Здоров’я дитини — здорове харчування

 

А. І. Довгань, О. В. Овчарук, Л. М. Пужайчереда


 

Європейська якість життя, стандарти споживання й освіти є очікуваними результатами інтеграції України до світового економічного та суспільного простору. Цілі розвитку тисячоліття та Концепція людського розвитку, прийняті Організацією Об’єднаних Націй, розглядають розвиток людини як основну мету і критерій суспільного прогресу, одним з напрямів яких є можливість прожити довге життя, підтримуючи добрий стан здоров’я.

 

Сучасній людині необхідно мати уявлення про здорове харчування, уміти здійснювати свідомий вибір продуктів харчування, бути компетентними у сфері споживчих товарів, життєстійкості, здорової поведінки та способу життя.

 

Упровадження знань з основ здорового харчування в освітній процес є відповіддю на виклики сучасності, сприяння гармонійному фізичному та психічному розвитку дитини, соціальній адаптації школярів.

 

Проект «Здоров’я дитини — здорове харчування», підтриманий Благодійною організацією «Центр споживчих ініціатив», ТМ «Шостка», ЗАТ «Віллард Груп», має на меті популяризацію здорового способу життя школярів, раціонального харчування й опікується питаннями впровадження до змісту освіти знань про здорове харчування, сприяння формуванню споживчої культури в учнів, батьків та педагогічної громадськості.

Вашій увазі пропонуємо навчально-методичні матеріали до теми 5 курсу за вибором для учнів 3-4 класів «Здоров’я дитини — здорове харчування».

 

Тема 5. Як визначити якісний продукт (споживча культура)

 

Після опрацювання цієї теми учні будуть:

• мати уявлення про якість продуктів харчування;

• уміти користуватися інформацією щодо термінів придатності продуктів харчування, термінів та умов споживання і зберігання молочних продуктів;

• розрізняти за зовнішніми ознаками неякісні продукти;

• усвідомлювати вплив неякісних продуктів на здоров’я людини;

• наводити приклади життєвих ситуацій, коли якість продуктів харчування була неналежною;

• робити висновок про необхідність визначення основних ознак неякісних продуктів харчування.

Обладнання: набір малюнків (фотографій) із зображенням неякісних продуктів харчування; різні види зіпсованих упаковок продуктів харчування.

 

Інформаційний блок для вчителя

 

1. Захист прав споживачів

Щоденно споживачів поглинає океан різноманітної інформації. І кожен зі споживачів прагне мати достовірну інформацію. Але хто з нас хоча б раз не спокусився на яскраву обгортку чи напис іноземною мовою, купуючи непридатний продукт?

Від недобросовісних продавців в Україні створено систему захисту, що складається із законодавчо закріплених прав споживачів, діяльності відповідних державних структур і громадських організацій, які контролюють дотримання цих прав, системи покарання відповідно до закону за недоброякісну рекламу чи реалізацію неякісного товару тощо. Ця система має назву «Захист прав споживачів».

Захист прав споживачів — це законодавча, адміністративна й судова охорона інтересів споживачів товарів і послуг від їх порушення виробниками цих благ і продавцями.

В Україні права споживачів забезпечені Конституцією України, Законами «Про захист прав споживачів», «Про інформацію», «Про рекламу», Цивільним кодексом, Державним кодексом та іншими законодавчими актами.

2. Закон України «Про захист прав споживачів»

Закон України «Про захист прав споживачів» було прийнято 12 травня 1991 р. З того часу до Закону постійно вносять зміни й доповнення. На сьогоднішній день чинна редакція Закону від 02.12.2012 року зі змінами, внесеними згідно із Законами (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12).

Цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

 

У Законі визначені основні поняття.

Споживач— громадянин, який купує або використовує товари чи послуги для власних потреб. Синонімом слова «споживач» є слово «покупець».

Покупець— особа, яка купує товар.

Виробник— підприємство або громадянин (підприємець), які виробляють товари для реалізації.

Продавець— підприємство або громадянин (підприємець), які реалізують товари.

Товари— речі, які ми можемо взяти в руки, доторкнутися до них. Це — будь-яка річ, яку ми купуємо.

Послуга— це дія однієї людини, яка задовольняє потреби іншої.

