А ви вже оформили передплату на 2019 рік?

Оформити передплату за пільговими цінами

Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

Управління процесом: впровадження інформаційних i комунікаційних технологій у навчальний процес

І. Г. Лукіна,

м. Санкт-Петербург

Сьогодні інформаційні та комунікаційні технологи (ІКТ) все глибше впроваджуються у навчальний процес. Сучасний урок немислимий без використання ІКТ на різних його етапах. Для того щоб використання ІКТ було грамотним і виправданим, учитель повинен мати певні знання, як практичні, так і теоретичні.


УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ: ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ I КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС

І. Г. Лукіна,

м. Санкт-Петербург

Сьогодні інформаційні та комунікаційні технологи (ІКТ) все глибше впроваджуються у навчальний процес. Сучасний урок немислимий без використання ІКТ на різних його етапах. Для того щоб використання ІКТ було грамотним і виправданим, учитель повинен мати певні знання, як практичні, так і теоретичні.

Зараз цілком заохочується ініціатива вчителів у пошуку нових методик викладання. Учням і вчителям надається можливість вибирати найбільш підходящі для них методи навчання. Впровадження ІКТ у навчальний процес задля підвищення якості навчання і управління навчальним процесом допомагає вчителеві зрозуміти, яким чином слід змінити свою роботу і заняття школярів. Однак варто пам’ятати, що існують основні компетентності, загальні для всіх підходів до привнесення ІКТ у навчання і управління навчанням. Наведемо приклади основних компетентностей викладача:

1. Розуміти, де, коли і як інструменти ІКТ можуть сприяти досягненню навчальних цілей і як вибрати саме ті технології, які найкраще спонукають школяра до навчання. Для цього необхідні наступні вміння:

   відбирати методи навчання, що допомагають окремим учням реалізувати свої навчальні цілі;

   звертати увагу на якість роботи учнів і допомагати їм у досягненні індивідуальних навчальних цілей і підвищенні рівня знань;

   при складанні тематичного планування в міру необхідності включати до нього широкий спектр інструментів ІКТ.

2.   Навчати учнів працювати в команді, а для цього необхідно:

   виявляти відмінності в рівні компетентностей учнів і створювати умови для подолання цих відмінностей;

   створювати навчальні ситуації або ставити ситуаційні задачі, що дозволяють учням самим керувати своїм навчанням;

   включати у навчальне середовище на уроці як традиційні навчальні матеріали (книги, відеофрагменти), так і мультимедійна матеріали на основі ІКТ.

3.   Ширше використовувати у викладанні мультимедійні презентації як для всього класу так і для окремих груп школярів. Розширення доступу до електронних навчальних матеріалів є можливим при наявності наступних умінь:

   застосовувати найбільш прийнятні мультимедіа-матеріали і забезпечити доступ до них всім учням, незалежно від їхніх здібностей;

   впроваджувати у навчальний процес різні типи презентацій, документів і інших електронних матеріалів відповідно до цілей та методів викладання;

   аналізувати якість презентації, враховувати її чітку структуру, відповідність поставленим задачам.

4.   Для аналізу мультимедійних засобів необхідно вміти:

   працювати з навчальними засобами на основі мережевих ресурсів;

   включати у свою роботу компакт-диски, веб-сайти, відеоматеріали, освітні електронні видання;

   аналізувати конкретний внесок інструментів ІКТ у навчання й оцінювати значення різних видів навчальної діяльності для учнів.

5.   Надавати підтримку учням при пошуку, аналізі та синтезі інформації з різних джерел, включаючи Інтернет. Для цього необхідно:

   сприяти як окремим учням, так і групам у створенні схем комплексного мережевого пошуку;

   допомагати учням при систематизації, критичній оцінці, синтезі та представленні отриманих продуктів за допомогою ІКТ.

6.   Дуже важливо для вчителів брати участь у програмах професійного розвитку, педагогічних експериментах і проектах. Учителям необхідно брати участь у роботі дискусійних груп, що обговорюють проблему впровадження IKT у навчальний процес і вносити до цієї роботи свій посильний вклад. Для співробітництва в питаннях підвищення якості викладання, навчання і управління навчальним процесом учитель повинен вміти користуватися інструментами ІКТ (форумами, конференціями, електронною поштою).

Однак слід пам’ятати, що ані короткострокові курси, ані семінари або робочі групи не вирішать проблему створення моделі привнесення ІКТ у навчальну діяльність. Вони можуть бути лише відправною точкою при одержанні інформації про впровадження ІКТ до всіх видів викладацької діяльності. На думку закордонних і вітчизняних методистів, найбільшу користь для розвитку викладачів приносять робота в команді та лідируючі позиції всередині школи.

Гарним початком процесу професійного розвитку вчителів є створення групи ентузіастів усередині школи. До такої групи краще включити вчителів, які викладають різні навчальні дисципліни. У процесі своєї роботи колеги обмінюються досвідом і ставлять перед собою загальні цілі і завдання. При роботі в такій групі бажано мати консультанта, до якого можна звернутися за допомогою у разі потреби.

