Драма Лесі Українки «Бояриня»: руїна починається в душах. Проблема відповідальності за долю батьківщини 10-й клас

Л. М. Козирєва, учитель української мови та літератури НВК «Школа-гімназія № 3», м. Куп’янськ, Харківська обл.


Мета: з’ясувати причини появи драматичної поеми «Бояриня», визначити основні проблеми, ідею; дослідити, як крізь призму особистого життя героїв розкрито трагедію України, розвивати творче мислення учнів, уміння аналізувати прочитане, сприяти формуванню патріотичних почуттів, громадянського обов’язку.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Форма проведення: урок-дослідження.

Обладнання: портрет Лесі Українки, текст поеми, ілюстрації до твору.

 

Не можу я покинути й піти

Кудись одна світ за очі від тебе.

На чужині що зможу я знайти,

Де все чуже, чужі земля і небо?

Галина Стеценко

 

 

Перебіг уроку

 

І. Вступне слово вчителя

–– Шановні старшокласники! Сьогодні ми ознайомимося з одним із найвагоміших історичних творів Лесі Українки — драмою «Бояриня». У ньому письменниця відтворила складні часи Руїни в нашій історії, виписала історично й художньо правдиві образи представників того часу, виклала особисту позицію щодо наслідків цієї епохи для українського народу.

Відгуком на поему «Бояриня» стала ця поезія.

На світі одна є Вкраїна,

Рідна моя земля

Шевченкова біль єдина

І Лесина сторона.

 

Вкраїна, яка пам’ятає

Звитяжні бої козаків,

Вкраїна, що прославляє

Мудрість віків і батьків.

 

Вкраїна, що без свого Богдана

У вирі міжусобної війни

Ця незагоєна рана —

Виборювання булави.

 

Козацька її старшина

На службі у Москви,

Бо вірність присязі незламну

Дотримати мусять вони.

 

Вже зрадив Степан Україну.

Не героєм — відступником став.

Забув матір єдину,

Змінив жупан на каптан.

 

І гнеться гордая воля

В омани в душі молодій.

Тяжка недоленька-доля

У рабстві на чужині.

 

Ці діти твої, Україно,

Не знаючи шляху борьби,

У рабство пішли добровільно,

Московське ярмо одягли.

 

І гетьман Петро Дорошенко,

Відчувши зраду Москви,

Щоб братнюю кров не пролити,

Відмовився від булави.

 

Утихомирилась Україна.

Чом крається серце й душа?

Руїна, руїна, руїна.

Історія наша свята.

 

Чи причетні персонажі поеми «Бояриня» до руйнування України? Чи достатньою мірою вони відповідальні перед майбутнім? Саме ці питання ми обговорюватимемо на уроці.

Ще ми мусимо відповісти на проблемне питання: «Як же треба жити, щоб не соромно було перед власною совістю, перед народом, перед батьківщиною та своїми нащадками?»

 

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

–– Отже, тема нашого уроку: «Руїна починається в душах. Проблема відповідальності за долю батьківщини у драмі Лесі Українки “Бояриня”»

Епіграфом до уроку будуть слова Галини Стеценко, які, я думаю, виражають не тільки одну з головних проблем драми, але й, на жаль, реалії сьогодення. Також ці слова підводять до розуміння однієї з причин внутрішньої драми головної героїні — Оксани.

Нам потрібно розкрити трагедію рідного краю крізь призму особистого життя героїв.

— Чого ви чекаєте від уроку?

Робота з картками «Заверши речення».

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок учнів

1. «Бояриня» — драматична поема.

Дайте визначення драматичної поеми (використати «Нотатки до драми «Бояриня»).

2. Історія створення драматичної поеми.

Учитель. Драму «Бояриня» Леся Українка написала в 1910 р., перебуваючи на лікуванні в Єгипті. Написала поему за три дні під час лікування в єгипетському місті Гелуані, поблизу Каїра.

Вперше «Бояриня» була надрукована після смерті поетеси в полтавському журналі «Рідний край» 1914 р. Відтоді поема не була розміщена в жодному збірнику й жодному з її видань. Поему було надруковано в журналі «Прапор» № 9 за 1989 р. з коментарем відомого вченого Миколи Жулинського. 1991 р. твір вийшов окремою книжкою із раніше написаною критичною статтею талановитого поета і літературознавця Михайла Драй-Хмари (1889-1939), що став жертвою сталінського терору.

