Шляхи поширення радіації та способи захисту від неї. Урок цивільної оборони в 3–4-х класах

 

Т. Л. Немченко, спеціаліст вищої категорії, учитель-методист, ЗОШ I–III ст. № 8, м. Старокостянтинів, Хмельницька обл.


 

Мета: ознайомити учнів з поняттям радіоактивності, шляхами поширення радіації, профілактикою внутрішнього і зовнішнього опромінення; ознайомити з призначенням та основними елементами респіратора, будовою дитячого протигаза; ознайомити на практиці з правилами поведінки у зоні радіоактивного забруднення; сприяти осмисленню та усвідомленню масштабів трагічних подій на Чорнобильській АЕС; пробудити почуття відповідальності перед наступним поколінням; розвивати почуття гордості за свій народ, прищеплювати любов до рідного краю; виховувати глибоку повагу до людей, які віддали своє життя заради майбутнього людства.

 

Обладнання: таблиці; карта забруднення України; виставка книг «Чорнобиль — наша правда гірка»; виставка малюнків учнів «Чорнобиль не має минулого часу»; портрети пожежників; респіратори; протигази; музичне оформлення.

 

Хід уроку

I.     Організаційний момент

II.   Мотивація начальної діяльності, оголошення теми і мети уроку

Учитель. Сьогодні у нас урок цивільної оборони. Ми говоритимемо про радіацію.

III.  Робота над темою уроку

1.    Вступна бесіда

—   Чи доводилося вам чути це слово?

—   Так, слово «радіація» досить часто зараз можна почути. По радіо, телебаченню. Та й на вулицях міста можна почути: «Радіаційний фон сьогодні не перевищує норми».

2.    Пояснення вчителем нового матеріалу

—   Що таке радіація?

 

Слово «радіація» походить від латинського слова «радіус», що означає «промінь». Тобто те, що рухається у просторі, як промінь світла. Її ми не сприймаємо чуттєвими органами, тобто, не бачимо, не чуємо, не відчуваємо на дотик. Це політ дрібних частинок. У нашій уяві дрібна частинка — це порошинка. Але радіоактивна частинка така маленька, що порошинка порівняно з нею — це велетенська гора.

 

Ми вже знаємо, що кожна пилинка, і людина, і все довкола складаються з атомів, таких малих, що їх не можна побачити навіть у мікроскоп. Деякі речовини складаються з таких атомів, що постійно руйнуються, розпадаються і розлітаються навсебіч. Такі речовини називають радіоактивними.

Якщо ті частинки такі маленькі, то чому так бояться радіації?

 

Навіть піщинка, потрапляючи в око, завдає болю. Живі істоти складаються з маленьких живих клітин. Коли радіоактивна частинка влучає в клітину, то вона може загинути, а якщо їх постраждає багато, тоді станеться біда.

 

Коли було відкрите явище радіоактивності?

1895 року німецький фізик В. К. Рентген відкрив загадкові промені, якими нині користується весь світ. Пізніше дослідник А. А. Беккерелль довів, що елемент уран також виділяє промені. Диво-промені випромінювали також полоній, радій, торій. Промені, яку відкрив А. А. Беккерелль, почали називати радіоактивними, а саме явище мало назву «радіоактивність».

 

Радіоактивність — це здатність випромінювати високу енергію. Радіоактивність є природною і штучною.

 

Природна: космічне випромінювання; випромінювання ґрунту, будівельних матеріалів, паливних матеріалів.

Штучна (те, що створено руками людей): ядерні реактори, рентгенівські установки, електронні прилади (телевізор, комп’ютер тощо).

Якою є сама природа радіоактивного випромінювання?

 

Перший вид радіоактивних частинок — це α-частинки, що є найбільшими. Але вони не можуть проникнути глибоко, тому шкодять здебільшого на шкірі. Потрібно остерігатися, щоб вони не потрапили всередину з їжею. Другий вид — β-частинки — вони дрібніші, рухаються швидше, але проникають глибше. Більшість з них проходить крізь скло, бетон. Третій вид частинок — це гама-частинки, тобто великі хвилі, однак від них захищатися найважче.

—   Розгляньмо шляхи проникнення та поширення радіації.

1)    Просторовий ланцюг міграції радіонуклідів:

вітер — хмари — опади — річка — питна вода;

забруднені колеса машин — пил — їстівні рослини.

2)    Харчовий ланцюг міграції радіонуклідів:

трава — корова — молоко;

трава — кріль — м’ясо.

—   Радіація шкодить лише людям?

Ні, діти! Радіоактивні речовини використовують у багатьох галузях виробництва і науки. (Медицина — рентгенівські промені, що дають змогу лікарям на спеціальному екрані, або фотоплівці отримувати тіньові зображення внутрішніх органів людини. Це дає їм змогу швидко і точно визначати причини захворювання.)

