Історія як наука. Вступ до історії. 5 клас

Куракіна І. І., вчитель ЗОШ № 44, м. Луганськ


Мета: ознайомити учнів із завданням і структурою курсу, з підручником і способами роботи з ним; пояснити, що таке історія, історичні джерела, як відбувається відлік часу в історії; формувати вміння роботи з підручником, атласом; сприяти зацікавленості історією свого народу.
 
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
 
Обладнання: підручник, атлас 5 кл., таблиці, карти, відеофільм, музичний запис.
 
Очікувані результати
 
Після цього уроку учні зможуть:
- розповідати про те, як історики дізнаються про минулі часи та про діяльність українських істориків;
- коментувати текст підручника під час читання і складати запитання до нього;
- пояснювати, що таке історія, хто такі історики;
- висловлювати судження щодо вивчення історії свого народу і країни;
- тлумачити поняття за темою уроку.
 
 
ХІД УРОКУ
 
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ
Усі учні класу сідають у колі. Учитель називає своє прізвище та ім’я по батькові. Розповідає про його походження. Те саме він пропонує зробити учням, які мають відповісти на запитання.
1. Назвіть своє ім’я. Що воно означає?
2. На честь кого батьки дали тобі це ім’я?
 
ІI. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
 
Бесіда
1. Який предмет ми будемо з вами вивчати?
2. Як ви вважаєте, що ми дізнаємось під час вивчення цього предмету?
 
У ч и т е л ь. Історія — це наука, яка вивчає життя людей від найдавніших часів до сьогодення. Її ми будемо вивчати з 5-го до 11-го класу. Ми ознайомимось з історією нашої держави (цей предмет — історія України), а також історією інших країн (цей предмет — всесвітня історія).
 
Кожен громадянин України має добре знати історію своєї держави, знання якої буде неповним без історії рідного краю. Україна поділяється на 24 області, окремий статус мають міста Київ та Севастополь.
 
Запитання
1. У якій області живемо ми?
2. Як, на вашу думку, для чого нам потрібно
вивчати історію?
 
У ч и т е л ь. Уроки історії України дозволять нам простежити історичний шлях нашої Батьківщини. Варто погодитися з народною мудрістю: «Минувшину можна зрозуміти, тільки полюбивши її». Український народ завжди поважно ставився до свого минулого. Це особлива риса нашого менталітету, якою варто пишатися.
 
IІІ. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
 
Учитель пропонує одному з учнів написати на дошці тему та очікувані результати, яких ми маємо досягти протягом уроку.
1. Пояснювати, що таке історія, історичні джерела, хронологія.
2. Працювати з історичною картою.
3. Співвідносити рік зі століттям.
4. Навчитися ставити запитання.
 
Учитель пояснює учням, у який спосіб будуть оцінювати їхні досягнення.
 
Блок 1. Ознайомлення з підручником
 
Учитель демонструє підручник з історії, з яким учні будуть працювати у 5-му класі.
 
Бесіда
1. Як називається підручник?
2. Хто автор підручника?
3. Де вміщено зміст підручника?
4. На які розділи поділяється зміст?
 
У ч и т е л ь. Ми будемо звертати увагу не тільки на текстове наповнення, а й на ілюстрації, цікаві факти. Головні моменти в тексті виділено іншим шрифтом. Автори усе зробили, щоб ви швидше сприймали і засвоювали матеріал. Для закріплення нового матеріалу пропонуватиму запитання.
 
Новою формою роботи для вас будуть практичні роботи. На таких заняттях передбачено самостійну роботу учнів за певною темою з використанням різноманітних джерел знань. Вчитель надаватиме вам необхідну інформацію.
 
Запитання
— Про що ми дізнаємося в 5-му класі під час вивчення історії?
 
Блок 2. Набуття навичок та умінь
 
У ч и т е л ь . Протягом навчального року ви будете не тільки здобувати знання з історії, але й опановувати навички та вміння. Один з учнів зачитує перелік навичок та вмінь, записаний на дошці.
1. Уміння працювати з підручником: вдумливо читати, аналізувати текст, виділяти головне, складати план; орієнтуватися в просторі та часі.
2. Складати простий план.
3. Розуміти позначки на карті.
4. Ставити запитання про діяльність історичних осіб та визначні події.
5. Переказувати, порівнювати, вибирати історичний матеріал.
6. Встановлювати хронологічну послідовність.
 
У ч и т е л ь . На уроках праці ви з учителем вчилися виготовляти аплікацію. Проте перш ніж її виробляти, вчитель докладно розповів про етапи її виготовлення. Тому я також зараз розповім, як правильно готувати домашнє завдання з історії, бо це одне із найголовніших умінь у вивченні історії.
 
Запитання
1. Як на ваш розсуд, з чого треба починати виконання домашнього завдання?
2. На що насамперед треба звернути увагу?
3. Яким чином ви маєте проконтролювати себе?
 
Пам’ятка «Як готувати домашнє завдання з історії»
 
1. Прочитати назву параграфа.
2. Звернути увагу на завдання в тексті та наприкінці параграфа.
3. Читати з олівцем, виділяти, де містяться відповіді на запитання.
4. Звернути увагу на дати й незнайомі слова.
5. Якщо в підручнику вміщено карту, опрацювати її, щоб уявити, де відбуваються події.
6. Переказати матеріал вголос і відповісти на запитання.
 
Таким чином, вивчення історії має дати відповідь на запитання: Де? Коли? Що?
 
Блок 3. Хронологія та історична карта
 
У ч и т е л ь . Без знання певних дат та карти немає знань з історії. Усі події відбуваються в певний вік, рік, місяць, день. Це називається датою. 
 
