Уроки спілкування. Братики й сестрички: спілкування без «воєнних дій»

Ведуча рубрики Марія Єрьоміна


Рідко трапляється в родинах, щоб взаємини між братами й сестрами були мирними й безхмарними. Є чимало й таких родин, де стосунки між дітьми стають надто напруженими. Боротьба за місце під сонцем є напруженішою, чим пасивнішу позицію займають батьки. Що порадити в таких ситуаціях? Політика невтручання й очікування, поки діти самі розберуться, або активна позиція, неодмінне розв’язання кожного конфлікту?

 

Мабуть, навіть якщо ваші діти живуть цілком мирно, варто провести розумну профілактику. Якщо діти часто сваряться між собою, скаржаться одне на одного і вас засмучує це, то спеціальні вправи для братиків і сестричок допоможуть нормалізувати домашню обстановку. Не варто влаштовувати дітям спеціальні тренінги. Просто додайте вправи в повсякденні ігри. Крім того, у подібних ситуаціях, коли діти сваряться одне з одним, дуже добре допомагають навіть прості настільні ігри. Але якийсь час ви також маєте грати разом з дітьми.

Отже, ура, починається гра!

 

Гра «Хвалилка»

 

Секрет цієї гри полягає в тому, що дітям потрібно знайти одне в одному щось позитивне, дуже гарне. До речі, дорослі також можуть грати разом з дітьми. Отже, кожний гравець має знайти три гарні риси в людині, яка сидить праворуч від нього (або ліворуч, як ви вирішите, так і буде). Хід передають по колу. Почати можете ви, щоб подати дітям приклад. «Сашко веселий, спритний і гарний помічник», «Мама пече смачні пиріжки, у неї м’які руки, у мами гарний голос!», «Ліза не зрадник, вона в’яже гарні салфетки, у Лізи завжди порядок у кімнаті!» — ось такими можуть бути оцінки. Гра триває доти, поки кожний із гравців не здобуде достатню кількість «хвалилок». Перевага гри «Хвалилка» у тому, що вона добре підвищує самооцінку кожного гравця, а також змушує замислитися про гарні риси характеру й уміння тих, хто живе поруч. Якщо комусь із дітей складно назвати щось позитивне в братові або сестрі, можна взяти «допомогу клубу». Своїми діями ви доведете дитині, що в кожній людині не можуть бути тільки негативні риси. І це дуже важливо хоча б тому, що дітям властиво бути занадто критичними. «Мамо, моя сестра просто жахлива. Я її терпіти не можу!» — може запевняти ваш син. Погравши в «Хвалилку», він навчиться бачити у своїй сестричці й щось гарне, знаходити те позитивне, що допоможе надалі налагодити гармонійні стосунки.

 

Гра «Скажи, що я люблю»

 

У цій грі також може брати участь будь-яка кількість гравців (наприклад, від 2 до 7–8). Іноді таку гру використовують для тренування пам’яті, а в деяких випадках — як розминку, якщо надалі має відбутися тренінг спілкування.

Учасники стоячи або сидячи утворюють коло. Перший гравець називає своє ім’я і те, що він любить: «Я –– Марійка. Я люблю морозиво». Наступний гравець має назвати ім’я попереднього й те, що він любить, а потім додати своє ім’я й назвати те, що любить він. Наприклад, ось так: «Марійка. Любить морозиво. Я — Вова. Я люблю солоні огірки». Гра має пройти хоча б одне коло. Найскладніше тому, хто повторює весь текст останнім. Адже йому доведеться згадати все імена по черзі й те, що любить кожний гравець. Якщо виникне бажання зробити ще одне коло, то ви маєте розуміти, що маленькі діти можуть не впоратися з подібним завданням — занадто вже багато слів доведеться запам’ятати й відтворити.

Гра «Скажи, що я люблю» допомагає дізнатися більше про своїх братиків і сестричок, почути й повторити імена, послухати їх звучання, а ще повторити й запам’ятати те, що люблять брати й сестри.

