Маркетинг та менеджмент у позашкіллі

 

Н. А. Єрьоміна, м. Славутич


 

Директор Палацу дитячої та юнацької творчості, що на Київщині, розмірковує над питанням маркетингу та менеджменту в позашкільному закладі розглядає Палац як заклад, що надає дозвільно-освітні, послуги і радить приєднатися до досвіду всіх позашкільників, які бажають забезпечити високу якість позашкільної освіти, розвиток її і перспективи.

 

 

Соціально-економічні перетворення нашого суспільства вимагають від системи позашкільної освіти переорієнтації на вивчення й задоволення освітніх потреб учнів, вихованців, слухачів та їх батьків.

Іншими словами, якщо навчання в загальноосвітньому закладі є обов’язковою вимогою будь-якого цивілізованого суспільства, то позашкілля — це особливе навчально-виховне середовище, куди йдуть за покликом душі й серця, бажанням розвивати свої природні здібності й обдарування.

Це своєрідний ланцюжок закономірностей: дитяча особистість → освітній запит → інтерес → розвиток. У свою чергу, це обумовлює необхідність розробки й упровадження маркетингової стратегії діяльності в позашкільних закладах, що створює базу для прийняття управлінських рішень щодо розширення, оновлення або скорочення освітніх послуг, які надає позашкільний навчальний заклад. Крім того, така стратегія створює позитивний імідж закладу й, що на сьогодні є край актуальним, сприяє формуванню освітніх потреб з метою піднесення позашкільної освіти як соціальної цінності.

Під маркетинговою діяльністю позашкільного навчального закладу ми розуміємо діяльність, спрямовану на вивчення запитів (пропозицій) учнів, вихованців, слухачів, їх батьків та надання й отримання освітніх послуг.

Як свідчить практика сьогодення, розробка технології формування стратегії маркетингової діяльності позашкільного навчального закладу є нагальною потребою для кожного закладу зокрема і перспективним напрямом розвитку позашкільної освіти загалом. Крім того, зазначимо, що позашкільний заклад існує в умовах ринкових відносин, і тому забезпечення високої якості позашкільної освіти визначає, по-перше, його існування, а далі — його розвиток і перспективи.

 

 

Якість позашкільної освіти

1. Внутрішні властивості (забезпечується шляхом проведення моніторингу)

2. Зовнішні властивості (забезпечується шляхом маркетингових досліджень)

3. Умови, створені в позашкільному закладі:

  • якість управління;
  • матеріально-технічне забезпечення;
  • кадрове забезпечення;
  • навчально-виховний процес та його результат.

4. Освітні потреби споживачів:

  • держава, суспільство;
  • учні, вихованці, слухачі та їх батьки.

 

Провідним фактором у маркетинговій діяльності є орієнтація на споживача, тому що в умовах ринку позашкільний навчальний заклад тільки тоді може досягти своїх цілей, коли найкращим чином задовольнить вимоги споживачів. Для забезпечення цього необхідно:

  • постійно вивчати виклики ринку й освітні потреби споживачів;
  • прогнозувати попит та керувати його формуванням;
  • регулювати виробництво й постачання освітніх послуг;
  • формувати позитивний імідж закладу.

 

Таким чином, для того щоб визначитися зі стратегічним плануванням, сформулювати мету діяльності навчального закладу необхідно здійснити певні дії маркетингового управління: провести аналіз внутрішнього й зовнішнього середовища, виявити сильні й слабкі сторони закладу, потенційних зовнішніх загроз й сприятливі можливості діяльності навчального закладу. Все це необхідно для того, щоб забезпечити ефективність та якість надання навчальними закладами комплексу освітніх послуг для задоволення потреб споживачів, пов’язані зі зміною їх освітнього рівня чи професійної підготовки і забезпечені ресурсами цього навчального закладу.

 

Першочергово, як видно зі схеми, здійснюється формулювання місії навчального закладу. Під місією позашкільного навчального закладу розуміють сутність існування (призначення) навчального закладу, відмінність від інших, йому подібних організацій. Тобто місія навчального закладу — це чітке уявлення про те, яким він має бути та яких результатів йому необхідно досягти.

