Підвищення привабливості освітнього навчального закладу

А. Швентицкієне, А. Швентіцкас, м. Вільнюс, Литва, Пахарєва Г., м. Київ


15 травня 2013 року в Київському ліцеї політики, економіки, права та іноземних мов відбувся круглий стіл «Сучасні методи та форми мотивації вчителів до творчості та науково-пошукової діяльності. Досвід Литви та України». Стислі матеріали круглого столу та результати проекту ЄС «Реформа освіти в країнах Балтії» люб’язно надали автори цієї статті.
 
Освіта і наука сьогодні стають пріоритетни ми факторами розвитку соціально-економічного, духовного та політичного життя будь-якої країни, яка дбає про своє майбутнє. Знання перетворюються на визначальний чинник національної конкурентоспроможності. За цих умов особливого значення набуває проблема інновацій у педагогіці.
 
На тлі сучасних демографічних проблем у Литві, критичного ставлення суспільства до чинної системи освіти, швидкого розвитку нових технологій і недостатнього рівня реформування освіти надзвичайно актуальною постає проблема підвищення привабливості та ефективності школи як інституції.
 
Варто зазначити, що потреба в постійних змінах для литовців знаходить своє відображення у старій народній мудрості «Прагнучи залишатися на одному місці, необхідно завжди наполегливо рухатись уперед». Тобто потрібно постійно відчувати зміни та наявні нові виклики, що постають перед системою освіти Литви.
 
Отже, процеси, що відбуваються в ХХI ст., спонукають керівників освітніх установ шукати нових методів та шляхів підвищення рівня освіти, поліпшення її якості та привабливості для батьків і учнів.
 
Надзвичайно важливу роль починає відігравати управління людськими ресурсами з метою підвищення їхньої інституційної ефективності, мотивування людського ресурсу для продукування нових ідей.
 
Так, головною метою в управлінні людськими ресурсами є створення інтегральної стабільної ефективної системи освітніх керівників, що зможуть керувати державною системою освіти та відповідально обслуговувати суспільство. За чинної в Литві системи фінансування освітніх установ через «кошик учня» створення керівниками освітніх установ сприятливого мікроклімату в педагогічному колективі сприяє виробленню позитивного іміджу навчального закладу.
 
Для ефективного менеджменту потрібно не боятися сприймати й аналізувати свої помилки та невдачі, розмовляти з учнями та їхніми батьками, вчасно реагувати на виклики, що постають перед системою освіти.
 
Литві вдалося подолати елементи тоталітарного мислення в освіті, яке ще має місце в Україні.
 
Розуміння — це одне з ключових слів сучасного освітнього процесу в Литві. Адже без розуміння
неможлива довіра, а без довіри — ефективне співробітництво.
 
Будь-яка школа, гімназія, ліцей, як інші освітні інституції, будуть успішними лише за правильного, ефективного менеджменту: вчителі зможуть успішно реалізуватися — застосовувати всі свої навички, досвід й талант — тільки тоді, коли вони матимуть стимул до продукування нових ідей та самовдосконалення. Атмосфера кооперації, співробітництва між учителями й учнями сприятиме налагодженню правильного освітнього процесу; наявність додаткових стимулів від керівництва дозволятиме вчителям розвиватися, підвищувати свою кваліфікацію, брати участь у міжнародних конференціях, семінарах.
 
Керівництво, зі свого боку, повинно дослухатися до думок та ідей учителів, ставити перед ними чіткі завдання та цілі. У випадку помилок та невдач важливими є толерантність та підтримка з боку керівництва. Це зробить роботу вчителів максимально ефективною та цінною. Саме такий досвід має знадобитися Україні, адже Литві вдалося не декларувати про гуманізацію освіти, а успішно її впровадити.
 
Ну й насамкінець — історичний досвід свідчить: практично всі країни, які спромоглися досягти в короткі часові проміжки швидких темпів економічного розвитку, здійснювали серйозні фінансові витрати на освітянську сферу. Поряд з цим в індустріально розвинутих країнах саме цей економічний злет і високий рівень життя стали базою для стабільності демократії західного типу.
 
Ця закономірність простежується в Німеччині, Японії, Південній Кореї, Італії та багатьох інших країнах. Підтвердженням цього висновку стала і Литва.
 
Спроби України «увійти в цивілізацію» з чорного ходу, ігноруючи освітянський фактор, штовхає розвиток країни чи не прямо в протилежний бік. Результат невтішний: втрата соціального оптимізму освітян, бажання будь-якою ціною випускників педагогічних вишів не потрапити на роботу до школи та катастрофічне старіння кадрового складу.
 
Dounload PDF

Відгуки читачів