Мала Академія Наук у позашкільному закладі. Вибір методів та форм роботи

 

І. В. Борисенко, Донецька обл.


 

У статті розглянуто методи навчання в гуртках Малої академії наук, що використовує Слов’янська станція юних техніків. Науковість застосованих методів, їхня доступність для учнів спрямована на забезпечення міцності знань, умінь та навичок. Зроблено аналіз цих методів навчання. Дослідження виявило, що інтелектуальне виховання та розвиток ефективніше здійснювати у процесі залучення учнів до методів наукового пізнання матеріалу на доступному для них рівні.

 

Методи навчання в позашкільному навчальному закладі підпорядковані закономірностям та принципам підготовки, що передбачає спрямованість на комплексне вирішення завдань освіти. Науковість застосованих методів, їхня доступність для учнів спрямована на забезпечення міцності знань, умінь та навичок.

Вибір методів навчально-виховної роботи на початковому етапі навчання у станції юних техніків визначають набором методів, які вже мали застосування в шкільному навчанні.

Функції навчальних методів (сделать схемой)

- Повідомлення навчальної інформації → (Реалізується у формі теоретичних занять, також на основі самостійного одержання окремих блоків знань у процесі роботи з літературними джерелами, комп’ютерними, навчальними та іншими програмами);

- Формування і вдосконалення професійних умінь та навичок → (Реалізується у формі практичних, лабораторних занять, самостійної науково-дослідної діяльності гуртківців);

- Активізація засвоєння передового досвіду → (Обмін знаннями та досвідом);

- Контроль результатів навчання → (Виставка кращих робіт,підсумкова розробка, захист курсових робіт (проектів).

 

Для вирішення цих завдань використовують багато з відомих шкільних методів. Але є і специфічні особливості здійснення цього виду навчальної діяльності. Зазначимо лише деякі з них:

1. Аудиторна практична діяльність зазвичай потребує достатньо кропіткої та серйозної попередньої самостійної праці гуртківців. В умовах школи така підготовка до практичних видів роботи переважно не затребувана.

2. У навчальному процесі використовують методи рішення творчих завдань із використанням реальних виробничих об’єктів; виконання аналізу та узагальнення конкретних робочих матеріалів.

Кожен із цих випадків передбачає отримання результатів праці, які неможливо звести до якого-небудь наперед відомого стандартного рішення або відповіді. Дії в таких умовах передбачають високу зосередженість, самостійність, відповідальність за правомірність використання устаткування або інструментів. Усьому цьому також необхідно вчити майбутніх фахівців. Як правило, такого досвіду набувають на основі використання активних методів навчання, які в звичайній школі ще не знайшли широкого застосування.

Основні дидактичні завдання позашкільного навчання полягають у тому, щоб знайомити гуртківців із реальною професійною обстановкою, залучати їх як стажерів або безпосередніх виконавців до реальної професійної діяльності. При цьому, на відміну від шкільної виробничої практики, завдання не зводять до оволодіння однією з масових робітничих професій, а розглядають набагато ширше:

- зацікавити процесом та результатом праці;

- показати те соціальне середовище, із яким доведеться мати справу майбутньому професіоналу;

- формувати індивідуальну позицію у ставленні до нововведень;

- виробити творчий підхід до використання чужого досвіду;

- виробити критичну самооцінку своїх потенційних можливостей.

Функція контролю результатів навчання (підготовки) також реалізується з використанням специфічних методів. Такі традиційні методи, як виставка кращих робіт, уже знайомі гуртківцям. Але вони часто не готові до великих розривів у часі між їхнім здійсненням. Послаблення тотального контролю зазвичай веде до негативних наслідків і за відсутності або недостатньої сформованості функції самоконтролю може призвести до негативних результатів.

Нема достатньої готовності у гуртківців і до таких видів контролю, як підсумкова розробка та захист курсових робіт (проектів) для гуртків малої академії наук (МАН). Як свідчить практика, гуртківці-початківці часто просто не розуміють, що від них вимагають. Попередня підготовка гуртківців до цих видів майбутньої студентської діяльності набагато спростила б працю викладача, підвищила б якість навчання, дала б значну економію у вузівському часі.

Щоб забезпечити цілісність загальної системи підготовки від позашкільного навчального закладу до вищого навчального, необхідно виробити єдиний підхід до проблеми трансформації методів навчання, оскільки кожний наступний різкий перехід від однієї системи методів до наступної, більш прогресивної, несе в собі не тільки переваги, але й деякі витрати (навантаження), які мають прояв у зростанні психологічного напруження учнів, зниженні навчальних досягнень та ін.

