Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

Електронна передплата!

Доступ до улюблених видань
у будь-який час,
за будь-який період,
з будь-якого пристрою!

Оформити передплату

Освіта для еліти. Хто буде займати ключові посади в державі через 20 років?

Вікторія САДКІНА

«Ліцей «Гранд» відрізняється від звичайної школи так само, як фешенебельний котедж від комунальної квартири»,— пише «Комерсант Україна». Погодьтеся, що крім легкої вчительської образи ця фраза дещо інтригує. Інша тільки підливає масла в огонь: «У 2005 році наймодніше в Україні — це відвідування концертів світових зірок, пристрасть до колекціонування, а також навчання дітей у таких приватних школах, як “Гранд”» («Financial Times»). Приватна школа — це не рідкість в освітній системі нашої країни, але що такого особливого і незвичайного заховано за стінами старовинної будівлі на Жилянській? Ліцей існує вже понад вісімнадцять років, але весь час його було «закрито» від будь-якого стороннього ока. Аж ось, під час проведення майстер-класу натхненником авторської системи «Освіта на “результат”» Володимиром Співаковським, завісу таємничості над дорогою приватною школою було піднято.


Освіта для еліти. Хто буде займати ключові посади в державі через 20 років?

Вікторія САДКІНА

«Ліцей «Гранд» відрізняється від звичайної школи так само, як фешенебельний котедж від комунальної квартири»,— пише «Комерсант Україна». Погодьтеся, що крім легкої вчительської образи ця фраза дещо інтригує. Інша тільки підливає масла в огонь: «У 2005 році наймодніше в Україні — це відвідування концертів світових зірок, пристрасть до колекціонування, а також навчання дітей у таких приватних школах, як “Гранд”» («Financial Times»). Приватна школа — це не рідкість в освітній системі нашої країни, але що такого особливого і незвичайного заховано за стінами старовинної будівлі на Жилянській? Ліцей існує вже понад вісімнадцять років, але весь час його було «закрито» від будь-якого стороннього ока. Аж ось, під час проведення майстер-класу натхненником авторської системи «Освіта на “результат”» Володимиром Співаковським, завісу таємничості над дорогою приватною школою було піднято.

«Поговоримо про комерціалізацію освіти»

Це цитата зі вступної промови пана Співаковського, що вдесятеро збільшила мою увагу до його слів. Пан Співаковський демонструє дивовижно неординарний підхід до системи освіти. Ця неординарність очевидна в усьому: у цілях, тактиці, стратегії, організації системної діяльності ліцею. дивує багато чого, а головне те, що ліцей як підрозділ корпорації не збиткова складова, а цілком фінансово успішна. Погодьтеся, у нашому традиційному уявленні школа — це практично завжди дотаційне підприємство і навіть поняття «приватна школа» не стоїть поруч з поняттям «прибуток». однак Співаковський своєю діяльністю доводить, що на освіті можна заробляти. так, плата за навчання в ліцеї складає 650 євро на місяць за одного учня. Це висока ціна, але якщо в ліцеї є учні, виходить, там запропонований такий високий стандарт, створений такий освітній комплекс, за який можна платити великі гроші. Що означає високий стандарт освіти за Співаковським?

П’ятизіркова освіта?!

Володимир Михайлович розробив критерії (система п’яти зірок) і на їх основі пропонує визначати, яка школа краще. дійсно, ті параметри, що закладені в чинні рейтингові системи по звичайних школах, нічого, крім глухого роздратування, не викликають. Як оцінюють роботу звичайної школи в районі? кількість відмінників і медалістів (які провалюються на іспитах до ВНЗ); участь у нікому не потрібних районних заходах, конкурсах, вчасно зданих звітах завуча на підтвердження лояльності й слухняності адміністрації? а хто поцікавився, що має вирішальне значення для батьків, які відправляють свою дитину до школи?

