Досвід розробки інтегрованих уроків

Л. А. Крючек, учитель біології вищої категорії, старший учитель ЗОШ № 31, м. Одеса


Бінарний урок — це навчальне заняття, яке об’єднує зміст двохпредметів. Це форма реалізації міжпредметних зв’язків.

 

Бінарний урок створює умови для практичного застосування знань, систематизує їх, розвиває навички самоосвіти. На цих уроках відбувається розвиток аналітичних здібностей, активізація розумової діяльності учнів.

 

Сьогодні взаємозв’язок природий людиниє особливо актуальним. Під час його дослідження необхідно брати до уваги дані біології, географії, хімії, фізики, математики, екології, літератури тощо.

 

Звернення до знаньу цих галузях допомагає розкрити не тільки питання окремих наук, але й побачити нерозривний зв’язок між предметами.

На бінарних уроках можна поєднати,здавалося б,несумісні предмети: біологіюй математику, біологіюй літературу, біологію таобразотворче мистецтво. Специфіка таких уроків полягає в тому, що їх проводять спільно вчителі двох або декількох суміжних предметів, які заздалегідь визначають обсяг і глибину розкриття матеріалу, послідовність його вивчення.

 

Без уміння поєднувати знання різних наук, інтегрувати свої знання не можна розв’язати багато проблемних ситуацій, особливо біологічних, екологічних, і тим більше неможливо виконати навіть монопредметний проект. Для використання міжпредметного проекту учням украй необхідно засвоїти методи застосування елементів інтеграції.

 

Я розробила декілька інтегрованих уроків, і хочу представити вам дваз них за такими темами:

  • «Квітка в нашому житті» — 7 клас (біологія плюс література).
  • «Білки» — 9 клас (біологія плюс хімія)  (спільна розробка з учителем хімії Карандіною І.М.).

 

Інтегрований урок (біологія + література)в 7 класі

 

Тема уроку.Квітка в нашому житті

Цілі: прищеплювати любов і пошану до природи, бережливе ставлення до живого;переконати дітей, що через вивчення навколишнього світу людина починає краще його розуміти, любити, берегти.

 

Обладнання: таблиці, схема будови квітки, стіннівка, художні твори російських і українських письменників, музика П.Чайковського «Пори року».

 

Тип уроку: комбінований (використання міжпредметних зв’язків).

 

Хід уроку

 

І. Організація класу

 

ІІ. Актуалізація опорних знань

Вступне слово вчителя

Епіграфом нашого уроку є слова М. Рильського:

 

У щастя людського

Два різних є крила —

Троянди й виноград,

Красиве і корисне.

 

Який зв’язок можна провести між наукою, яка вивчає рослинний світ, — ботанікою та душею людини? Сьогодні ми спробуємо встановити цей зв’язок, відчути, побачити, сприйняти природу не очима, а розумомі серцем.

 

На уроках ботаніки ми вивчали різноманітність рослин, процеси запилення та запліднення. Царство Рослин — це царство живих організмів. Ми — люди, але ми дуже розвинені живі організми, бо маємо центральну нервову систему, маємо розум, можемо висловлювати свої почуття.

 

Рослини — це також живі організми, бо їм притаманні всі життєві процеси — від народження до смерті.

 

Питання до класу

За якими морфологічними ознаками ми впізнаємо рослини?

 

Відповідь учня

У кожній рослини, від травички до дерева, є коріння, стебло, листя, квітки і плоди. Саме за цими ознаками ми впізнаємо рослину.

 

Учитель. Так, кожний орган рослини виконує окрему функцію, дуже важливу для її життя. Сьогодні ми говоритимемо про квітку. Навіщо ж рослині квітка, які процеси відбуваються в ній?

 

Учень. Квітка — це значущий орган рослини, бо без квіткив неї не з’явиться плід із насінням. Рослина не зможе продовжити життя через появу нової рослини.