3. Права споживачів

У Законі України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачі, які перебувають на території України, під час придбання, замовлення або використання товарів (робіт, послуг) для задоволення своїх побутових потреб, мають право на:

• державний захист своїх прав;

• гарантований рівень споживання;

• належну якість товарів (робіт, послуг), торговельного й інших видів обслуговування;

• безпеку товарів (робіт, послуг);

• необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про товари (роботи, послуги), їх кількість, якість, асортимент, а також про їх виробника (виконавця, продавця);

• відшкодування збитків, завданих товарами (роботами, послугами) неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечними для життя і здоров’я людей товарами (роботами, послугами) у випадках, передбачених законодавством;

• звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав;

• об’єднання в громадські організації споживачів (об’єднання споживачів).

Цей перелік прав споживачів не є вичерпним. Споживачі мають також інші права, визначені законодавством про захист прав споживачів.

4. Право на безпечні товари та послуги

Відповідно до ст. 14 Закону «Про захист прав споживачів» споживач має право на те, щоб товари й послуги були безпечними для його життя, здоров’я та навколишнього середовища.

Якісний товар чи послуга — це такі, які можуть бути використані для конкретних споживчих цілей і мають задовольнити конкретну споживчу потребу.

Існують деякі товари, які можуть стати небезпечними в разі їх неправильного використання або зберігання. До цих товарів належать продукти харчування.

 

Зовнішні ознаки неякісних продуктів харчування:

• наявність сторонніх запахів;

• наявність сторонніх домішок (у цукрі, печиві тощо);

• пошкодження гризунами, комахами;

• наявність ознак намокання (у печива, цукерок тощо);

• порушення цілісності упаковки;

• порушення термінів зберігання.

Внутрішні ознаки неякісних продуктів харчування:

• зіпсований смак (прокислий сік, прогіркла сметана).

 

Краще вживати продукти відомих марок зі світовим ім’ям, що зарекомендували себе на ринку, оскільки виробництво продуктів харчування в них автоматизоване. Як правило, чим менша присутність людського чинника у виробництві продукту, тим вища його якість. Особливо це стосується харчових продуктів.

На товари, використання яких понад установлений термін є небезпечним, визначають термін придатності.

Термін придатностімає бути вказаний на етикетці чи упаковці товару і визначається з дати виготовлення до дати, яка вказує на останній термін використання, або часом, протягом якого товар придатний до використання. Продаж товару, термін придатності якого закінчився, заборонено.

Про безпеку товару свідчить сертифікат відповідності, який споживач має право вимагати в продавця (виробника).

Сертифікат відповідності — це документ, виданий органом сертифікації. Він засвідчує, що товар чи послуга відповідають стандарту якості.

У випадку виявлення недоліків чи фальсифікації продукту протягом визначеного терміну споживач має право за своїм вибором вимагати:

• повернення товару та відшкодування збитків, яких зазнав;

• заміни товару на такий самий або аналогічний з того, що є в наявності у виробника чи продавця;

• відповідного зменшення купівельної ціни товару.

Заміна продовольчих товарів неналежної якості або повернення затрачених коштів споживачу можлива в межах терміну придатності. Претензії споживача розглядаються в разі надання ним квитанції, товарного або касового чека, який засвідчує дату придбання товару, його ціну тощо.

Для продуктів харчування, умови зберігання та використання вказані на етикетці чи упаковці.

Упаковка — це комплекс заходів, призначених для зберігання товару, які можуть забезпечити захист продукції від ушкоджень і втрат під час транспортування та зберігання. Тара — це основний елемент упаковки, який є виробом для розміщення продукції. Упаковку (тару) виготовляють з різноманітних матеріалів: картону, паперу, полімерів (пластику), скла, комбінованих матеріалів. Упаковка і тара товару мають бути екологічно безпечними і не спричиняти негативної дії на організм людини й навколишнього середовища.

5. Безпечне споживання

Однією з актуальних проблем сучасності є охорона навколишнього середовища. Скляна пляшка, кинута в море, розкладеться через тисячу років, паперова серветка, кинута в лісі — через три роки, сірники — через шість місяців, поліетиленові пакети — через двадцять років, консервні банки — через п’ятсот, а полістиролові вироби — через тисячу років. Це лише деякі дані, які оприлюднила італійська екологічна організація «Легам бьенте».

