ПРОБЛЕМА ЕМІГРАЦІЇ ГАЛИЦЬКИХ СЕЛЯН У НОВЕЛІ В. СТЕФАНИКА «КАМІННИЙ ХРЕСТ» 10-Й КЛАС

 

О. М. Слободян, учитель української мови та літератури вищої категорії, учитель-методист, Городенківська ЗОШ І–ІІІ ст. № 2, Івано-Франківська обл.


 

Мета:

  • допомогти учням усвідомити ідейно-художній зміст твору, особливості індивідуального стилю письменника;
  • розвивати навички аналізу прозових творів малих форм, уміння висловлювати власні думки, порівнювати літературні явища з явищами життя;
  • виховувати повагу до рідної землі, здатність до співчуття, милосердя.

 

Обладнання:текст новели, презентація, фрагменти кінофільму.

 

Словничок нових понять:

Міграція — переселення народів у межах однієї країни.

Імміграція — в’їзд чужоземців до будь-якої країни на постійне проживання.

Еміграція — переселення із своєї батьківщини в іншу країну, зумовлене соціально-економічними, політичними або релігійними причинами.

 

Перебіг уроку

 

I. Перевірка домашнього завдання

 

1. Вікторина «Найуважніші»

Завдання: дати стверджувальну або заперечну відповідь на питання за біографією В. Стефаника.

 

1. В. Стефаник народився в с. Русів Снятинського повіту. Так.

2. В. Стефаник навчався у Снятинській гімназії. Ні, у Коломийській гімназії.

3. В. Стефаник входив у «Покутську трійцю». Так, входив.

4. 7-й і 8-й класи закінчував у Коломиї. Ні, у Дрогобичі.

5. Після закінчення гімназії Стефаник їде до Кракова і вступає на медичний факультет університету. Так.

6. За передвиборчу антишляхетську агітацію Стефаника заарештували і привезли в Коломийську тюрму. Так.

7. Після смерті матері залишає університет. Так.

8. 1908 року одружився з дочкою священика Ольгою Гаморак. Так.

9. Перші роки після одруження живуть у с. Русів. Ні, у Стецеві.

10. 1908 р. Стефаника обирають депутатом до австрійського парламенту. Так.

11. Після смерті дружини Стефаник виховує двох синів.Ні, трьох синів.

12. Стефаник працював у літературному напрямі експресіонізму. Так.

 

2. «Мозковий штурм»

— Скільки періодів було у творчості В. Стефаника?

— Назвіть збірки В. Стефаника

 

II. Оголошення теми і мети

Учитель. Ви прочитали новелу «Камінний хрест». Яка тема цього твору? (Показ переселення української родини в Канаду на постійне місце проживання)

— Як називається явище, коли люди виїжджають на постійне місце проживання в іншу країну? (Еміграція)

— Розглянемо словничок нових понять.

 

ІІI. Актуалізація опорних знань і умінь учнів

— Яка ж сила примусила розійтися наш український народ по світу? Що ви знаєте про причини еміграції?

Виступ учня про причини еміграції.

— Після революції 1848 року Галичина, Закарпаття та Буковина були найбіднішими в Європі. Промисловість, торгівля були слабо розвиненими. Бідняки розорювалися, а багатії скуповували за безцінь їх землю.. Розорені селяни, не знайшовши роботу у містах, вирушали на заробітки в Чехію, Угорщину чи взагалі за межі Австро-Угорщини.

Західноукраїнського селянина знала вся Європа. На початку ХХ ст. почалася еміграція українського населення в Америку. Причинами такого явища стало безземелля та малоземелля, безробіття, нестерпні податки, хронічне голодування. У пошуках кращого життя українці ринули за кордон.

Учитель. Отже, які причини еміграції? Як про це сказав Стефаник у своєму творі? Знайти і зачитати, чому родина Івана Дідуха вирішила емігрувати.

Учень. Дуже часто емігрантів порівнюють із журавлями, які відлітали, щоб ніколи не повернутися. І неможливо виміряти, осягнути її, нашу і їхню тугу. Наша українська родина розкидана по Америці, Бельгії, Бразилії, Канаді, Новій Зеландії. Та хіба перелічиш усі її притулки?

 

Живуть землі співучої сини

В Америці, Канаді й Аргентині.

Їм сняться рідні села і лани,

І очі мавок, незбагненно сині.

Летять роки, як сиві журавлі,

Немов журба, сльоза лягла на вії,

І не дає заснути до зорі

Щемлива, наче пісня, ностальгія...

