Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

Електронна передплата!

Доступ до улюблених видань
у будь-який час,
за будь-який період,
з будь-якого пристрою!

Оформити передплату

УКРАЇНСЬКІ ЗІРКИ — УКРАЇНСЬКИМ ДІТЯМ. Благодійність із зірками

Ольга Адам

Усі ми звикли до того, що благодійність це лише модно. «Пані Вчителька» вже торкалася тематики зіркової благодійності у квітневому номері, писавши про участь в акції «У пошуках янгола» відомої художниці Євгенії Гапчинської, яка стверджувала, що мати можливість допомогти, наприклад, дітям, які позбавлені батьківської опіки, то і є справжній «кайф». Уже зараз і кількість небайдужих українських зірок, і масштаби бажань допомогти значно збільшуються. Чи готове українське суспільство вірити в їх щирість і справді відкривати свої душі до чужої біди ось у чому питання.


УКРАЇНСЬКІ ЗІРКИ — УКРАЇНСЬКИМ ДІТЯМ. Благодійність із зірками

Ольга Адам

Усі ми звикли до того, що благодійність це лише модно. «Пані Вчителька» вже торкалася тематики зіркової благодійності у квітневому номері, писавши про участь в акції «У пошуках янгола» відомої художниці Євгенії Гапчинської, яка стверджувала, що мати можливість допомогти, наприклад, дітям, які позбавлені батьківської опіки, то і є справжній «кайф». Уже зараз і кількість небайдужих українських зірок, і масштаби бажань допомогти значно збільшуються. Чи готове українське суспільство вірити в їх щирість і справді відкривати свої душі до чужої біди ось у чому питання.

Інформаційний привід для порушення цієї теми знову був більш ніж значущий 13 вересня розпочався Всеукраїнський чотиримісячний тур Київського театру «На Подолі» за участю Григория Чапкіса, Дар’ї Малахової, Володимира Горянського, Марії Єфросініної, Ірми Вітковської та Наталі Долі з виставою «Допомогти так легко, або Звідки беруться діти». Акцію влаштовано компанією «Life:)», i зібрані кошти перераховуватимуться у фонди, що працюють з дітьми, які позбавлені батьківської опіки в Одесі, Вінниці, Лубнах та на Хмельниччині. Більшість з учасників, як бачимо, не професійні театральні актори, а телеведучі, актори телесеріалів або взагалі, як у випадку з Григорієм Чапкісом, просто публічні люди. Тобто зіграти театральну постановку режисера Віталія Малахова усі вони зібрались уперше і спеціально задля здійснення проекту.

Українські діти

Під час акції організатори розповідали, що в Україні понад 200 тисяч дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки. За іншими, офіційними, джерелами таких дітей 40 тисяч, але все одно віце-прем’єр з питань гуманітарної політики Дмитро Табачник стверджує, що в країні панує справжня епідемія сирітства. Навіть держава вдалася до певних заходів. 3 2006 року сім’ям, що всиновили дитину, і людям, що створили дитячий будинок сімейного типу, виплачується грошова допомога в розмірі від тисячі двохсот до семи тисяч гривень на одну дитину в місяць. Отож, за рік, завдяки такому суттєвому матеріальному заохоченню, кількість чуйних до дитячої біди дорослих значно зросла. Просто в десять разів. Цією рекордною цифрою дуже пишався екс-голова Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту Юрій Павленко. Судіть самі: якщо у 2005 році всиновлено 131 дитину, то 2006 року в дитячі будинки сімейного типу та до прийомних батьків було влаштовано 1302 дитини. Але, як ви здогадуєтеся, не за кожними кількісними показниками криються показники якісні. Поки ще не опублікована статистика щодо того, скільки з цих дітей дійсно отримують справжню батьківську опіку, любов і турботу, а скільки недоїдають і поставлені в жахливі умови єдиного «джерела прибутків» непорядних дорослих. I навряд чи такі цифри коли-небудь будуть оприлюднені,бо не про кожний випадок заробляння на сиротах стане відомо. Зрозуміло лише одне: українцям ситуація не байдужа, і вони намагаються щось робити: одні пропонують грошову допомогу, інші беруть участь у благодійних виставах. (Далі за традицією хочеться себе запитати: а що зробив ти сам? Я от, наприклад, статтю пишу...)