За Співаковським, всім навчальним закладам, умовно кажучи, можна привласнити «зірочку» за той комплекс послуг, що вони пропонують. Це порівняно з готельним бізнесом. Всім відомо, що є п’ятизіркові готелі з ресторанами, барами, басейнами, лімузинами, зі зміною білизни три рази на добу (і ще 46 аналогічних показників) і є готелі, що пропонують лише половину від цих послуг — вони претендують на 4 зірочки і т. ін. і тільки після того, як установлено визначений рівень «зірковості», можна встановлювати рівень оплати за надані послуги. так відбувається в усьому світі і практично в усіх сферах нематеріальної діяльності. Будь-який клієнт знає, що йому нададуть за ту чи іншу суму. Співаковський пропонує також чинити і зі школами, особливо — приватними. У таблиці зірочок Співаковського 29 параметрів, вони дуже умовні, і, як стверджує її автор, вони не претендують на істину в останній інстанції. Серед параметрів є такі: нові технології в освіті, учителі, інтелігентне середовище, підручники, харчування, медичне обслуговування, наповнюваність класів, наявність індивідуального підходу, заповнювання дня, благоустрій території, рівень ремонту, охорона, доставка дітей у школу, внутрішній дизайн приміщень і т. ін.

Згідно з твердженням Співаковського, ліцей «Гранд» — це ліцей 5 зірочок, тобто система «зірочок» цілком реалізована в цьому навчальному закладі. Приміром, подивимося, що приховується за параметром «Нові технології в освіті» — це авторські ефективні методики і розробки, розмаїтість дисциплін, оптимальне чергування предметів, забезпечення державного стандарту-мінімуму, нові форми (майстерні, факультативи, практикуми), бізнес, менеджмент, відеотренінги, мультимедіа й відео в кожному класі, комп’ютер у кожному класі, ноутбуки, відеоконференції. Це перелік тільки за одним з параметрів, за іншими він також значний і вражає. отже, ліцей «Гранд» має п’ять зірок, тому там так дорого коштує освіта.

Чого і як учать у «Гранді»?

«Коли я говорю про систему, освіти « на результат», це значить, що навчання не може зводитися тільки до одержання книжкових знань. Воно має бути організоване як конвеєр з виготовлення складного продукту — освіченої й розумної людини. Навколо цього «конвеєра» повинні бути створені повна інфраструктура і забезпечення. Учень має повноцінно проживати саме своє життя й у своєму темпі. для цього повинен бути створений механізм, що працює як годинник».

Розгляньмо цю цитату зі Співаковського докладніше. Під «книжковими знаннями», імовірно, мається на увазі «державний стандарт», що не заперечується, він базовий, тобто в ліцеї учать того, чого слід. але цікавим видається інше, ті «родзинки», якими не балують у звичайних школах.

Заняття в ліцеї починаються о 9 годині ранку, учнів привозять з усіх районів Києва і передмістя 8 мікроавтобусів, що, до речі, належать ліцею. оскільки це школа повного робочого дня, то діти там знаходяться до половини шостого вечора і потім їх знову розвозять по домівках. Протягом робочого дня ліцеїсти мають 10 уроків, розклад складений таким чином, що складні уроки чергуються зі спортивними, музичними заняттями, творчими майстернями. На спортивних заняттях ліцеїсти опановують престижні види спорту: тут і теніс, і плавання, і їзда верхи, й гірські лижі та ін. У музичних класах ліцеїсти, з огляду на бажання і здібності, вибирають свою музичну спеціалізацію (вокал, саксофон, електрогітара і деякі інші інструменти).

