Сувенірний рушник «Славлю Україну руками своїми». Аплікація стрічками

І. В. Яскевич, учитель вищої кваліфікаційної категорії, старший учитель Криворізького Жовтневого ліцею


Пояснювальна записка

 

Головна мета уроків трудового навчання — розвиток особистості школяра, підготовка його до творчої діяльності в умовах ринкових відносин, тому що сучасному суспільству потрібна не просто індивідуальність, а творча особистість, здатна ставити і розв’язувати важливі завдання.

 

Творчість завжди індивідуальна, і тому в дитини має бути попереднє накопичення знань, умінь, навичок. Із часом вона буде втілювати творчий задум у життя. Із розвитком уяви й фантазії розвиватиметься її творче мислення. І тому найкращою формою навчальної діяльності на уроках з предмета «Технології» є залучення учнів до творчо-пошукової й аналітичної роботи, а саме — проектна діяльність. Можна обрати вишивку стрічками як один із варіантів вивчення розділу «Художня обробка тканини». Освоївши нові технології, зокрема вишивку стрічками, можна прикрасити свій дім, створити святкову атмосферу, затишок і красу. Цей вид декоративно-ужиткового мистецтва допоможе учням розширити знання про види рукоділля, навчитись власноруч створювати вироби для душі, а можливо й самореалізуватись у житті.

 

Із історії

 

Із давніх часів вузькі смужки тканини застосовували в повсякденному житті й господарській діяльності людей.

 

Уже в Стародавній Греції жінки вплітали у волосся смужки тканин, щоб «оживити» свій образ. Пов’язки, прикрашені золотом і коштовними каменями, вплітали у волосся і в Стародавньому Римі. Крім того, кольоровими стрічками обробляли одяг, причому кожному соціальному класу відповідав свій колір і матеріал.

 

У середні віки в Італії стрічками вже декорували спинки стільців і балдахіни, а також підв’язували важкі завіси, якими закривали вікна для захисту від холоду в зимовий час. Але лише в XIV столітті почали розширювати побутове вживання шовкових стрічок. Традиції ткацтва в Ліоне і сприятливі кліматичні умови півдня Європи сприяли швидкому розвитку виробництва коштовної шовкової нитки.

 

Настала епоха рококо, і стилем французького двору стала легковажність. Король Людовик XV любив вишивати й часто дарував придворним пані милі дрібнички, виготовлені власноруч. Сукні стали об’ємними і просторими, прикрашеними стрічками. До моди увійшли сукні, «що летять», із незастроченими складками (защипами) на грудях і багаточисельними стрічками.

 

Саме в ці часи у Франції і почали вишивати шовковими стрічками. Спочатку знатні пані стали прикрашати свої сукні, оформляючи корсажі дрібними трояндочками «а ля рококо», листям і безліччю розкиданих квітів із перлинами і кришталиками. Потім настала черга білизни. Вона ставала дедалі розкішнішою і витонченішою. В ательє, що носили високе звання «Постачальники королівського двору», за допомогою простої голки і стрічок створювали справжні шедеври.

 

Із Франції цей вид вишивки перекочував на острови до Англії. А звідти розійшовся світом. Разом із переселенцями зі Старого Світу він попав до Америки, де швидко став популярним. Розквіт мистецтва припав на 70-ті роки XIX століття. На той час вишивку можна було побачити не лише на сукнях, але й на парасольках, абажурах, ковдрах, дрібничках для будинку і капелюхах.

 

Після другої світової війни інтерес публіки до всіх видів рукоділля став знижуватися. Але нині почалося відродження вишивки, і це мистецтво знову заблищало всіма своїми гранями. Адже шити шовковими стрічками надзвичайно цікаво, це не вимагає складних пристосувань і значних витрат. До того ж застосовують прості й усім відомі прийоми вишивки.

 

А об’ємний малюнок настільки привабливий, що можна, без жодного сумніву, стверджувати: найближчими роками на цей вид вишивки чекає широке поширення й успіх!

 

Атласні стрічки й тасьми міцно увійшли й у наше повсякденне життя. Про них зазвичай згадують перед святами й урочистими подіями, коли виникає необхідність щось прикрашати. В Італії галасливі й веселі торжества, що вдалися на славу, навіть називають «Святами з бантиками».