 

Учитель. Хто допомагає рослині розмножуватися? Квітка приваблює запилювачів своєю красою, яскравістюй ароматом. Бджоли, метелики та інші комашки переносять пилок з однієї квітки на іншу, тим самим допомагаючи рослинам розмножуватись.

 

ІІІ. Оголошення темий мети уроку

Учитель. Мета нашого уроку — розглянути рослину з іншого боку. Різні видатні люди — поети, художникий композитори — неодноразово звертались у своїй творчості до краси й зеленої свіжості рослин, особливо вони зупиняли свій погляд на яскравій квітці. Спробуємо словом передати її красу. Прослухайте поетичне пояснення того, чому квітка розквітає,розкривається.

 

IV. Опрацювання нового матеріалу

Учень

Листок цветку поведал в роще сонной,

Что страстно в свет влюбилась тень.

Цветок узнал о скромнице влюблённой

И улыбается весь день.

 

Учитель. Навіть такі важливі процеси,як запилення та запліднення,не залишилисяпоза увагою. Послухайте дуже цікавий опис потрапляння пилку на приймочку маточки.

 

Учень

У трав иных цветенье каждый месяц.

У кактуса — единожды в столетье.

Чудовище! Колючка! Квазимодо!

Как ждёт, наверно, он своей поры,

Сладчайшего, великого мгновенья,

Когда внутри раскрытого цветка

Пылинка жизни упадёт на пестик,

Завяжется пылинка новой жизни.

В. Солоухин

 

Учитель. Але не всі рослини мають яскравій пахучі квіти. У них квіточки маленькі та непримітні. Такі рослини запилюються вітром.

 

Учень. На галявині цвіте сміливець — незнайомець. На ньому не видно листя,а гілка окутує рожевий серпанок. То вербичка китиці розпушила. Зірвав вітрець кілька пушинокі поніс по галявині. Це верба повсюди розсипає своє гасіння.

 

Питання до учнів

Чому немає листя, а цвіт уже є?

 

Учень. Це надає можливості квіточкам поширити пилок із допомогою вітру.

 

Бесіда з учнями

Учитель. Чому ж ми ставимо порядцарство Рослини й царство Тварини? Що спільного між ними?

 

Людина — представник царства Тварини. Їй властиво жити почуттями доцільності, нескінченності. Людина прагне продовжити себев майбутньому — хіба це не природа?!

 

Все живе в природі прагне цього. «Навіть квітка квітує для того, щоби лишити після себе насіння, щоби знову відтворити свій цвіт у майбутньому», —говорив О. Гончар.

 

Отже, квітка має для рослини велике значення. А яке ж значення вона має для людини?

 

Людина не обмежується відтворенням подібних до себе. Вона — творець, їй потрібні натхнення, краса, мрія. І одним із проявів краси, що милує людське око, дає їй натхнення,є квітка. Для людини квітка має як практичне, так і естетичне значення. Сухомлинський вважав, що квітка — це нитка, яка пов’язує працю та красу. Квіти — це друзі людей і в радості, і в смутку.

 

Учень.

Квіти говорять про все, а понад усе — про людські радостій печалі:

Волошки — про довіру, плющ — про дружбу.

Дзвіночки — про красу.

Лілія і конвалія — про високу мораль.

Маргаритки — про скромність.

Льон — про працелюбність.

Цвіт ліщини — про сердешну нудьгу.

 

Учитель. Яке ж практичне значення мають квіти?

 

Учень. Шафран використовуютьдвояко —як приправу і як барвник. Їжі ця рослина надає не тільки аромату,а й золотавого кольору. Кожна квітка квітне не більше двох днів. За цей час її зривають.У той же день із неї вищипують приймочку та сушать.

 

Учитель. Чи їмо ми квіти?

