ЛІПЛЕННЯ З ТІСТА

 

С. Г. Ільєнко, учитель трудового навчання, Конотопська загальноосвітня школа-інтернат І–ІІ ступенів санаторного типу № 1


 

Ліплення з тіста приносить багато позитиву. У процесі роботи максимально активні руки, розвивають і зміцнюють пальці, особливо великі, вказівні, середні. Під час підготовки до ліплення дитина багато дізнається про предмет (назва, форма, будова, колір, призначення), збагачує і розвиває словник, зв’язне мовлення, за допомогою якого можна описати образ по пам’яті. Це сприяє розвитку її мислення, уваги, уяви тощо. На заняттях учнів ознайомлюють зі способами ліплення, вони самі навчаються це робити. Спершу діти намагаються самостійно розв’язати навчальні завдання, а згодом це переростає у творчість.

 

 

Усе, що потрібно, — це борошно, сіль і вода. Решта — це справа вашої фантазії.

 

Ліплення допомагає виховати цікавість до образотворчої діяльності. Дитина ставить перед собою певну мету й доводить почату справу до кінця, а це сприяє розвитку організованості, цілеспрямованості й наполегливості, дисциплінує її.

 

Дорослим потрібно пам’ятати, що вони мають навчати дитину ліпити, а не робити з неї скульптора, а ліплення — це не самоціль, а лише засіб усебічного розвитку й виховання.

 

Вироби із солоного тіста є одним із стародавніх видів декоративно-прикладного мистецтва.

 

Про виготовлення тіста з борошна, солі й води для виконання фігурок згадано в народних оповідях. Ще стародавні єгиптяни, греки й римляни використовували фігурки з солоного тіста для поклоніння перед богами.

 

У Німеччині та Скандинавії було прийнято виготовляти пасхальні та різдвяні сувеніри з солоного тіста. Різні медальйони, вінки, кільця і підкови вивішували у отворі вікон або кріпили до дверей. Вважали, що ці прикраси приносять господарям будинку успіх і благополуччя.

 

У країнах Східної Європи були популярними великі картини з тіста. У слов’янських народів такі картини не розфарбовували, вони мали звичайний для випічки колір, що вважали дуже привабливим.

 

У Греції та Іспанії під час свята на честь Богоматері на вівтар клали прекрасні хлібні вінки, прикрашені пишними орнаментами. Навіть у далекому Еквадорі майстри художніх промислів створювали вироби, розфарбовані яскравими фарбами. У індійців такі фігурки з тіста раніше мали символічний або містичний сенс. У Китаї в ХVIIстолітті робили маріонеток із тіста.

 

Під час першої і другої світових воєн і після них мистецтво виготовлення солоного тіста було забуте, оскільки не вистачало матеріалу. У наш час цю стародавню традицію почали відроджувати. Одна з причин — це те, що зараз цінують екологічно чисті вироби, зроблені своїми руками. Солоне тісто останніми роками стало дуже популярним матеріалом для ліплення. Робота з ним приносить задоволення і радість. Раніше вважали, що будь-який виріб із солоного тіста в будинку — це символ багатства і благополуччя в сім’ї. І хліб із сіллю будуть завжди на столі.

 

Солоне тісто — це один із найбільш універсальних, доступних матеріалів, що можна використати в мистецтві.

 

Найрізноманітнішими фігурками, картинами, панно із солоного тіста прикрашають свої оселі.

 

Солоне тісто — еластичне, його легко обробляти, вироби з нього — довговічні.

 

Інструменти для роботи з тістом

Основні інструменти

Невеликий ножик і качалка для тіста, стеки для пластиліну, маленький гумовий шпатель і лінійка, обробна дошка, деко, склянки (для борошна і води), миска, харчова фольга, пергаментний папір, ганчірочка або губка, трохи рослинної олії (протирати ніж і штампики, щоб до них не прилипло тісто), простий олівець, декілька різних за розміром пензликів, клей, гуаш, палітра, лаки для нігтів (білий, прозорий), лаки, рушник для рук (руки доводиться часто мити).

 

Додаткові інструменти

Ситечко середнього розміру, часникодавка, форми для печива, а також предмети з цікавим рельєфом для нанесення фактури на тісто.
 