 

Радіоактивні речовини використовують на атомних електростанціях для отримання електроенергії. Ядерне паливо використовують для атомних криголамів.

 

Атом може також завдати великої шкоди. Це підтвердила катастрофа на Чорнобильській АЕС. Коли після вибуху атомного реактора три дракони радіації вирвалися на волю.

Цього року минає 27 років, після страшної трагедії. 27 років цвітом скорботи і суму зацвітають чорнобильські сади, 27 років смертоносна пилюка ядерної печі покриває білі хати, поля і ліси. Безлюдні вулиці, кинуті школи, будинки, дитячі гойдалки...

4.    Поетична сторінка, присвячена Чорнобильській трагедії

1-й учень

Ти відомий сьогодні кожному —

Не ім’ям своїм, а бідою.

Тою вулицею порожньою

Понад прип’ятською водою...

2-й учень

Мій Чорнобилю! Земний пагорбе!

У якому ти жив сторіччі?

Запеклись перестиглі ягоди,

Наче кров на твоєму обличчі.

3-й учень. Спогади мимоволі переносять до тих подій. Ту мирну ніч на берегах Прип’яті ніколи не забудуть. Вона була такою тихою, такою теплою, такою ласкавою! Уночі, коли всі безтурботно спали, над четвертим реактором ЧАЕС велетенське полум’я розірвало повітря.

4-й учень

Не можна ні про що мовчати,

Горить тривогою чоло.

Ці вірші, роздуми і факти —

Це все було, було, було.

5-й учень

Птахи складають гімн весні,

Всміхаються до сонця квіти,

А пам’ять лине в моторошні дні,

Гудуть жорстокі дзвони квітня.

6-й учень

Чорних дат у людства не мало.

Кожна з них — це міна під прогрес.

Найстрашніше, що усіх спіткало,—

Вибух на Чорнобильській АЕС!

7-й учень. Біда болем відгукнулась у серцях мільйонів людей. Уже за кілька секунд до реактора прибули пожежники на чолі з начальником караулу лейтенантом В. Правиком. Його загін першим ступив на лінію вогню, а Володимирові виповнилося лише 23 роки. Молодий лейтенант не мав права припуститися помилки.

Пожежники ступили у пекло вогняної стихії, у смертельну радіацію, рятуючи станцію і людей, не думаючи про власне життя.

8-й учень. Через деякий час на об’єкт АЕС, що горів, приїхало багато бойових машин пожежників. Через два тижні після аварії помер офіцер Віктор Кібенок, так і не побачивши свого первістка. Вікторові виповнилося лише 22 роки.

9-й учень. З-поміж тих, хто загинув, приборкуючи ядерну стихію: Герої Радянського Союзу — лейтенант В. Правик, лейтенант В. Кібенок; старший сержант — Микола Титенюк, сержанти — Микола Ващук, Володимир Тищура, Василь Ігнатенко.

10-й учень

Лейтенанти — хлопці непохитні,

Молоде, вогненне покоління.

Ви як пам’ять у тривожнім світі,

Роду незнищенного коріння.

11-й учень

Першим важко, ви були найперші,

Із вогню та в полум’я шугали,

Не до подвигів і не до звершень.

Ви ж собою людство заступали.

Учитель. Унаслідок катастрофи радіоактивно забрудненими виявилися 2,3 тисячі населених пунктів України.

Розглядання карти радіоактивної забрудненості на території України.

Учитель. Вітром радіоактивні речовини були рознесені по величезній території. У міру сили і напрямку вітру радіонукліди осідали на земній поверхні, спричиняючи її забруднення. Найбільш ураженими є Київська, Житомирська, Рівненська області.

Діти розповідають про наслідки катастрофи на ЧАЕС.

Учитель. Минають роки після аварії на Чорнобильській АЕС. Але не вщухає біль, тривога не полишає людей.

Звучить реквієм.

12-й учень

Триста літ поволеньки пролине —

Стронцій розпадеться і помре,—

На новому полі неодмінно

Час його, мов попіл, пригорне.

13-й учень

Час очистить Прип’ять незглибиму,

Оживуть і луки, і сади,

Та Чорнобиль вічно берегтиме

Хрест своєї чорної біди.

14-й учень

Вічно буде пам’яттю судити

Тих, хто розп’яли його в огні,

І з їх ребра, що стронцієм пробите,

Кров його тектиме по мені.

Учитель. Ми схиляємо свої голови перед усіма, хто сьогодні вже не з нами, хто ціною свого життя оплатив шанс на життя мільйонів людей.