Учень. Квіти деяких рослин входять у звичайний раціон багатьох народів. Гренландські ескімоси їдять майже всі квіти, які ростуть з-під снігу в коротку арктичну весну, крім блакитного дзвіночка.В Японії їдять салат із фіалок, в Індії — компот із квітів банану,у Китаї їдять лілії, зварені в молоці та приправлені перцем і сіллю. Українці використовують пелюстки троянд для варення, а в Румунії варення варятьз озерного латаття. На півдні Германії суцвіття бузини обмакуютьу рідке тістоі смажать у салі.

 

Учитель.А тепер скажіть, хто не милувався привабливою красою квітів? У кого не починало сильно битися серце після відвідування пишної луки?

 

1-й учень. Здавна українці були чудовими травниками. В усіх регіонах квіти й трави застосовували як ліки. Народною любов’ю та пошаною користувалися барвінок, мальви, мак, м’ята, чебрець, шипшина, любисток, мати-й-мачуха, конвалія, соняшник.

 

2-й учень.З цими рослинами пов’язані зворушливі українські пісні, повір’я, легенди, вірші. Квіти супроводжували українців від колиски до барвінкового спочинку.

 

3-й учень. Всім відома мати-й-мачуха. Таку поетичну назву вона отримала за своєрідну особливість листків:

А хто розбрискав схилами

Під гомінке цвірінь

Цю жовту цвіть на килимі,

Цю золоту яскрінь?

Лист голийі з росинками

Холодний, а на споді —

Покритий волосинками

І теплий,

То в народі стали мати й мачуха

Ці квіти називати:

Холодний верх — то «мачуха»,

А теплий слід — то «мати».

 

4-й учень. Золотоголовка — квітка на високому стеблі,що так і світиться, обертаючись за рухом сонця. Це соняшник.

 

В ежовых сотах, семечками полных,

Щитками листьев жёсткий стан прикрыв,

Над тыквами цветёт король — подсолнух,

Зубцы короны к солнцу обратив.

В. Катаев

 

5-й учень. Скільки натхненних віршів склали поети про троянду. Скільки легенд пов’язано з цією прекрасною квіткою. Красуня серед красунь, цариця квітів, джерело вічної насолоди — яких тільки титулів і порівнянь не давали троянді. Троянда — це втілення кориснихі благородних якостей.

 

6-й учень. Маку народі вважали символом здоров’я і краси. Українці любили тремтливу променисту квітку. Вона оспівана в піснях і легендах. Квітка нагадує краплини крові, розбризканів полі.

 

7-йучень. Коли приходить весна, у затінених куточках лісу розквітають конвалії. Рідко зустрінеш людину, яка б не відчула чарівності цих ніжних квітів. Дуже любив конвалії видатний російський композитор П.І. Чайковський. Якось він писав: «Одного вигляду цих чарівних квітів, що красуються в цю хвилину на столі моєму, вже досить, щоби викликати любов до життя».

 

8-й учень. Всі свої почуття до цієї квітки він передавав у вірші(декламує під музичний твір «Пори року»).

 

Я жду весны. И вот волшебница явилась.

Свой саван сбросил лес и нам готовит тень.

И речки потекли, и роща огласилась,

И, наконец, настал давно желанный день.

Скорее в лес! Бегу знакомою тропою,

Ужель сбылись мечты, осуществились сны?

Вот он! Склонясь к земле, я трепетной рукою

Скрываю чудный дар волшебницы-весны.

О ландыш, отчего так радуешь ты взоры?

Другие есть цветы, и веселей узоры —

Но прелести в них нет таинственной твоей!

 

Учитель. Чи є гармонія між музикою та віршем? Що ви відчули?

 

Учень. Любов до життя,душевний спокій тощо.

 

Учитель. Одні поети оспівують красу квітів, інші передають почуття рослин, тобто наділяють їх людськими якостями, а є митці, які порівнюють себе з квітками. Але в кожному рядку будь-якого вірша відчувається сильне людське почуття — любов до свого краю. Всі ці квіти, про які ми почули вірші, мають і практичне значення: соняшник — масляна рослина, конваліювикористовують у фармакології для лікування серця.

