Мій рідний край, моя земля — це люба Україна!

Г. Г. Горохова

Душа наповнюється радістю, серце завмирає, коли дитина починає творити. Завдання педагога — активно сприяти художньому втіленню дитячих ідей, вчити дошкільнят спілкуватися між собою, пробуджувати любов до родини та Батьківщини, формувати відповідальну громадянську позицію.


Мій рідний край, моя земля — це люба Україна!

Г. Г. Горохова

Душа наповнюється радістю, серце завмирає, коли дитина починає творити. Завдання педагога — активно сприяти художньому втіленню дитячих ідей, вчити дошкільнят спілкуватися між собою, пробуджувати любов до родини та Батьківщини, формувати відповідальну громадянську позицію.

У нашому ДНЗ № 392 м. Донецька проводиться робота щодо навчання дітей репродуктивних і продуктивних форм українського мовлення через систему роботи в процесі знайомства з культурною спадщиною українського народу. З цією метою були проведені відповідні заходи: семінар для вихователів «Система роботи щодо ознайомлення дітей дошкільного віку з культурою та побутом українського народу»; літературно-мистецьке свято «Люблю край наш дорогий, що зветься Україна»; тематична експозиція дитячої творчості «Красивий щедрий рідний край — це наша Україна».

Один із таких заходів — спільна діяльність дітей старшого дошкільного віку та педагогів щодо створення панно із солоного тіста за темою «Мій рідний край», де дошкільнята знайомляться з історією та культурою українського народу, ми пропонуємо до уваги читачів журналу.

Мета: продовжувати навчати дітей вирізувати та вичавлювати зображення предметів із солоного тіста; розфарбовувати деталі з врахуванням традицій українського народно-прикладного мистецтва; залучати до створення сюжету майбутньої композиції; заохочувати дітей виявляти ініціативу, творчість; формувати цілеспрямованість, самоконтроль; привчати доброзичливо оцінювати роботу та поведінку партнерів; виховувати бажання співпрацювати разом з однолітками та з дорослими, дотримуючись відповідних правил; виховувати суспільні мотиви поведінки: бажання давати радість один одному та іншим людям, вболівання за успіх спільної справи.

Обладнання та матеріали: пластикова дощечка; мокра серветка; посудина з водою; клейонка; тісто (щільно закрите в посудині); стек або маленькі ножиці; гуаш; пензлі; серветка.

Попередня робота:

   знайомство дітей із традиціями та побутом українського народу;

   виготовлення виробів із солоного тіста;

   читання   художньої   літератури,   малих форм українського фольклорного жанру.

структура спільної діяльності

Виконання художньо-творчої роботи проводиться в 4 етапи:

Перший етап — складання композиції з індивідуальних ескізів дітей. Тонування вихователем і дітьми основи для майбутньої композиції.

Другий етап — ліплення фігурок із солоного тіста. Пропікання у духовій шафі.

Третій етап — розфарбовування випечених фігурок гуашевими фарбами.

Четвертий етап — збирання картини. Наклеювання фігурок на підготовлену основу.

I етап

— Любі друзі, сьогодні до нас у гості завітав Іванко зі своїми друзями. (Вихователь виставляє фігурки дітей, виготовлених із кольорового паперу.)

І в а н к о. До нас надійшов лист з України від Ганнусі із запрошенням до себе на гостини. Ми із задоволенням би вирушили до неї, але нам не відомо, як туди потрапити. Тож ми прийшли до вас за допомогою: зробіть, будь ласка, художню композицію, де б ми потрапили на гостини до Ганнусі на Україну.

В и х о в а т е л ь. Діти, допоможемо нашому гостеві?

— А як ви гадаєте, яке місце є для людини найріднішим на землі?

— Так, Вітчизни без рідної хати не було і не може бути. Як мовиться в пісні: «Батьківщина починається від рідного порога».

— Як кажуть в народі про хату? («Хата хоч і бідненька, але чиста й чепурненька, а тому гарна і веселенька»)

   Хата була маленька, глиняна, під солом’яною стріхою. У добрих господарів,

які не лінувались працювати, все є: і тин біля хати, і садок, і квіти, і на подвір’ї криниця. А яка була хата: завжди набіло помащена, розмальована і темною глиною підведена.

— Що росте біля хати?

— Так, правильно. Біля хати насаджують садки, які навесні чарують своїм цвітом, висівають квіти. А які ви знаєте поширені у нас дерева?

— Так, це — тополя, верба, бузок. А під вікнами палахкотять мальви, чорнобривці, півонії.

Я пропоную вам зараз на аркуші паперу кольоровими олівцями зробити ескізи на тему, як Іванко потрапив на гостини до Ганнусі на Україну. Після закінчення роботи ми складемо сюжет майбутньої художньої композиції.

(Звучать пісні «Смерекова хата» П. Дворського та «Світлиця» у виконанні В. Зінкевича.

Діти починають робити індивідуальні ескізи. Після закінчення викладають роботи на спільний стіл та, аналізуючи, складають композицію майбутньої картини.)

Вихователь пропонує дітям допомогти їм затонувати основу для майбутньої картини.

