» в дружину, може бути багато: наприклад, незадоволеність у стосунках із чоловіком. От вона й заміщає пустоту, залишаючись у звичному «професійному» одязі, в якому їй комфортно без перевдягання в «дружину». Доводиться вислуховувати численні скарги від чоловіків учительок: від класичної «Входячи в трамвай, вона говорить: «Добридень, сідайте!»» до різноманітних просто анекдотичних історій про те, як дружина-вчителька, проходячи повз кафе та почувши п’яну лайку чоловіків, раптом влетіла туди й усіх «вишикувала». Дрібні скарги на зразок «вона встановила вдома графік чергувань», «набридли постійні лекції та нотації з приводу розкиданих капців і шкоди паління» я не беру до уваги, тому що насправді нечупари зі шкідливими звичками ризикують нарватися на компліменти від дружини будь-якої професії. На моє глибоке переконання, будь-яка жінка, чи то міліціонер, дресирувальник або каскадер, з радістю «перевдягнеться» в таку жадану дружину, якщо чоловік викликатиме відповідні почуття. А той, хто давно пустив у справи своїй родині за течією, завжди знайде певні приводи для невдоволення, забуваючи про те, що родинне щастя — це важка щоденна праця і насамперед над самим собою.

Кор. Чи може такий стан справ зруйнувати сім’ю?

О. М. Цілком. Але все залежить як від характерів членів подружжя, так і від взаємного бажання продовжувати спільне життя. Якщо в пари збереглися почуття, все можна виправити. «Незручна» робота дружини — це родинна проблема, хоча в будь-якій професії можна знайти різноманітні незручності. Але розв’язувати проблему необхідно разом. У будь-якому випадку страждають обидва. Але не слід забувати, що випускні іспити, ремонт класу або невдало проведений відкритий урок може на деякий час цілком змінити будь-яку людину. І не слід хапатися за голову, якщо турботливий і ніжний чоловік (дружина) раптом, без приводу починає дратуватися. Для всього є об’єктивні причини.

Кор. Чому ж саме вчителі найчастіше опиняються в ситуації розлучення?

О. М. Справа в тому, що, мабуть, з точки зору соціології, яка користується кількісними показниками, вчителі посіли перше місце з причини більшої кількості жінок-учительок, ніж, наприклад, письменниць, акробаток чи водіїв трамваїв. Просто вчитель — популярна професія серед жінок. Адже ніхто не поставив на перше місце за кількістю розлучень жінок-охоронців (є й такі!) хоча в них у % випадків шлюб розпадається. Є й більш екстремальні професії, що взагалі несумісні з особистим життям. Тому всі ці чоловічі скарги не слід сприймати близько до серця: що може бути більш природним для жінки, як цілий день перебувати в оточенні дітей, і що може більш шляхетним, ніж опікуватися освітою майбутніх поколінь. Я хотіла б послухати, про що розмовляли б чоловік учительки, чоловік шляховкладальниці та чоловік працівниці моргу. Мабуть, чоловік вчительки малювання або математики виявився б у найвигіднішому положенні. А якщо серйозно, то «зайве» не завжди виходить залишити за порогом дома, має настати момент, коли людина розуміє, що просто не має права руйнувати власне щастя чужими проблемами. Можу порекомендувати метод: не сваріться, а розмовляйте. Це не так просто, як здається на перший погляд. Адже говорити доведеться щиро. А для того щоб скинути накопичені негативні емоції, існує тисяча способів. Можна щовихідні виїздити на природу, займатися екстремальними видами спорту, багато подорожувати та, звичайно ж, любити й поважати одне одного.

Звідси висновок: якщо хочете зберегти шлюб, не намагайтеся вчити та лікувати партнера, не формулюйте свої проблеми вголос та музикуйте разом. Цього цілком досить для родинного щастя.

 

Відгуки читачів