Ми їдемо, їдемо, їдемо…

Ведуча рубрики Олена Ємець, кандидат педагогічних наук, доцент


 

Перш ніж ми почнемо нашу розповідь, відгадайте загадку Б. Вовка.

Під землею, подивіться,

Незвичайна залізниця.

Сновигають поїзди:

Цей  туди, а той –– сюди.

Ми до станції «Дніпро»

Їдем з татом на… (метро).

Ви, напевно, здогадалися, що ми поговоримо про метро, або метрополітен.Незважаючи на те, що перша у світі лінія метрополітену з’явилася досить давно (1863 року в Лондоні), творів для дітей про метро не так вже й багато.

Що таке метрополітен? Це міська залізниця з маршрутними потягами для перевезення пасажирів. Саме слово «метрополітен» (від грецького «метрополіс» –– головне місто, столичний) вказує на те, що цей вид транспорту пов’язаний з великими містами, оскільки досить витратний.

Цікаво, але метро далеко не завжди підземний вид транспорту. Так уже склалося, що метрополітен на території колишнього Радянського Союзу здебільшого захований під землю, тому ми найчастіше асоціюємо його з пересуванням під землею, а він буває і наземним.

Сучасний метрополітен –– складний комплекс різних технічних систем, що працюють злагоджено, чітко і швидко. Для того щоб грамотно розповісти про них, слід звернутися до професіоналів. Таким є Володимир Соловйов, автор книги «Сто історій про підземне місто». Ось, наприклад, уривок з книги:

«У метробудівників особлива мова.

У кімнаті у всіх у нас стеля – це стеля, всім зрозуміло підлога – підлога. А в тунелі стелю називають СКЛЕПІННЯМ, а підлогу – ЛОТКОМ.

... У кожному тунелі є ЗАТВОР. Це сталеві півметрової товщини ворота на випадок аварії. Вони перегороджують тунель поперек і за допомогою гумових прокладок міцно присмоктуються до стінок. Крізь них навіть повітря не може проникнути...

... Багато хто вважає, напевно, що електричний струм у метро йде двома рейками і щойно людина торкнеться обох одразу –– її вб’є струмом. Неправильно. У жодній із двох відкритих нашому оку рейок струму немає!

Струм іде по третій рейці. Ми цю рейку не бачимо, тому що вона проходить під краєм платформи і ретельно ізольована порцеляною та дерев’яним коробом.

Струм третьої рейки нібито чекає розпорядження водія. Тільки вийшов потяг із депо –– сильними пружинами залізний черевик притулився до третьої рейки. Через неї електричний струм... проник в електричні двигуни. Поїзд рушив».

Чому в метро поїзди йдуть плавно, майже безшумно, на відміну від наземних електричок? «Справа в тому, що залізничні рейки нещільно прилягають одна до одної. Між ними є зазор –– вільний простір. Він обов’язковий. Адже рейки на відкритому повітрі. На сонці від нагрівання вони розтягуються, на сильному морозі стискаються. Якби не було вільного простору, рейки просто лопнули б...

А в метро температура постійна. ... Тому рейки в метро щільно укладають одну до одної, без будь-якого зазору».

Щоб доступно і цікаво розповісти дошкільнятам про метро, можна звернутися до книги Бориса Житкова «Що я бачив» (переклад українською Оксани Іваненко). Першим слухачем і критиком окремих розділів став справжній чомусик –– сусід автора ––  Олексій, якому, як писав автор, «поясни метро –– мізки звихнеш». Альоша став головним героєм книги Житкова, що вийшла друком 1939 року. Метрополітену в книзі присвячено два невеликі розділи «Як під землею їздять» і «Як я їздив у метро». Хлопчик з батьками переїздить до Москви, подорожує містом і знайомиться з метрополітеном.

Якщо дитячі письменники ХХ століття швидко відгукувалися на появу новинок науки і техніки, то сучасні письменники цим похвалитися не можуть. Хоча і з’являються різноманітні науково-популярні енциклопедії, але метро поки не описано гідно в сучасній дитячій літературі. Тому ми з вами будемо користуватися тим, що нам залишили наші попередники, звичайно, трохи коректуючи і роблячи твори ХХ століття більш доступними для маленького читача.

Dounload PDF

Відгуки читачів