СОЦІАЛІЗАЦІЯ ДИТИНИ З МОВЛЕННЄВИМИ ПОРУШЕННЯМИ

 

О. Є. Виговська, учитель-логопед І категорії, ДНЗ № 31, м. Умань, Черкаська обл.


 

У статті розкрито питання соціалізації дитини з мовленнєвими порушеннями. Автор пропонує конспект заняття «Я серед людей», освітня лінія «Дитина в соціумі».

 

Одна із засад нового базового компонента дошкільної освіти — це надання пріоритету соціально-моральному розвитку особистості, формування в дітей уміння узгоджувати особисті інтереси з колективними. Також зміст освітньої лінії «Дитина в соціумі» передбачає формування в дітей навичок соціально визнаної поведінки, розуміння людських взаємин, готовності співпереживати та співчувати іншим, долучатися до спільної діяльності з однолітками й дорослими, оцінювати власні можливості, поважати бажання й інтереси оточуючих.

Тому головні завдання педагога такі:

  • формування творчої соціально адаптованої особистості;
  • створення сприятливих умов для становлення соціальної компетентності дитини;
  • розвиток в неї соціальних емоцій і мотивів (співчуття, співрадість, бажання допомогти), навчання орієнтуватися в реальних соціальних умовах життя, конструктивно впливати на людей;
  • відстоювати власні інтереси;
  • виховувати потребу в спілкуванні з однолітками;
  • формувати комунікативні вміння;
  • спонукати до ініціювання контактів;
  • налагодження взаємодії, проявів доступної міри відданості товаришам, надійності у стосунках, поступливості;
  • сприяти становленню мовленнєвої комунікації, учити підтримувати діалог, вести бесіду;
  • розширювати уявлення дошкільника про авторитет і людські чесноти;
  • учити розуміти інших і поважати чужу точку зору, бути справедливим, уникати конфліктів, демонстрації свого «Я», агресивних проявів поведінки;
  • спонукати орієнтуватися на совість як внутрішню етичну інстанцію.

Рідна мова відіграє унікальну роль у становленні особистості. Як найважливіший засіб людського спілкування, пізнання дійсності мова залучає людину до духовної культури, а також є необхідною умовою виховання та навчання. І всі психічні процеси в дитини — сприймання, пам’ять, увага, уява, мислення — розвиваються під впливом мови.

Коли дитина за допомогою мовлення починає керувати ситуацією, контролюючи власну поведінку, формується суттєво нова організація поведінки, а також нові стосунки з оточуючими. Мова — це найважливіший засіб соціальної взаємодії. Але це стосується дітей із нормальним мовленнєвим розвитком. Дитина з добре розвиненим мовленням легко вступає в спілкування, може зрозуміло висловити свої думки чи бажання, домовлятися з партнерами про спільну діяльність, чітко запитувати й відповідати. І навпаки, незрозуміле мовлення значно ускладнює взаємини з оточуючими й часто негативно впливає на характер дитини.

Відхилення в розвитку мовлення позначається на формуванні психіки дитини. Вони ускладнюють спілкування з оточуючими, нерідко заважають правильному формуванню пізнавальних процесів, впливають на емоційно-вольову сферу. У дітей із порушенням мовленнєвого розвитку в різній формі та різного ступеня виявляють порушення комунікативних здібностей. Усім дітям із тяжкими вадами мовлення властиві відсутність мотивації до спілкування, невміння орієнтуватися в ситуації взагалі або під час конкретних обставин з допомогою дорослого, розлади поведінки, труднощі в комунікації, підвищена емоційна стомлюваність. Це вимагає цілеспрямованого процесу навчання засобів спілкування й уміння їх застосовувати на практиці. Тому педагог, працюючи з дітьми, які мають мовленнєві порушення, веде корекційну роботу не лише щодо фонетичної, лексичної та граматичної будови мовлення, а й щодо подолання супровідних дефектів, які ускладнюють процес реабілітації дитини.

Перед педагогом стоїть завдання визначити найбільш адекватну систему організації процесу навчання, знайти для кожної дитини найбільш оптимальні індивідуальні методи та прийоми корекції. Необхідно, щоб форми корекційно-педагогічної роботи були доступними, цікавими для дитини, незалежно від її мовленнєвого, фізичного й розумового розвитку. Дорослий повинен привертати увагу дітей до слова, надавати зразки лаконічного й точного мовлення, заохочувати звертатися із запитаннями, проханнями щодо іграшок, самої гри, повідомляти про щось. Подаємо приклад заняття.

 

Тема. Я серед людей

 

Програмовий зміст.