Українські зірки

Здебільшого їх і зірками вважати важко, бо біля службових виходів з театру їх не очікують лімузини, охоронці і натовпи прихильників з квітами. їх прибутки, очевидно, залишають бажати кращого, коли зазвичай в сім’ї «зірки» один з партнерів займається бізнесом, щоб дозволити іншому займатись творчістю і ні про що не турбуватися. їх імена і навіть обличчя у центральній пресі і по телебаченню необхідно доповнювати поясненнями. Володимир Горянський виконавець ролі психіатра у серіалі «День народження буржуя». Ірма Вітковська героїня серіалів «Леся плюс Рома»та «Янгол-охоронець». Марія Єфросініна ведуча ток-шоу «Лінія конфлікту» на ICTV, «Один у полі» на Інтері, ведуча «£вробачення2005» та виконавиця однієї з головних ролей в серіалі «П’ять хвилин до метро». Дар’я Малахова ведуча кулінарного шоу «Картата Потата» на Інтері та донька режисера Віталія Малахова. Наталя Доля заслужена артистка України, актриса театру Лесі Українки, стала відомою глядачам за фільмами «Украдене щастя», «Міф про ідеального чоловіка»та серіалам «Любов сліпа» і «День народження буржуя2». Григорий Чапкіс заслужений артист України, відомий хореограф та суддя в проекті каналу «1+1» «Танці з зірками». На жаль, ці імена просто так, самі по собі, без пояснень майже нікому в Україні нічого не говорять, такі вже реалії та особливості українського шоу-бізнесу. До того ж усе це люди порівняно незаможні. Маша Єфросініна тільки нещодавно переїхала у велику квартиру, яку придбати змогла завдяки чоловікові-бізнесмену, а до того вони з донькою мешкали у зйомній двокімнатній хрущовці «трамвайчиком». Даша Малахова з чоловіком їздить на звичайній старенькій «дев’ятці», яку було придбано задовго до її «зіркового» статусу. Володимира Горянського забезпечує дружина-бізнесвумен. Ірма Вітковська не може собі дозволити стати мамою: якщо вона хоч на короткий час перестане працювати —дитини не забезпечити. Генератор самої ідеї акції та режисер вистави Віталій Малахов на прес-конференції розповідав, що вже дуже давно допомагає Київському інтернату для сліпих та мріє поставити виставу за участю дітей з обмеженими можливостями, тільки от спонсорів не може знайти. Але найбільше вразило те, чого він нікому не розповідав. Це стало мені відомо зовсім з інших джерел. Заслужений артист України з дружиною не мають власного житла і живуть у звичайній комунальній квартирі. Дружина, до речі, нещодавно перенесла тяжку хворобу і зараз переміщається за допомогою інвалідного крісла. Отже, хвора матір відомої на всю Україну ведучої кулінарного шоу готує на загальній кухні комунальної квартири! I цим людям вистачає душевних сил думати не про власне матеріальне благополуччя, а про незнайомих бездомних дітей. Вони ладні знаходити час, аби трястися дорогами країни, недосипаючи і не доїдаючи, о двадцять третій годині ночі давати інтерв’ю, виходити на будь-які не дуже пристосовані сцени, щоб грати виставу. А о п’ятій годині ранку, у дощову негоду вже підйом, і дорога до іншого міста, де знов репетиція, знов вистава і знов нічні інтерв’ю. Це нічого адже зібрались зробити добру справу, адже чекають глядачі...

Українські глядачі

А глядачі — святкові сукні, взуття на підборах — із байдужими обличчями та навіть без квітів йшли розважатися. І будьте певні, вони прийшли «на Чапкіса та Малахову» і ні в якому разі не з тієї причини, що вистава благодійна. Їх не можна у цьому обвинувачувати: так вже влаштовано психологію мас та закони популярності. Але, дякувати богові, і закони впливу різних якісних художніх засобів на людей теж є, вони теж об’єктивні і теж дуже сильні. Тому сміх у залі після репліки «Лікарі квітів не їдять!» і вже за хвилину сльози через нагадування про «місто ненароджених дітей Беслан» — усе це ознаки якісної і корисної роботи у душах глядачів. З театру усі вони пішли трохи іншими. Можливо, з більш відкритими душами. Бо в фіналі героїня Маші Єфросініної, стоячи біля дверей пологової зали, де відбуваються важкі пологи, запитує неначе всіх нас: «Ви що, не бачите, що дитина не хоче народжуватися? Не хоче до нас приходити, бо куди їй іти?» Сльози не спішать висихати навіть тоді, коли щасливий татусь виносить новонародженого і на сцену для поклону виходять усі артисти і режисер. На прес-конференції він сказав трохи приголомшеним журналістам: «Так, нашу акцію допомагає організувати компанія «Life:)», але ж усім зрозуміло, що компанія і так популярна і могла б спокійно собі існувати й продовжувати бізнес, задовольнившись своєю достатньо успішною рекламною кампанією на телеканалах країни. І доки ми всі будемо з бридкістю дивитись на благодійність, як на вдалі піар-ходи, доти будуть залишатися люди, що потребують допомоги». Наші «зірки» — люди без зіркової хвороби. Це люди «європейського» типу — без зіркових запаморочень у голові, прості у спілкуванні, скромні, працьовиті і не байдужі до наших «не європейських» проблем. Можливо, на таких прикладах і треба вчити, що благодійність — це не модне слово з напівзабутої дореволюційної Росії, а нормальне явище в нормальному суспільстві. А «зірковий» статус лише надає більше можливостей у вирішенні глобальних проблем.

Відгуки читачів