 

ІV. Мотивація навчання

Учитель. Ще будучи студентом Краківського університету, Стефаник стає свідком першої хвилі української еміграції. Він згадує, що коли учився в Кракові, то йому доводилося спостерігати, як мандрують у світи його земляки-емігранти. Враження було гнітюче, розпачливе. Темні селяни, які ніколи не були за межами свого повіту, тяжко орієнтувалися у чужому краю, ставали жертвами обману, шахрайства, не вміли зарадити собі. Емігрантами були переважно заможні господарі, які в селі мали повагу й авторитет, а тут їх принижували, вважали бидлом…

У листі до О. Кобилянської Стефаник пише: «Нині досвіта на двірці краківськім було 800 душ емігрантів. Виділи би-сте, як мами бігають з плачем за пропавшими дітьми, як їх пани штурхають, як вони ридають.. Виділи би-сте, як вони сідають до вагонів. Поїзд рушає, жінки й чоловіки чіпляються єго, поліція і жандарми відкидають їх, як галушки. На пероні залишаються жінки без чоловіків, діти самі без родичів і чоловіки без жінок. Шалений плач, ламання рук і прокльони…».

Запеклися в мозку і серці страдницькі обличчя тих, хто назавжди відправлявся на чужину під тужливий стогін-спів.

Звучить пісня «Чуєш, брате мій?»

Свої враження від побаченого Б. Лепкий (сучасник Стефаника, який теж у цей час проживав у Кракові і був свідком цих подій) втілив у пісні «Чуєш, брате мій», а В. Стефаник написав новелу «Камінний хрест».

Епіграфом до нашого уроку послужать слова Великого Кобзаря, який майже все своє життя провів на чужині, але завжди марив рідною землею:

 

Може, мені на чужині

Жити легше буде,

Як іноді в Україні

Згадувати будуть.

 

І, як відповідь і відгомін через століття, — мудра порада В. Симоненка, величного у своєму слові-істині:

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Минають роки і століття, відходять у небуття покоління людей, змінюються їхні вірування і звичаї, а «Камінний хрест» не перестає бентежити нас драмою людського серця. Новелу екранізовано, сценарій написав І. Драч, а зняв фільм режисер Леонід Осика. Фільм знімали в Івано-Франківській області, поблизу м. Снятин, в с. Белелує.

 

V. Аналіз твору

 

1. Історична основа твору

— В основу новели покладено справжній факт. Cтефан Дідух, односелець письменника (в новелі — Іван), емігруючи до Канади, поставив на своєму полі камінний хрест. Він і понині стоїть на найвищому горбі в Русові.

Новела «Камінний хрест» була написана в лютому 1899 року. Цей твір дуже любив сам письменник і через 36 років у листі до онука Стефана Дідуха писав: «Зараз по їх від’їзді я написав «Камінний хрест», де є дослівні думки Вашого небіжчика діда майже в дослівнім наведенню. Це, так сказати, мій довг, сплачений Вашому дідові в українській літературі, він же, Ваш дідусь, мав в моїй молодості великий вплив...». Письменник змінив ім’я селянина Стефан на більш поширене Іван, а камінне поле замінив більш виразним образом безплідного піщаного горба.

Та справжніми прототипами головного героя були тисячі емігрантів.

 

2. Мова твору

Учитель. Які слова й чому виявилися для вас незнайомими? Як називаються слова, які вживають у мові представники певного регіону? (Діалекти)

У новелі В. Стефаник використовує покутський говір.

«Це була його індивідуальна мова, ї не вивчена в школі, не засвоєна з книжок, не подібна до часописної мови. Його власна, з Русова родом, з тамошніх людей» (Б. Лепкий).

— З якою метою вживають у мові художньої літератури діалекти?

Діалектні слова вживають у мові художньої літератури з певною стилістичною метою (для відтворення місцевого колориту, для індивідуалізації мови персонажів).

Пояснення діалектних слів.

  • Банно — шкода
  • Банувати — тужити
  • Віпуцувати — виходити, вичистити
  • Гельт — гроші
  • Зіцірувати — муштрувати
  • Кранкати — каркати, накликати біду
  • Кривати — шкутильгати
  • Мацуватися — натягатися
  • Мапа— географічна карта
  • Патороч — клопіт, морока
  • Пляцком — ниць
  • Політок — врожай
  • Секвертант — збирач податків
  • Хорбак — хребет, спина
  • Цайговий — із дешевої фабричної шерстяної тканини
  • Штука — хитрість
  • Туск — жаль, туга

 

3. Складання «сюжетного ланцюжка»

Робота в групах

1-ша група. Скласти композиційну сітку новели (додаток 1).

