Від реальності до казки — один крок

А. А. Антонюк, бібліотекар ЗОШ № 22 ім. В. М. Кавуна, с. Троянів, Житомирський р-н, Житомирська обл.


Мета:ознайомити учнів із прототипами відомих казок, розвинути творче мислення та уяву.

 

Обладнання:малюнки із зображеннями казкових героїв, книжкова виставка на задану тематику.

 

Хід уроку

 

Бібліотекар. У дитинстві всі ми вірили в те, що герої існують насправді, і виявляється, що деякі персонажі та події реальні. І сьогодні ми розповімо про це.

У місті Єкатеринбурзі існує вулиця Данила Звєрєва. Мало хто знає, що саме ця людина стала прототипом Данила-майстра з казки «Каменный цветок». Щоправда, він не ходив на Мідну гору, не працював із малахітом, але саме він відкрив Павлові Бажову фантастичний світ самоцвітів, і на знак вдячності письменник переселив майстра на сторінки свого твору.

1-ша учениця. Варто сказати, що Баба-Яга також родом з Уралу. Справа в тому, що російський фольклор сформувався ближче до XVстоліття — саме в той час росіяни прийшли на Урал і побачили життя фіно-угорців. У них була особлива форма лісового святилища — маленький будиночок на високих стовпах, огороджений високим парканом. На паркан вішали черепи принесених у жертву тварин. У самому будиночку лежала дерев’яна лялька — вмістилище душі померлого. Вона була вдягнута в національний одяг — шубу — ягу. А ще фіно-угорці ховали на своїх святилищах головного ідола — Золоту Бабу. І щоби ніхто не розграбував святилище, місцеві жителі вбивали кожного, хто дістанеться таємного місця. Тому в російських казках Золота Баба й будиночок на стовпах злилися воєдино. З’явилася страшна баба-в-язі, Баба-Яга.

2-га учениця. Фіно-угорці подарували нам іще одного відомого персонажа — Огневушку-Поскакушку. І ось чому. Місцеві жителі називали Золоту Бабу «сорні-най», що в перекладі означає «золото-вогонь». За російськими повір’ями, якщо розвести вогонь над покладами золота, може з’явитися маленька танцююча дівчинка. Ось і виник ланцюжок: золото —вогонь —дівчинка. Так і з’явилась Огневушка-Поскакушка.

Бібліотекар. Мають своїх прототипів і герої зарубіжних казок.

У XVIстолітті в містечку Бад-Вілдунген жила графиня Маргарита фон Вальдек, відома своєю неймовірною вродою. У неї закохався король Філіп II. Саме Маргарита є прототипом відомої всьому світові Білосніжки. А роль злої мачухи зіграла іспанська таємна поліція. Вони отруїли бідолашну Маргарет.

Прототипами гномів стали діти, які працювали на мідних родовищах рідного брата Маргарет. Тяжкі умови роботи й постійне недоїдання зробили з дітей згорблених, виснажених калік, які не доживали до свого повноліття.

1-ша учениця (демонструє малюнок, на якому зображено Білосніжку). 1938 року Уолт Дісней уперше в історії оголосив кастинг на головну роль у мультфільмі «Білосніжка». Намагаючись досягнути більшої реалістичності, він знімав людей у костюмах мультиплікаційних героїв на камеру, після чого аніматори покадрово відтворювали їхні рухи на папері.

Тисячі дівчат намагалися отримати головну роль, але коли в студію прийшла 17-річна Марджорі Белчер, донька власника танцювальної студії, Дісней відразу зрозумів, що знайшов свою Білосніжку. Белчер блискуче зіграла свою роль. Годинами танцювала перед мультиплікаторами, які ловили кожен її рух.

Зараз Марджорі живе в Нью-Йорку й, незважаючи на свій похилий вік, продовжує ставити танці голлівудським зіркам.

2-га учениця. Відому діснеєвську героїню — русалоньку Аріель — також змальовано зі справжньої дівчинки. Нею стала майбутня зірка кіно Алісса Мілано.

Бібліотекар. Відомий усім нам барон Ієронім Карл Фрідріх фон Мюнхгаузен — теж досить конкретний персонаж. Його пращурами були лицарі, які брали участь у хрестових походах. УВ 14 років він разом зі своїм дядьком прибув у Росію й вступив на військову службу. Згодом повернувся й зажив життям провінційного поміщика. Після вдалого полювання Мюнхгаузен запрошував друзів на вечерю й розповідав різні небилиці, щоразу наголошуючи, що це правда. Чи хтось мав зуб на барона, чи просто хотів посміятись, але згодом 1781 року в Німеччині вийшов альманах «Путівник для веселих людей», у якому містилося 16 розповідей-анекдотів «дотепного пана М-х-з-на»

З того часупрізвисько «барон-брехун» назавжди приклеїлося до гордого прізвища Мюнхгаузена. Він замкнувся, втратив свою веселість і життєлюбність, збіднів і назавжди сховався у своєму замку.

1-ша учениця. Невесела доля була й у французького маршала Жиля де Ре — прототипу Синьої Бороди. Він, звичайно, не вбивав своїх дружин; єдина дружина пережила його. Недобру славу він отримав через свої алхімічні досліди. Через доноси маршала було страчено інквізицією.

Говорячи про казкових душогубів, варто згадати й шекспірівського Отелло. Генерал Мауріціо Отелло командував венеціанськими військами на острові Кіпр з 1505 по 1508 pp. і втратив там дружину за досить підозрілих обставин.

Бібліотекар. Цей пустотливий дерев’яний хлопчисько (демонструє малюнок із зображенням Буратіно) також мав свого прототипа. Піноккіо, або Буратіно, не тільки жив у Італії, а й насправді ходив на дерев’яних ногах і мав справжній дерев’яний ніс. Щоправда, долю молодшого із сім’ї Санчес аж ніяк не можна назвати казковою. Він мав дуже маленький зріст — лише 130 сантиметрів. Як полковий барабанщик він разом із батьком пішов на війну. Саме тоді Італія боролася за незалежність.

З війни він повернувся геть скаліченим. У нього не було ні рук, ні ніг. Ось тоді Санчес зустрів лікаря-чудотворця Карло Бестульджи. Карло виготовив для пацієнта дерев’яні протези рук і ніг та зробив спеціальну насадку на місце ампутованого носа. І хлопець вирушив підкорювати театральні підмостки. Карлика з дерев’яними ногами й руками сприймали як живу ляльку-маріонетку. Він мав шалений успіх, та, на жаль, театральна сцена стала для Санчеса могилою. Виконуючи трюк, він упав і розбив голову. Згодом маловідомий письменник Карло Коллоді, намагаючись заробити на прожиття,  згадав історію про дерев’яного карлика, про якого йому колись розповідала бабуся.

Бібліотекар. От ми й познайомилися з прототипами деяких казкових героїв.

Dounload PDF

Відгуки читачів