Збагачувати словник дітей іменниками: назвами професій, соціальних ролей людей, дій, що виконує представник певної професії та прикметниками-ознаками, що означають риси характеру.

Розвивати вміння вживати слова-звертання та етикетну лексику на початку розмови, висловлювати прохання, побажання, припущення, розповідати про друга, слухати співрозмовника, використовувати слова співрадості, умовляння, правильно інтонувати слова-звертання, висловлюватися чітко й зрозуміло. Розвивати фонематичні процеси шляхом визначення спільного звука у словах, його місцезнаходження, поділу слів на склади й розуміння різниці між звуком і буквою.

Тренувати дітей узгоджувати прикметники й числівники з іменниками, уживати слова в орудному відмінку однини і множини.

Виховувати любов і повагу до членів родини, шанобливе ставлення до вихователів, учителів, бажання допомагати людям, позитивне ставлення до навколишнього світу.

 

Обладнання: сюжетні картки «Родина», «Професії», предметні картки, магнітна дошка, іграшковий комп’ютер, паперові «сліди», «вікно», таблиця «Розкажи про друга».

 

Підготовка логопеда. Опрацьовані матеріали: «Базовий компонент дошкільної освіти», «Базова програма розвитку дитини дошкільного віку “Я у Світі”», «Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку “Впевнений старт”», програмно-методичний комплекс «Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей середнього дошкільного віку із ЗНМ» за редакцією Л. Г. Трофименко, «Логопедична робота з дітьми» за редакцією Т. Я. Гайван, С. М. Макарова.

 

Підготовка дітей. Бесіда про професії, права дитини, робота з таблицею «Розкажи про друга», читання віршів про Умань, мовні ігри «Запропонуй допомогу», «Підбадьорь новачка».

 

Перебіг заняття

 

І. Підготовча частина

Учитель-логопед. Діти, ми з вами живемо в суспільстві, серед людей, спілкуємося між собою, але щоб ми могли зрозуміти й почути один одного, повинні вміти правильно звертатися, висловлювати прохання, пропозицію, побажання, розповідати про себе чи друга. От сьогодні ми з вами тренуватимемося висловлюватися чітко й зрозуміло нашою рідною українською мовою.

 

ІІ. Основна частина

Учитель-логопед. Ми з вами знаходимося в уявній квартирі, у якій кожен з нас проживає. А назвіть головне право дитини? (Право на життя.) Хто нам дає життя? (Батьки: тато і мама.) А як називаємо їхніх батьків? (Дідусь і бабуся.) (Логопед викладає фігурки батьків, дідуся і бабусі на картинку.)

 

 

У нашій квартирі ще проживають хлопчик і дівчинка. (Викладає фігурки хлопчика і дівчинки.) Ким будуть хлопчик і дівчинка для батьків? (Дітьми.) А ким вони будуть для бабусі й дідуся? (Онуками.) Хто дівчинка для батьків? (Донька.) А хлопчик? (Син.) Хто дівчинка для бабусі й дідуся? (Онука.) А хлопчик? (Онук.) Хто один одному хлопчик і дівчинка? (Брат і сестра.) Як одним словом можна назвати всіх цих людей? (Родина, сім’я.) Діти, а хіба ми в родині маємо лише права? (Ні, також обов’язки.) Які обов’язки мають діти? (Шанувати дорослих і малих, допомагати їм, бути корисними родині.) Давайте пограємо у гру «Запропонуй допомогу». Наприклад, мамі потрібно полити квіти. Перш за все ми повинні звернутися: «Мамо!» — далі вже пропонуємо: «Давай я допоможу тобі полити квіти». Варіанти: дідусь шукає свої окуляри, бабусі потрібно купити молока, тато прибирає в гаражі, сестра має нарвати кухоль вишень, мама миє посуд. Отже, дітки, у родині вас називають синами і доньками, онуками та онучками, сестрами та братами. А ким вас будуть називати в дитячому садку? Щоб дізнатися ми підемо з вами в уявний дитячий садок (осередок нагадує групову кімнату дитячого садка). Хто вас зустрічає кожен ранок в дитячому садку? (Вихователька.) Що робить вихователька? (Виховує діток.) Тоді хто ви для виховательки? (Вихованці.) А як називаємо нову дитину, яка вперше прийшла в дитячий садок? (Новачок.) Як часто поводить себе дитина, яка вперше потрапила до дитячого садка? (Насторожено, може плакати.) Уявіть собі, що дівчинка плаче, так як ось ця на картинці, давайте її заспокоїмо. Що їй можна запропонувати? (Перш за все потрібно лагідно звернутися: «Ганнусю!» — а потім вже запропонувати: «Ганнусю, не плач, давай ручку, пішли гратися».) Молодці, ви розрадили дівчинку, і вона уже не плаче (нова картинка, де дівчинка не сумує). А ще в садочку у вас з’являються друзі, ось за допомогою цієї таблиці ми навчимося розповідати про друга, а вдома розкажемо батькам.

