Бібліотечний урок «Пагони поетичної творчості Д. Г. Білоуса» (до річниці народження поета)

 

Г. В. Романченко, бібліотекар, с. Нове Залісся, Бородянський р-н, Київська обл.


 

Мета: глибше ознайомити учнів зі збірками видатного майстра слова; розкрити духовний світ поета, зацікавити школярів творчістю Д. Г. Білоуса; виховувати в дітей естетичний смак, прищеплювати любов до книги, не забувати історію, родовід українського народу, віру і любов до святого, до материнського слова.

 

Обладнання: портрет Дмитра Григоровича Білоуса, книжкова виставка його творів «Життя у слові», малюнки учнів до його поезій, мультимедійна презентація.

 

Форма проведення: урок-презентація.

 

Хід уроку

 

Бібліотекар. Змалку захоплювався Дмитро Білоус красою й милозвучністю рідної мови, дуже подобались йому давні назви вулиць, куточків, балок у рідному селі Курмани Надригайлівського району на Сумщині, де він народився 24 квітня 1920 року.

 

Серед багатьох знаних письменників лише деякі могли б пишатися тим, що за життя створили навколо себе унікальний світ духовних цінностей. Дмитрові Білоусу пощастило створити такий дивовижний світ. Він був одним із тих письменників, володарів того безцінного скарбу, про який не можна казати в минулому часі, бо цей різноманітний оригінальний світ поезії й сьогодні привертає до себе увагу величезної людської аудиторії — від молодших школярів до видатних вчених.

 

Свята земля, ти вічно з нами,

Ти рідна дочкам і синам,

Де вперше промовляєм: «мама»!

Де вперше сонце світить нам.

 

Дмитрик був десятою дитиною в селянській сім’ї. А всіх дітей — одинадцять. Діти звикли ділити між собою радощі й біди. Виростали в атмосфері чуйності й доброти. Сім’я була бідна, але дружна. У ній панував справжній культ книги, і односельці ходили до Білоусів по книжки, як до громадської бібліотеки. Вечорами читали «Кобзаря» Тараса Шевченка, твори Степана Руданського, Остапа Вишні. У родині Білоусів панував творчий дух, батько розповідав цікаві й повчальні життєві історії.

Так доля готувала Дмитра до життя, про що він сам повідає не без гумору.

 

Учень

Моя біографія, друзі,

Сягає в далекі ті дні,

Коли мене бусол на лузі

Підкинув батькам навесні.

Тай досі я згадую завше,

Що послугу він не малу

Зробив немовляті,

Обравши село Курмани і Сулу.

 

Бібліотекар. Багатий творчий доробок Дмитра Григоровича. Недарма присуджено йому Премію імені Максима Рильського.

Чимало збірок поезій, низка книжок для дітей, значна кількість перекладів з російської, білоруської, болгарської та інших мов. Уряд Болгарії нагородив поета і перекладача орденом Кирила і Мефодія І ступеня.

Перший надрукований вірш «Весняні акорди» побачив світ 1935 року.

Учениця

А скільки шуму в лузі,

А в небі вічних трас!

Летять крилаті друзі,

Вертаються до нас!

 

Ластівка мала

Знову прибула

Силою крила

Даль перемогла…

 

Натрудила немарно

Крильця з довгого шляху.

Але як же їй гарно

Коло рідного даху!

 

Розкажіть, ластівки, розкажіть,

Як вам траси вдалось подолати!

Через весь пролітали ви світ,

Аж до нашої хати.

 

Міліони ви хат проминали,

Аж до нашої хати.

Тисячі кілометрів долали,

Аж до нашої хати

 

Бібліотекар. Найбільшу славу принесла Дмитру Білоусу збірка «Диво калинове» 1988 року, а 1990 року вона була відзначена Державною премією України імені Т. Г. Шевченка. Це нове унікальне явище в українській літературі. Чому автор так назвав книжку? Ось відповідь поета: «Чому така назва? Тому що в народі краса часто порівнюється з калиною, яка навесні вкрита білими квітами, а восени — янтарно-червоними гронами плодів і листя. Та й у піснях: “Дівчина, як калина”, “Калинові мости”, що з’єднують людей. І наша мова — калинова гілка».

Учень

Ти постаєш в ясній обнові,

як пісня, линеш, рідне слово.

Ти наше диво калинове,

кохана материнська мово!

 

Несеш барвінь гарячу, яру

в небесну синь пташиним граєм

і, спивши там від сонця жару,

зеленим дихаєш розмаєм.

 

Плекаймо в серці кожне гроно,

прозоре диво калинове.

Хай квітне, пломенить червоно

В сім’ї великій, вольній, новій.

 

Бібліотекар. 1994 року побачила світ збірка Дмитра Білоуса «Чари барвінкові».

