Розвиток професійної майстерності педагогів в умовах профільної школи

 

З. І. Лустюк, директор Оржівського НВК «Школа – колегіум» Рівненської районної ради Рівненської області


Зміни в системі освіти призвели до того, що всім учасникам навчально-виховного процесу доводиться бути учнями й учителями водночас. А талант управління став проявлятися в керуванні талантами, бо педагогічними талантами не народжуються, ними стають. Тому намагаємося в нашому навчальному закладі створити необхідні й достатні умови для професійного розвитку педагогічного колективу.

1.      Створюємо умови, у яких би вчитель не залежав від оточення, не намагався бути простим виконавцем у спільній діяльності, працював творчо, з вогником, почував себе джерелом ініціативи для інших.

2.      Підтримуємо індивідуальну ініціативу, формуємо синдром досягнень, який підвищує почуття власної гідності, самооцінки, потреби самовдосконалення.

3.      Залучаємо кожного вчителя до колективної діяльності, яку характеризують високий рівень пошукової, дослідницької, творчої активності.

4.      Здійснюємо діагностику освітнього рівня педагога, його готовності до самоосвіти з метою формування власного портрета й іміджу.

5.      Чітко плануємо наукову організацію шкільного життя, ураховуючи вільний час для самостійних занять; упорядковуємо різноманітні засідання, наради, уникаючи перевантаження.

6.      Створюємо позитивний настрій, ситуації успіху в роботі колективу, сприяємо задоволенню від власних досягнень, стимулюємо подальше самовдосконалення вчителя.

7.      Використовуємо нетрадиційні форми методичної роботи, які спрямовують педагогів на активну творчу пошукову діяльність.

8.      Здійснюємо аналіз результатів професійної діяльності.

Професійна майстерність не може бути набутою раз і назавжди. Саме тому кожний педагог нашого навчального закладу намагається постійно вдосконалювати свій професіоналізм, щоб відповідати вимогам сучасної профільної школи.

Без прагнення до творчої наукової роботи вчитель потрапляє до трьох педагогічних демонів: механічності, рутинності, банальності, він дерев’яніє, кам’яніє, опускається, а навчання перетворюється на натаскування та дресирування.

А. Дістервег

До творчості вчителя спонукає й сьогоднішній учень — розвинена та нестандартна особистість, вимоглива до свого наставника. Саме тому шляхом розвитку творчості педагогічного колективу є модернізація управлінських функцій керівника (він не є пастухом, штовхачем, локомотивом колективу).

Сучасний керівник — це соціальний архітектор, який об’єднує волю окремих учителів у єдину колективну педагогічну волю. Тому директор навчального закладу має бути найкращим педагогом, учителем учителів. Для цього потрібно детально знати й аналізувати всі процеси, бути справжнім лідером, підтримувати інших, подавати їм приклад і систематично займатися самоосвітою. Пропоную структурну модель самоосвіти.

 

Структурна модель самоосвіти директора

Самооцінка управлінської діяльності

Визначення пріоритетних цілей

Моніторинг самореалізації та саморозвитку

Участь у семінарах, конференціях, творчих зустрічах

Робота з науково-теоретичними джерелами

Робота з інформаційно-довідковими матеріалами (Інтернет)

Узагальнюючи передовий досвід практичної діяльності управлінців і свій особисто, можна визначити основні напрями оновлення й удосконалення функцій керівника навчального закладу:

·        самоосвіта й освіта управлінського персоналу;

·        управління знаннями; опанування інформаційними технологіями, технологіями рішень і збільшення швидкості відтворення нововведень;

·        співпраця з підлеглими. Співробітники виступають як партнери;

·        розроблення та доцільне використання різноманітних методів досягнення мети. Формування традицій закладу, вибір своєї «родзинки», вибір оптимальних для створення позитивного іміджу навчального закладу методів досягнення цілей;

·        готовність до невдач і врахування негативних наслідків з метою попередження конфліктів та стресів;

·        готовність до ризику під час прийняття нетрадиційних рішень.

В умовах профільної школи потрібно долати неабиякий психологічний бар’єр серед педагогів, батьків, учнів. Профільне навчання має багато позитивів і переваг, але є й негативні сторони цієї справи. Те, що в профільних класах мають працювати справжні майстри педагогічної справи, безперечно. Адміністрації нашої школи вдалося створити колектив, який здатний реалізувати Концепцію профільного навчання. Профільне навчання ми впровадили вісім років тому, випустили за 8 років 16 профільних класів. Тому педагогічний колектив добре знає позитивні та негативні сторони профілізації навчання.

Учитель — професіонал, на плечі якого лягає тягар роботи в допрофільних класах з поглибленим вивченням предметів, він має бути конкурентоспроможним. Ось як ми бачимо його модель (схема 2).