 

IV. Вивчення нового матеріалу

Леся Україна за історичне тло своєї драми взяла період Руїни і гетьманування Петра Дорошенка — часи колоніальної політики російського царизму та безперервної боротьби українців проти внутрішніх і зовнішніх ворогів, а також гетьманських міжусобиць, які призводили до руйнації людських душ.

Період Руїни є й актуальною темою і для сьогодення, оскільки наше життя чимось нагадує ту епоху.

(Розповідь учнів про період Руїни, про Петра Дорошенка).

Друга половина XVII століття увійшла в історію У країни під назвою «Руїна». Це був період після смерті Богдана Хмельницького, коли Україну намагалися поділити між собою Польща і Московщина, сіючи ворожнечу між козаками та провокуючи безперервні внутрішні сутички за гетьманство. Польща на той час занепала і вже не мала колишньої сили. Лише Росія продовжувала нав’язувати свою волю українському народові. Вона роздавала козацькій старшині привілеї, щоб схилити її на свій бік і примусити зрадити інтересам України, намагалася позбавити народ мислячої інтелігенції.

Політична боротьба за владу набула великого загострення, коли гетьманом вибрали Юрія Хмельницького, сина Богдана, якому відмовились підкорятися Лівобережні полки, вимагаючи обрання нового гетьмана. Розмежувалося і козацтво. Ті, хто підтримував І. Брюховецького, якого все ж обрали на Чорній раді 17 червня 1663 року, були “іродовими душами”, п’яницями й нікчемами. Прибічники ж, хто не підтримували Брюховецького, не виявили волі, твердості й намагалися втекти від самих себе.

Згадані історичні події знайшли відображення у творах інших видатних українських письменників, зокрема у віршах Т. Г. Шевченка, у романі П. Куліша «Чорна рада».

Звернімося до «Нотатків...»

Розгляньте основні елементи композиції твору. (Композиція поеми класична.)

 

V. Робота з текстом поеми

1. Слово вчителя

Учитель. Літературні критики підходять по-різному до проблем, які порушує Леся Українка.

Вам було запропоновано низку проблем:

  • Проблема наслідків Переяславської угоди для України та її народу.
  • Проблема двох традиційних культур, двох цілком відмінних менталітетів.
  • Протиставлення понять воля — рабство.

Хоча у більш широкому контексті можна виділити і такі проблеми:

  • Людина і епоха.
  • Родина і держава.
  • Добро і зло.
  • Вірність і зрада.
  • Батьки і діти.
  • Відповідальність за долю держави.

2. Захист учнівських робіт

Однією з найважливіших є проблема наслідків Переяславської угоди для України та її народу.

— Інша проблема — протистояння двох традиційних культур, двох цілком відмінних менталітетів.

Інтерв’ю з Лесею Українкою.

—  Наступною розглядатимемо проблему протиставлення понять воля — рабство.

З невимовним болем змальовує письменниця в «Боярині» Степана, що зрештою виявився рабом, добровільно «самохіть», здавшись у рабство, перетворився на «іржаві піхви» з прикипілою до них «іржавою шаблею».

3. Творче завдання.

Завершити речення.

  • Степан, що з родиною вже не повернувся на Україну,... (став боярином, мав продовжити служити Україні «з-під царської руки»)..
  • «Як же можу на Україні здійняти зброю так, щоб... (не діткнути ніколи нею брата», — говорить Степан).
  • Надмірна обережність Степана переросла в... (боягузтво й бездіяльність).
  • Оксана не змогла жити на чужині, бо... (там рабство).
  • Не змогла змиритися із принизливим становищем чоловіка, бо... (вихована на волелюбних ідеях).
  • Не змогла піднестися над обставинами, вжитися на чужині, бо... (то було б пристосуванство).

4. Інсценізація останнього діалогу Оксани і Степана.

5. Характеристика героїв Степана та Оксани.

Посилаючись на текст, покажіть, якими постають дві родини.

 

Родина Степана

 

Батько (козак, помер у жупані).

Мати (не забуває про рідне, але кориться обставинам).

Степан (роздвоєність образу: відступництво від України і вірність зрадженій присязі).

Ганна (Ганнушка) — народилась на Україні, традицій не знає.

Ванька — народився в Московії, традицій не знає — москаль.

Батько — козак, син москаль.