Замішування тіста

 

1. У чисту миску висипати сіль. Туди ж улити воду (так сіль швидше розчиниться), але не всю, а невелику частину. Слід пам’ятати, що борошно різних сортів «поводиться» по-різному — для одного треба більше води, для іншого — менше.

 

2. У отриману суміш висипати борошно (краще заздалегідь просіяне), ретельно змішати, а потім подивитися, скільки потрібно ще води.

 

3. Коли тісто перестане кришитися під руками й почне злипатися в грудку, його можна викласти з миски на стіл, посипаний борошном, і продовжити вимішувати. Робити це слід старанно, добре розминаючи, поки в ньому не залишиться грудок.

 

Чим довше ви вимішуєте тісто, тим пластичнішим і якіснішим воно стає. Готове тісто достатньо щільне, м’яке, еластичне, зовсім не липне до рук, не кришиться.

 

Після того як тісто замісили, його кладуть у поліетиленовий пакет і залишають у холодильнику на декілька годин. Під час охолоджування поліпшують якість тіста, воно стає одноріднішим і еластичнішим. Але якщо тісто добре замішане, то з нього можна ліпити відразу, не чекаючи, поки охолоне.

 

Зберігання тіста

 

Зберігають солоне тісто в холодильнику в щільно закритому поліетиленовому пакеті. Тримати його можна як на верхніх, так і на нижніх полицях. Тісто можна зберігати достатньо довго — до одного місяця, але все ж таки краще замішувати стільки, скільки ви використаєте відразу або протягом декількох днів. Слід пам’ятати, що чим довше зберігають тісто, то менш еластичним воно стає, до того ж може відволожуватися або кришитися.

 

Пакет для тіста має бути зі щільного поліетилену. Тонкий поліетилен швидко роз’їсть сіль, через отвір у пакет потрапить повітря, що підсушить тісто. Якщо тісто все-таки підсохло і стало менш пластичним, треба трохи побризкати його водою і добре вимісити.

 

Буває й так, що навіть свіже тісто швидко псується, «задихається» у теплому приміщенні або в дуже щільній тарі. У цьому випадку треба додати в тісто борошна й солі в рівній пропорції, вимісити його до потрібної консистенції.

Глазурування і лакування

 

Глазурування

 Глазур додає тісту глянець і теплі оранжево-коричневі відтінки. Наносять їх на тісто зазвичай в останню годину сушіння, коли виріб уже майже готовий. Роблять це через кожних 5-10 хв від одного-двох до декількох разів. Чим більшу кількість разів наносять глазур, тим інтенсивнішими й насичинішими стають відтінки, при цьому температура в духовці має бути 150-200 °С.

 

Уважно стежте за тістом, постійно перевіряючи, щоб дрібні деталі виробу не підгоріли. Що вища температура нагріву, то швидше темнішає глазур.

 

Розчини для глазурі

Яєчно-водяний: 1 яйце на 1 стакан води.

Молочно-водяний: 2-5 столових ложок молока на 1 склянку води.

Соляний: 2/3 частини солі на 1 частину води.

Яєчно-водяний розчин дає більше глянцю, а молочно-водяний — більш насичені відтінки. Вироби можна й просто підрум’янювати, не використовуючи глазурі. Для цього температуру в духовці збільшують до 170-225 °С. Розчин наносять на виріб пензликом, акуратно й ретельно змащуючи фігурки, щоб під час випалення на тісті не було непривабливих патьоків.

 

Лакування

 

Наносити лак на вироби потрібно рівномірно, стежачи за тим, щоб у виїмки, складки й поглиблення не потрапила волога. Готові роботи також краще тримати подалі від вологи.

 

Лаки краще брати прозорі й ті, що висихають швидко, глянцеві й матові. Це можуть бути яхтовий, човновий, меблевий лаки, а також безбарвний лак для нігтів. Якщо вам потрібно покрити лаком невеликі фігурки й дрібні деталі, то краще це зробити безбарвним лаком для нігтів. Він легко лягає на поверхню й майже миттєво висихає, що дозволяє залакувати фігурку швидко і з усіх боків. Однієї пляшки такого лаку може вистачити на декілька невеликих фігурок.