 

Випробовуємо нові методи

На початковому етапі навчання в станції юних техніків ми застосували набір методів та форм, які мали використання у шкільному навчанні. Це насамперед словесні та наочні методи навчання (пояснення, розповідь, бесіда й ін.), а також демонстрування виучуваних об’єктів, процесів, які можуть служити не тільки підтвердженням викладеного матеріалу, але і джерелом знань. Ми застосовували наступні види демонструвань: натуральні об’єкти (інструменти, обладнання, пристрої), плакати, виконані роботи гуртківців, картини, відеофільми та ін. Поруч зі словесними та наочними методами в системі позашкільної підготовки має місце і самостійне вивчення матеріалу, оскільки саме воно сприяє глибшому осмисленню тієї чи іншої проблеми (теми, матеріалу).

Відсутність самостійної роботи учнів веде до формалізму у знаннях. Розвитку мислення учнів і свідомому засвоєнню знань сприяє використання у бесіді проблемних ситуацій та проблемних питань.

Аналізуючи методи навчання, ми виходили з того, що навчальний процес повинен озброїти учнів гуртків різноманітними вміннями та навичками, необхідними для кожної людини для успішного орієнтування у житті, самостійного поповнення знань та продовження навчання. При цьому було враховано й те, що навички та вміння пізнавальної діяльності у школі та в позашкільному навчальному закладі різні, а одне із завдань станції юних техніків і полягає у пом’якшенні вірогідних протиріч.

У гуртках малої академії наук можна залучати гуртківців до вузівських методів навчання, причому поступово. Вирішити цю проблему, на наш погляд, можливо  під час плавного переходу до лекційно-семінарської системи навчання. А це можливо за допомогою гуртків вищого рівня позашкільного навчального закладу малої академії наук (МАН). Ця підготовка передбачає: впровадження занять-лекцій, занять-семінарів, лабораторних та практичних занять. У такому гуртку в перший рік навчання в першому півріччі тільки 10-15 % занять здійснюється за лекційно-семінарською системою. У наступні роки навчання цей відсоток значно підвищується.

На перший погляд, такі методи незвичайні, але ці заняття для гуртківців дуже продуктивні, отже — перспективні. Мета проведення таких занять полягає у необхідності привчити гуртківців до самостійної роботи, конспектування навчального (наукового) матеріалу, адаптувати їх до вузівських методів і форм навчання. Особливою новиною в станції юних техніків є впровадження інтерактивних методів навчання.

Вимоги до методик навчання в станції юних техніків (схема):

- інтелектуальний розвиток учнів;

- розгортання творчого потенціалу учнів;

- засвоєння ними духовних та моральних цінностей;

- формування психологічних характеристик, необхідних для майбутньої професійної діяльності;

- профорієнтація, профдіагностика та профспрямованість.

 

Інтелектуальне виховання та розвиток найбільш ефективно здійснюється у процесі залучення учнів до методів наукового пізнання матеріалу на доступному для них рівні. Це для них особливо важливо і тому вивчається з особливим інтересом.

Звичайно, в наукових дослідженнях гуртківців виділяють три основні рівні:

- емпіричний, на якому йде процес накопичення фактів, інформації про дослідження явищ;

- емпірико-теоретичний;

- теоретичний, на якому досягається вищий синтез знань у формі наукової теорії.

У залежності від того, на якому рівні відбувається наукове дослідження і які цілі воно передбачає, застосовують відповідні методи пізнання.

Для наукового пізнання характерне використання великих «блоків», якими є гіпотеза, теорія, модель. Вище наведене міркування про можливість застосування під час

 розробки загальної типології творчих навчальних завдань гуртківців, призначених для активного розумового розвитку учнів.

Аналіз навчальних завдань

Аналіз навчальних завдань досліджувався М. Зуєвою, В. Рисс та ін. При цьому мали на увазі дослідницьку діяльність. А в тому разі, коли мова йде про розвиток розумової діяльності учня, ми можемо спиратися на аналіз М. Зуєвої, яка відмічає, що «розрізняють якісні і розрахункові завдання». Рисс В. доповнює, що «можливо скласти класифікацію якісних завдань, якщо покласти в її основу показники, які повинні контролюватися, тоді стає можливим виділити наступні види завдань: на конкретизацію, на підведення під поняття, на класифікацію, на порівняння, на роз’яснення, висновки, інтерпретацію результатів (експериментальних), «розумовий» експеримент. Класифікація розрахункових завдань відповідає змісту матеріалу, що передбачений навчальною програмою.

