ДУХОВНЕ ВИХОВАННЯ НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ. ОЗДОБЛЕННЯ ІКОН

 

Т. І. Мазай, учитель трудового навчання вищої категорії, ЗОШ І–ІІІ ступенів № 32, м. Вінниця

Суть ікони — пасхальна радість, не прощання, а зустріч. Серце сповнене невимовної радості, любові й тепла, коли береш до рук іконописний образ. Ікона є невід’ємною частиною інтер’єру православної сім’ї. Цей матеріал допоможе вам виготовити ікону своїми руками із використанням найпростіших технік рукоділля. Розробку призначено для вчителів трудового навчання, керівників гуртків прикладного мистецтва.


 

Суть ікони — пасхальна радість, не прощання, а зустріч. Серце сповнене невимовної радості, любові й тепла, коли береш до рук іконописний образ. Ікона є невід’ємною частиною інтер’єру православної сім’ї. Цей матеріал допоможе вам виготовити ікону своїми руками із використанням найпростіших технік рукоділля. Розробку призначено для вчителів трудового навчання, керівників гуртків прикладного мистецтва.

 

Із благословіння Високопреосвященнійшого Симеона, митрополита Вінницького і Могилів-Подільського

 

Вступ

 

 

Основи духовного виховання учнів

 

Стан духовності нашого суспільства, насамперед молоді, сьогодні, м’яко кажучи, залишає бажати кращого. І не про наповненість храмів іде мова, а про наповненість сердець. Більшість прагне до «успішності», яка зокрема означає матеріальну забезпеченість, популярність. Та зовнішня «успішність» зовсім не є гарантом багатства внутрішнього світу, людяності, щирості, доброти й не рятує людину від самотності.

 

Утім, що ці поняття означають для батьків? Ким у майбутньому вони мріють бачити своє чадо? Звісно, що доброю ЛЮДИНОЮ, віддзеркаленням Божої любові. Але життя маленької людини досить швидко виходить за межі сім’ї, й адаптація в соціумі не завжди проходить безболісно для дитячої душі. Перший крок у суспільному розвитку діти роблять ще в дитячих садочках, де далеко не завжди панують християнські цінності. Уже тут переважають фізична сила, соціальний статус, фінансові статки батьків. Часто за таким же принципом, причому в більш жорсткій формі, проходить становлення особистості в школі.

 

Багато негативу переслідує наших дітей з екранів телебачення, Інтернету, зі шпальт газет і журналів. Насильство, розпуста, брехня, реклама нездорового способу життя, нестача внутрішньої та зовнішньої культури. Як же виховати дитину, щоб вона стала ЛЮДИНОЮ? Саме в шкільні роки формують риси характеру, основні моделі поведінки, ставлення до себе й оточуючого світу. Дехто скаже, що непотрібно в дитинстві нав’язувати віросповідання, що дитині доведеться жити в агресивному суспільстві й вона має навчитися робити вибір самостійно. Але ж духовний імунітет потребує такої ж профілактики, як і фізичний. Імунітет від усього злого в нашому житті. Люди стали віддаленими, байдужими, корисливими, чужими один одному. Настала криза, набагато страшніша за кризу матеріальну, — криза ЛЮБОВІ. У гонитві за «хлібом насущним» ми втрачаємо моральність, культуру, духовність і навіть елементарну порядність.

 

Тепер щодо школи. Із чого тут починати? У першу чергу із себе, маю на увазі вчителів. Це найголовніше: моральність, культура, духовність і порядність учителя. Давно вже говорять про впровадження в школах уроків духовності. Чому саме «уроки духовності», а не православний «Закон Божий» або християнська етика? Саме через 35 статтю Конституції України. У класі можуть бути діти не лише з православних родин. А духовність — поняття цілком універсальне.

 

Церква й релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа — від церкви. Але ж давайте не будемо забувати, що християнство наш народ сповідує вже друге тисячоліття. Чи є в нашій державі слов’янська родина, яка не освячує хліб і яйця на Великдень, не зустрічає першу зірку у Святвечір, не співає колядок на Різдво, не прикрашає зіллям свою домівку на Трійцю, не пече млинців на Масляну чи пиріжків на Спаса?!