 

Гра «Листівка»

 

У цій грі найголовніше — не те, як буде виготовлена листівка, а те, кому вона присвячена. Оголосіть дітям, що зараз у вас відбудеться справжнє змагання. Кожний з них виготовлятиме листівку. Можна приурочити листівки до якогось свята, але краще, щоб на листівках було написано просто імена тих, кому вони присвячені. Змагання полягає в тому, щоб зробити листівку якнайкраще. Насправді переможе дружба, але момент змагальності сприятиме процесу виготовлення листівки.

 

Гра «Кінь і наїзник»

 

Старші діти постійно прагнуть лідирувати, можуть проявляти ревнощі стосовно молодших. Молодші діти іноді дуже хотять бути «головними», тому і виникає постійне «перетягання канату». Гра «Кінь і наїзник» дасть можливість кожному з дітей грати як роль коня, так і роль наїзника. За допомогою лічилки або жеребкування визначте, хто першим буде конем, а хто –– наїзником. «Конячка» стає рачки, а наїзник сідає їй на спину й вирушає подорожувати. Домовтеся, яку відстань долатиме «конячка». Потім діти мають помінятися ролями. Щоб старша дитина не завдала молодшій травми, попередьте її про те, що вона не може сідати на малюка. Достатньо просто злегка присісти на «конячку».

 

Гра «Я – капітан»

 

Правила цієї гри дуже прості. Один з дітей стає «капітаном корабля». Решта гравців, дорослі й діти — це «матроси». Капітан може віддавати своїм матросам будь-які команди, зовсім не обов’язково, щоб вони були пов’язані з морем і кораблем.

Орієнтовні команди:

  • узяти себе за ніс;
  • пострибати на місці;
  • присісти тричі;
  • дістати лопатки;
  • потупати ногами;
  • плеснути в долоні;
  • зчепити пальці;
  • сильно подути;
  • широко відкрити рот;
  • заплющити очі;
  • похитати головою вниз-угору.

 

Потім у ролі капітана спробує себе інша дитина. Її команди можуть бути аналогічними або можна придумати зовсім інші. Перебирання на себе лідерської, командирської позиції дає можливість невпевненим у собі дітям, які в парі «старший-молодший» виявляються відомими, виявити свою індивідуальність.

 

Гра «Неперетягування канату»

 

Цікава гра, що вчить дітей поступатися. Гра парна, слід проводити її з двома дітьми. Візьміть міцний канат. Поставте дітей одне напроти одного. Нехай вони візьмуться за різні кінці канату. Поясніть їм, що за командою «Почали!» кожному потрібно буде тягти канат на себе. Мета гри: дати можливість перемогти своєму суперникові. Дитина в якийсь момент має послабити опір і дати суперникові можливість перетягнути канат на свою сторону. Зверніть увагу на те, що ця вправа вимагає досить багато місця, за його відсутності діти можуть травмуватися.

Користь вправи «Неперетягування канату» у тому, що вона вчить дітей поступатися. Як і в житті, у ситуації гри завжди є можливість піти на компроміс, поступитися, пристати на думку іншої людини, допомогти їй.

 

Гра «Разом весело крокувати»

 

Для цієї гри вам знадобляться штани із широкими колошами великого розміру. Дітям пропонують надягти штани так, щоб обидві ноги опинилися в одній колоші. Діти утворюють триногу істоту, яка може навіть ходити. Відзначте дітям дистанцію, яку вони мають здолати разом, зі «склеєними» ногами. Вправа допомагає виробити погодженість дій. Щоб пройти дистанцію, дітям доведеться домовлятися, поступатися одне одному, рухатися з однієї швидкістю, попереджати одне одного про перешкоди. Навіть якщо виконати вправу один раз, діти терпиміше спілкуються між собою.

Dounload PDF

Відгуки читачів