 

Якщо вироби великі чи їх багато, то краще взяти інші види лаків і користуватися ними за інструкцією. Щоб фігурки не прилипали до поверхні, краще укладати їх на фольгу.

 

Якщо ви купили банку лаку, але відразу всієї не використовуєте, то краще не відкривати її відразу, оскільки лак швидко пожовтіє, почне підсихати й загусати. Зробіть у банці невеликий отвір, і кожного разу, коли лакуватимете нові фігурки, відливайте потрібну кількість лаку в невеликий одноразовий посуд. Отвір у банці щільно затикайте або заклеюйте шматочком ізоляційної стрічки чи скотчу, щоб туди не попадало повітря.

 

Густий лак наносять на фігурку одним шаром, а рідкий — одним-трьома. Для маленьких виробів цілком достатньо й одного шару рідкого лаку.

 

Декорувати (прикрашати) вироби із солоного тіста можна як у процесі ліплення, так і після повного висихання виробу. Для декору підійдуть бісер, стеклярус, ланцюжки, скельця, намистини, ґудзики, стрічки, тасьма, дрібні камінчики — усе, що вам підкаже фантазія.

 

Щоб приклеїти всі елементи декору на готові вироби, використовують прозорий клей, що швидко сохне (наприклад, «Момент» або «Секунда»).
Якщо декорують під час ліплення, то вибрані його елементи вдавлюють у тісто (окрім стрічок) і в такому вигляді виріб висушують. Якщо це роблять на повітрі, то декор використовують будь-який. Якщо ж виріб сушать у духовці, то бісер і намистини мають бути скляними, оскільки пластик, дерево, тканина тощо в духовці можуть згоріти або розплавитися.

 

Способи виготовлення виробів

 

Робота за шаблоном

 

Слід розкачати тісто завтовшки 1-2 смна робочій дошці. Накласти підготовлений шаблон на тісто й тонким ножем вирізати фігуру по краю шаблону. Потім обережно відокремити шаблон від виробу, край виробу змочити водою за допомогою пензлика й підрівняти стекою. Шаблони краще робити з тонкого картону, який перед використанням потрібно проклеїти скотчем. Залишки тіста з шаблону прибирають спеціальною стекою.

 

Вибрані сюжети слід малювати на папері в клітинку. Якщо потрібно зменшити малюнок, треба взяти ще один папір із меншою клітинкою, потім перенести точки й обвести контур.

Щоб збільшити шаблон, треба перемалювати його на папір із більшими клітинками.

 

Вирізування формочками для випікання

 

Слід розкачати тісто завтовшки 1-2 смспеціальним валиком або качалкою на робочій дошці, потім вирізати формочками для випікання печива фігури. Щоб з’єднати деталі між собою в одне ціле, потрібно змастити їх мокрим пензликом..

 

Обробляння підручними засобами

 

Для виготовлення фігурного краю на тісті (наприклад, для фоторамок), дуже зручно використовувати кондитерські коліщатка для чебуреків і локшини, а також рельєфну пластинку для нарізування сира.

 

За допомогою ситечка можна зробити траву, короткі зачіски, шерсть тваринам, голки для ялинок і їжачків. Для цього невеликий шматочок тіста потрібно продавити пальцем через ситечко з вивороту (поглиблення) назовні, акуратно зняти ножем невеликими порціями і приклеїти в потрібне місце. Крихти тіста, наліплені на ситечко, швидко висихають, тому їх треба відразу видаляти, промиваючи ситечко водою, щоб не забруднювати наступну порцію тіста.

 

Борошно з висохлих фігурок дуже легко зчищати за допомогою старої зубної щітки. Але робити це треба ніжно й легко, щоб не відламати дрібних деталей.

 

За допомогою часникодавки можна зробити розкішне довге волосся, а також матеріал для стовбурів і гілок дерев. Можна видавлювати тісто відразу на фігурку в підготовлене для цього місце — основу. Її роблять, розім’явши або розкотивши млинчиком невеликий шматочок тіста того ж кольору, що й волосся (стовбур дерева чи трава). Щоб тісто легше проходило крізь дірочки часникодавки або ситечка, їх можна злегка протерти олією, а шматочок тіста заздалегідь гарненько розім’яти в руках і лише після цього продавлювати.