Особливе місце при цьому відведено творчим завданням, які, крім своєї спрямованості на збагачення свідомості учнів-гуртківців, повинні сприяти залученню їх до методів наукового пізнання.

Типологія творчих завдань (схема)

- завдання, які формують методи емпіричного дослідження, спостережливості, порівняння, побудови, зображення, експерименту;

- завдання, що формують емпірично-теоретичні методи дослідження: абстрагування, аналіз та синтез, індукцію та дедукцію, моделювання, перехід від абстрактного до конкретного;

- завдання, які формують методи теоретичного дослідження:ідеалізацію, формалізацію, аксіомний метод.

 

У ході занять у гуртку, у залежності від їхнього змісту, вирішують наступні завдання: розвиток пізнавальної активності гуртківців; самостійності; творчого ставлення до праці; спостережливості; ініціативи та науковості мислення. Також повільно трансформуються і типи занять.

Вибір методів навчання у позашкільному навчальному закладі здійснюють у відповідності до змісту окремих тем навчального плану та безпосередньо керівником гуртка, у відповідності до його професійних і творчих здібностей. Цей процес, на думку багатьох дидактиків, не може бути суворо регламентованим і стандартизованим. Тому з боку адміністрації позашкільного навчального закладу (наприклад станції юних техніків) допускається в цьому виді діяльності керівника гуртка майже повна імпровізація.

Ми наполегливо пропонуємо нашим керівникам гуртків на перших етапах навчання якомога ширше застосовувати комбіновані (в різних модифікаціях) заняття, оскільки, як свідчать дані психологів, учням 8-9 класів дуже важко утримувати зосередженість на одному виді діяльності. У міру формування звички гуртківців до трьохгодинних занять час зосередженості на одному виді діяльності необхідно збільшувати відповідно до того, що гуртківець повинен отримати готовність до довготермінового зосередження уваги під час слухання повідомлюваного навчального матеріалу керівника гуртка.

 

Узагалі, слід відмітити, що різноманіття типів занять у позашкільному навчальному закладі в цілому може бути зведено до систематизації, запропонованої І. Казанцевим, яка складається з таких типів занять: заняття-лекції; заняття-бесіди (семінарські заняття); заняття-екскурсії; самостійна робота учнів гуртка (аудиторна та позааудиторна); лабораторні та інші види практичних занять.

Контроль за роботою гуртківця та перевірка засвоєння знань можуть носити різні форми. Важливе значення має самоконтроль учнів гуртка. Але основне значення в організації навчального процесу належить контролю з боку керівника гуртка, який виконує різні навчально-виховні функції.

 

Здійснюємо контроль знань

Усі види навчальних занять у позашкільному навчальному закладі (лекції, семінарські, лабораторні та практичні заняття, а також наукові роботи (проекти)) передбачають контроль знань та вмінь учнів гуртків. Контроль результатів навчання у гуртку може бути разовим або багатократним, поточним або підсумковим. Підсумковий контроль знань має ту перевагу, що примушує гуртківця серйозно працювати над усією науковою роботою або проектом, виробляє нові узагальнення матеріалу, сприяє розкриттю загальних закономірностей та ін.

Найкращі результати надає сполучення поточного контролю знань з їхньою підсумковою перевіркою. У цьому випадку керівник гуртка виступає не тільки у ролі рупора, але і в ролі організатора самостійної роботи гуртківців. За наявності систематичного поточного контролю підсумкова перевірка є необхідним завершенням роботи над усією науковою роботою або проектом. У такому випадку усувається лотерейний характер результатів.

Залучення учнів гуртка до самостійної роботи з літературою, методичними посібниками також є заставою творчого ставлення до праці, одним із засобів активізації розумової діяльності. Така праця прискорює формування, розвиток пізнавальних здібностей, готує учнів до продуктивної праці по самоосвіті.

Випускники гуртків позашкільного навчального закладу малої академії наук (МАН) повинні становити  кістяк нового покоління студентів, тобто нового покоління спеціалістів. У цих умовах завдання прилучити гуртківців до наукової діяльності стає одним із напрямків роботи педагогічного колективу.

Dounload PDF

Відгуки читачів