Як показує досвід, досить плідною є ідея включити учнів до складу групи. У багатьох випадках учні готові взяти на себе певну відповідальність і, як правило, володіють необхідним для реалізації конкретних проектів досвідом роботи з ІКТ. При організації такої роботи вчитель має пам’ятати, що одне із його завдань — допомогти учням переробити велику частину отриманої інформації у знання, застосовувати отримані знання для вирішення життєво важливих проблем.

Безумовно, привнесення ІКТ у навчальний процес вимагає додаткових трудових ресурсів для підтримки користувачів. Отже, повинні бути знайдені фахівці або координатори з ІКТ. Без такої підтримки включення IKT у навчальний процес не відбудеться, яким би не було бажання педагогічного колективу

Упровадження ІКТ у навчальний процес дозволяє ширше використовувати метод проектів.

Говорячи про проект, ми маємо на увазі спосіб досягнення дидактично! мети через детальну розробку проблеми, що повинна завершитися реальним практичним результатом, оформленим тим чи іншим способом.

В основу методу проектів покладена його спрямованість на результат, який можна одержати при вирішенні якої-небудь значимо! для учня проблеми. Щоб домогтися результату, необхідно навчити школярів самостійно мислити, використовувати для виконання поставлено! задачі знання з різних галузей, прогнозувати результати різних варіантів вирішення проблеми і відповідати за їхні наслідки, працювати в команді та допомагати одне одному.

Як показує наш досвід організації проектної діяльності, перш ніж приступите до виконання того чи іншого проекту, учитель повинен вирішити ряд конкретних задач:

   визначити набір предметних і над предметних (універсальних) умінь, на розвиток яких буде спрямоване виконання даного проекту;

   спрогнозувати можливості майбутнього проекту з урахуванням особливостей конкретно! групи учнів і ситуації в ці

лому;

   конкретизувати тему проекту і розробити план роботи над проектом;

   вирішити питання про предметний зміст проекту;

   передбачити різні форми спільної діяльності в ході виконання проекту;

   запропонувати адекватну проекту систему оцінювання.

Використання методу проектів на уроках має ряд беззаперечних переваг: він дозволяв створювати на уроці дослідницьку творчу атмосферу; кожен учень залучений в активний пізнавальний процес, в основі якого лежить співробітництво.

При формуванні груп учнів для роботи над проектом учитель повинен враховувати міжособистісні відносини між учнями, їхню психологічну сумісність. Кожен учень має одержати свою ділянку роботи в проекту. У процесі роботи над завданням учні розуміють, що від успіху кожного залежить успіх усього проекту, тому кожен учасник активно включається в роботу, у пошук нової, потрібної для роботи інформації. А це стимул до створення активного навчального середовища, до активного засвоєння знань.

Як показує наш досвід, якщо учитель вирішив використовувати метод проектів при вивченні якої-небудь теми, розділу або модуля, то перше, що він повинен зробити,— це ретельно продумати, прорахувати, розробити всі етапи роботи над проектом. Учитель повинен чітко визначити навчальні задачі, продумати, яку допомогу і який чином він може допомогти учням, не пропонуючи при цьому готових рішень.

У своїй практиці ми спочатку розробляли план роботи над проектом, в обов’язковому порядку продумували систему комунікативних вправ, що забезпечують необхідний мовний рівень. Нам здається важливим те, щоб учні вільно володіли активною лексикою і граматикою в межах навчальної теми перед тим, як переходити до детального обговорення окремих питань у межах проекту.

Робота над проектом звичайно займає кілька уроків, а для захисту раціонально виділити спарений урок.

На думку автора монографії О. Е. Лебедева «Компетентнісний підхід у педагогічній освіті», робота над проектом включає п’ять основних стадій:

1)  Концепція проекту. Ця стадія припускав активну творчу роботу з використання різних ресурсів (навчальні посібники, словники, енциклопедії, Інтернет), а також визначення проекту (цілі, задачі, передбачувані результати, основні вимоги, оточення проекту і його основні учасники, ресурси).

2)  Розробка проекту. Ця стадія містить у собі розробку основних компонентів проекту, а саме формування команди, встановлення контактів і вивчення цілей, мотивація учасників, розробка основного змісту проекту (кінцевий результат, структура проекту, основні роботи, необхідні ресурси). На цій стадії розробляється план роботи над проектом, а також методи контролю.

3)  Реалізація проекту. На даній стадії велика увага приділяється організації роботи в групі, вибираються оптимальні способи комунікації і зв’язку учасників проекту. Крім того, особливо важливо розробити систему проміжного контролю за ходом робіт. Результат залежить від того, наскільки ретельно була пророблена концепція і наскільки ефективно реалізуються прийняті методи роботи.

4)   Завершення. Цю стадію у свою чергу можна розділити на кілька етапів: планування процесу завершення, підведення підсумків і оцінка результатів, закриття проекту, накопичення даних для наступних проектів із використанням портфоліо. Ця стадія, як нам уявляється, дуже важлива, тому що дозволяє забезпечити мотивацію учнів для продовження навчання.