 

У нашій державі великі церковні свята офіційно визнані вихідними: Різдво, Великдень, Трійця (П’ятидесятниця). Саме в ці дні ми переглядаємо прямі трансляції Божественних літургій із храмів, де в перших рядах прихожан ми бачимо високопоставлених осіб держави. Мери й губернатори урочисто відкривають православні школи на Україні. А представників високого духовенства майже завжди можна зустріти на різних мирських заходах і навіть партійних з’їздах.

 

Ми хрестимо й вінчаємо своїх дітей, сповідаємося і причащаємося, освячуємо свої домівки, за християнськими звичаями проводжаємо в останню путь своїх близьких. Тому з упевненістю можна сказати, що наше життя тісно переплетене з християнством.

 

Те ж стосується і наших шкіл. Діти з великим задоволенням їздять на екскурсії до святих місць — храмів і монастирів, капличок і цілющих джерел. Департаменти освіти постійно організовують різноманітні виставки й конкурси на Різдво й Великдень, де діти виставляють свої творчі роботи, муніципалітети організовують великі святкування на Хрещення та інші церковні свята. У багатьох класних куточках є десять Заповідей Божих. За програмою літератури, художньої культури передбачені години вивчення Біблії, духовних художніх творів.

 

Навчати духовності можна абсолютно на всіх предметах. Маємо на увазі не поглиблене вивчення Святого письма, а елементарні бесіди з дітьми про любов до ближнього, повагу до батьків, розуміння всього прекрасного й доброго, збереження народних традицій. Більшість учителів вивчали релігієзнавство у вищих навчальних закладах. Проте головне — особиста духовність і внутрішнє покликання. Діти мають отримати елементарні релігійні знання, що не суперечить чинному законодавству, адже це питання загальної культури. Для підготовки викладачів належить у повній мірі залучити навчальну базу інститутів удосконалення вчителів, які є в кожному обласному центрі, проводити відповідні заняття у формі навчальних семінарів.

 

У результаті ми підвищимо моральність і культуру підростаючого покоління, закладемо в дитячі душі почуття милосердя, уміння гідно поводитися в цьому жорстокому світі, бути щасливими, внутрішньо самодостатніми, жити в гармонії з собою та навколишнім світом. Тут мова про наше майбутнє. Хай допоможе нам БОГ!

 

Виготовлення ікон на уроках трудового навчання

 

Слово «ікона» — грецьке, у перекладі означає «образ», «зображення». Ікона є невід’ємною частиною православної традиції. Без ікон неможливо уявити не тільки Храм, але й домівку православної людини. Народжувалася людина чи вмирала, брала шлюб чи починала якусь важливу справу, вирушала в дорогу — її супроводжував іконописний образ. Ікона є своєрідним вікном у духовний світ.

 

На честь святих ікон у Православній церкві встановлені свята, молитвослів’я, співання пісень. Святі ікони, як найкращий дарунок, підносять найдостойнішим і близьким людям. Батьки з роду в рід передають їх дітям, як справжнє благословення. Зображують на іконах Ісуса Христа, Святу Трійцю, Божу Матір, ангелів і святих.

 

 

В історії православ’я є лихі часи гонінь, знищення храмів і комуністичного атеїзму, але з великою радістю в серці ми спостерігаємо за поверненням людських сердець до Бога. Відбудовують старі монастирі, споруджують нові церкви, люди все частіше приходять помолитися до Храму.

 

Ми звикли до ікон, представлених у храмах, церковних крамничках, тобто класичних: друкованих чи писаних фарбами, олією. Також уже не дивиною є вишивання святих образів хрестом, гладдю та бісером. Пропонуємо виготовити ікону методом скрапбукінгу з використанням різних технік рукоділля, аплікації тощо.

 

Скрапбукінг— це мистецтво створення та оформлення фотографій, фотоальбомів, книг, вітальних листівок. Є багато стилів скрапбукінгу — ерітаж (штучне зістарення предметів), вінтаж (тонування фотографій у коричневий, чорно-білий фон), шеббі-шик (використання м’ятого та рваного паперу пастельних тонів), американський стиль (використання великої кількості різноманітних прикрас), європейський стиль (використання фігурних ножиць, дироколів, маркерів, надання фотографіям форми різних геометричних фігур), стимпанк (використання анімації та коміксів), стиль «чисто і просто» (використання яскравих кольорів для передачі настрою та емоцій), фрістайл, або вільний стиль (максимальне виявлення творчих здібностей, використання великої кількості кольорів і прикрас), стиль мікс (найскладніша техніка, перетворення картинки в ребус чи загадку).