 

Є багато квітів, які символізують нашу країну:

  • Мальви — символ неприхильності українців.
  • Чорнобривці — символ родини.
  • Барвінок — символ вічності кохання, життя.

 

Це квіти, але є рослини, без яких немає України. Це калина та верба.

 

V. Підсумкова бесіда (екологічне виховання учнів)

Учитель. Отже, людина в природі існуєв гармонії з рослинним світом. Коли ця гармонія порушується, життя людини стає нестерпним!

 

Наш урок закінчується. Пізнавайте світ, милуйтеся красою природи! Чим більше ви знатимете, тим краще будете розуміти, любити та берегти природу. Завжди пам’ятайте справедливі слова Ф. Достоєвського: «Краса врятує світ».

 

Щоу світі є найкрасивішим за природу? Вона дарує нам свої прикраси, чарує нас своїми формамий пахощами. Вона дає нам сенс життя! Це не просте існування на Землі. Людина живе не тільки тілом, а й душею.

 

Хто ми в цій природі, як ми повинні поводитися в ній? Олександр Довженко сказав: «Земля мститься людині за зраду».

 

Як людина ставиться до природи, так і вона ставиться до людини.

 

Метелика ловити я не хочу!

Він — квітка неба, хай живе собі!

Хай крильцями барвистими тріпоче,

Щоб радісно було мені й тобі.

І квітку лісову не стану рвати,

Її додому я не понесу,

Бо вдома їй джмеля не погойдати

І не попити ранками росу!

І не стеблинку, гілку чи травичку

Я не ображу — це страшенний гріх!

Бо в кожній з них живе тремка живинка,

Що світиться довірою до всіх.

 

VI. Домашнє завдання

Знайтий записати в зошитах вірші про квіти.

 

Інтегрований урок (біологія + хімія)у 9 класі

 

Тема уроку.Білки

Цілі: систематизувати, закріпитий поглибити знання про особливості білків,знати їхній склад, будову, властивості; вміти розкрити функції білків на прикладах; знати кольорові реакції на білки; вміти довести амфотерні властивості;мати уявлення про біологічний синтез білків; знати значення білківу житті людини.

 

Тип уроку: інтегрований (біологія + хімія).

 

Хід уроку

 

І. Актуалізація опорних знань

Вступне слово вчителя

Що для людини найцінніше? Життя!

 

Сьогодні ми спробуємо розглянути життя з біологічної точки зору, довести, що основою життя організмує біологічні процеси, які відбуваються в організмі на клітинному рівні.

 

На екрані ви бачите питання. Спробуйте здогадатися про які речовини йдеться? Правильно! Цебілки.Тож тема нашого уроку — «Білки».

 

На дошці ви бачите план нашого уроку у вигляді схеми. Саме ці питання ми розглянемо на сьогоднішньому занятті.

 

Білки

  • Відкриття білків (Е. Вішер — білок-поліпептид)
  • Функції (захисна, транспортна, ферментативна, скоротлива, запасаюча, регуляторна, структурна, рецепторна, енергетична)
  • Структура (протеїни, протеїди)
  • Корисність (раціональне харчування)
  • Властивості (амфотерність, гідроліз, денатурація)
  • Біосинтез білків

 

Учитель. Що ми знаємо про білки? Білки — це високомолекулярні органічні сполуки, які побудовані з амінокислот. Усі білки в організмі людини постійно руйнуються і синтезуються. Білки — це основа життя, вони беруть участьу обміні речовин, забезпечують розмноження і ріст живих організмів.

 

Розглянемо функції білків, які ми вивчали на попередніх уроках біології. Ми з вами знаємопрактично всі системи органів і поступово дійшли висновку про багатофункціональність білків. Пригадаємо функціїна прикладах.

 

Виступи учнів, висновки про функції білків

1. Ферментативна (біокаталіз) — забезпечення перебігу хімічнихреакцій.

