Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

Електронна передплата!

Доступ до улюблених видань
у будь-який час,
за будь-який період,
з будь-якого пристрою!

Оформити передплату

Реформа форми

Інна САРІОГЛО

Вже скоро, дуже скоро задзеленчать у школах перші дзвоники. І стоятимуть на першовересневих лінійках діти. Чепурні, красиво вдягнені. В чому українським учням ходити до школи, президент нашої держави вирішив ще одинадцять років тому. Влітку 1996 року Леонід Кучма підписав указ про запровадження шкільної форми для учнів середніх навчальних закладів освіти. Та обов’язковою шкільна форма в Україні так і не стала.


Реформа форми

Інна САРІОГЛО

Вже скоро, дуже скоро задзеленчать у школах перші дзвоники. І стоятимуть на першовересневих лінійках діти. Чепурні, красиво вдягнені. В чому українським учням ходити до школи, президент нашої держави вирішив ще одинадцять років тому. Влітку 1996 року Леонід Кучма підписав указ про запровадження шкільної форми для учнів середніх навчальних закладів освіти. Та обов’язковою шкільна форма в Україні так і не стала.

Власне кажучи, і не могла стати. Немає юридичної підстави — пояснюють правознавці. Постанова кабінету Міністрів, яку було прийнято на виконання президентського указу, лише затвердила зразки шкільної форми.

Про те, що шкільна форма має бути обов’язковою, вищеназвана Постанова умовчує. Єдиної програми запровадження шкільної форми в Україні уряд освітянам так і не запропонував. Як власне і фінансової підтримки в цьому питанні. а в народі всі одинадцять років, що минули після президентського указу про запровадження шкільної форми не припиняються дискусії: а чи потрібна шкільна форма взагалі? Форма шкодить, бо вона нівелює індивідуальність, заважає розвитку особистості дитини — так аргументують свою позицію ті, хто проти того, щоб діти носили шкільну форму. Форма в школах потрібна. Вона розвиває почуття колективізму та приховує соціальну нерівність між учнями — говорять прихильники шкільної форми.

В українських школах, де надовго прижилися плаття та фартушки, їх можна побачити і сьогодні. Правда, лише один раз на рік. коли випускники святкують останній дзвоник. У родинах, де такі форми є, їх тепер бережуть як сімейну реліквію. кому менше поталанило — позичають раритетну шкільну форму для останнього дзвоника у знайомих. Знаю школи, де виявили передбачливість і зібрали колекцію коричневих формених суконь. тепер випускники можуть їх взяти напрокат. одягати таку форму на останній дзвоник — традиція, говорять школярі. а психологи пояснюють — ностальгія. Насамперед за дитинством, з яким прощаються випускники, закінчуючи школу. але не тільки за дитинством.

Вікторія Горяйнова, практикуючий дитячий психолог.

Єдина шкільна форма, яка існувала в радянському Союзі, несла на собі чимале ідеологічне навантаження. Вона символізувала причетність до великої єдності людей, до колективу. Ностальгія за подібним відчуттям і спонукає випускниць шукати та одягати шкільну форму радянських часів. і якби сьогодні в Україні ввели єдину шкільну форму, це було б непогано. Це б допомогло формуванню почуття колективізму, якого сьогоднішнім дітям не вистачає. Наразі стане чи ні клас колективом, залежить лише від учителя. та не кожному викладачеві під силу об’єднати дітей.

Кор. А як бути з індивідуальністю дитини? Чи не заважає їй розвиватися шкільна форма?

В. Г. одяг тут має другорядне значення. і чому власне дитяча індивідуальність має проявлятися саме в одязі? Є чимало інших способів самовираження в навчанні, в хобі, та в чому завгодно. і те, якою виросте дитина, залежить не від того, у що її одягають. Головне — як її виховують батьки.

Психологи радять: купуючи шкільну форму, обов’язково запитайте у дитини її думку і купуйте ту форму, яка дитині подобається. Сьогодні головний принцип шкільної форми: це має бути діловий одяг. Піджак, спідниця чи брюки, сарафан. Бордовий колір, з якого власне і починалася шкільна форма в незалежній Україні, вже непопулярний.

Марина Мірзабекова, приватний підприємець. Торгує шкільною формою в універмазі «Дитячий світ». Шкільну форму я продаю вже двадцять років. Сьогодні найчастіше запитують класичний чорний колір. Зразків форми, яку можна купити у нашому відділі, більше п’ятдесяти. дев’яносто відсотків — це форма, яка виробляється на вітчизняних фабриках. Є навіть в’язана. Хоча батьки та діти до неї ще не звикли, тому купують не дуже охоче. комплект форменого одягу на дитину, виготовлений на українських підприємствах, коштує від 120 до 200 гривень. Ціна залежить від якості тканини. Чим більше в тканині синтетики, тим вона дешевша. дорожчає форма і в тому випадку, коли школа робить замовлення. треба всіх обміряти, підібрати розмірний ряд. Це вже розцінюється як індивідуальний пошив. Ціна на шкільну форму весь час зростає, за останні кілька років вона збільшилася на третину. Що ще помітила: зростає попит на якісну, дорогу  форму. Хоча я знаю чимало батьків, які купують форму з високим вмістом синтетики, не лише щоб зекономити гроші. Вони пояснюють свій вибір тим, що за такою формою простіше доглядати. Вона легко переться. а шерстяну, щоб не зіпсувати, потрібно віддавати до хімчистки. Пік продажу у нас — друга половина серпня. Неймовірна стоїть біготня, метушня. Хоча торгувати формою ми починаємо вже у червні.