Особливу увагу в ліцеї приділяють тим навчальним секціям, яких немає у звичайних школах: «Уроки Щастя», «Уроки Багатства», «Уроки Мислення й Інтуїції» «Уроки Стилю життя», «Географія майбутнього», «Проекти на результат». діти одержують у ліцеї повноцінне, збалансоване харчування, що укладається у формулу: європейський сніданок, обід (I + II + III), шведський стіл, полуденок. дві прогулянки на свіжому повітрі протягом дня також є обов’язковими в розкладі ліцеїстів. отже, десять уроків. Чи не втомлюються ліцеїсти від досить напруженої програми? Відповідь у книзі Співаковського «догми і стереотипи в школах»: «Перевтома учнів від кількості уроків — це міф». На думку автора, існує три основні причини, що пояснюють, чому у звичайній школі виникає перевтома учнів. Перша: від постійного шуму, що доходить до 100–120 децибел на перервах і періодично під час уроків, це так звана шумова втома. друга: від численних міні-стресів (починаючи від учителя, що вибирає жертву для виклику до дошки, і забутих зошитів і кінчаючи образами однолітків та зникненням ручок, грошей та ін.). третє: від того, що більшість уроків нецікаві, не тільки дитина, але й будь-який дорослий утомлюється, якщо робота монотонна і нудна.

Неважко повірити, що в ліцеї «Гранд» удалося усунути ці три причини перевтоми учнів. У класах ліцею по 12–14 учнів, на перервах діти не покинуті напризволяще, з ними займаються класні керівники (звільнені від інших обов’язків), на перервах працює клуб спілкування для старших учнів (і його аналог для малят — «клубик»). У кожній класній кімнаті є куточок відпочинку з килимами і м’якими меблями, у кімнатах малят багато іграшок, у старших — бібліотечки з добре ілюстрованими книгами.

Уроки Щастя

Хто з батьків не мріє бачити своїх дітей щасливими? Причому краще, якщо цей стан не буде відкладатися на примарну перспективу: ось, мовляв, закінчиш школу, вступиш до університету, там тебе щастя і наздожене. але ми забуваємо, що діти — це ті самі дорослі, тільки вони маленького зросту, у них є своє життя, не менш складне, ніж у батьків. У стані щастя людина перебуває лише частку миті. але чому б ці миті не одержувати частіше? «Чому б не вчити дітей бути щасливими?» — вирішив Співаковський.— адже якщо школяреві постійно прищеплювати сучасні навички того, як установлювати добрі стосунки з однолітками і дорослими, як боротися з невдачами, як позитивно мислити, як знаходити компроміси, як долати перешкоди, як добре виглядати, як домагатися цілей, то в дорослому житті у такої дитини буде більше шансів стати щасливою й успішною, ніж у того, хто вічно буркотить, усім незадоволений, роздратований і кидає будь-яку почату справу».

«Уроки Щастя» являють собою цілісну систему, до якої входять   спеціальні вправи, тренінги і вкраплення в звичайні уроки, що намагаються виконати задачі, поставлені вище. Базова тематика «Уроків Щастя» для випускного класу виглядає так:

·         відповідальне ставлення до життя;

·         статева культура (думаю, що мова йде про культуру взаємин між чоловіком і жінкою);

·         основи щасливої родини;

·         стратегія особистісного самовдосконалення;

·         секрети співробітництва;

·         прогнозування життєвих перспектив;

·         проектування професійної кар’єри.

Зрозуміло, у ліцеї «Гранд» є психолог, на якого, треба розуміти, припадає левова частина роботи з «Уроків Щастя». однак на повірку виявилося, що юне створіння, яке пройшло ретельний відбір і конкурс і було прийнято на посаду психолога ліцею, коли намагалося продемонструвати нам, учасникам майстер-класу, елементи з деяких тренінгів навчального курсу «Уроки щастя», то примудрилося продемонструвати цілковите нерозуміння суті позитивного мислення. Що ж, спишемо це на хвилювання.

Уроки Багатства

Комп’ютерні і настільні економічні ігри. Науки. Мистецтво. екскурсії. олімпіади, конкурси. економічна гра. Уроки економіки. Тренінги.

«Уроки Багатства» являють собою розгорнуту систему, що має на меті до закінчення школи «...одержати від нас повноцінну людину з фундаментальними знаннями і практичними навичками» — робити гроші, так і хочеться доповнити цитату пана Співаковського. Що ж, сподіваюся, ніхто не буде заперечувати, що це важлива практична навичка. економіку вивчають у ліцеї з 1 по 11 клас, у 7 класі вивчається спецкурс «Підприємництво в дії», у 8му — «Міжнародний ринок» і «Міжнародна ділова етика», у 9му — «основи споживчих знань», у 10–11 класах — «Прикладна економіка».

