ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВИХ КОМПЕТЕНЦІЙ УЧНІВ ЗАСОБАМИ ІКТ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ СЛОВЕСНОСТІ

 

Т. В. Стефанович, учитель української мови та літератури вищої категорії, учитель-методист, ЗОШ I–III ст., смт Клавдієве, Бородянський р-н, Київська обл.


 

Мої учні будуть дізнаватися про нове не від мене; вони будуть відкривати це нове самостійно. Моє основне завдання — допомогти їм розкритися.

М. Песталоцці

 

Інформаційна культура учнів. Формування в умовах шкільного навчання

 

Одним із основних завдань школи на сьогодні є формування інформаційної культури учнів, розвиток критичного й самостійного мислення, креативних здібностей, підготовка їх до життя в глобалізованому цифровому світі. Сучасні школярі залюбки виконують ті види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, можливість виявляти ініціативу та самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості, творчості та нестандартного підходу до вирішення поставлених перед ними завдань. Відзначається високий рівень мотивації учнів до навчання у випадках, коли вони за допомогою інформаційних технологій представляють результати цікавого для них навчального проекту.

 

У своїй практичній діяльності я використовую програму «Intel— навчання для майбутнього», яка є особистісно орієнтованою та сприяє розвитку критичного й творчого мислення дітей.

 

Школярі готують дослідницькі, творчі, ігрові, інформаційні, практично-організаційні, рекламні та виховні проекти на теми: «Історія української мови», «Доля мови — то доля нації», «Мова — найдорожчий скарб», «Мова — найдорогоцінніший скарб української нації», «Мова — душа народу», «Книга — джерело знань», «Книга вчить, як на світі жить», «Вишивана моя Україна», «Духовні скарби України», «Моя Україна», «Віночок — дівочий оберіг», «Світ захоплень Лесі Українки», «Особистість Лесі Українки, грані її таланту», «Образ великої султанки Хасеке-Ель-Хуррем-Хатун, прекрасної українки Анастасії», «Роксолана в історії, літературі, мистецтві», «Мій улюблений український письменник», «Тарас Шевченко — художник», «Постаті нашої духовності» тощо.

У ході проектної діяльності, крім мультимедійних презентацій, учні вчаться створювати також публікації, буклети, бюлетні, вікі-газети, паспорти літературних героїв, відеокліпи, блоги літературних персонажів. Школярі з великим задоволенням виконують завдання, за допомогою яких можуть виявити власну творчу індивідуальність.

Варто пропонувати учням домашні завдання такого типу:

— підготувати комікси за мотивами літературних творів, повідомлення, реферат, використовуючи джерельну базу Інтернету;

— прорекламувати художній твір, дотримуючись всіх вимог, що висуваються до рекламного продукту;

— створити міні-фільм (анімаційний ряд);

— дібрати музику, яка б відповідала настрою поезії, передавала основну думку, відображала б внутрішній світ автора;

— опрацювати за допомогою інтернет-ресурсів додаткові джерела інформації про письменника; створити домашню інтернет-сторінку (блог), на якій розмістити власні міні-роздуми про особистість митця;

— укласти бібліографію з теми, що вивчається, використовуючи паперові носії та мережеві ресурси тощо.

У процесі пошуку інформації діти вчаться вибирати та критично оцінювати знайдені матеріали. Попередньо проводжу підготовчу роботу: ознайомлюю із методами, критеріями та індикаторами для оцінювання інформації, навчаю школярів звертати увагу на грамотне оформлення матеріалу, автора, його компетентність тощо, проводжу навчальні заняття з теми «Критичне оцінювання інтернет-джерел».

Коли мої вихованці опрацьовують інформацію, знайдену в Інтернеті, то застосовують прийом INSERT(інсерт) — Читання тексту з позначками. Цей прийом дає можливість по-новому працювати з текстом — повторити вже відоме, виділити нове, визначити питання для поглиблення тощо.