5) Команда навчального проекту. Зміст командно! роботи з реалізації проекту полягає в можливості одержання синергетичного ефекту від об’єднання групових зусиль, знань, вироблення групових рішень, тобто в досягненні стану, при якому ціле більше, ніж сума його складових частин. Кооперативна робота групи набагато ефективніша, ніж суперництво або монолог учителя. Навчальна група школярів має характеризуватися згуртованістю, координацією дій, регулярною взаємодією і наявністю спільної мети. Лише в цьому випадку можуть бути реалізовані відомі нам переваги командно! роботи: об’єднання знань і навичок, можливість навчатися один у одного, взаємна підтримка і навіть незалежність у певному значення. Як нам здається, робота в групі розвиває соціальні компетентності. Однак викладач не повинен забувати і про недоліки, властиві командній формі організації діяльності: групове мислення, внутрішні конфлікти. Своєчасне і грамотне втручання при перших ознаках появи подібних проблем можуть, з одного боку, запобігти негативним наслідкам, а з іншого боку — продемонструють учням рольову модель ефективного управління діяльністю групи.

У рамках роботи над проектом необхідно навчати учнів стратегії і тактиці групового спілкування, тобто тим комунікативним крокам, які навчили б учнів висловлюватися логічно, зв’язано і продуктивно. Велике значення при цьому має цілеспрямоване навчання комунікативним мовним штампам і кліше.

Очевидно, що основна розшукова робота в межах проекту проходить у позаурочний час, але і на уроці потрібно обов’язково виділяти час на роботу над проектом. Проектна робота — це постійний діалог між вчителем і учнями, як на уроці, так і в позаурочний час.

На різних етапах навчання англійській мові учні стикаються з темою «Іжа. Національна кухня. Ресторан». 3 цієї теми можна запропонувати учням виконати проектне завдання. Учні поділяються на групи і кожна група одержує своє завдання: правила етикету за столом, сервірування столу, рецепти національних страв, історія національної кухні, улюблена національна страва. Кожна група знаходить матеріал зі своєї теми, оформляє його і представляє його для захисту. Цю ж проектну тему можна використовувати по-іншому Клас поділяється на групи, і кожна група одержує одне завдання, що є частиною великої теми. Кожній групі дається завдання: підготувати меню для святкового столу використовуючи страви національної кухні; записати рецепти, якими користувалися багато років тому наші предки і запропонувати їх своїм однокласникам; знайти прислів’я і приказки, присвячені їжі; оформити буклет відомих національних страв; розіграти сценку з відомого твору про прийом їжі тощо.

Таким чином, у результаті спільної роботи виходить один спільний проект. У процесі роботи групи спілкуються одна з одною, беруть участь у колективному обговоренні, уточнюючи деталі, пропонуючи свої варіанти. Обов’язковою умовою проектної роботи є активна участь кожного члена групи в роботі над проектом. Бажано, щоб учні самі розподіляли ролі всередині групи не тільки для виконання спільного завдання, але й для організації погодженої, успішної роботи всієї групи.

Наш досвід роботи з організації проектної діяльності учнів і робота з педагогічним колективом дозволяють запропонувати

ряд критеріїв для оцінювання проектної роботи:

1)  Актуальність теми проекту (навіщо потрібен даний проект, які проблеми він допомагає вирішити);

2)   Повнота розкриття теми;

3)   Змістовність матеріалів і розмаїтість способів роботи;

4)   Особиста значимість роботи (спроба виявити потреби особистості);

5)   Соціальна значимість проекту і його результатів;

6)   Освітній потенціал роботи (використання особистого досвіду знань, умінь і знаходження нових);

7)   Відповідність роботи вимогам, пропонованим до проектної діяльності, її змістовній структурі: проблема — мета — образ кінцевого результату — способи і засоби його досягнення — реалізація — аналіз результатів;

8)  Точність і доступність викладу;

9)  Уміння відповідати на питання по суті змісту проекту;

10) Подальший розвиток проекту.

Необхідно підкреслити, що метод проектів не принесе очікуваних результатів, якщо існує сам по собі, окремо від іншого, традиційного освітнього процесу Саме це змушує нас говорити не стільки про включення проектної діяльності в навчальний процес, а про проектування можливих зв’язків проектної діяльності з іншими видами діяльності учня в освітньому середовищі.

Список використаної літератури

1.   Копылова В. В. Методика проектной работы на уроках английского языка.— М. ,

2003.

2.   Лебедев О. Е. Компетентностный подход в образовании: проблемы и перспективы.— СПб, 2004.

3.   Модернизация образовательного процесса в начальной, основной и старшей школе: варианты решения: Рекомендации для опытно-экспериментальной работы школ / Под редакцией А. Г. Каспржака, Л. Ф. Ивановой.— М. , 2004.

4.   Полат Е. С. Интернет на уроках иностранного языка // Иностранные языки в школе.— 2001.— № 2, 3.

5.   Anderson J., Tom van Weert. Division of Higher Education. Аналитические материалы.— ЮНЕСКО, 2005.

6.   Allen N., Anderson J., Davis N., Thomas L., Муранов А., Уваров А. Division of Higher Education: Аналитические материалы.— ЮНЕСКО, 2005.

 

Відгуки читачів