краще, ніж батько, про своє дітище ніхто не скаже. отже, як учити економіки, дізнаємося з перших вуст: «У ліцеї «Гранд» відтворена модель реального суспільства. Є свої фірми, банк, внутрішня валюта, податкова інспекція і поліція, реєстраційна палата. діти можуть відкривати свої фірми, брати кредити, банкрутувати. Є депозитні рахунки, інфляція, дефолт. для класів з поганою поведінкою курс валюти знижується на 10 %. для внутрішнього обігу випущені свої гроші — грандики. Уведено чекові книжки. Ліцеїст може заробляти гроші, покласти на депозит, дати в кредит, витратити на солодощі, книги, ручки, білети в кіно. За 12 років дитина виховується в середовищі так інтенсивно насиченому економікою, що фінансових секретів для неї вже немає» (Із книги В. Співаковського «двухходовки Співаковського»).

У цій же книзі зовсім розчулює історія одного з випускників ліцею, який у 22 роки став президентом компанії «Познякижитлобуд» (компанія належить його батьку). Зворушливо читати про те, як випускник створив бізнес-план, під який батько виділив гроші. Потім через рік, коли його комп’ютерний клуб почав приносити стабільний дохід, він розрахувався зі своїм кредитором. Пізніше юнак відкрив невеликий ресторан, далі перейшов у компанію батька, одержав статус віцепрезидента і через півроку став президентом. Як не порадіти стрімкій кар’єрі випускника ліцею? У зв’язку з цим хочеться згадати один старий анекдот: «Чи може син полковника стати генералом? — Ні, не може. У генерала є свій син».

«Через 20 років мої випускники посядуть ключові посади в державі і, нарешті, піднімуть її з руїн як моральних, так і товарних»,— стверджує пан Співаковський. ось у те, що «посядуть», я в це вірю, а стосовно того, що «піднімуть» — сумніваюся. і взагалі, якийсь смуток і безнадія закрадаються в душу від такої перспективи. а як же випускники інших шкіл?

Про Володимира Михайловича…

Харизматичний, афористичний, логічний. Бездоганне володіння аудиторією, заворожує слухачів своїми ідеями; хочеться одразу ж бігти і відкрити приватну школу, купити франчайзинг на систему Співаковського і створювати конкурентів у напрямі «посядуть ключові посади в державі». Неймовірні фантазії скачуть, як дикі коні, але сумніви їх обганяють: «Наші випускники будуть не суперничати, а співпрацювати!» Вмикаю мислення за типом двохходовок Співаковського (думати на два ходи вперед). Починає мучити питання: чи вистачить на усіх випускників «ключових посад»? Проблемка?! Проте, якщо серйозно, то знову є сенс процитувати: «Володимир Співаковський займається і практичним бізнесом, і фундаментальною наукою. Він стояв біля джерел підприємницького руху в Україні. Ним створена перша в колишньому СРСР школа бізнесу (1988), реалізована масштабна міжнародна програма «Україна — Німеччина» з навчання підприємців і ще десятки власних різноманітних проектів». Ця цитата повинна багато чого прояснити нашим читачам: Володимир Михайлович займається бізнесом, і тільки бізнесом. і ліцей «Гранд» — це перша приватна школа в Україні, в якій обкатаний «новий підхід до освіти — меркантильний». Пан Співаковський ніколи не працював у звичайній школі (у радянські часи),— з цього власне й складається секрет його феноменального успіху. Співаковський має багато достоїнств: це дійсно неординарно мисляча людина, дійсно талановитий і сміливий підприємець, і йому пощастило в тому, що він не потрапив під «ковзанку» державної системи освіти. Ми (ви, мої, дорогі читачі, і я, ваш скромний слуга) — учителі, які багато років працюють у школі, знають, що шкільна система не передбачає вільнодумства, у ній існує сувора ієрархія, а тому крок уліво, крок управо «карається розстрілом». контроль з усіх мислимих і немислимих інстанцій, докладні рекомендації й інструкції «сповили» нас так туго, що просто несила їм пручатися. Школа Співаковського цього не знає, на щастя. Ліцей «Гранд» — це унікальне явище в сучасній вітчизняній системі освіти, і якщо в ньому і є якісь огріхи, то знаєте, як кажуть: «Про померлих — тільки добре відзиваються або мовчать...». а ліцей живе й процвітає. Варто додати, що пан Співаковський двічі внесений у книгу рекордів Гиннесса — як власник найбільшої приватної колекції пірамід і найбільшої у світі печатки (діаметром 1 м і масою 102,6 кг). Володимир Михайлович активно займається видавничою діяльністю, причому не тільки як видавець, але й як автор. Шість годин, які я провела в поїздці в загальному вагоні, читаючи книгу Співаковського, пролетіли навдивовиж швидко. до речі, книга називається — «Якщо хочеш бути багатим і щасливим, не ходи до школи», із припискою: «Ця книга допоможе сучасній людині забезпечити своє благополуччя на все життя, причому швидко».