Визначення мети. За словником, мета — це наслідок діяльності, що виникає в свідомості, бажаний кінцевий результат. Мета повинна бути: конкретна, чітко (точно) сформульована, можлива для досягнення, здійсненою для конкретного виконавця, реалістична, що відповідає контексту, обмежена у часі. Немає часу — немає мети, є мрія. Досягнення мети повинно бути забезпечено ресурсами.

Сучасна управлінська діяльність у педагогіці здійснюється тріадою менеджмент → маркетинг → інновації. Внутрішнім завданням кожного керівника в освітянстві є необхідність спроектувати й підтримувати таке середовище, в якому люди, що працюють спільно, вмотивовані діяти продуктивно й ефективно в напрямку досягнення групових цілей. Цілі окремого працівника й колективу загалом мають збігатися.

Директора позашкільного навчального закладу, якого не турбує власний авторитет і престиж закладу, не існує. Менеджер педагогічної діяльності, а саме таким на сьогодні є директор позашкільного закладу, прагне, щоб: а) заклад мав свої переваги; б) надавав якісну освіту; в) його любили учні; г) цінували їх батьки; д) йому віддавали належне органи управління. Крім того, чи не найголовнішим для оцінки діяльності директора на сьогодні є конкурентоспроможність випускників закладу в подальшому навчанні.

Узагальнюючи підходи до всіх рівнів позашкільної освіти, можна запропонувати таке визначення конкурентоспроможності навчального закладу — стан, за якого позашкільний навчальний заклад дає високі кінцеві результати, користується підвищеним попитом батьків і має постійну потребу в розвитку.

На етапі модернізації управлінської діяльності з 2003-2004 навчального року адміністрацією Палацу було впроваджено використання маркетингового підходу в частині вивчення та задоволення освітніх потреб славутичан через проведення аналізу внутрішнього й зовнішнього середовища Палацу дитячої та юнацької творчості.

 

Позитивний вплив

Негативний вплив

 

Сильні сторони

Слабкі сторони

Внутрішнє середовище

üсильний, згуртований колектив;

üбажання навчатися;

üдостатня матеріально-технічна база;

üзадоволеність учасників навчально-виховного процесу;

üвисокий рівень навчальних досягнень учнів тощо

üслабкий імідж навчального закладу;

üвідсутність презентаційної діяльності;

üнедостатній рівень кваліфікації педагогів;

üслабке стратегічне планування;

üнизька мотивація співробітників тощо

 

Можливості

Загрози

Зовнішнє середовище

üпоява нових освітніх потреб;

üнові технології;

üдодаткові послуги;

üзв’язок з іншими освітніми організаціями, громадськістю тощо

üнове нормативно-правове законодавство;

üекономічний спад;

üвідсутність фінансування;

üслабка фандрайзингова діяльність;

üзростання зовнішніх вимог до якості позашкільної освіти тощо

 

Подальшим етапом управлінської діяльності було застосування технологій менеджменту, що ефективно вплинуло на ріст позитивного іміджу Палацу в освітній системі м. Славутич.

Освітня система м. Славутича включає:

  • 4 загальноосвітні школи + ліцей (зі своїм планом позакласної роботи: гуртки, заходи тощо);
  • комплексна дитячо-юнацька спортивна школа (16 секцій) + 5 фізкультурно-оздоровчих комплексів + 2 басейни;
  • дитяча школа мистецтв (8 відділень);
  • центр професійного розвитку;
  • навчальні центри з вивчення іноземних мов («Перспектива», «Лінгва»);
  • студія образотворчого мистецтва «Аква»;
  • бібліотечно-інформаційні центри для дітей та молоді;
  • палац дитячої та юнацької творчості.

 

Загальна кількість дітей  у місті — 3527.

Як у такій розгалуженій освітній системі привернути дитину саме до свого навчального закладу? Питання більш ніж проблемне, але саме вирішення його і є рушійною силою процесу модернізації.