1996 року відзначена літературною премією імені Лесі Українки. Вона допомагає нам осягнути первородність крилатих висловів, фразеологічних зворотів, етимологію слів.

Таємниця популярності цієї збірки — у дивовижній винахідливості, вигадливості й майстерності автора, в його вмінні говорити з читачем про серйозні речі невимушено й дохідливо. Вірші, крутиголовки, скоромовки, загадки, шаради, смішинки — все однаково успішно працює на головне надзавдання — захопити, зачарувати, полонити юного (та й дорослого) читача багатством і малозвучністю української мови.

Учениця

Роде наш красний, роде наш прекрасний,

Іншого в світі не шукаєм ми;

Дух український, вольний, незгасний,

Не подолати силам зла і тьми:

 

Слово погідне, слово наше рідне,

Любим тебе ми, будем вік любить,

Обрій відкрився, всім світам ти видне,

Видне як сонце, як ясна блакить;

О рідне слово, хай тобі щастить!

 

Бібліотекар. Нова збірка Д. Г. Білоуса «За Україну молюся», видана 2000 року видавництвом «Веселка», продовжила тему любові до рідної мови, поваги до предковічних звичаїв і традицій українців, диво рідномовної молитви і чари прадавніх свят. Твори збірки одразу стали улюбленими, покладені на музику композиторами-аматорами («Чи ти в лузі не калина, Україно», «Де згода в сімействі»).

Книга відзначена премією імені Олени Пчілки.

Учень

За соборну вільну Україну

Аз молюся, Боже мій, до Тебе:

— Україну, мову солов’їну,

Край пшеничний під блакитним небом,

Ріки збережи й сади веселі,

Ароматами медів залиті,

Їх дари солодкі, соковиті;

Ниспошли нам злагоди в оселі,

У Твоїй руці — Твої ми діти;

Миру, ласки дай містам і селам,

Огради од фарисейства й злоби;

Лихо одверни, тяжкі хвороби,

Юрби заздрих, ницих та облесних;

Сподоби розквітнуть на просторах

Яко на земних, так і небесних.

 

Бібліотекар. Творчість Дмитра Григоровича Білоуса — ще й вагомий педагогічний набуток. Його обрано почесним академіком Академії педагогічних наук України.

 

У грудні 2001 року Д. Білоуса нагороджено орденом Ярослава Мудрого, цим самим відзначено вагомий внесок письменника в розвиток української літератури. З нагоди цієї події Дмитро Григорович сказав: «Я радий, що цим орденом Президент України нагородив одного мене з 1600 письменників України. А ще більше радий тому, що, таким чином, по суті, на найвищому державному рівні відзначена і підтримана моя багаторічна робота, спрямована на розвиток і утвердження української мови!»

 

Останній дарунок читачам Дмитра Григоровича — це книжка про українську мову — «Безцінний скарб». Насичена фактами, коментарями, піднесеними до наукового й художнього рівня, книжка є своєрідним посібником для освітян, педагогів і учнів, студентів, праціників гуманітарної сфери. Її опублікування — це свято для всіх, кому не байдужа доля рідної мови та культури. До того ж, за обсягом і палітрою запропонованих у ній знань і уявлень про українську мову книжка є своєрідним поетично-енциклопедичним словником.

Учениця

 

У чім твоєї мови сила?

А в тому, що вона

тебе людиною зробила,

в світ білий повела.

 

Вінчаний мовою твоєю

твій перший крик і крок.

І в небесах співзвучні з нею

переблиски зірок.

 

В ній прагнення до неба вічне,

незбагнене, трудне.

Земне єднається й космічне,

космічне і земне.

 

Усупер темним, недолугим,

як мислі явина,

освячена високим духом,

підноситься вона.

 

Що є для тебе рідна мова —

візьми собі на карб:

життя духовного основа,

безцінний, вічний скарб.

 

Бібліотекар. Книга Дмитра Білоуса «Мандрівка в Країну Чеснот» стала творчим підсумком видатного українського письменника, вершиною життєвої філософії поета-академіка. Усі твори, що увійшли до книги, мають автобіографічну основу віршованих сюжетів. У них утверджується українська національна ідея, розповідається про світ духовних скарбів казкової Країни Чеснот, мандрівкою якою запрошує своїх читачів автор.

Учень

Життя, наче море безкрає,

надходить на зоряний час.

В житті, що спокою не знає,

мандрівка чекає на нас.

 

Не в землі якісь нетутешні,

ні, друже, гарніше в сто сот,

мандрівка в минуле й прийдешнє,

мандрівка в Країну Чеснот.

 

Бібліотекар. 2005 року світ побачив нову книжку Дмитра Білоуса «Рідні небеса». Книжка ілюстрована картинами Михайла Онацького — заслуженого майстра народної творчості України, лауреата премії імені Олени Пчілки та імені Данила Щербаківського.