Хронологія — наука, що вивчає літочислення, дати подій, календарі. 
 
Лінія часу — це пряма лінія, розділена рисочками на рівні відрізки, що містять певну кількість років. 
 
Учитель розповідає про визначення послідовності та протяжності подій, пояснює, як співвідносяться роки і століття, як розв’язати хронологічну задачу.
 
У ч и т е л ь . У будь-якій місцевості, області завжди відбувалися певні події. Для історичної точності важливим є правильне визначення місця події. Тут у пригоді нам стане історична карта. Для роботи з картою нам треба ознайомитися з її умовними позначками, так званою «легендою» — табличкою, яка розташована в кутку карти. Щоб карта «заговорила», необхідно прочитати її назву, засвоїти наведені в «легенді» умовні позначки і підписи. За таких умов карта стане вашим надійним помічником у вивченні історії.
 
Більш докладно історичні події нам допоможуть уявити ілюстрації, цікаві факти та відеоматеріали.
 
Фізкультхвилинка (виконують під музику)
 
1. Вправа для поліпшення мозкового кровообігу. Вихідна позиції (в. п.) — стати, тримаючи
руки на поясі. На рахунок 1 — поворот голови праворуч; на рахунок 2 — в. п.; на рахунок 3 — поворот голови ліворуч; на рахунок 4 — в. п.; на рахунок 5 — повільно закинути голову назад; на рахунок 6 — в. п.; на рахунок 7 — голову нахилити вперед. Повторити 4–6 разів. Темп повільний.
 
2. Гімнастика для очей. Швидко замружити по черзі кожне око, потім заплющити очі й посидіти спокійно, повільно рахуючи до п’яти. Повторити 4–5 разів.
 
 
Блок 4. Історичні джерела
 
У ч и т е л ь . Минулого року ви писали розповідь про те, як учитель разом з учнями знайшов джерело. Ви пригадали, з яким задоволенням смакували водою з того джерела. Тобто джерело — це місце, звідки черпають воду.
 
Запитання
— А як на вашу думку, що таке історичні джерела?
 
У ч и т е л ь . З цих джерел учені черпають знан ня про минуле життя людей. Про будь-яке минуле можна дізнатися за допомогою історичних джерел. Речові пам’ятки є основним джерелом відомостей про минулі часи, оскільки вони найбільш повно відтворюють умови життя людей. Історичні джерела поділяють на три групи.
 
Речові — предмети, зброя, знаряддя праці, монети, прикраси, тобто усе, що пов’язано з матеріальною діяльністю людини.
 
Письмові — написи, книжки, літописи, журнали, газети, тобто усе, що написано й намальовано людьми.
 
Усні — казки, легенди, билини, міфи, розповіді, тобто усе, що люди переповідають один одному. (Показ відеофільму про історичні джерела.)
 
Запитання
— Про які види історичних джерел ви дізналися?
 
 
Блок 5. Оцінювання навчальних досягнень з історії
 
У ч и т е л ь . Про критерії оцінювання навчальних досягнень з історії ви зможете дізнатись з пам’ятки, розміщеної на вашому класному стенді. Після вивчення кожної теми на основі поточних оцінок ви отримаєте тематичну оцінку. Наприкінці півріччя на основі тематичних будемо виставляти семестрову оцінку. Річну оцінку виставляють на основі підсумків першого та другого семестру.
 
 
Блок 6. Українські історики
 
У ч и т е л ь . Історики — це науковці, які досліджують джерела і розповідають про наше минуле. Зараз ви переглянете відеофільм про «батька історії України» Михайла Грушевського. Вам належить трьома реченнями розповісти про життя цього видатного ученого-історика.
 
Учитель надає слово двом-трьом учням. «Історичне фехтування» (Учитель об’єднує учнів у три команди.)
 
Завдання
Кожна команда по черзі ставить одна одній запитання. Якщо команда не надає відповідь, учитель передає хід наступній команді.
 
 
Гра «Правда — неправда»
Кожен учень за матеріалом уроку має підготувати по два запитання, які б починалися словами «Чи правда, що…». Одне із запитань передбачає ствердну відповідь («Так»), а інше — заперечну («Ні»).
 
 
Гра «Слово за словом»
Учитель пропонує тему «Речові історичні джерела». Учні називають ключові слова, з якими в них асоціюється це поняття.
 
 
Гра «Історична карта»
Намалюйте на дошці, як позначають на історичній карті:
1. Дві різні території або держави.
2. Перехід певного регіону від однієї держави до іншої.
3. Місця битв.
4. Пересування військ або народів.
 
 
Гра «Допиши таблицю»
На дошці — таблиця з трьома колонками: речові джерела, писемні джерела, усні джерела. Окремо — перелік різних історичних джерел. Перша команда заносить до таблиці речові джерела, друга — писемні, третя — усні.
 
Перелік джерел: друкована книга, казки, пісня, кам’яна плита з давнім написом, легенда, давнє житло, рибальський гачок, зошит мандрівника з описом своєї подорожі, старовинний посуд.
 
 
ІV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
 
Підбиваємо підсумки змагання. Проводимо оцінювання.
 
Метод «Мікрофон»
 
Запитання
1. Що нового ви дізналися на уроці?
2. Чого навчилися?
3. Як можна застосовувати набуті вами знан ня?
4. Що вам сподобалося на уроці?
 
 
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати відповідний текст підручника.
2. Дізнатися походження свого імені.
3. Поміркувати і спробувати пояснити думку: «Майбутнє неможливе без минулого».
Dounload PDF

Відгуки читачів