Хвилина мовчання.

5.    Основні правила поведінки у разі радіаційної загрози

—   Найціннішим для людини є життя. На хвилину уявімо, що ми опинилися в зоні радіоактивної небезпеки.

—   Як ми про це можемо дізнатися? (Радіо)

—   Тривожне слово радіація стало відомими для широких верств населення за часів Другої світової війни. Багатомільйонні міста постраждали від опромінення і його наслідків: променевої хвороби та зараження місцевості, продуктів.

Оскільки раніше траплялися фактори зараження радіацією, то люди накопичили знання, як врятуватися в цій ситуації.

Правила поведінки після отримання інформації про радіаційну загрозу

·        Одразу сховатися у житловий будинок. Стіни дерев’яного будинку послаблюють випромінювання вдвічі, а цегляного — в 10 разів. Заглиблені сховища (підвали) ще більше знижують ризик.

·        Щоб захистити квартиру (будинок) від випромінювання, потрібно зачинити кватирки, щільно притиснути рами і двері.

·        Допомогти батькам підготуватися до можливої евакуації: взяти з собою документи, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни й одягу, консерви. Зібрані речі слід упакувати в поліетиленові мішки.

·        Терміново запастися водою, набрати її в закритий посуд, перекрити крани.

·        Використовувати в їжу тільки консервовані продукти, що збереглися у закритому приміщенні й не були радіаційно забруднені.

·        Не вживати в їжу овочі, що росли у відкритому ґрунті й зірвані після аварійної ситуації.

·        Не пити воду з відкритих водойм після оголошення радіаційної небезпеки, накрити колодязі поліетиленовою плівкою.

·        Заходячи до приміщення, брудне взуття залишити за дверима.

Правила захисту органів дихання і шкіри

·        Прикрити рот і ніс змоченою у воді марлевою пов’язкою, носовичком, рушником.

·        Шкіру і волосся прикрити будь-якими предметами одягу, головними уборами.

·        За потреби вийти на вулицю слід узути гумові чоботи.

8  Гра «Добери предмети, що можна використати для можливої евакуації»

8  Гра «Продовж ланцюжок поширення радіонуклідів»

Пилок квітки — бджола — ...

Вода річки — риба — ...

8  Гра «Знайди знак “Радіаційна небезпека”»

—   Нам принесли листа від ліквідаторів. Лист містить запитання і практичні ситуації.

·        Біля лісу ти побачив знак «Радіаційна небезпека». Твої дії: обійдеш його збоку і заглибишся в ліс, чи повернеш у протилежний бік?

·        Якщо тебе намочив дощ, то ти намагатимешся швидше висохнути чи з милом помиєш голову, тіло, зміниш одяг?

·        Випав сніг. Менша сестричка захотіла скуштувати його. Що ти їй скажеш?

·        Галя й Оксана сперечалися. «Пил на вулиці радіоактивний»,— казала Галя. Оксана стверджувала: «Пил і в кімнаті може бути небезпечним». Хто з них правий?

6.    Розповідь учителя про респіратор і протигаз

 

Протигаз винайшли російський учений-хімік М. Д. Зелінський та інженер Е. Л. Кумант. Протигаз складається з протигазної коробки і лицевої частини маски. У протигазній коробці є протидимовий фільтр і спеціальні поглиначі. Повітря спочатку проходить крізь фільтр, де затримуються частки пилу, диму, туману, а потім крізь поглиначі, де осідають отруйні речовини. Лицева частина складається з гумової маски з окулярами і клапанової коробки.

Респіратор Р-2Д — це фільтраційна півмаска, оснащена двома клапанами вдиху, одним клапаном видиху і носовим затискачем.

7.    Практичні завдання

1)    Надягання маски.

2)    Надягання респіратора.

3)    Знаходження виходу із темної кімнати.

8.    Висновок

—   Минають роки після аварії на Чорнобильській АЕС. А біль не вщухає, тривога не полишає людей, пов’язаних скорботним часом ядерного апокаліпсиса. Багато уроків дає нам життя, а ми повинні робити висновки. Запам’ятаймо слова Ф. Жоліо-Кюрі: «Не можна допустити, щоб люди спрямували на власне знищення ті сили природи, що вони зуміли відкрити».

IV.  Розглядання виставки

V.   Підсумок уроку

8  Бесіда

—   Що таке радіація?

—   Як ми можемо від неї захиститися?

—   Яка трагедія сталася у Чорнобилі?

—   Чи може атом бути мирним, тобто приносити користь людям?

Dounload PDF

Відгуки читачів

  • Ірина

    26 вересня 2013

    Дякую вчителю за роботу, а журналу за публікацію. Це допомогло мені в роботі.