 

INSERT:

І — interactiveсамоактивізація — «v» — вже знав;

N — notingнова інформація — «+» — нове;

S— systemсистемна розмітка — «-» — думав інакше;

Е — effectiveефективна інформація — «?» — не зрозумів, є питання;

R, Т —reading and thinking — читання та продумування.

 

Система позначок дає можливість учневі активізувати розумові операції, зіставити своє розуміння того, що читає, порівняно з тим, що вже знає. Так виникає зв’язок між відомим та невідомим, створюються умови для формування інформаційних компетентностей.

Цікавою формою роботи, яку я застосовую у своїй практичній діяльності, є створення кліпів до пісень літературного походження. Головне завдання цього методу — показати можливості практичного застосування сучасних комп’ютерних технологій на уроках української літератури. Мої учні створили кліпи до поезій Івана Франка «Чого являєшся мені у сні?, М. Старицького «Виклик», Лесі Українки «Давня весна», «Хотіла б я піснею стати», Андрія Малишка «Пісня про рушник», Дмитра Павличка «Два кольори» та ін.

 

Етапи роботи над створенням відеокліпу

1.Вибір теми, визначення завдань.

2. Робота в групах, обговорення можливих методів реалізації поставлених завдань.

3. Самостійна практична робота над створенням продукту:

• підбір ілюстрацій, малюнків, анімаційних картинок, які вдало ілюструють зміст пісні;

• вибір якісного аудіозапису (прослуховування однієї і тієї ж пісні у виконанні різних співців, музичних колективів);

• створення кліпу за допомого програми WindowsMovieMaker.

4. Проміжне обговорення кінцевого результату.

5. Презентація музичного продукту.

7. Колективне обговорення.

8. Оцінювання.

 

Створення реклами за прочитаним твором

Цей вид роботи розвиває у школярів творчі та розумові здібності, зокрема, уважність, винахідливість, уміння логічно мислити, комбінувати тощо. Причому робиться це в захопливій ігровій формі, що дає можливість учню випробувати себе в певній ролі та отримати задоволення від результатів власної праці.

Перед початком роботи діти об’єднуються в групи та вдома створюють рекламний проект за твором, що вивчають. Вони самостійно визначають мету, адресата, вид свого рекламного продукту. Користуючись джерельною базою Інтернету, підбирають ілюстративні та анімаційні матеріали, продумують зміст реклами. Результати роботи демонструють у класі. Після презентації відбувається обговорення та оцінювання роботи за такими критеріями:

— відповідність реклами художньому тексту;

–– максимум інформації за мінімальної кількості слів;

— логічність;

— аргументованість;

— доступність;

— творчий підхід, оригінальність.

Аналізуючи рекламні проекти, учні знову звертаються до тексту, вчаться аргументувати своє бачення твору, висловлювати власну думку, критично реагувати на зауваження. І головне, що все це відбувається в невимушеній ігровій формі.

Наприклад, на уроці узагальнення та систематизації вивченого з тем «Фонетика», «Орфографія» дітям було запропоновано створити мультимедійні рекламні проекти, у нестандартній ігровій формі пояснити мовні правила. На уроках української літератури учні 5 класу рекламували українські народні та літературні казки.

Для учнів 9-11-х класів наближаю завдання навчальних проектів максимально до життєвих ситуацій, щоб вони могли себе випробувати в певній професії.

П’ятикласники залюбки готують паспорти літературних героїв у паперовому та мультимедійному форматі. В ігровій формі вони вчаться аналізувати твір, характеризувати літературних персонажів, узагальнювати, робити висновки. Попередньо пропоную схему для створення такого незвичайного ілюстрованого «документа».

 

Паспорт літературного героя

1. Ім’я

2. Вік, соціальний стан, походження

3. Портрет, особливі прикмети

4. Місце проживання

5. Спосіб життя

6. Родина

7. Оточення (друзі, вороги)

8. Життєвий девіз

9. Мета життя

10. Захоплення, уподобання

11. Риси характеру

 

Проблемно-пошукові завдання на уроках словесності

Дбаючи про розвиток критичного мислення дітей, пропоную завдання проблемно-пошукового характеру, ставлю запитання, на які немає однозначної відповіді. Щоб відповісти на них, учні опрацьовують певну кількість літератури, як запропонованої учителем, так і додаткової, використовують ресурси Інтернету.