 

Для виготовлення ікони ми оберемо вільний стиль — фрістайл, у якому діти можуть виявити всі свої творчі здібності. Можна застосовувати різні техніки рукоділля — вишивання пайєтками, бісером, простими ручними швами, ниткографію, вишивання та плетіння стрічками, аплікації тощо. Наші діти дуже завантажені за складною шкільною програмою, тому важливо, щоб ця робота не займала надто багато часу, не потребувала великих матеріальних затрат. Слід зазначити, що виготовляти ікони діти мають лише за власним бажанням.

 

Дітям, які за своїми релігійними переконаннями не хочуть займатися створенням ікон, можна запропонувати варіативний модуль технології скрапбукінгу: виготовлення вітальних листівок до будь-якого свята, оформлення особистих фотографій і фотоальбомів, оздоблення улюблених книжок, подарункових обгорток, підвісних рамок та інших виробів.

 

Проектування виробу

Конструкційні матеріали

Для виготовлення ікони нам знадобиться літографія зі Святим образом Божої матері, Ісуса Христа чи будь-якого святого за вибором. Літографію можна придбати в церковній крамниці, книгарні.

Необхідні матеріали:

  • кольоровий картон (колір картону обираємо відповідно до основного фону літографії);
  • парчеві золоті та срібні стрічки (завширшки — 0,7 см);
  • односторонній і подвійний скотч (завширшки — 1 та 2-2,5 см);
  • нитки бавовняні № 40 (як колір бісеру та пайєток), голка, наперсток;
  • літургійна тасьма (із хрестами) срібна або золота;
  • ножиці;
  • білі й жовті блискітки (пайєтки);
  • бісер золотистий.

 

Картон також можна обтягнути оксамитом або літургійною тканиною.

Послідовність виготовлення ікони див. у кольоровій вкладці.

 

Загальні правила безпечної роботи

1. Підготувати робоче місце, прибрати зайві предмети.

2. Під час виконання роботи не відвертати увагу та не заважати іншим.

3. Під час користування в роботі ножицями та голками дотримувати правил безпечної роботи з гострими й колючими предметами.

4. Під час оздоблення ікони рамкою обережно поводитись зі склом.

5. Дотримувати санітарних норм освітлення майстерні під час виконання ручних робіт.

6. Після закінчення роботи прибрати робоче місце.

 

Маркетингове дослідження

 

Для того щоб визначити собівартість виробу, нам необхідно обчислити матеріальні витрати, а саме — ціну використаних матеріалів.

Карта витрат матеріалів

Матеріал

Ціна за 1 м, 1 шт., 1 уп. (грн)

Витрати матеріалу (шт., м, упаковка)

Вартість матеріалу (грн)

1

Літографія

2 грн

1 шт.

2 грн

2

Кольоровий картон

8 грн/набір

1 шт.

0,8 грн

3

Літургійна тасьма

4,5 грн/м

1 м

4,5 грн

4

Бісер золотистий

2 грн/упаковка

2 уп.

4 грн

5

Блискітки (пайєтки)

2 грн/упаковка

2 уп.

4 грн

6

Стрічки срібні й золоті

1 грн/м

6 м

6 грн

7

Подвійний скотч

6,5 грн/рулон

2 м

1,3 грн

8

Рамка зі склом А4

18 грн/шт.

1 шт.

18 грн

9

Нитки бавовняні № 40

3 грн/шт.

10 м

0,3 грн

 

 

 

Разом:

40,9 грн

 

Під час виготовлення ікони ми не користувалися електрообладнанням та іншими енергозатратними пристроями, тому що роботу виконували вручну. Вартість ручних робіт ми також не будемо враховувати, у даному випадку це недоречно.

 

Екологічне обґрунтування

Для виготовлення ікони використовували натуральні (бавовняні нитки, картон, рамка з деревини) та синтетичні матеріали (бісер, пайєтки, тасьма, стрічки, подвійний скотч, скло), які практичні у використанні та відповідають санітарно-гігієнічним вимогам.

На сьогодні гостро стоїть проблема збереження енергоресурсів. Для виготовлення ікони використовують ручну працю: вишивання, плетіння, наклеювання, робота виконують у світлову частину дня. Відповідно не застосовують електричні прилади, знижений рівень шуму в роботі.