Один з відомих бізнесів пана Співаковського — це організація конкурсу-рейтингу «Бренд року України»: «…наша місія в тому й полягає, щоб допомагати компаніям ставати брендами... злетіти на орбіту пізнаваності»,— благородне починання, що приносить непоганий прибуток.

Бути першим

Життєве кредо пана Співаковського — бути першим в усьому. і багато в чому йому це вдається. так, з вересня 2007 року ліцей «Гранд» відкриває філію в Конче-Заспа під Києвом. Ця інформація цікава не тільки тим, що це буде школа сучасного європейського стандарту, а й тим, що школа має будуватися на гроші інвесторів. а інвесторам, як відомо, гроші треба повертати. Чи багато ви знаєте прикладів, коли інвестується система освіти?!

Останнє бізнес-віяння пана Співаковського полягає в тому, що ліцей «Гранд» приступає до формування мережі приватних шкіл в окремих областях України у формі франчайзингу. Перший франчайзинговий договір в Україні був укладений у 1998 році, і зараз цей сегмент ринку розвивається дуже активно. Якщо два роки тому в нас працювало до 100 франчайзингових мереж, то зараз їх понад 300 (середовищем проживання українського франчайзингу є торгівля, суспільне харчування і сфера послуг). і тут Співаковський не тільки став першим бізнесменом, що пропонує створити мережу шкіл, які працюють за франчайзинговою схемою,— він поза конкуренцією, він просто не має конкурентів. Згідно зі статистикою, робота за франчайзинговою системою містить приблизно в 5 разів менше комерційних ризиків, ніж якщо підприємець відкриває бізнес із нуля. Ця система може стати гарним донором для багатьох приватних навчальних закладів і дасть їм новий виток у розвитку. Ліцей «Гранд» пропонує власний бренд, свої технології, свої системи, що реально працюють і дають непоганий результат, і, думаю, пан Співаковський знайде гідних партнерів. Причому, судячи зі складу учасників майстер-класу, а це не тільки представники приватних шкіл багатьох міст України, але й гості з Москви і Санкт-Петербурга, покупці франшизи знайдуться. та чи не поквапився той, хто пропонує таку дорогу і начебто універсальну панацею від усіх проблем країни, записати школи України до лав «однозіркових»? адже навіть проста сільська школа завжди була і залишається для людей чимось більшим, ніж просто освітній заклад, це — дім, це зосередження культурних сил, це потужне духовне вогнище… але пан Співаковський, схоже, народився й живе десь у паралельних світах.

У Юлії Співаковської, ліцеїстки «Гранда», у класному журналі, природно, тільки 11 і 12 балів. Без коментарів.

Відгуки читачів