Учені пропонують багато шляхів розв’язання проблеми утилізації. Один з них — інформування споживача про екологічну чистоту споживчих товарів та екологічно безпечні способи їх експлуатації, використання й утилізації.

Один зі способів інформування споживачів щодо безпеки продукції — застосування екологічних знаків. Найбільш поширені в Україні знаки екологічного маркування подані в кольоровій вкладці.

Є екознаки, які інформують про екологічну чистоту товару або його безпеку для навколишнього середовища.

 

Наприклад, екознак «Білий лебідь»  прийнятий у скандинавських країнах; ЗАТ «Оболонь» маркує напій «Живчик» знаком «Натуральна основа» ; Хмельницька макаронна фабрика маркує свій товар словесним знаком «Екологічно чистий продукт»; на упаковці кави «Галка» нанесено «Натуральний продукт».

Є також екознаки, які інформують про способи виготовлення упаковки, попереджають про забруднення навколишнього середовища. Це може бути, наприклад, вказівка на те, що товари або упаковка отримані із вторинної сировини, що упаковка піддається вторинній переробці.

Одним із найпоширеніших у світі екознаків є знак «Зелена крапка». Цей знак означає, що на упаковку поширено гарантію повернення, прийняття та вторинної переробки маркованого пакувального матеріалу.

Деякі екознаки можуть містити заклики не забруднювати навколишнє середовище упаковкою, здавати її на вторинну переробку або складати у спеціальні сміттєзбирачі.

Екомаркування, рекомендоване Радою Європейського Союзу, свідчить про зменшення забруднення навколишнього середовища, про безпеку продукції для навколишнього середовища.

Відповідальність за порушення вимог безпеки продукції визначають Закон України «Про захист прав споживачів» та інші законодавчі акти.

Виробник (виконавець) повинен інформувати споживачів про можливий ризик і про безпечне користування продукцією за допомогою визначених у міжнародній практиці позначень.

 

Методичний блок

І. Робота з малюнками, зображеними в робочому зошиті на сторінці «Зупинка “Споживча”»

Обговоріть такі питання:

1. Чому розгубилося Мишеня, прийшовши до магазину?

2. Детально розгляньте зображення продуктів харчування і допоможіть Мишеняті розібратися, які продукти йому можна споживати, а які — ні. Покажіть стрілочками синього кольору якісні продукти, якими Мишеня може заповнити свою корзинку, а стрілочками червоного кольору — неякісні продукти, які Мишеня має викинути в корзину для сміття.

3. Створіть для своїх рідних і друзів пам’ятку та впишіть ознаки неякісних продуктів харчування.

4. Розгляньте етикетки й упаковки харчових продуктів. Знайдіть на них знаки, які зображені в зошиті. Як називаються ці знаки? Для чого їх наносять на упаковку чи етикетку продукту?

ІІ. Додаткові вправи з учнями

1. Бесіда «Ознаки неякісних товарів»

- Які особливості зовнішнього вигляду продукції вказують на її неналежну якість?

- Чи завжди відсутність зовнішніх пошкоджень продукції свідчить про її якість?

- Назвіть внутрішні ознаки якісних та неякісних продуктів.

2. Гра «Чужий серед своїх»

Формування поняття «якість товару»

Учитель пропонує розглянути підготовлені заздалегідь продукти харчування (або їх зображення), установити, які з них мають певні недоліки, виокремити ці товари. Для розгляду можна запропонувати: мокрий батон хліба, йогурт в упаковці, цілісність якої порушено, печиво в надірваній упаковці, шматок сиру із пліснявою тощо. Учні мають указати, чому ці продукти не можуть слугувати людині для задоволення її потреб, і зробити висновок.

3. Гра «Не помились»

1) Учитель демонструє зображення якісних і неякісних товарів. Учні плескають у долоні, застерігаючи про неякісний товар.

2) Учитель демонструє зображення наведених нижче документів. Учні піднімають картку зеленого кольору під час показу того документа, де має бути зазначений термін придатності продуктів харчування.

• Сертифікат відповідності.

• Упаковка.

• Касовий чек.

• Етикетка.

• Екологічні інформаційні знаки (екознаки).

3) Учитель розміщує на дошці картки з назвою факторів, які можуть впливати на споживчий вибір продуктів харчування. Учням пропонується вибрати й пояснити, на що в першу чергу слід звертати увагу, коли вибираєш продукти харчування в магазині.