Братня любов двох українців, поета і художника, освятилася в цій книжці, як у величному соборі, що височіє на горі, куди в’ється вічна дорога, якій ніколи не буде кінця, бо ця дорога до Бога.

Бо там, у небесах над Україною, і наша мова, і наша пісня, і безсмертна душа нації.

Учениця

Споконвіку було Слово,

й було Слово в Бога.

Й було Богом святе Слово —

все постало з Нього

 

Помагай же Слову, Боже,

із пітьмою в герці,

щоб жило, правдиве й гоже,

у людському серці.

 

Бібліотекар. До нової книги Дмитра Григоровича Білоуса «Сокровенне» увійшли майже усі твори інтимної та громадянської лірики, ненадруковані за життя поета.

Учень

Як колись, і нині

зацвіли жоржини,

в’ється стежка-стрічка

в молодий садок.

Тільки на альтанку

бризне промінь зранку,

як тікає нічка

з листя нагідок.

 

Росяні простори…

Та хіба ж то горе,

що бузок одцвівся

й соловей замовк,

коли до світання

снилась зірка рання,

тиха твоя пісня

і волосся шовк?

 

Як колись, і нині

квітнуть айстри сині,

краще ж від моєї,

квітки не знайти.

Ніжна мов білина,

та куди жоржині,—

краща від лілеї,

дівчинонько, ти…

 

Бібліотекар. Книга Дмитра Григоровича Білоуса «Жар-птиця», запланована автором ще за життя, нарешті прийшла до свого читача у цікавому поєднанні відомих та маловідомих творів класика української дитячої літератури.

Найголовніше, чого хотілося досягти автору, створюючи цю книгу, — це посприяти птахам, полегшити їм життя, дати їм дорогу до наших садів, гаїв і ланів, до наших сердець, а не до Червоної Книги.

Учениця

Чому приказок без ліку,

В яких фігурує птах?

Бо птах нам близький одвіку

І небо — наш спільний дах.

 

Чи вдасться щось чи не вдасться,

Шукаєм, торуєм шлях.

Як символ невловного щастя

Зоріє нам синій птах.

 

Ми в пошуках, друзі, з вами,

Тож хай нам щастить в стосот

Шугать в небесах орлами,

Сягати нових висот.

 

Бібліотекар. Подих вічності та живе людське дихання — ось що переймає серце і думку поета в його книзі «Тобі, Україно», до якої увійшли вибрані твори з відомих поетичних збірок класика української літератури, словотворця і фольклориста Д. Г. Білоуса.

Учень

І знов кажу я і раджу знову —

люби і знай

Живу природу і рідну мову,

і рідний край.

Берися сміло і всяке діло

роби як слід.

Гартуй у праці душу, й тіло

і знай свій рід.

І калинову, і барвінкову

люби і знай

Свою кохану співучу мову,

свій рідний край!

 

Бібліотекар. Помер Дмитро Григорович Білоус 13 жовтня 2004 року в місті Києві. Поховано письменника на Байковому кладовищі.

І небо засіяло перед праведною душею, щоб їй було легко, вільно і яснозоро летіти, і відкрило перед нею царство небесне, щоби душа Поета світила своїй українській землі й вовіки-віків не розлучалася з нею.

 

Література

1. Бакуменко О. Д. Зодчий слова. Повість-есе. — К.: Альтерпрес, 2007.

2. Білоус Д. Г. Безцінний скарб / вступ. ст. В. Коптілова. — К.: «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004.

3. Білоус Д. Г. Диво калинове; Чари барвінкові: Вірші: для мол. та серед.шк. віку. — К.:Веселка, 1994.

4. Білоус Д. Г. Жар-птиця. Вірші для дітей. — К.: Альтерпрес, 2006.

5. Білоус Д. Г. За Україну молюся: Вірші: для мол. та серед. шк. віку / худож. М. О. Онацько. — К.: Веселка, 2000.

6. Білоус Д. Г. Мандрівка в Країну Чеснот. Вірші для батьків та дітей. / вступ. ст. О. Д. Бакуменка. — К.: «Альтерпрес», 2005.

7. Білоус Д. Г. Рідні небеса: Вірші: для мол. та серед. шк. віку / передм. Я. П. Гояна; Худож. М. О. Онацько. — К.: Веселка, 2005.

8. Білоус Д. Г. Сокровенне. Лірика. — К.: Альтерпрес, 2006.

9. Білоус Д. Г. Тобі, Україно. Вибрані твори / вступна стаття О. Д. Бакуменко. — К.: Альтерпрес, 2010.

10. Білоус Д. Г. Чари барвінкові: Вірші: для мол. та серед. шк. віку / передм. Л. М. Новиченка; худож. О. І. Кошель. — К.: Веселка, 1996.

Dounload PDF

Відгуки читачів