 

Красива стрічка додає добре упакованому дарунку вишуканості, підкреслюючи урочистість моменту. Перев’язаний стрічкою букет виглядає не лише привабливим, але й багатим.

 

Стрічки оживляють зачіску, а оброблені ними й тасьмою капелюшка, сумочки й сукні набувають так званої «родзинки». Напевно, чимало з нас завмирали від захоплення, розглядаючи весільні вбрання наречених, прикрашені пишними мереживами, стрічками й рюшами!

 

На Заході прийнято, готуючись до торжеств, прикрашати святковий стіл усілякими бантами в тон скатертини. Червоні стрічки й банти стали символом різдвяних свят. Їх прикріплюють до вхідних дверей будинків напередодні Різдва й зустрічі Нового року.

 

В Україні склався звичай прикрашати автомобілі весільного кортежу різнокольоровими стрічками й перев’язувати конверти з новонародженими блакитними або рожевими.

 

Історія вишивки стрічками бере початок від давніх англосакських традицій. Для такого виду вишивки беруть дуже вузьку стрічку, яка личить до будь-яких типів тканин. Вона вільно проходить через найщільніший вуток, не втрачаючи своєї форми.

 

Вивчивши різні види швів, ви без зусиль зможете їх повторити і створити своїми руками надзвичайно красиві речі. Окрім цього у вас з’явиться можливість додати готовим виробам неповторності.

 

За допомогою оригінального об’ємного малюнка чи банта ви зможете об’єднати в єдиний ансамбль декілька предметів вашого гардеробу. Універсальність цього виду вишивки в тому, що вона дозволяє оформити й дитячий полотняний рюкзак, і вечірню сумочку для пані.

 

Для прикрашання оселі можна виготовляти різноманітні предмети інтер’єрного призначення, а саме картини, а також оздобити постільну білизну вишивкою стрічками. 

 

  • Стрічки й тасьма

Атласні стрічки бувають гладенькими і призбореними, різні завширшки.

Вишивальні нитки використовують для наметування та закріплення стрічки зі споду роботи.

 

  • Тканини

Для основи вишивки стрічками можна використовувати найрізноманітніші тканини.

• Бавовняні: рогожка, батист, плис, муслін, сатин.

• Будь-які лляні.

• Шовкові: шифон, чесуча, шовкова тюль.

• Шерстяні тканини: креп, твид, джерсі.

 

Головне — тканина має бути досить міцною, щоб стібки надійно трималися, та еластичною, щоб крізь неї вільно проходила нитка.

 

Важливим критерієм під час вибору тканини є її гармонійне поєднання із колористикою композиції. За основу окремих елементів виробу нам знадобиться клейова.

 

  • Як перебити малюнок

Перш ніж вишивати, слід остаточно визначитися з малюнком. Його можна перенести на тканину по-різному.

  • Перебивним олівцем користуються для копіювання обраного малюнка на тканину. На малюнок накладають кальку й обводять перебивним олівцем. Тоді кладуть кальку на тканину і прасують, у такий спосіб малюнок переносять на тканину. Якщо помилилися, виперіть тканину, а тоді знову обведіть малюнок на кальку (попередня заготовка вже не годиться) і прасуйте.
  • Перебити малюнок можна й через копіювальний папір. Такий спосіб рекомендують для гладеньких тканин. Для світлих — беріть темний папір. А для темних, відповідно, світлий. Покладіть його між тканиною і малюнком і обведіть контури малюнка олівцем. При цьому намагайтеся не притискати рукою папір, щоб не створити плям.
  • На тонкі тканини (муслін, газ, батист) можна перебивати малюнок, підклавши його під тканину й обвівши олівцем. Також, якщо на тканину не можна перенести малюнок за допомогою праски, можна підкласти її під кальку і закріпити. Вишивши малюнок безпосередньо по кальці, обірвіть папір — вишивка лишиться на тканині.
  • Також можна перебити малюнок способом «Припорох»: покладіть на малюнок кальку й обведіть контур, густо проколіть по всьому контуру кальки шпилькою, накладіть проколоту кальку на тканину і посипте крейдою (темною для білої тканини й білою для кольорових). Тугий ватний тампон умокніть у крейду і притискайте по всій площі малюнка, щоб крейда заходила в дірочки. Обережно зніміть папір і пропрасуйте тканину. Цей спосіб підходить для всіх гладеньких тканин.

