Моніторинг екосистем малих річок. Педагогічний проект для 8–11 класів на прикладі Хмельниччини

 

Бочко І. І., Бочко М. І., Ліцей № 17, м. Хмельницький


 

За кінцевим результатом: практико-орієнтований.

За змістом: міжпредметний.

За тривалістю: тривалий.

За ступенем самостійності: дослідницький.

За характером контактів: зовнішній.

За кількістю учасників: колективний.

Термін реалізації проекту: початок квітня 2011 р.– закінчення квітня 2013 р.

Ресурси: людські, матеріально-технічні, інформаційні, реактиви, вимірювальні прилади.

Прогнозований результат: обізнаний учень розуміє, що людина — це частина природи, і збереження природи означає покращення життя та збереження власного здоров’я.

Мета проекту:

 - навчання методики проведення досліджень у польових умовах та аналізу результатів;

- формування інформаційно-комунікативних умінь та навичок;

- вдосконалення вмінь висування гіпотез і критичне оцінювання отриманих результатів;

- сприяння вихованню інвайроментального світогляду.

Практична діяльність учнів у природі різноманітна: акції, місячники, декади, екологічні табори, екскурсії — всі ці форми роботи короткотермінові. Організація шкільного моніторингу створює умови для проведення систематичних спостережень, формує активну життєву позицію, де учень разом з учителем здобувають знання в режимі реального часу, а робота з персональним комп’ютером дає можливість зберігати і додавати інформацію, порівнювати результати досліджень і створювати базу даних спостережень.

 

І. Підготовчий етап

- Формування малих дослідницьких груп та складання плану роботи.

- Розподіл завдань і тем для дослідження: соціальної, економічної, екологічної складових.

- Відбір форм і методик для проведення досліджень та необхідних джерел інформації.

- Висування гіпотез.

 

ІІ. Дослідницький етап

1 Соціальні дослідження

Напрями:

- проведення опитування старожилів, що живуть поряд з річкою з метою виявлення даних про максимальні затоплення місцевості під час повеней, фактів зникнення джерел, малих водотоків;

- вивчення громадської думки щодо екологічного стану малих річок;

- інформаційна підтримка проекту: налагодження зв’язків з природоохоронними організаціями, засобами масової інформації;

- аналіз результатів і підготовка комп’ютерної версії спецвипуску шкільної газети.

2 Економічні дослідження

Напрями:

- виявлення несанкціонованих сміттєзвалищ у водоохоронній зоні і нанесення їх на карту;

- визначення площі деградованих луків у заплаві;

- оцінка економічних втрат від антропогенної діяльності;

- обробка результатів і оформлення карти «Екологічний стан малих річок» за допомогою програми «Геоекстремум».

3 Екологічні дослідження

Напрями:

- вивчення морфометричних, гідробіологічних, гідрохімічних показників малого водотоку;

- визначення ступеню забруднення водойми за індексом Гуднайта і Уотлея;

- оцінка якості води малих річок за біотичним індексом;

- оцінка якості води за популяціями рідкісних рослин.

 

ІІІ. Підсумковий етап

Обробка результатів, підготовка комп’ютерної презентації.

Результативність реалізації проекту:

- організовано трудовий десант з очищення найбільш засмічених ділянок берегів річки в межах міського парку;

- опитано 118 респондентів;

- підготовлено аналітичний звіт з визначенням основних причин погіршення геоекологічної ситуації на річках і перелік заходів по мінімізації антропогенного впливу;

- створено електронну базу даних екологічного стану річок, яка поповнюється;

- проведено комп’ютерну презентацію проекту на щорічній науково-практичній конференції, присвяченій Дню Землі;

- матеріали досліджень надруковані в міському екологічному бюлетені «Еко-Хмельницький»;

- надрукована стаття в міській газеті «Проскурів» «Тече річка невеличка»;

- проведено майстер-клас «Проектні технології в навчанні школярів» для вчителів міста;

- взяли участь у міському конкурсі шкільних наукових робіт з дослідницькою роботою «Геоекологічний стан малих річок міста»;

- підготовлено учнівський міні-проект «Річка мого дитинства» для конкурсу «До чистих джерел»;

- оформлено спеціальний випуск шкільної газети, присвячений темі проекту.

 

IV. Висновки і перспективи

Проект має не тільки локальне, але і державне значення, тому що результати досліджень підтвердили, що річка Плоска має середній рівень забруднення і коефіцієнт самоочищення становить 0,54. Оскільки річка є правою притокою Південного Бугу, то вона суттєво впливає на якість води головної річки, тому бажано розширити моніторингові дослідження шляхом залучення до роботи учнів інших областей, через які протікає Південний Буг.

Впровадження проекту корисно для:

- ліцею, бо застосування активних форм навчання і комп’ютерних технологій підвищує його престиж і дає можливість розповсюджувати досвід роботи;

- школярів, які змогли поглибити свої знання з різних предметів, а використання цифрових технологій формує стійкий інтерес до екологічних проблем;

- батькам, діти яких залучені до корисної і потрібної справи у вільний час;

- громадськості, яка має можливість відпочивати на чистих берегах річки;

- природоохоронним організаціям, бо залучені небайдужі громадяни до охорони навколишнього середовища.

Dounload PDF

Відгуки читачів