2. Будівельна (структурна) — будівельнийматеріалмембранклітин організмів.

3. Захисна (білкові фактори зсідання кровій білки-антитіла).

4. Регуляторна — гормони.

5. Сигнальна — сприйняттясигналіві передачавсередину клітини.

6. Транспортна — гемоглобін переносить кисень.

7. Енергетична — окиснення 1 г білка дає 17,2 кДж енергії.

 

ІІ. Вивчення нового матеріалу

Визначення білків, їхня структура

Бесіда

• Що таке полімери?

• Як називають низькомолекулярні речовини, з яких утворюється полімер?

• Яка реакція призводить до утворення полімерів?

• Що ж таке «білки»як найбільш складні природні речовини?

• Це біополімери, побудовані із залишків L-амінокислот, що поєднані пептидними зв’язками (–CO–NH).

 

Дуже важливо, що залишки амінокислот розташованів певній послідовності, порушення якої призведе до негативних наслідків (певних хвороб).

 

Таким чином, мономерами для утворення білків є амінокислоти.

 

Реакція утворення білків — поліконденсація.

 

Усі білки містять п’ять основних елементів:Карбон (50–55 %), Оксиген (21,5–23,5 %), Нітроген (15–17 %), Гідроген (6,5–7,3 %), Сульфур (0,3–2,5 %),а також невеликі кількості Фосфору, Йоду, Феруму та інші. (Розглядаємо молекулярну формулу гемоглобіну.)

 

Отже, білки — це поліпептиди. Наприклад, водний обміну організмі контролює гормон вазопресин — поліпептид.

 

Скільки залишків амінокислот він містить? (Учні відповідають.)

 

Справжніми білками вважають поліпептиди з молекулярною масою понад6000.

 

Історія вивчення білків

1) Розпочалося дослідження білків ще 1728 року італійцем Л. Беккарі, який виділив із пшеничного борошна клейку масу (клейковину) та дослідив її властивості, що виявилися близькими до властивостей речовин тваринного походження.

2) Лише через 100 років ученим удалося систематизувати властивості білків, зрозуміти, що вони є головним компонентом живої природи.

3) На початку 80-х років XIXст. російський учений О. Я. Данилевський вказав на наявність пептидних групу молекулі білка.

4) На початку ХХ ст. німецький хімік Еміль Фішер висловив поліпептидну теорію будови білка, заклав основи їх хімічного синтезу, сам синтезував поліпептиди, що містили 18 амінокислотних залишків (1907р.) (1902 р. — лауреат Нобелівської премії).

5) 1932 р.американський біохімік Вінсент Дю Віньо синтезував перший поліпептидний гормон окситоцин, а пізніше встановив структуру вазопресину. 1995 р. він отримав Нобелівську премію.

6)З 1944 по 1955р. тривали дослідження Фредеріка Сенгера, який також став Нобелівським лауреатом за розшифруванняструктури гормону інсуліну (1958 р.).

7) Зараз триває робота вченихз розшифруванняструктурий синтезу білків.

 

Біосинтез білка

Учитель.А як же синтезуються білки в організмі?

 

Білки ми отримуємо разом із їжею. Під дією відповідних ферментів (пепсин, трипсин) вони розпадаються до амінокислот, які спокійно всмоктуютьсяу кров, що, у свою чергу, доставляє їх до клітини.У ядрі кожної клітини закодована інформація про структуру власного білка. Синтез білка здійснюють відповідні кислоти:

  • Інформаційна РНК (іРНК)переписує інформацію про структуру білка з матриці білкаДНК (процес транскрипції).
  • Транспортні РНК здійснюють активацію амінокислот, що надходять до клітин, доставляючи їх до рибосом, що є фабрикою синтезу.
  • Амінокислоти вишикуються в тій послідовності, яку демонструє і-РНК, яка вже знаходиться в рибосомі (процес трансляції).

