Мета: узагальнити знання учнів із теми «Українська художня культура від найдавніших часів до XV ст.»; розвивати розумові здібності; активізувати пам’ять; виховувати інтерес до рідної культури.

Тип уроку: узагальнення знань.

Оснащення

• Візуальний ряд: слайд-презентація; картки із завданнями; ілюстрації культурних пам’яток.
• Музичний ряд: аудіозапис музичного супроводу.
• Обладнання: ТЗН.

Примітка. Упродовж уроку учні виконуватимуть завдання і самостійно оцінюватимуть свою роботу за набраними балами. Шкалу оцінювання пропонує учитель.

Я -українець! Затямте усі.

Я син українського славного роду,

Один із мільйонів, я частка народу,

Того, що веде лік з Трипільських часів.

Михайло Харишин

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель

• Чи хотіли б ви саме зараз отримати спадок?
• Який саме спадок ви вже маєте, але не здогадуєтеся про нього?

Цей спадок пов’язаний безпосередньо з предметом художня культура…

ІІІ. Основна частина

Учитель. Культурний спадок українців бере свій початок з давніх-давен. Згадаймо періодизацію розвитку художньої культури України.

Завдання на картках

Картка № 1 «Періодизація»

Установіть відповідність між періодами й назвами культури (проставте у клітинці відповідний номер).

(…) VI ст. до н. е. - II ст. н. е.        1. Мізинська культура.

(…) II ст. н. е.                                 2. Трипільська культура.

(…) V-III тис. до н. е.                     3. Зарубинецька культура.

(…) IX-XIV ст.                                4. Скіфо-сарматська доба.

(…) XXV-X тис. до н. е.                  5. Грецька колонізація.

(…) IX ст. до н. е. - IV ст. н. е.       6. Київська Русь.

Картка № 2 «Культурологічний диктант»

1. На думку істориків, найдавніша археологічна культура, пов’язана безпосередньо з антами, сягає II ст. до н. е., має назву… (зарубинецька).
2. Релігійні уявлення слов’ян були… (анімістичними).
3. Глиняна пластика набула особливого розвитку у… (трипільців).
4. Золоту пектораль знайдено в кургані… (Товста могила).
5. Скіфський воїн вірив, що зображення хижого звіра надасть йому рис, властивих цьому звірові. Такий стиль мав назву… (звіриний стиль).
6. Церковні піснеспіви запозичено у… (Візантії).
7. Самобутнє явище художньої культури Київської Русі ? поєднання в одному ансамблі… (мозаїки і фресок).
8. Першими творами станкового живопису в Україні були… (ікони).
9. Найдавніша рукописна книга епохи Київської Русі, написана у 1056?1057 рр.,— це… («Остромирове євангеліє»).
10. Досягнення й традиції книжкової мініатюри Київської Русі стали основою для її подальшого розвитку, започаткувавши окремий від мистецтва ?… (графіку).

Картка № 3 «Деформований текст»(робота в групах)

І група

На особливості розвитку культури східнослов’янських племен значно вплинули грецька культура та прийняття язичества. Оскільки на Русі держава підпала під владу церкви, то світські елементи в культурі не набули більшого значення. Міграції населення не сприяли жвавому культурному обміну між народами. У IX ст. типовою формою поселення Київської Русі стає «село». Заснована 1051 року монахами Антонієм і Феодосієм біля літньої княжої резиденції Берестово поблизу Києва Софія Київська є пам’яткою архітектури світового значення.

ІІ група

У трипільців особливого розвитку набула глиняна пластика, зокрема чоловічі статуетки. Для кераміки пізнього етапу трипільської культури характерними є вузькі форми, посуд товстостінний, недбало випалений. Орнаментація своєрідна: візерунок розміщувався лише у нижній частині посуду. Численні знахідки свідчать  про зображення тварин на пізньому етапі трипільської культури. Трипільські статуетки були великими за розмірам, прикрашеними знаками і символами. Ідеологію трипільців засновано на культі сонця.

Кожна група читає виправлений текст, обґрунтовуючи свої відповіді.

«Так чи ні?» (усна робота)

Визначте, про які обряди йдеться у наведених уривках, і обґрунтуйте свою відповідь.

1. Урочистий родинний обряд позначав вихід на косовицю. Цей цікавий звичай в Україні побутував здавна. В умовлений день збиралися люди-женці, ішли дожинати ниви. Потрібно було зжати хоча б один сніп. Цього дня беруть хліб-сіль, свічку-громівницю і вдосвіта йдуть у поле.
2. З настанням цього свята печуть шулики — обрядові прісні ламані коржі, заправлені маком та медом. По церквах святять воду, квіти і мак, що кладуть за ікони, де їх зберігають аж до весни.
3. Після завершення Богослужіння та після того, як діти віднесуть вечерю своїм хрещеним батькам, дідусеві та бабусі, які мешкають окремо, та родичам, починають колядування. Також виконують певні магічні дії.
4. Цього дня не можна було сердитися і комусь дорікати. І до писанок, і до ритуальних дійств діти, дивлячись на батьків, ставилися дуже серйозно, засвоюючи на все життя кожну побутову подробицю цього свята.
5. Власне святкування починалося з виготовлення опудала головних персонажів свята. Так, на Поділлі й Волині дівчата  його виготовляють з гілки верби й прикрашають її квітами та вінками. На Полтавщині в одних населених пунктах опудало  виготовляють із соломи, прикрашають його стрічками і намистом, в інших ? замість солом’яного опудала садовлять дитину.  Узявшись за руки, дівчата ходять навколо  й співають пісень. Основною темою цих хороводів є кохання. Чоловіки й жінки також сходяться на це видовище, але у співах участі не беруть.
6. Пробуджується земля, оживає природа, а з нею — радісні надії та клопоти хлібороба. Після холодних коротких днів і довгих зимових вечорів, що минали колись у тісних хатах за роботою, за тьмяного освітлення, молодь діставала нарешті можливість вийти на залиті сонячним світлом левади, укриті першою прозеленню пагорби, де дихалося на повні груди і весело співалося. Можна було затіяти гру, повеселитися, радіючи ласкавому сонцю і теплу. Переходячи від покоління до покоління, пісні, хороводи, ігри поступово утворили специфічний обряд із чітко визначеним порядком дійства й усталеним пісенним супроводом.

Культурологічне лото

Учням пропонують ілюстрації культурних пам’яток. Вони мають обрати зображення пам’ятки й визначити, до якого періоду вона належить, зробити стислий стилістичний аналіз.

Асоціативний ряд з оповіданням (робота в групах)

Групи отримують конверти, у яких містяться слова й визначення. Кожна група має за певний час скласти асоціативний ряд, а за ним — оповідання про певний період розвитку культури України (кожен учасник групи складає речення до оповідання): група І — Київська Русь, група ІІ — скіфо-сарматська доба.

IV. Підбиття підсумків уроку

Оцінювання

Учні називають кількість отриманих балів.

Учитель.Ви добре працювали й переконалися, що дійсно маєте безцінний скарб від пращурів. Отже, маєте зберегти його та передати нащадкам.