 

Родина Перебійних

 

Олекса Перебійний, батько — козак.

Мати — дотримується народних звичаїв.

Іван — патріот, відвіз корогву в Чигирин, напевне, загинув.

Оксана — бояриня. Відступництво, зрада, відчуття безпорадності призводить до загибелі.

Продовження роду немає.

Оксана керується принципом: «Що я дала Україні?»

А що Україна дала Оксані?

Що вам дала Україна? А що ви їй?

(Звучить пісня «Україна».)

— Як у драмі показано добу Руїни й руїну людських душ? У чому взаємозв’язок долі людей й рідної землі? (Доля героїв тісно пов’язана з подіями на Україні. Від дій самих українців залежить доля держави.)

— Як ви розумієте слова Оксани і матері Степана?

Оксана. Бувало, там, у батенька, все сниться, що я літаю... А тут не снилося ні разу.

Мати. Бач, любко, як сниться, що літаєш, то ростеш... тепер же ти вже не ростеш.

— Чому Леся Українка такі імена своїм героям?

— Що означають імена Оксана та Степан?

Ім’я Оксана в перекладі з грецької означає «чужоземка», а Степан — «коло, вінець».

— У чому символічність імен?

Значення ім’я Оксани доволі прозоре; замкнуте коло, у яке Степан себе добровільно заточив, терновий вінець на його голові (теж коло) символізує страждання і муки, на які він прирік себе, свою дружину і частково народ.

— У чому актуальність твору?

(І зараз наше життя чимось нагадує руїну, а політичні дебати подібні до змагань за булаву українських гетьманів; і зараз багато українців перебувають на чужині).

Як ви можете пояснити назву твору «Бояриня»?

(Учні виконують тести за змістом поеми).

6. Рефлексія (тест)

1. Жанр твору «Бояриня»:

а) психологічна повість;

б) драматична поема;

в) психологічна новела.

 

2. «Бояриня» написана:

а) 1910 р.;      1) в Єгипті;

б) 1912 р.;      2) Італії;

в) 1908 р.;      3) Німеччині.

 

3. Опубліковано поему:

а) 1910 р.;

б) 1912 р.;

в) 1914 р.

 

4. Оксана має брата:

а) Івана;

б) Степана;

в) Олексу.

 

5. У поемі згадано притчу про:

а) сіяча;

б) Авеля і Каїна;

в) про злих виноградарів.

 

6. Де навчався Степан?

а) У Московській академії;

б) у Київській академії;

в) у Київській семінарії.

 

7. Імена яких гетьманів згадано у творі?

а) Івана Мазепи, Дорошенка;

б) Виговського, Дорошенка;

в) Хмельницького, Дорошенка.

 

8. Для одужання Оксану лікар-німець радить повезти:

а) на Вкраїну;

б) в Італію;

в) в Єгипет.

 

9. Оксана просить Степана втекти:

а) до України;

б) у Польщу;

в) у Німеччину.

 

10. Чим Оксана займалася в Московії?

а) Відвідує школу братчиць;

б) займається шитвом, вишиванням;

в) порається по господарству.

 

11. “Куди ж це ми попались? Та се ж якась неволя бусурманська”. Чиї це слова?

а) Ганни;

б) Оксани;

в) Івана.

 

12. Кому належать слова: “Так скрізь воно по світі: що сторона — то звичай, а що город — то й норов, кажуть люди”.

а) Матері Оксани;

б) матері Степана;

в) Оксані.

 

VI. Підсумок уроку

Учитель. Кожна людина сама будує своє щастя. Та якими б багатствами людина не володіла, виявляється, що для повноцінного, духовно багатого життя їй потрібно мати зв’язок із рідною землею.

(Розповідь про Антея, який був нездоланний, бо сили брав, торкаючись землі. Його переміг лише Геракл, коли підніс високо над землею).

Підтвердженням цього можуть бути і слова Б. Лепкого: «Землі триматися треба, бо як відірвемося від неї, то буду їй, але без нас, і нам недобре без неї».

Дати відповідь на питання: «Як же треба жити, щоб не соромно було перед власною совістю, перед народом, перед батьківщиною та своїми нащадками?»

 

VII. Домашнє завдання

1. Написати листа Степанові.

2. Написати твір-роздум «У чому трагізм образів Оксани та Степана».

Dounload PDF

Відгуки читачів