 

Отже, в результаті цих процесів клітина отримує власний білок,завдякиякому вона може відновлювати зруйновані компоненти.

 

Висновок

 

Білок — цеглина, з якої побудована споруда під назвою «організм».

Відеосюжет «Біосинтез білка»

 

Класифікаціяй будова білка

а) Схема

б) Будова молекул (рівні організації)

 

Розповідь учителя з демонстрацією

Первинна структура — довгийполіпептидний ланцюг з чіткою послідовністю залишків амінокислот.Так, гормон інсулін складається з двох ланцюгів, один із яких містить 21 амінокислотний залишок, а другий — 30.

 

Вторинна структура — це певна просторова форма, якої набуває поліпептидний ланцюг (здебільшого цеспіраль). Підтримується численними водневими зв’язками.

 

Пригадайте, у яких речовинє водневі зв’язки.

Третиннаструктура — просторове укладення спіралі в клубок(глобулу). Підтримується різними типами зв’язків (дисульфідні містки, сольові, водневі). Саме ця структура забезпечує функціональну активність білків.

 

Четвертинна структура — це об’єднання декількох глобул в одну систему надзвичайно складної форми. Так, гемоглобін — це комплексчотирьох глобул, кожна з яких містить так званий гем цикл складної будови з атомом Fe в центрі.

 

Висновок.Унікальність білків пояснюється їхньою будовою, якої немає жодна інша сполука.

Властивості білків

 

Бесіда

• Чи мають білки певні температури плавлення та кипіння?(Ні, бо під час нагрівання вонитемніють і розкладаються, поширюючи запах паленого пір’я.)

• Чому, купуючи вовняну річ, нитку з неї пропонують підпалити?

 

Гідроліз

Головною реакцієюдля білків є гідроліз, що відбувається в кілька етапів:

білок→поліпептиди →дипептиди →амінокислоти.

 

Кінцевим продуктом гідролізу є суміш L-амінокислот.

 

В організмі гідроліз відбувається — під дією ферментів,а в лабораторних умовах — під час нагрівання з розчинами кислот або лугів, які є каталізаторами цього процесу.

 

Денатурація білка (nature — природа)

 

Це руйнування природної структури білка (четвертинної, третинної, вторинної).

 

Учитель. Пригадайте варене яйце чи скисле молоко. Чи можна повернути їху первісний стан?Ні, бо це необоротний процес.

 

Чинники денатурації:

• нагрівання;

• випромінювання (УФ або інфрачервоне);

• сильні кислоти, луги, концентровані розчини солей;

• солі важких металів (Ag, Zn, Hg, Cu, Pb);

• органічні розчинники (спирт та інші).

 

Як ви вважаєте, чомув разі отруєння солями важких металів як протиотруту застосовують яєчний білок чи молоко? (Білки осаджують ці солі, денатурують.) У такому випадкунеобхідно негайно промити шлунок, щоб уникнути повторного утворення вільних токсичних йонів.

 

Висновок.Унаслідок денатурації білок більше не може виконувати свою біологічну функцію.

 

Уявна ситуація

Людині треба здати сечу на наявністьу ній білка (це свідчить про патологію в роботі нирок).

 

Як це можна перевірити в клінічній лабораторії?

 

Для цього існують якісні кольорові реакції на білки (супроводжуються зміною кольору):

а) Біуретова — взаємодія білка з розчинником солі CuSO4в лужномусередовищі.

б) Потрапляння концентрованої нітратної кислоти на шкірупризводить до появи жовтих плям, які не змиваються водою.

 

Це ксантопротеїнова реакція — взаємодія білка з HNO3.

 

Демонстрація кольорових реакцій

 

Споживання і значення білків

 

Учитель. Отже, ми ознайомилися з будовою і класифікацією білків, а також із їхніми хімічними властивостями.

 

Яке значення мають білки в житті людини?