На сьогодні більшість батьків купує шкільну форму на базарі. Пояснюють це тим, що там більший вибір та можна поторгуватися. «Як правило, традиційним комплектом — спідниця чи брюки та піджак — не обійдешся»,— розповідає мати двох чотирикласників Олена Майор. ЇЇ Олександра та Олексій — двійнята. Піджак може бути в учня один. а от спідничок та штанів на рік потрібно декілька. Нову шкільну форму доводиться купувати кожного року, бо діти ростуть. та все одно, коли дитина ходить до школи в формі, батькам легше і дешевше її одягати — переконана Олена.

О. М. Нарікань від дітей на те, що їм набридає ходити в шкільній формі, поки що не чула. Олексій та Олександра носять шкільну форму з першого класу і сприймають це як належне. Хоча хто знає, може, коли діти подорослішають, то почнуть думати інакше. Відверто кажучи, коли я навчалася в школі, мені самій не подобалося ходити в формі. але тоді не було такого вибору, як зараз.

Примусити сьогодні дитину носити форму школа не може. Хоча в ліцеях та гімназіях діють свої статути. Віддаючи дитину до такого навчального закладу, батьки визнають правила, яких в цих навчальних закладах дотримуються. і якщо передбачена шкільна форма — доведеться її носити. Яку саме форму обрати — вирішує школа. Як правило сьогодні наполягає, щоб діти носили форму, і адміністрація в звичайних загальноосвітніх школах.

Наталя Гаєва — випускниця 2007 року. Від нас вимагали, щоб ми ходили до школи в чорних піджаках та спідицях. Якщо хто не носив форми, постійно робили зауваження, викликали батьків. Проти самої форми я нічого проти не маю. а от обмеження, які висувалися до довжини спідниці, мені не подобалися. Вчителі наполягали, щоб дівчата носили спідниці до колін і не коротше.

київські освітяни підрахували: в столичних школах, де була запроваджена шкільна форма, знання учнів покращилися на 30–40 %. таку інформацію надала агенція УНІАН. Світлана Леонова працює вчителькою початкових класів. Її педагогічний стаж — двадцять п’ять років. З висновками київських колег не знайома. та з тим, що форма допомагає у навчанні, Світлана погоджується. В її 4В всі без винятку учні носять форму.

С. В. Шкільна форма — це діловий стиль одягу. Вона нагадує дитині: ти прийшов до школи працювати. і дійсно, діти, які ходять в шкільній формі, більш налаштовані на навчання. Єдине, про що не можна забувати: форма має бути функціональною і зручною. адже на тривалий час вона стає головним одягом для дитини. На мій погляд, ціна на шкільну форму сьогодні занадто висока. Як правило вона набагато більша за її собівартість. а використовувати синтетичний матеріал для пошиття шкільної форми взагалі потрібно заборонити. Я думаю, було б набагато краще, якби в Україні працювала державна програма «Шкільна форма». тоді б форму можна було виготовляти централізовано, контролювати ціну та відповідність медичним нормам.

Форма, яку українські діти носять сьогодні, є шкідливою для їх здоров’я. Це точка зору педіатра. Шкільна форма не повинна бути шерстяною, а тим більше синтетичною — вважає дитячий лікар Ренат Рамакаєв.

Р. Р. По-перше, в шерстяній формі дитині жарко. Зимою ще куди не йшло. а весною та ранньої осені діти в ній просто мачаються. до того ж школи сьогодні, як правило, теплі, добре обігріваються. Не можна забувати і про те, що шерстяна форма може викликати у дитини алергію. З кожним роком в Україні стає все більше дітей, які страждають на цього захворювання. а коли в одязі великий вміст синтетики, він особливо шкідливий. Шкіра не дихає. і як результат — у дитини виникають гнійні захворювання, фурункули. Як на мене, то шкільна форма має виготовлятися з джинсової, бавовняної або льняної тканини. Це найкращий варіант. Вміст синтетичного волокна в одязі ні в якому разі не повинен перевищувати 10 %. Воно, власне, потрібне лише для міцності та для того, щоб не так зминався одяг. Якщо немає вибору, то для здоров’я дитини краще, якщо вона ходить в джинсах та футболці, аніж в шерстяних чи синтетичних костюмах.

Я повністю згодна зі своїми співрозмовниками: шкільна форма має бути якісною, зручною і недорогою. а ще б було непогано, якби опікувалися тим, щоб шкільний одяг допомагав українським дітям рости дітям фізично і психічно здоровими, не лише батьки та вчителі, а й урядовці.

Відгуки читачів