• Яскрава обгортка.

• Термін придатності.

• Цілісність упаковки.

• Відповідність товару й упаковки.

• Розмір товару.

• Умови зберігання.

• Застережлива інформація.

4. Вправа «Увага! Наші помилки»

Учні наводять приклади життєвих ситуацій, коли куплені ними або членами їхніх родин продукти були неякісні. Обговорення ситуацій, встановлення причин таких покупок.

5. Бесіда «Яка цікава упаковка»

Разом з учителем учні обговорюють призначення упаковки.

6. Бесіда «Відкритий мікрофон»

Питання і завдання:

• Як упаковують сіль, сік, чай?

• Яку упаковку мають йогурти, кефір, молоко, сир твердий, сир плавлений?

• У якій упаковці ви любите купувати морозиво?

• Яка упаковка для вас зручніша, чому?

• А яка упаковка безпечніша? Чому?

• Поясніть, чому не можна користуватися неякісними товарами.

• Назвіть можливі причини неналежної якості продуктів харчування.

7. Зустріч з «Айболитем»

Казковий герой пропонує учням ретельно розглянути маркування харчових продуктів, які вони вживають, наприклад печива, соку, йогурту, молочного десерту тощо. Особливу увагу слід приділити: терміну придатності (використання, вживання) товару; даті виготовлення, кінцевій даті вживання (вжити до…); рекомендованим термінам вживання після відкриття упаковки; умовам зберігання тощо. Розповідає про безпеку вживання продуктів харчування та дає рекомендації щодо попередження отруєнь неякісними продуктами. Наприклад, (у присутності мами, тата, бабусі) перед уживанням консервованих продуктів слід уважно перевірити термін їх придатності, звернути увагу на цілісність кришки консервів, прозорість вмісту скляної банки, дату виготовлення.

8. Вправа «Доповніть речення…»

• Відповідність, придатність товару для використання за призначенням — це ___________________.

• _______________ — громадянин, який купує товари для власних потреб.

• Працівника, який виробляє товари для реалізації, називають _________________.

• Речі, які ми можемо взяти в руки, доторкнутися до них, які ми купуємо, називають _________________.

• ______________ — це дія людини, яка задовольняє потреби іншої людини.

9. Практична робота № 1. «Розповідь упаковки»

Інструкції щодо виконання практичної роботи: учитель об’єднує учнів у групи, кожна з яких отримує упаковку певного товару (соку, молока, борошна, печива, сиру, консерви, мила, шампуню тощо). Учні визначають:

• дату виготовлення товару;

• кінцеву дату споживання;

• термін придатності;

• склад продукту;

• умови зберігання;

• інформацію про виробника.

Інформація для вчителя

Упаковка продуктів харчування, яку будуть вивчати учні, має містити:

• дані про склад продукту (перелік використаної в процесі його виготовлення сировини), номінальну кількість продукту (масу, об’єм тощо), харчову й енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт;

• відомості про вміст шкідливих для здоров’я речовин, установлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами;

• позначку про наявність у складі генетично-модифікованих компонентів;

• дані про ціну, умови та правила придбання продукції;

• інформацію про виробника;

• дату виготовлення;

• відомості про умови зберігання;

• гарантійні зобов’язання виробника;

• правила й умови ефективного і безпечного використання продукції;

• строк придатності товару, відомості про необхідні дії споживача після його закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій.

10. Практична робота № 2 «Екскурсія в супермаркет (продуктовий магазин)»

Мета: навчитися отримувати інформацію про продукти харчування в торговельних точках; оволодіти навичками спілкування в ситуації «покупець — продавець» для визначення якості продовольчих товарів.

Учням пропонується:

1. Відвідати найближчий супермаркет (продуктовий магазин).

2. Отримати інформацію у продавців (консультантів) про характеристики якісних продовольчих товарів.

3. З’ясувати у продавців ознаки неякісних продовольчих товарів.

4. Поцікавитись наявністю сертифікатів якості на запропонований товар.

5. Розглянути різні способи позначення терміну придатності на упаковках різних видів продовольчих товарів.

6. Звернути увагу на склад різних груп продуктів харчування.

Dounload PDF

Відгуки читачів