Діти обирають кольори, вихователь демонструє техніку тонування основи губкою.

II етап

Вихователь читає вірш «Наша хата» І. Гнатюка.

— Ми сьогодні спробуємо з вами зробити із солоного тіста сюжетну композицію. Це дуже цікава, але й відповідальна праця. Ви вмієте працювати разом?

  Які прислів’я або приказки ви знаєте про працю?

    Роботящий чоловік має хліба цілий засік.

    Праця — багатство народу.

    Хто про землю дбає — тому вона повертає.

    Де господар робить, там і поле щедро родить. (Діти разом із вихователем розглядають

ескіз, який вони склали на попередньому етапі роботи. Він складається з деталей: українська хата з віконечками, дверима, дахом, квіти, кущі, садок, сонечко, хмарки, фігурки дівчинки Ганнусі та Іванка.)

Вихователь перед початком спільної роботи пропонує домовитися про те, що буде робити кожен із дітей, узгоджувати дії у ході роботи. Дорослий допомагає виготовити деталі обличчя, частини тіла, віконечка.

Технологія ліплення фігурок

    Невеличкі шматочки тіста діти розминають і роблять із них млинці.

    Кладуть млинці на дощечку й вирізають стеком або вичавлюють формочками різні фігури (квіти, травичку, сонечко, хмарки, дім тощо).

    Виготовлені фігурки акуратно перекладають на деко й випікають в духовці.

    Як тільки фігурки добре підсохнуть, виймають із духовки і дають їм прохолонути.

III етап

  Діти, на попередньому етапі роботи ми зробили з вами окремі деталі майбутньої композиції. Але подивіться на них: вони привабливі? (Ні)

— Чому? (Тому що не розмальовані.)

— Я пропоную вам розмалювати всі частини, але, по-перше, давайте з’ясуємо, хто яку частину буде розмальовувати.

   Пам’ятаєте вірші, які ми вчили про мальву, півонію, чорнобривці, барвінок, волошки? (Діти розповідають вірші.)

ПІВОНІІ

Палахтів мар’їн корінь

В п’янких пуп’янках півоній;

Ой, пестливі пахощі,

Полохливі радощі.

МАЛЬВА

Від мого віконця

До самого сонця

Стеле мальва стежку,

Квіткову мережку.

БАРВІНОК

Барвіночку хрещатий,

Буян побіля хати,

Буду тебе поливати,

Цвіт блакиті шанувати.

ВОЛОШКИ

Витають в пшениці

Синьо-жарі птиці,

Сяють злотом колоски,

Синім цвітом волошки.

  Хто буде розписувати сорочку-вишиванку на героях нашої композиції? (Вихователь нагадує елементи української вишивки.) А хто пам’ятає та прочитав нам вірші про сорочку-вишиванку?

Ой, вишию вишиванку,

Та ще буду шити,

Щоб завидно було тому,

Хто не вміє шити.

Вишиванка наша славна,

Ти наша єдина.

В тобі гордість, в тобі слава,

I краса, і сила.

Під час виконання дітьми спільного завдання вихователь з’ясовує задуми дітей партнерів, схвалює зусилля кожного щодо планування спільної справи, інші вияви злагодженої взаємодії.

Діти домовляються між собою, радяться з вихователем, як краще розмалювати. Дрібні деталі обличчя дівчинки Ганнусі та Іванка вихователь розмальовує самостійно, а діти спостерігають за технікою малювання кінцем пензлика. Хатинку вихователь розписує разом із дітьми. Після закінчення роботи всі деталі розкладають на столі для просушування та роздивляються, аналізують.

IV етап

— Відгадайте загадку.

Красивий щедрий рідний край,

I мова наша солов’їна.

Люби, шануй, оберігай

Наш край, що зветься... (Україна).

  Діти, в якій країні ми живемо з вами? (В Україні)

— Які вірші ви знаєте про Україну? Ми — малі, та всі ми — друзі,

Ми — одна родина.

А найбільша наша маги —

Рідна Україна.

Багата земля України

Співуча, ласкава, як мати.

І вміє вона всіх сердечно

Хлібом та сіллю вітати.

Я — маленька Українка,

В мене коси по колінка,

I спідничка фалдована

I сорочка вишивана.

— Сьогодні ми з вами допоможемо, нарешті, Іванкові потрапити до Ганнусі на Україну.

Спочатку на підготовленому тлі олівцем позначаємо місця, куди маємо клеїти розфарбовані фігурки (відповідно до ескізу).

Пам’ятайте! Починати краще з наклеювання великих фігур (хата, дах, травичка...).

(Спільна діяльність дітей та вихователя.)

— Діти, як ви гадаєте, чи можемо ми вважати, що хлопчик Іванко вже потрапив на Україну? Чому?

  Пропоную вам придумати невеличку творчу розповідь за сюжетом композиції та назву до неї.

(Відповіді дітей.)

Вихователь читає вірш В. Сосюри «Любіть Україну».

Любіть Україну,

Як сонце любіть,

Як вітер, і трави, і води,

В годину щасливу і радості мить,

Любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її, вічно живу і нову,

І мову її соловїну.

Відгуки читачів