Пропоную такі види проблемно-пошукових завдань.

Тема уроку.Леся Українка. Розповідь про життя поетеси, її мужність і силу духу.

Випереджувальні завдання:групова проектна діяльність.

Учні працюють над спільним проектом «Особистість Лесі Українки, грані її художнього таланту»:

• перша група готує повідомлення на тему «Дитячі роки — витоки формування таланту Лесі Українки», складає у вигляді схеми родинне дерево Косачів;

• на основі рекомендованих літературно-критичних статей, самостійно дібраної літератури та інтернет-ресурсів друга група досліджує визначальні риси характеру письменниці;

• третя група готує повідомлення на тему «Світ захоплення (улюблені письменники, мистецтва, театр, музика, заняття), сила та різносторонність таланту, освіта» ;

• четверта група висвітлює питання «Вплив оточення на формування світогляду й розвиток таланту Лесі Українки».

Такі форми роботи спонукають дітей читати не лише ті твори, що вивчають у школі, але й додаткові. А ще це пробуджує в них інтерес не тільки до літератури, але й до власної творчості (в результаті учні пишуть твори, вірші, сценарії свят, створюють ілюстрації до художніх творів тощо).

Незамінними є ресурси Інтернету, коли мова йде про вивчення біографії письменника.

Як приклад можна навести фрагмент уроку, який я проводила у 8 класі під час вивчення життєвого та творчого шляху Лесі Українки.

1. Бесіда, розгляд портретів, світлин

Учитель. Діти, погляньте на інтерактивну дошку. Скажіть, чи знайома вам ця людина? Що ви знаєте про неї? (Відповіді учнів)

Робота в інтернет-мережі. Все про Лесю Українку на сайті «Мислене древо» : mhtml://file:\E:\ Леся Українка — енциклопедія життя і творчості, mhtРозділ «Фотогалерея». Перегляд світлин Лесі Українки

Система запитань, на які учні відповідають після перегляду світлин.

1. Діти, поміркуйте і скажіть, чи може зовнішній портрет людини охарактеризувати її внутрішній світ?

2. Кажуть, що очі людини віддзеркалюють її душу. Що ви можете сказати про очі письменниці?

3. Які риси характеру можна прочитати з портрета?

Важливим моментом у моїй роботі є заочні «віртуальні» екскурсії, які я готую і проводжу як особисто, так і з учнями. При цьому вони випробовують себе в певній професійній ролі. Готуючись до екскурсії, школярі вчаться відбирати, аналізувати та систематизувати підібраний матеріал, логічно та послідовно його викладати, використовують світлини, зроблені власноруч під час відвідування музеїв, виставок, подорожей.

 

Література

1. Андрій Уліщенко. Комп’ютер і вивчення словесності. Корисні поради // Дивослово. — 2006. — № 10. — С. 7-11.

2. Бібліотечка «Дивослова». — 2011. — № 9. — С. 62-74.

3. Васюта С. Роль методу наочності у розкритті образності поетичного слова на уроках літератури в старших класах // Українська література в загальноосвітній школі. — 2007. — № 11. — С. 23-28.

4. Віолетта Уліщенко. Представлення чи ілюстрування? (Презентація та її роль у діалогічному навчанні української літератури) // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. — 2008. — № 9. — С. 44.

5. Володимир Нищета. Метод проектів і його життєво-компетентнісний потенціал // Українська мова та література в загальноосвітній школі. — 2008. — № 8. — С. 3-12.

6. Галина Шелехова. Використання комп’ютерних технологій на уроках української мови // Українська мова і література в школі. — 2006. — № 5. — С. 4-5.

7. Intel— навчання для майбутнього. — К., 2004.

8. Телішевська Л. С. Веб-квест в організації проектної та дослідницької діяльності учнів на уроках словесності // Вивчаємо українську мову та літературу. — 2012. — № 26 (318), вересень.

Dounload PDF

Відгуки читачів