2-га група. Придумати заголовки до кожного розділу новели

1. Життя Івана Дідуха. 2. Гостей у Івана повна хата. 3. Причина від’їзду. 4. Сповідь перед сусідами. 5. Пригощання, розмови. 6. Прощання з хатою, подвір’ям. 7. «Ото наш хрест».

3-тя група. Коротко передати зміст кожного розділу.

 

4. Образ Івана Дідуха

 1) Дайте відповідь на запитання

— Що ми знаємо про Івана Дідуха, про його минуле? Ким був до війська?

— Як Іван Дідух працював на своєму клаптику землі?

(Учень читає уривок «Коня запрягав у підруку…». Учитель пропонує переглянути фрагмент фільму, який відповідає даному опису, а уривок читати одночасно з переглядом.)

— Які висновки можете зробити після побаченого і прочитаного?

Тут показано тяжку каторжну роботу, неймовірний тягар, що бере на себе Іван, жаліючи навіть коня. Людина доведена до стану робочої худоби.

— А чи давала така тяжка праця результат? («...політки були добрі»)

— Який художній засіб використовує Стефаник у рядках «Такий песій горб, що стрімголов у долину тручєє!» але «...доки ні ноги носє, то мус родити хліб!» (Щоб показати тісний зв’язок Івана Дідуха із землею, автор використовує персоніфікацію)

— До чого доробився за своє життя? (Відколи Івана Дідуха запам’ятали…)

— Як прозивали Івана в селі? Чому?

— Чи мала його сім’я ще поле? Звідки? (На інших нивах…)

— Що дивного було в його поведінці? (Ще Івана знали в селі…)

— Чому вирішив попрощатися з жінкою перед людьми? (Через передчуття смерті)

— З яким проханням звертається Іван Дідух до односельців?

— За що люди шанують Івана Дідуха? (Найкращі моральні риси має Іван — порядність, чесність, працьовитість, чемність, людяність, доброту)

— Як передано біль і тугу Івана Дідуха? (Ціла хата заридала — знак душевного стану родини; очепилася руками порога — символ рідного краю)

— Душевний біль І. Дідуха показано у розвитку: сум — туга — жаль — бажання сповідатися перед усіма — і напівбожевільний стан, який проявляється в танці.

Перегляд фрагменту фільму (танець Івана), звернути увагу на те, як актор вдало передає внутрішній стан героя.

— Яке враження справляє танець Івана Дідуха?

— Гнітюче враження, бо горе керує його рухами, розпач у серці.

— Це символ трагізму і розпачу під час прощання з рідним краєм, це крик душі.

— Враження таке, ніби це танцює божевільний; цей танець відіграє кульмінаційну роль, уособлюючи трагедію прощання з рідною землею.

— Проводи на чужину нагадують похорони з масовим голосінням. Саме так автори фільму відтворили цей момент (перегляд фрагменту фільму).

 

Робота в групах

1-ша група. Як ви думаєте, розбагатіє Іван на чужині?

2-га група. Чи буде Іван щасливий на чужині?

3-тя група. У чому трагедія Івана?

— Іван Дідух все життя працював на землі, вона його так і не нагодувала. Проте він все одно її любить до нестями, хоч і заради дітей вимушений покинути її.

— Трагедія Івана Дідуха в тому, що душа його залишається біля рідного порога, вона хоче знайти спочинок у рідній землі. Тому він і поставив хрест на знак своєї духовної смерті.

Трагедія Дідуха — трагедія всього краю, що несе камінний хрест нестатків і відчаю.

 

2. Учні складають психологічний портрет І. Дідуха (по групах: І — виписують людські якості, ІІ — моральні риси, ІІІ — соціальний стан).

Психологічний портрет Івана Дідуха.

Людські якості:                    

— спокійний                       

— мовчазний                       

— працьовитий                   

— терплячий                       

— люблячий батько

Моральні риси:

 — порядний

— чесний

— людяний

— добрий

Іван Дідух

Соціальний стан:

—наймит

— солдат

— ґазда

— емігрант

Учитель. Образ І. Дідуха — це образ цілого народу нашого, що хоче власним трудом заробляти собі і своїй родині добробут, заквітчати врожаями рідну землю, щоб була вона не мачухою, а рідною матір’ю.