 

Які білки важливіші — тваринні чи рослинні?

Улюдей трапляється форма білкової недостатності, яка розвивається за одноманітності харчування продуктами рослинного походження з малим умістом білків. При цьому виникає хвороба, яка отримала назву «квашіоркор» (демонструє фотографію).

 

Вона поширена серед населення країн Африки й Латинської Америки. Від цієї хвороби страждають діти віком від 1 до 5 років.У перекладі «квашіоркор»означає «перший — другий». Мати, яка народила першу, а незабаромі другу дитину, дуже рано відлучає від грудей старшу дитину, яка починає споживати,в основному, рослинну їжу, не отримуючи достатню кількість білків молока.Білки — важлива складова харчування тварин і людини, оскільки їхні організми не можуть синтезувати всі необхідні амінокислоти,і частина їх надходить із білковою їжею.У живих організмах амінокислотний склад білків міститься в генетичному коді, і під час синтезу використовуються 20 стандартних амінокислот, 8 із якихнезамінні (не можуть утворюватися в організмі). Це валін, лейцин, ізолейцин, треонін, метіонін, фенілаланін, триптофан, лізин. 12 іншихє замінними, оскільки можуть синтезуватисяв організмі. Найціннішими в біологічному сенсіє білки тваринного походження (яйця, м’ясо, риба, сир), менш цінними —білки рослинного походження (овочі, фрукти, борошно, горіхи).

 

Ускладненняв разі дефіциту білка

• Порушення утворення ферментів, що призводить до незасвоєння поживних речовин.

• Авітамінози (B12,A, D, K).

• Гормонні порушення.

• Порушення синтезу інтерферону, антитіл (захисні реакції).

• Порушення в роботі серцевого м’яза.

• Уповільнення в роботій розвитку дітей.

 

Ускладнення в разі надлишку білка

• Надлишок амінокислотє джерелом Е.

• Навантаження роботи печінкий нирок. За відсутності фізичного навантаження білки не можуть накопичуватися в організмі людини,як жирий вуглеводи. При цьому печінка перетворює надлишок білків на глюкозуй азотисті сполуки, зокрема сечовину, якунирки повинні активно виводитиз організму.

• Втрата кальцію. Велика кількість білків призводить до кислої реакції організму, що спричиняє втрату Са.

 

Подагра — запалення суглобів (у білках — пурини, які відкладаються в суглобах).

 

Висновок. Треба раціонально харчуватися, дотримуватися збалансованого споживання білків тваринногой рослинного походження.

 

Ми часто потребуємонезамінних амінокислот. Серед них найбільш важливі триптофан, метіонін, лізин.

 

Якби існував ідеальний білок для людини, то співвідношення цих амінокислот було би таким: 1,0(триптофан): 3,5(метіонін): 5,5 (лізин).

 

А от що ми маємо в природних продуктах:

Білки м’яса тварин — 1,0 : 2,5 : 8,5

Білки риби — 0,9 : 2,8 : 10,1

Білок курячого м’яса — 1,6 : 3,3 : 6,9

Білок свіжого молока — 1,5 : 2,1 : 7,4

Білок пшеничного зерна — 1,2 : 1,2 : 2,5

Білок сої — 1,0 : 1,6 : 6,3

Найадаптованіші білки, що організм використовує та засвоює:

Білок яйця — на 100 %

Білок кислого молока — на 90 %

Білок свіжого молока — на 85 %

Білок яловичини — на 76 %

Білок сиру — на 75 %

Білок борошна — на 52 %

Висновок.У нашому раціоні харчування має бути50 %тваринних і 50 %рослинних білків.

Перед тим як вибрати той чи інший раціон харчування, треба зрозуміти значення білків.

Вони для нас усе!

 

ІІІ. Цікаві питання

 

IV. Домашнє завдання

Знайти в інтернет-ресурсах приклади білкових дієт із розрахунками.

Dounload PDF

Відгуки читачів