Завдання: посісти своє місце на ринку освітніх послуг, культивуючи «особливу» місію свого Палацу.

«Палац — це радісно!» — саме таке гасло обрав колектив Палацу для своєї діяльності, оскільки навчання в Палаці приносить радість пізнання дітям і радість творення педагогам.

Саме від згуртованості управлінської команди, педагогів, батьків залежить авторитет Палацу, його імідж. А це першочергове завдання всього колективу. Процес був не простий та тривалий. Умовно його можна поділити на певні етапи:

 

I етап— 2003-2006 рр. — створення початкового іміджу.

Це тоді, коли телефонуєш батькам, запрошуючи на захід у ПДЮТ, а вони запитують: «А де це?»

На цьому етапі колектив закладу працює над презентаційною діяльністю та її популяризацією через:

  • засоби масової інформації (ТРК «Славутич», міська газета «Теледень-Славутич», міська молодіжна газета «Молодіжний кур’єр»);
  • створення сайту;
  • виготовлення друкованої та представницької продукції про заклад (буклети про діяльність кожного гуртка та Палацу в цілому, значки «Я ♥ Палац», магнітів, авторучок, блокнотів тощо);
  • виготовлення презентаційних фільмів про Палац та культурно-мистецькі заходи.

 

II етап— 2006-2009 рр. — імідж, який прогресує.

Це тоді, коли замовляєш таксі, а вони знають, де знаходиться ПДЮТ, що це і чим тут займаються.

Дуже важливу роль на цьому етапі відіграє робота з батьками, з громадськістю, що стає пріоритетним напрямком у роботі всіх підрозділів закладу. Найкращий результат у роботі з батьками (із досвіду) дають не батьківські збори, бесіди, лекції, а спільні корисні справи та творчі проекти: «Мама на всі 100 %», «Ось яка чарівна я і вся моя сім’я» тощо.

 

III етап— 2010-2012 рр. — сформований імідж Палацу як позашкільного навчального закладу.

Це дуже добре, але і велика відповідальність. Ми не маємо права зупинятися на досягнутому. Життя ставить перед позашкільним закладом нові завдання, вирішити які неможливо без конкретних нововведень: постійного оновлення навчально-виховного процесу, нових програм, нових соціально зорієнтованих освітніх послуг.

На сьогодні Палац дитячої та юнацької творчості є соціокультурним центром дітей, юнацтва та молоді міста, який дає можливість кожній дитині у вільний від навчання час розвивати власні здібності.

 

Література

1. Вознюк В. С. Маркетинг освітніх послуг [навчальний посібник] / Василь Вознюк. — Луцьк : Волинська книга, 2007. — 64 с.

2. Литвинова Н. П. Маркетинг образовательных услуг / Н. П. Литвинова, Е. Н. Подшибякина, В. В. Шереметова. — СПб. : Издательство ТИСБИ, 2002. — 62 с.

3. Мороз І. В. Менеджмент і маркетинг в освіті [навчально-методичний посібник] / І. В. Мороз. — К. : Освіта України, 2009. — 192 с.

4. Оболенська Т. Є. Маркетинг у сфері освітніх послуг : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора економічних наук : 08.06.02 — «підприємництво, менеджмент та маркетинг» / Тетяна Євгенівна Оболенська. — Харківський державний економічний університет, 2002. — 33 с.

5. Пайгусов О. Як сформулювати місію школи [електронний ресурс] / О. Пайгусов. — Режим доступу : http://osvita.ua/school/theory/1318.

6. Панкрухин А. П. Маркетинг образовательних услуг [електронний ресурс] / А. П. Панкрухин. — Режим доступу : http://mou.marketologi.ru/

7. Педагогический маркетинг в управлении развитием образовательных систем / [П. И. Третьяков, С. И. Захаренков, М. В. Туберозова, Н. А. Шарай]. — М. : Издательство УЦ «Перспектива», 2010. — 232 с.

 

 

 

 

 

Dounload PDF

Відгуки читачів