Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

Електронна передплата!

Доступ до улюблених видань
у будь-який час,
за будь-який період,
з будь-якого пристрою!

Оформити передплату

До Ірини на смотрини

Особистість формується в умовах конкретно-історичного існування людини, в діяльності (трудовій, навчальній та ін.). Провідну роль у процесах формування особистості відіграють навчання й виховання, які здійснюються переважно в групах і колективах. Саме тут ми виявляємо свою здатність або нездатність плідно співпрацювати, спілкуватися, вести діалог.


До Ірини на смотрини

Особистість формується в умовах конкретно-історичного існування людини, в діяльності (трудовій, навчальній та ін.). Провідну роль у процесах формування особистості відіграють навчання й виховання, які здійснюються переважно в групах і колективах. Саме тут ми виявляємо свою здатність або нездатність плідно співпрацювати, спілкуватися, вести діалог.

Мистецтво діалогу

Спілкування є важливою духовною потребою людини як суспільної істоти, що зумовлена суспільним способом її буття та необхідністю взаємодії в процесі діяльності. Будь-яка спільна діяльність, і в першу чергу трудова, не може здійснюватися успішно, якщо між тими, хто її виконує, не будуть налагоджені відповідні контакти та взаєморозуміння.

Спілкування — явище глибоко соціальне. Соціальна природа спілкування виявляється в тому, що воно завжди відбувається в середовищі людей, де суб’єкти спілкування постають як носії соціального досвіду. Соціальний досвід спілкування виявляється в змісті інформації, що є його предметом (знання, відомості, способи діяльності), у засобах (мовна та немовна комунікація під час спілкування), у видах спілкування, що суспільно вироблені впродовж усього історичного розвитку.

За змістом спілкування охоплює всі прояви людського буття та діяльності, об’єктивні й суб’єктивні їхні вияви. Спілкування між людьми відбувається під час передачі знань, досвіду, коли формуються різноманітні вміння та навички, погоджуються та координуються спільні дії тощо.

Отже, спілкування — це різноманітні контакти між людьми, що зумовлені потребами спільної діяльності.

Особливість спілкування полягає в його нерозривному зв’язку з діяльністю. Діяльність є головним середовищем і необхідною умовою виникнення і розвитку контактів між людьми, обміну потрібною інформацією, взаєморозуміння та узгодження дій.

Змістом спілкування завжди є інформація, що зумовлена потребами людей у взаємодії. Вона може стосуватися нових знань, наприклад роз’яснення вчителем понять, пояснення сутності певних явищ, процесів, інформування про події, що відбуваються, обґрунтовування певних положень, побудови гіпотез тощо. Спілкування може бути засобом формування вмінь і навичок.

З допомогою словесного опису дії, пояснення, демонстрування та покрокового керування людину можна навчити виконувати певну діяльність. Саме так набуваються професійні навички, опановуються фізичні та будь-які інші дії.

Отже, змістом спілкування є знання, уміння та навички людини.

Реальні контакти між людьми, впродовж яких вони безпосередньо сприймають одне одного, створюють середовище для об’єктивного виявлення особливостей їхньої поведінки, манер, рис характеру та емоційно-вольової сфери. Саме в таких контактах розкривається справжня значущість людини, виявляються людські симпатії та антипатії.

Художня література надає нам безліч прикладів того, якої глибини і різноманіття психологічних нюансів можуть сягати стосунки між людьми в ситуаціях безпосереднього взаємосприймання, як відбувається процес проникнення у внутрішній світ людини, в її почуття через зовнішні вияви. Іноді виразний погляд або жест можуть нести інформацію значно більшу, ніж вимовлене слово.

Важливий вплив на характер спілкування мають взаємини, що склалися між членами контактної групи. Від того, які взаємостосунки склалися в групі, залежить уся система спілкування конкретної особистості, її манери, колорит, засоби, що використовуються.

Незалежно від нашого бажання обставини вимагають від нас спілкування щодня з найрізноманітнішими людьми. Чи вмієте Ви привертати до себе співрозмовників? Які почуття Ви в них викликаєте? Щоб це з’ясувати, потрібно відповісти на питання наведеного тесту.

Тест «Чи вмієте Ви спілкуватися?»

1. Чи часто до Вас звертаються на вулиці сторонні люди?

а)     Так; питають дорогу до того чи іншого закладу, літні люди просять перевести їх через дорогу тощо.

б)     Рідко; в основному підходять з пропозицією погадати, взяти участь у лотереї або придбати якусь річ.

в) Інколи, але я намагаюсь не зупинятися: навколо так багато аферистів.

2.     Якого стилю спілкування Ви дотримуєтесь?

а)     Люблю говорити гучно, емоційно, багато жестикулюю.

б)     Розмовляю рівним, спокійним голосом, можу для переконливості злегка доторкнутися до співрозмовника рукою.

в)     Підтримую той стиль спілкування, який обере протилежна сторона.

3.     Чи часто Ви посміхаєтесь своєму співрозмовникові?

а)     Інколи.

б)     Звісно, я ж показую йому свої емоції.

в)     Ні, я взагалі рідко посміхаюсь.

4.     Опинившись у складному становищі, чи будете Ви шукати допомоги в інших?

а)    Буду розраховувати тільки на себе.

б)    Дзвонитиму рідним та знайомим зі

скаргами на долю, буду плакатись

«в жилетку».

в)    Зателефоную до близького друга та

спитаю поради.

5.     Ви чекаєте на лікаря у довгій черзі. Чим займете час?

а)     Читанням — завжди тримаю для такого випадку книгу чи журнал.

б)     Спробую зав’язати бесіду із сусідами на якусь тему.

в)     Розпитаю всіх про їхні хвороби й розкажу про свою.

6.     Чи полюбляєте Ви ходити в гості?

