Дидактичні матеріали до теми «Українське козацтво». Історія України. 8 клас

 

Мельник Л. С., Білківська ЗОШ, Ілліницький р-н, Вінницька обл.


 

Де і як жили козаки?

Прибуваючи до безмежного степу, козаки селилися понад Дніпром, який тепло називали своїм братом. Особливістю ріки були її знамениті пороги — кам’яні скелі, що височіли над водою до 5 метрів і майже перекривали річку. Січ почала називатись «запорозькою», бо була за порогами Дніпра.

 

Нижче Хортиці Дніпро широко розливався, розгалужувався на рукави, утворюючи численні острівці. То було справжнє царство плавнів. Козаки дуже любили цю місцину і називали її Великим Лугом. Він розміщувався у самому серці козацьких земель, там було все, що потрібне для життя: м’який клімат, родючі землі, зелений океан степових рослин, переповнені рибою озера та ріки. Недаремно народилось прислів’я: «Січ — мати, а Великий Луг — батько, отам і треба умирати».

 

На Січ під страхом смерті заборонялось приводити жінок. Цей звичай був спричинений не зневагою до жінки, а високою шаною до неї та відповідальністю козака за свої вчинки перед дівчиною, дружиною, матір’ю. Сильні духом люди ніколи не скривдять жінку, не виявлять до неї зневагу. Там, де лицарство, — там мужність і ніжність ідуть поруч.

 

Запитання

1. Як козаки називали Дніпро?

2. Чому Січ почала називатись Запорозькою?

3. Що таке Великий Луг?

4. Чому заборонялось приводити на Січ жінок?

 

Дисципліна та суд запорожців

Військова дисципліна на Січі була грунтувалась на засадах людської гідності. Найбільше козак боявся осуду своїх товаришів за порушення дисципліни. Дуже важливим було побратимство.

 

Взагалі козацький суд не був жорстоким. Часто винуватців брали на поруки або пом’якшували покарання, враховуючи сімейні обставини.

 

Проте суворо карали такі злочини, як бійки з убивством, крадіжки, неповернення боргу, втечу з поля бою, зраду.

 

Найбільш поширеним способом покарання було побиття  нетовстою дубовою палицю (києм). Злочинця приковували до ганебного стовпа, що був у фортеці. То було великою ганьбою в товаристві козаків, де честь була дорожчою за життя. Поруч зі стовпом клали в’язанку київ, ставили їжу і напої для годування злочинця. Кожен козак, проходячи повз стовпа, мав  взяти у в’язанці кий і вдарити злочинця, наказуючи: «От тобі, вражий сину, щоб ти не крав і не роздавав, ми за тебе цілим куренем платили!».

 

Нерідко винуватого забивали до смерті. Від шибениці та київ козака могла врятувати дівчина, коли накривала його хусткою та оголошувала своїм чоловіком.

 

Запитання

1. На що спиралась військова дисципліна на Січі?

2. За які злочини на козака чекало суворе покарання?

3. У який спосіб карали злочинця?

4. Що могло врятувати козака від покарання?

 

Розпорядок дня на Січі

Козаки кожного куреня за загальним сигналом (церковним дзвоном) вставали до схід сонця та йшли на річку купатися, незважаючи на пору року. Після цього сідали снідати. На сніданок подавалася соломаха — житнє борошно, зварене у воді й засмажене олією. Після сніданку йшли до церкви на молитву, Потім прали одяг, лагодили зброю, човни. Козаки вправлялись на конях, змагались у стрільбі, бились на шаблях до «першої крові», долали перешкоди: рови та загорожі.

 

Рівно опівдні з фортечної гармати лунав постріл. За цим сигналом козаки йшли обідати. На обід подавали: зварене пшоно або житнє борошно на квасі, галушки, юшку з риби, що називалась щербою, куліш із салом, дичину. Після обіду співали пісні, думи; слухали розповіді і гру кобзарів.

 

Надвечір дзвонили дзвони січової церкви, закликаючи козаків до молитви. Після молитви козаки йшли вечеряти в курені. На вечерю подавали гречані галушки з часником або щербу. Після вечері хто грав на сопілці, бандурі, хто співав пісні, хто брав участь у козацьких танцях.

 

Через деякий час, за винятком вартових, Січ занурювалась у сон.

 

Запитання

1. Яку роботу виконували козаки протягом дня?

2. Які страви споживали козаки?

3. Що обов’язково двічі на день робили козаки?

4. Як розважались козаки?

 

Як воювали козаки

Татари здійснювали набіги на Україну і забирали в неволю десятки тисяч християн. Страшною була доля невільників — їх продавали в рабство. Ось і перебрали на себе козаки функцію прикордонників, які попереджували людей про небезпеку і першими вступали в бій з людоловами.

 

Для сповіщення про наближення нападників козаки використовували фігури — споруди у вигляді пірамід, де встановлювали бочки зі смолою, які запалювали у разі небезпеки.

 

Козаки мали вогнепальну зброю: рушниці, мушкети, пістолі. Шаблю жартома називали «сестрицею». За втрачену в бою шаблю позбавляли козацького звання і виганяли з Січі. Тож кожен беріг свою зброю як зіницю ока.

 

У поході каралось й пияцтво.

 

Морські походи здійснювали козаки на човнах-чайках завдовжки до 20 метрів, а завширшки до 4 метрів, які виготовляли з дерева — липи або верби. У такий човен могло поміститися до 70 воїнів.

 

Бойові походи козаків сприяли вдосконаленню їхньої військової майстерності, і згодом вони стали потужною силою в Європі.

 

Запитання

1. Яку роль виконували козаки щодо своїх земель?

2. Яким чином сповіщали населення про небезпеку?

3. Яку зброю використовували козаки?

4. Що собою являв козацький човен?

Dounload PDF

Відгуки читачів