 

Після роботи ситечко й часникодавку необхідно вимити, оскільки налипле тісто відразу ж засохне й затвердіє.

 

Склеювання

Для приклеювання фігурок і композицій із солоного тіста, а також дрібних деталей до поверхні виробів використовують клей ПВА. Щоб склеювання було міцним, клею ПВА потрібно просохнути протягом декількох годин. Проте тонкий шар просихає швидко.

Під час декоруваняі виробів краще використовувати прозорі гумові клеї («Момент», («Кристал»), «Секунда»).

 

Переміщення в рамку

 

Основу для рамки можна зробити з тонкого оргаліту, ПВХ, полістиролу, а також зі щільного картону.

Картонну основу й основу з оргаліту кріплять до рамки за допомогою клею ПВА (якщо рамка дерев’яна). Для інших матеріалів краще використовувати універсальний чи для моментального склеювання клей для будь-яких поверхонь.

 

Роботи з солоного тіста дуже добре виглядають, якщо їх помістити в рамку. Рамки можуть бути різні за формою, розміром і кольором. Спочатку потрібно оформити основу. Для тла можна використати тканину або кольорову клейку плівку, а також кольоровий папір і картон, мереживо, нитки, тасьму.

 

Виготовлення композиційних елементів

 

Дуже багато складних на перший погляд виробів зроблено із простих елементів. Тому спершу вчаться створювати кульки, ковбаски, коржики тощо. Щоб зробити кульку, треба взяти шматочок тіста й круговими рухами покатати його між долонями.

 

Якщо кульку розплющити, вийде коржик. Іноді це зручно робити прямо на виробі. Краплю також роблять із кульки. Слід защипнути кульку з одного кінця й потягнути. Потім, повертаючи кульку, продовжувати витягувати носик.

 

Щоб зробити ковбаску, треба покатати шматочок тіста між долонями рухами вперед-назад. Якщо, катаючи ковбаску, натискати на один із її кінців сильніше, ніж на іншій, вийде морквина-конус. Якщо ковбаску покатати олівцем, — стрічка. Щоб тісто не прилипало, олівець і робочу дошку потрібно злегка змочити рослинною олією. Стрічку можна зробити й по-іншому — розплющити ковбаску в пальцях або прямо на виробі.

 

Качаючи качалкою шматок тіста по дошці, ви одержите пластину. І качалку, і дошку слід змастити олією або посипати борошном.

 

Із пластини можна вирізати фігури з прямими сторонами, наприклад, трикутники або квадрати. Роблять це гострим ножем, змащеним олією або присипаним борошном. Уводять ніж повільно й плавно, щоб на краях розрізу не утворити тріщинок. На поверхні тіста можна відбивати різні предмети, наприклад, красиві рельєфні ґудзики, раковини, торець порожнього стрижня від кулькової ручки або іншу трубочку, голку, викрутку тощо.

 

Робити це треба відразу ж після ліплення, інакше тісто покриється скориночкою, і вийдуть непривабливі проломи.

 

Дуже ефектно виглядають відбитки фактурних тканин, наприклад, гіпюру. Тканини, предмети потрібно злегка змочити олією, щоб вони не прилипли до тіста. За допомогою ножа на тісті віддруковують прямі лінії і відзначають пальчики на ногах, руках і лапах. Гостро заточеним олівцем роблять очі, а криво прикладеним ковпачком від ручки — усмішку. Усмішку можна зробити й за допомогою чайної ложки.

 

Красиві ґудзики, а також бісер, стеклярус, скельця, камінчики, ланцюжки, нитки, клаптики й мережива можна не лише відбивати на тісті, але й «удруковувати» в тісто. Бажано, щоб бісер був скляним, а не пластмасовим, а нитки — не синтетичними, інакше виріб не можна буде сушити в духовці.

 

Зазвичай елементи із солоного тіста добре прилипають одне до одного.