а)     Залюбки. Намагаюсь не бути на свята вдома.

б)     Люблю як ходити у гості, так и приймати їх у себе.

в)     Мене ніхто не запрошує.

7.     Ви зайняті, а Вам телефонує знайомий. Що робитимете?

а)     Вибачуся й пообіцяю передзвонити, коли звільнюсь.

б)     Скажу, що не можу говорити, й покладу слухавку.

в)     Нічого не вдієш — доведеться підтримати розмову.

8.     Ви зустріли знайомого після тривалої розлуки. Про що поведете розмову?

а)     Спершу розповім йому всі мої новини.

б)     Перекинуся кількома фразами.

в)     Розпитаю, які зміни сталися в його житті.

9.     Чи пам’ятаєте Ви дні народження друзів?

а)     Звісно. Тримаю список пам’ятних дат на кожен місяць і завжди знайду час, щоб зателефонувати та сказати кілька теплих слів.

б)     Так, це прекрасний привід для спілкування. Зателефоную та напрошуся в гості.

в)     Можу забути, якщо багато роботи.

10. Чи полюбляєте Ви тварин?

а)     Ні; не розумію людей, які завели кішку або собаку — від них стільки бруду.

б)     Скоріше боюся, бо вони завжди намагаються подряпати або вкусити мене.

в)     Люблю, й вони відповідають взаємністю.

Ключ до тесту

 

 

№ питання

Бали за відповідь

а

б

в

1

2

1

0

2

0

2

1

3

1

2

0

4

0

2

1

5

0

1

2

6

2

1

0

7

2

0

1

8

2

0

1

9

1

2

0

10

0

1

2

Підіб’ємо підсумки.

До 5 балів: Ви замкнені, не полюбляєте спілкуватися та цілком занурені у справи. Хоча б у вихідні забудьте про службові обов’язки й приділіть увагу рідним та друзям. Пам’ятайте, що спілкування є головною людською радістю.

6–10 балів: Ви дуже сором’язливі. Вами легко маніпулювати, тому люди часто використовують вас у своїх цілях. Навчиться говорити «ні», коли Вам це необхідно. Вам слід навчатися спілкування та займатися аутотренінгом.

11–15 балів: Ви вмієте підтримати розмову, можете привернути до себе людей, але й не дозволите їм сісти Вам на голову.

16–20 балів: Ви надто нав’язливі та найчастіше думаєте тільки про себе. Не шукайте вигідних знайомств, намагайтеся спілкуватися саме тому, що люди є цікавими. Інакше можете загубити всіх друзів.

Засоби спілкування

Передавання інформації під час спілкування забезпечується з допомогою мови — основного, специфічно людського знаряддя спілкування, а також немовними засобами.

Мова як засіб спілкування виникла і сформувалася історично, в ході розвитку людського суспільства, з його потреб.

Природа мови є знаковою. Кожне слово — це знак, що має певну співвіднесеність з предметами зовнішнього світу. За кожним словом як знаком історично закріпилося певне значення, зрозуміле для спільноти, яка користується цією мовою.

З розвитком соціального і технічного прогресу людства постійно розширювалося коло потреб людини, що спричинювало розвиток і вдосконалення мови як засобу спілкування. Словниковий запас і досконала граматична будова мови сучасного цивілізованого суспільства дають можливість передавати будь-яку інформацію та безліч відтінків і деталей об’єкта інформації.

Мова є засобом накопичення та передачі суспільного досвіду. Завдяки спілкуванню з допомогою мови відображення дійсності у свідомості однієї людини доповнюється тим, що було у свідомості інших людей, внаслідок чого збільшуються можливості для обміну інформацією.

Вербальна комунікація з допомогою слова є головною і найдосконалішою формою людського спілкування. Рівень володіння мовою, багатство та культура висловлювання визначають можливості та ефективність спілкування кожної конкретної особистості.

Тому не слід забувати й про таку складову іміджу, як навички ораторського мистецтва, вміння слухати себе і співрозмовника, добирати слова, інтонації, тембр голосу, темп мовлення. Так, з допомогою голосу можна підвищити свою привабливість, а можна, навпаки, зменшити.

Ознайомимося з деякими важливими ознаками голосу:

«Удалий голос»

«Невдалий голос»

приязний на слух

спокійний

довірливий

керований

теплий

мелодійний

упевнений

інтонаційно забарвлений

виразний

природний

звучний

наповнений

доброзичливий

гнусавий

різкий та скрипучий

хрипкий

тремтячий

плаксивий

полохливий

уривчастий

дуже гучний

тихий, ледве чутний

незабарвлений

невпевнений

монотонний

нудний

напружений

Паралельно з мовою як засобом спілкування з допомогою слова широко використовуються немовні засоби — жести, міміка, інтонація, паузи, манери, зовнішність.

Спілкування як жива безпосередня комунікація суб’єктів закономірно виявляє емоції тих, хто спілкується, утворюючи невербальний аспект обміну інформацією.

Невербальна комунікація

Це особлива мова — «мова почуттів». Вона є продуктом суспільного розвитку, що значно посилює змістовий ефект вербальної комунікації, а за певних обставин може її замінювати. Відомо, наприклад, що мовчання іноді буває красномовнішим, ніж слова, а, обмінюючись поглядами, люди можуть збагнути зміст інформації, який не вкладається в адекватні категорії вербального висловлювання.

Немовні засоби спілкування, що супроводжують вербальне повідомлення, створюють підтекст, який полегшує, збагачує і поглиблює сприймання інформації, що передається.

Друкується за вид.:

Імідж класного керівника /

О. С. Нурєєва, О. В. Скворчевська.—

Х.: Вид. група «Основа», 2007.— 176 с.—

(Школа класного керівника).

Відгуки читачів