 

5. Образи-символи в творі

Теорія літератури

Символ — це предмет або слово, яке умовно виражає суть певного явища. Предмет, знак стають символами, коли їх наділяють додатковим, винятково важливим значенням. Значення символу домислюється, тому його сприйняття залежить від читачів.

Назвіть образи-символи у творі. (Горб, хрест, прізвище героя, камінь, поріг, хата, танець)

Хата — знак душевного стану людини (хата заридала).

Поріг — символ рідного краю.

Танець — символ трагізму й розпачу під час прощання з рідним краєм.

Учитель. Зверніть увагу на те, що і прізвище героя символічне, адже слово «дідух» в українській мові означає…

— Прізвище головного героя.

— Хлібний сніп, основа життя, українство та ін.

 

6. Робота в групах.

1-ша група. Назва новели символічна. Як ви розумієте образ-символ камінного хреста як назви твору?

2-га група. Що символізує горб?

3-тя група. Знайдіть рядки, де автор розкриває образ-символ камінь. Що він символізує? (Додаток 2)

Учитель. Отже, образи-символи несуть значне ідейне навантаження, служать для кращого розкриття теми та ідеї твору.

— Який літературний напрям в українській літературі започаткував В. Стефаник? Що є характерним для цього напряму?

— Визначте жанр твору. Яку форму вибрав автор для змалювання того болю, тих нервів, жалю, що сповнювали головного героя?

(Новела — різновид оповідання, невеличкий розповідний твір, про якусь незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, яскраво вимальованою дією)

 

7. Метод «Прес»

Використовуючи метод «Прес», доведіть, що…

— «Камінний хрест» — це новела (1-ша група);

— “Камінний хрест» написаний в традиціях експресіонізму (2-га група);

— епіграф уроку підібрано вдало (невдало) (3-тя група).

 

VI. Підсумок уроку

Учитель. А щоб підвести вас до другого епіграфа, дайте відповідь ще на два питання.

— Які важливі проблеми порушив автор? (Проблема батьків і дітей, зв’язок всього з рідною землею, проблема еміграції)

— Яка основна думка твору? (Автор засуджує еміграцію, ідея нерозривної єдності людини з рідною землею)

Учитель. Трагедія, що відбулася століття тому в хаті героя новели Василя Стефаника Івана Дідуха, у його зболеній душі, душах сотень тисяч галичан, спонукає нас замислитися над сенсом життя, над долею України і своєю власною. Потрібно тільки пам’ятати, що «в ріднім краї навіть дим солодкий та коханий». І немає на світі другої України, немає другого Дніпра, а рідна земля і в жмені мила, і кожна травинка свій корінь має. Саме тому треба творити щастя на своїй прабатьківській землі.

 

VIІ. Домашнє завдання

1. Усний твір «Як ви ставитесь до сучасної еміграції українців?» (або «Чи актуальна проблема еміграції українців у наш час?»).

2. Підготуватися до контрольної роботи за творчістю М. Коцюбинського, О. Кобилянської, В. Стефаника.

 

Додаток 1

Експозиція (І розділ) — зав’язка (ІІ розділ) — екскурс у минуле (позасюжетний елемент) (ІІІ розділ) — розвиток дії (ІV-Vрозділи) — кульмінація (VIрозділ) — розв’язка (VIIрозділ)

 

Додаток 2

Камінний хрест символізує страдницьку долю селянина. Це також символ непосильної, нелюдської праці всього селянства.

Масивний кам’яний хрест, споруджений Іваном Дідухом на піщаному схилі –– як пам’ятник, як спогад про себе.

Селянський хрест не просто важкий — камінний. До того ж він асоціативно пов’язується із образом «далекої могили» — еміграції українських селян, які так і не повернулися додому, засіваючи своїми кістьми чужі землі.

Горб. Найбільш яскравим є образ безплідного горба, на якому Іван Дідух стратив своє здоров’я, залишив кращі молоді роки. Цей горб зробив його горбатим. Через це в селі його називали «Переломаним». Однак наполеглива праця селянина перетворила землю на горбі в родючу. Тому горб символізує тяжку працю, рідну землю, хліборобство та ін.

Символічний образ тяжкого каменя, що з берега «дивиться» на живу воду. Іван — як той камінь, берег — рідний край.

 

Dounload PDF

Відгуки читачів