 

Особливості психолого-педагогічної діяльності

Педагогічний професіоналізм

Якості педагога

Педагогічні цінності

Модель конкурентоспроможного вчителя

Педагогічна техніка

Сьогодні ефективне управління може забезпечити не «сильний керівник» (лідер), який координує інтереси своїх працівників, а той, що здійснює піклування про інтереси організації на основі паритетних, діалогічних стосунків. Ми користуємось ефективною моделлю особистісно орієнтованого управління.

Цей підхід спирається на теорію та практику менеджменту, у ньому добре відпрацьовані аспекти, орієнтовані на потреби особистості підлеглого: повага, довіра, успіх. Тому визначаємо головні підходи до управління колективом:

·        цілісний погляд на учня й учителя, зосередження уваги на особистості підлеглого, створення ситуацій успіху;

·        внутрішньошкільне управління має одночасно координаційний і мотиваційний характер у процесах комунікації, прийняття рішень і делегування повноважень;

·        зміна погляду керівника школи на свою роль і місце в системі управління.

Ставлячи певні завдання перед підлеглими, я маю пересвідчитись, що вони добре розуміють, яких результатів від них очікують; що вони впевнені в досягненні цих результатів; усвідомлюють позитивні наслідки для себе й оцінюють їх як більш значущі, ніж можливі негативні наслідки.

Головні принципи особистісно зорієнтованого управління:

·        спрямування на особистість, яка вільно, усвідомлено, відповідально обирає позицію в колективі, виконує певну роль відповідно до норм і цінностей;

·        особистість одночасно є і творцем норм діяльності, і виконавцем;

·        цілі діяльності формують відповідно до цінностей, що культивують у конкретному колективі;

·        цінності, проголошені керівником, мають бути для нього істинними. Домінування «далеких від справи» цінностей — чинник, що руйнує мотивацію в підлеглих;

·        домінування позитивного зворотного зв’язку;

·        усвідомлення всіма учасниками діяльності особистісних внесків колег.

Конкретне, чітке, реальне планування, раціональна організація роботи, діагностичні дослідження, оцінювання кінцевого результату — це ті чинники, що забезпечують успіх, ефективність, професійне зростання вчителя й управління в методичній роботі.

В умовах профільного навчання в навчальному закладі організовано цілісний педагогічний процес — процес освіти, навчання, виховання, розвитку особистості. Важливу роль відіграє управлінська діяльність на всіх обов’язкових етапах організації профільного навчання. Диференціація процесу професійного становлення особистості передбачає такі етапи:

·        пропедевтичний — ознайомлювально-розвивальний (початкові класи); аналітично-діагностичний (5–6 класи); орієнтаційно-прогностичний (7 клас); рефлексивно-підготовчий (8 клас);

·        допрофільної підготовки (9 клас);

·        профільного навчання (10–11 класи);

·        соціалізації випускників (2–3 роки після закінчення школи).

Надзвичайно важлива ефективна співпраця психологічної служби, класних керівників, учителів-предметників на всіх етапах становлення допрофільних інтересів. На формувальних етапах допрофільного навчання вони створюють карти класів за результатами попереднього психолого-педагогічного спостереження за схильностями учнів до того чи іншого видів діяльності, проводять попередню діагностику дітей за характером, темпераментом, спрямування особистості. Для визначення цих якостей здійснюють диференціально-діагностичне опитування, аналітико-діагностичну бесіду, експертний аналіз навчальної та позанавчальної діяльності.

 

Учень

Ярмарок професій

Гуртки, секції

Бесіди

Анкетування

Години спілкування

Оформлення куточку профорієнтації

Екскурсії на підприємства, до музеїв

Зустрічі з викладачами вишів

Зустрічі з представниками різних професій

Конкурси малюнків «У світі професій»

Значну роль у профілізації відіграє матеріально-технічний стан навчальних кабінетів. Ми осучаснили 10 кабінетів, які забезпечені необхідною аудіо- та відеоапаратурою, маємо два мультимедійних комплекти, комп’ютерний і мультимедійний кабінети.

В умовах профільної школи управлінська діяльність полягає в проведенні нарад при директорові, засідань методичних рад, на яких здійснюємо аналіз усіх напрямів діяльності, приймаємо управлінські рішення, плануємо за висновками роботу на перспективу.

Ми вбачаємо значний недолік в організації профільного навчання — це створення й фінансування профільних груп на рівні класу. Якби можна було створити профільний клас — групу, кількість якої дорівнює 10–15 учнів,— то профільне навчання було би справжнім та ефективним.

Dounload PDF

Відгуки читачів