 

(Слід розповісти дітям, що означає кожна колонка. Зображення хлопчика й дівчинки — з ким ти товаришуєш. 5-6 років — скільки років. Слово «ім’я» — як звати. Лялька, м’яч, машинка — чим любить гратися. Хмарка, сонечко — які риси характеру має.) (Діти розповідають). Отже, дітки, у садочку ви були вихованцями, а пройде зовсім небагато часу, і ви підете до школи. Беріть портфелики й гайда до школи (діти сідають за парти, на дошці такі картинки: «Учитель — учні», «Учениця», «Учень»). Хто вас зустріне в школі? (Учителька.) А ким ви будете в школі? (Учнями.) Ким буде дівчинка? (Ученицею.) Ким буде хлопчик? (Учнем.) Що робить учитель у школі? (Навчає.) А що роблять учні? (Навчаються.) От і ми з вами зараз будемо навчатися. Який спільний звук знаходиться на початку слів «учень», «учениця»? ([у]). Що ви зараз чуєте: звук або букву? (Промовляю звук [у].) Чому ви так думаєте? (Тому що ми звук чуємо і промовляємо, а букву ми бачимо й пишемо.) Якою фішкою ми позначимо звук [у]? (Кружечком, тому що він голосний.) Ще одне завдання, адже в школі не просто вчитися. Ось учень і учениця. Сьогодні до школи прийде першим той, хто має в своїй назві два склади. Хто це буде? (Учень.) Отже, діти ви були гарними і старанними учнями, виросли та вступили до університетів, стали студентами. Давайте подивимося у «вікно майбутнього» (дивляться через паперову раму вікна й називають професії) і назвемо, які професії ви зможете собі обрати в майбутньому. А через багато років зустрінетеся й запитаєте один одного: «ким ти став або ким ти працюєш». (Мовна гра «Зустріч друзів», діти стають на паперові сліди, працюють парами й запитують один одного: ким ти став або ким ти працюєш.)

 

ІІІ. Заключна частина

Отже, діти, ви сьогодні побачили, що одну й ту ж людину можна називати по-різному, залежно від того де вона знаходиться і яку соціальну роль виконує. Скажіть мені, коли ви йдете вулицею, то хто ви? (Пішоходи.) Коли їдете в транспорті? (Пасажири.) Як вас називають у магазині? (Покупці.) У лікарні? (Пацієнти.) У бібліотеці? (Читачі.) Хто я для вас? (Логопед.) Хто я для своєї доньки? (Мама.) А для своєї мами? (Донька.) А всі ми разом хто в нашому місті, у нашій країні, на нашій планеті? (Жителі.) (Діти розповідають вірш «Я у Умані живу».) На нашому занятті ви, дітки, навчилися звертатися один до одного, запропонувати свою допомогу, розрадити того, хто сумує, розповідати про друга та про себе. Сподіваюся, що це вам знадобиться протягом усього вашого життя.

 

Література

1. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» / наук. ред. та упоряд. О. Л. Кононко. — 2-ге вид., випр. — К. : Світич, 2008. — С. 205.

2. Базовий компонент дошкільної освіти / науковий керівник : А. М. Богуш, Г. В. Бєлєнька, О. Л. Богініч та ін. — К. : Видавництво, 2012. — С. 4-6.

3. Григоренко О. В. Соціалізація через ситуативні ігри // Учитель-логопед. — 2012. — № 2. — С. 10.

4. Логопедія : підручник, друге видання, перероблене та доповнене / за ред. М. К. Шеремет. — К. : Видавничий дім «Слово», 2010. — С. 259-260.

5. Марченко І. С. Спеціальна методика початкового навчання української мови (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільників) : навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів. Спеціальність : Корекційна освіта (логопедія). — 1-е видання. — К. : Видавничий дім «Слово», 2010. — С. 11-45.

6. Підготовка дітей з вадами мовлення в компенсуючому дитячому садку / Методичні поради // Дитячий садок. — 2005. — № 9. — С. 1.

7. Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» (допрацьована і доповнена) // Палітра педагога. — 2012. — № 3. — С. 4-5, 17-21.

8. Рібцун Ю. В. Вихователю середньої логопедичної групи : планування з ліплення // Палітра педагога. — 2011. — № 2. — С. 27.

Dounload PDF

Відгуки читачів