 

Але іноді (наприклад, коли один з елементів уже засохнув) місце з’єднання треба заздалегідь змочити водою за допомогою м’якого пензлика. Це необхідно робити й у тому випадку, якщо ви хочете додати будь-які деталі до вже обпаленого виробу. До речі, таким же чином можна полагодити вироби, що розбилися.

Об’ємні вироби необов’язково робити цілком із солоного тіста. у цьому випадку вам знадобиться каркас — кульки або інші форми зі стислої фольги, а також різноманітні коробочки, банки і скляночки.

 

Виготовлення листя

 

Для того щоб виліпити листя, треба скачати ковбаски, нарізати їх шматочками, скачати кульки однакового розміру й пальцями зробити форму листка. Стекою нанести прожилки.

 

Виготовлення квітів

 

Для виготовлення квітів потрібно скачати тісто ковбаскою, нарізати кружальцями однаковими завтовшки, а потім із них сформувати пелюстки. Накласти пелюстки одна на одну та сформувати квітку.

 

У середину квітки, попередньо зволожену водою, покласти маленьку кульку. Притиснути кульку до середини так, щоб вона закріпилась.

Або ж розкачати тісто качалкою, видавити кружечки маленькою круглою формочкою. Накласти пелюстки одна на одну та сформувати квітку.

 

Виготовлення троянд

 

Троянди виготовляють шляхом скачування пласту тіста. Для цього смужку тіста завдовжки 6 см і завширшки 1 см розкачати качалкою, покласти на долоню та скачувати від кінчиків пальців до зап’ястя.

 

Троянди будуть особливо гарними, якщо виготовити їх із тонко розкачаного тіста.

 

Виготовлення гладіолусів

Для виготовлення гладіолусів роблять із тіста ковбаску, ділять на шість рівних частин, із яких ліплять пелюстки квітки.

 

Розкачують заготовки і промальовують на кожній контур майбутніх пелюстків, обрізають і додають рельєфності.

 

Отримують ось такі пелюсточки гладіолусів.

 

Накладають їх одне на одного і скручують знизу, додають три пелюстки, що залишилися, зрізують зайве з нижньої частини квітки.

 

Підкладають під наші квітки олівці, щоб зафіксувати положення і вигин пелюсток, оскільки це буде потрібно для майбутньої картини, уставляють із мідної дротинки тичинки, які потім прикрашають бісером, і залишають їх сохнути.

 

Зразки виробів

 

Панно настінне в рамці «Букет маків»

Для його виготовлення потрібні: рамка розміром 15×20 см; фанера, такого же розміру, клей, щоб склеїти елементи, солоне тісто, до складу якого входять борошно, вода, клей шпалерний, фарби, лак.

Квітки виготовляють шляхом групування пелюсток у єдине ціле.

Листя вирізають шаблоном за формочкою, стекою наносять прожилки. Конвалії в композиції роблять шляхом розкачування кульок різної величини. Квіти та листя з’єднують. Деталі переміщують у рамку.

Об’ємну композицію «Букет маків» слід висушити на повітрі, розфарбувати, покрити лаком.

 

Панно настінне «Гілочка смородини»

 

Для його виготовлення потрібна плетена тарілка з ротангу, солоне тісто, фарби, лак.

Щоб виліпити листя, треба скачати ковбаски, нарізати їх шматочками, скачати кульки однакового розміру й пальцями зробити форму листка. Стекою нанести прожилки.

Ягоди виготовляють із кульок, різних за розміром. Окремо ліплять сонечко. Деталі слід прикріпити на ротангову тарілку. Об’ємну композицію «Гілочка смородини» слід висушити на повітрі, розфарбувати, покрити лаком.

 

Панно настінне в рамці «Українські страви»

 

Для його виготовлення потрібна рамка розміром 15×20 см, фанера, такого ж розміру, клей, щоб склеїти елементи, солоне тісто, до складу якого входять борошно, вода, клей шпалерний, фарби, лак.

Для виготовлення горщика й часнику потрібна фольга, яку вставляють у тісто, для надання об’єму та швидшого висихання. Перець і ложку виліплюють із цілого шматка тіста. Потім виріб сушать, фарбують, наносять орнамент на потрібні деталі. Покривають лаком.