Оскільки виріб призначено для постійного використання, він має бути екологічно чистим і не завдавати шкоди здоров’ю людини. Тому для виробу обирали екологічно чисті матеріали.

Враховуючи те, що ікона ще додатково декорує домівку, матеріали були підібрані згідно з тенденціями моди. Використані сучасні конструкційні матеріали — стрічки, бісер, пайєтки, скотч, літургійна тасьма тощо.

Унаслідок раціонального використання матеріалів відходи були мінімальними. Непотрібні залишки матеріалів знадобилися для інших виробів, що не призвело до забруднення навколишнього середовища.

 

Оцінка якості готового виробу

Якість готового виробу варто визначати за такими показниками:

1. Функціональність виробу — відповідність виробу своєму призначенню.

2. Естетичність виробу — його рівень краси, виразності й сучасності.

3. Ергономічність виробу — зручність у користуванні. Виготовлена річ має створювати відчуття комфорту.

4. Технологічні показники якості виробу вказують на складність виготовлення виробу, застосування в процесі роботи різних інструментів і технологій обробки.

5. Економічні показники — витрати на процес створення виробу, а також на користування цим виробом. Наприклад, економічні показники якості ікони визначають за кількістю матеріалів, часу, необхідних для виготовлення, складністю роботи й майбутніми затратами, пов’язаними з подальшим доглядом за виробом у процесі користування.

Із визначених критеріїв якості виробів ми можемо зробити висновок, що виготовлена нами ікона відповідає всім основним показникам якості.

 

Висновки

Часто, за браком часу або знань, ми просто не встигаємо вкласти у свою власну дитину ті потрібні зернини духовності, які б могли дати гарні паростки в її дорослому житті. Та й часом діти сприймають якісь речі більш уважно і серйозно від учителів, а не від батьків. Тому дуже важливо саме в школі, де дитина проводить більшу частину дня, дати їй можливість отримувати той духовний хліб, який збереже її душу від згубної, несправжньої «їжі», що пропонує нам сучасний світ.

Виготовлення пропонованого виробу сповна сприяє засвоєнню знань і вмінь, формуванню навичок із різних видів рукоділля. Учні закріплюють свої знання з технології вишивання простих ручних швів («уперед голку», «назад голку», тамбурний, стебловий, петельний, оксамитовий), технології плетіння та вишивання стрічками, створення аплікації, вишивання та плетіння бісером, пайєтками, скрапбукінгу. Також для виготовлення ікони можна застосовувати технології «квілінг», «декупаж», ізометрична нитка, плетіння з дроту, аплікацію з фольги від звичайних цукерок, оздоблення тасьмою, мереживом, китицями, камінням, намистинами, мушлями, клеєм із блискітками, малювання акварельними фарбами на склі рамки та багато інших сучасних технологій. Немає меж для польоту дитячої творчості, саме тому ця робота подобається учням. Створена власноруч ікона може бути дуже гарним подарунком своїм близьким.

Під час роботи над виготовленням ікон приємно спостерігати, із яким захопленням та ентузіазмом діти працюють. Скільки нових цікавих ідей і пропозицій прозвучало й було втілено у творчі роботи.

Учні спілкувалися між собою на духовні теми, розповідали про життя та подвиги святих. Панувала атмосфера людяності, добра й любові, і, звісно, творчості. Гарним музичним фоном для таких уроків є записи духовного співу й церковних дзвонів.

 

«Не жди, чтобы другой проявил

к тебе любовь, но сам стремись

к нему и начни первый,

так как тогда ты приобретёшь

награду и за его любовь.»

Святитель Іоанн Златоуст

 

Література

1. Православний інтернет-журнал «Єммаус». Значення та шанування ікон. Квітень, 2012.

2. Давидовська-Бедзір Х. Аби діти виросли людьми. — Православна газета «Одигітрія». — 2012. — № 8, серпень.

3. Електронний ресурс : http: //vedmedenko,orq.ua Стаття № 196 : До питання про духовне виховання у школах.

4. Камінська Є. О. Скрапбукінг. Мистецтво оформлення фотографій та фотоальбомів. — М., 2012. — 254 с.

5. Наніашвілі І. Вишивання бісером. Крок за кроком. — Х., 2007. — 64 с.

6. Свт. Феофан Затворник. Основы православного воспитания. — К., 2002. — 72 с.

Dounload PDF

Відгуки читачів