 

Опис виробу

Я пропоную нову техніку аплікації за допомогою стрічок. Таку роботу може виконувати група учнів.

 

У роботі використовують ті ж самі матеріали й інструменти, що і за вишивання стрічками, а також за основу окремих елементів виробу клейову тканину.

 

На початку роботи необхідно обрати малюнок, за яким будуть виконувати окремі елементи виробу. Слід розпланувати малюнок на тканині (будь-якого розміру).

 

І. Рушник

Поетапно виконують підготовку контурних ліній стрічками, окремих елементів винограду та листків винограду. При цьому на підготовчому етапі тканину наклеюють на клейову. Потім необхідно виготовлені елементи розкласти на тканині, наметати, а потім пристрочити. Як декоративний елемент можна виготовити символ України — герб.

У кінці виготовлений рушник можна оздобити плетеним мереживом.

 

Порядок роботи

1. Підбір малюнка.

2. Підбір кольорової гами стрічок.

3. Планування та розмічання малюнка на тканині.

4. Наметування та прокладання контурних ліній на тканині з двох сторін рушника.

5. Наметування рельєфних (8 подібних) ліній із двох сторін рушника та прокладання строчки-закріпки (рис. 1).

6. Виготовлення листя винограду за лекалами (рис. 2).

7. Виготовлення ягід винограду.

8. Виготовлення грона винограду (рис. 3).

9. Наметування гілок і вусиків винограду з двох сторін рушника, прокладання строчки.

10. Розташування листя та грона винограду на тканині з двох сторін рушника.

11. Наметування та прокладання строчки по елементах (листю, гронові винограду).

12. Оздоблення рушника мереживом.

 

Початок роботи

1. Прокладання контурних ліній із двох сторін рушника.

2. Прокладання рельєфних (8 подібних) ліній із двох сторін рушника.

3. Виготовлення листя винограду (12 штук).

Для цього необхідно поділити лекало листа винограду на дві частини. Попередньо виконати наметування стрічок під кутом 45º на клейову основу, а потім пропрасувати, вирізати за лекалом половинки листя. Знову отримані половинки листя викласти по формі цілого листа на клейову та пропрасувати. Обрізати краї листя від зайвої клейової, а потім закрити центр листа стрічкою за допомогою прокладання строчки на швейній машинці, верхній край стрічки підвернути під низ по формі листа.

4. Виготовлення грона винограду (12 штук).

Спочатку основну тканину для ягід накладаємо на клейову основу, пропрасовуємо, а потім вирізаємо необхідну кількість (36-40 штук) кружечків діаметром 2-2,5 см. Викладаємо їх на клейову основу у формі грона, знову пропрасовуємо, а потім обрізаємо краї грона (залишки клейової основи). Після чого виконуємо закріпки кожної ягідки по центру вручну звичайними стібками «вперед голку» (2-3 стібка).

5. Наметування гілок і вусиків винограду з двох сторін рушника, прокладання строчки по контурах стрічки або тільки по центру, якщо стрічку складено вдвоє.

6. Розкладаємо листя та гроно винограду згідно з ескізом малюнка на рушнику. Виконуємо наметування всіх елементів, а потім закріплюємо строчкою по контуру кожного елемента на швейній машинці або ручними стібками (рис. 4).

Прикрасити рушник можна будь-яким написом, мереживом (рис. 5) або, як у нашому випадку до Дня Незалежності України, гербом України.

 

ІІ. Герб України

Порядок роботи:

1. Прокладання стрічок (завширшки 3-5 см) блакитного кольору на тканині (розмір 30×40 см) щільно (рис. 1), наметування та прокладання строчок по стрічках. Можна використовувати тканину блакитного кольору для тла герба.

2. Обрізання за лекалом герба (рис. 2).

3. Оформлення країв герба жовтою стрічкою.

4. Викладання стрічки жовтогарячого кольору згідно з малюнком герба, наметування та прокладання строчки по фігурним контурам (рис. 3).

Dounload PDF

Відгуки читачів