 

Панно настінне «Хатка»

 

Для виготовлення панно потрібна хатка, сплетена із рогозу, стрічка для оздоблення, солоне тісто, фарби, лак.

Деталі для панно виготовляють окремо.

Лісу (огорожу, плетену з хворосту) виготовляють шляхом плетіння з ковбасок. Листя та соняшник вирізають за шаблоном. Собаку, гніздо, торбу та глечики роблять із окремого шматка тіста. Мальви виготовляють із кульок різної величини, потім збирають в єдину композицію.

Висушені й розфарбовані елементи панно приклеюють до хатки, покривають лаком. Стріху та віконця прикрашають стрічками.

 

Панно настінне «Підкова»

 

Для його виготовлення потрібне солоне тісто, до складу якого входять борошно й вода, фарби, лак, шаблон підкови, листя, стрічка з вишивкою, сухоцвіт.

Троянди виготовляють шляхом скачування пласту тіста. Квіти треба згрупувати посередині підкови за допомогою дерев’яної палички. Листя виготовляють за допомогою шаблона, стекою роблять прожилки. Покривають лаком. Прикрашають сухими квітами, оздоблюють стрічкою.

 

Панно настінне

 

1. Приготувати солоне тісто (300 г борошна, 200 г солі, 3 ст. ложки шпалерного клею, 170 мл води).

2. Підготувати робоче місце.

3. Підготувати інструменти й матеріали (дошка для ліплення, стеки, пензлик, склянка з водою, склянка з борошном, ніж, картон, ножиці, олівець, сухі квіти, спеції, намистини різного розміру й кольору).

4. Виготовити шаблони пташок і сердечка з картону.

5. Почати виготовлення плетеного вінка.

• Розкачати три ковбаски однакових завтовшки, із діаметром 1 см.

• Покласти їх паралельно одна до одної, потім перехрестити ліву з правою посередині та продовжувати плести косу (плетіння коси починати саме із середини, тому що ковбаски можуть порватися, якщо плести зверху, їх постійно потрібно пересувати).

• Заплести косою нижню половину вінка, а потім верхню.

• Зробити косу у формі кола.

• З’єднати кінці, для цього зрізати кінці ковбасок по косій, змочити їх водою та накласти одна на одну, злегка притиснувши.

6. Розкачати тісто завтовшки 0,5 см. Вирізати стекою за шаблоном 2 пташки.

7. Стекою зробити крильця та хвостик пташки, із перця або намистин очі.

8. Розкачати тісто завтовшки 0,5 см. Вирізати стекою за шаблоном сердечко.

9. Розкачати три ковбаски однакових завтовшки, із діаметром 0,5 см, сплести косу для віночка (за п. 5).

10. Викласти косу по контуру сердечка.

11. Прикрасити сердечко квітами:

• скатати 5 кульок однакового розміру;

• приплеснути кожний із них, сформувавши пелюстку квітки;

• накласти одне на одного та сформувати квітку;

• у середину вставити чорний перець або намистину.

12. Змочивши водою вінок, приєднати сердечко.

13. У середину вінка, зверху на сердечко посадити дві пташки.

14. Прикрасити віночок сухими квітами, намистинами або спеціями.

15. Висушити готовий виріб (на повітрі або в духовій шафі).

16. Розфарбувати настінне панно фарбами (акварель, гуаш).

17. Покрити готовий виріб лаком (безкольоровий НЦ 218).

 

Література

1. Солоне тісто.­­ — М. : Вид-во Ексмо, 2004. — 224 с. : іл.

2. Хазанова И. Н. Солёное тесто. — М. : Дрофа-Плюс, 2005. — 144 с. : ил. (для начинающих). 3. Солёное тесто. — М. : АСТ-ПРЕСС КНИГА, 2006. — 104 с. : ил. — (Золотая библиотека увлечений).

4. Никоненко Н. М. Декоративно-прикладна творчість. — Ростов-на-Дону : Фенікс, 2003. — іл.

5. Фирсова Анна. Чудеса из солёного теста. — М. : Айрис-пресс, 2008. — 32 с. : цв. ил. — (Чудесные фантазии).

 

Dounload PDF

Відгуки читачів