Передплатна кампанія з січня 2019 закінчилася! Що робити далі?

Подробиці...

Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

Есе на тему «Професія з місією»

Вчитель української мови і літератури ЗОШ № 89 м. Донецька,

Людмила АНТИПОВА

 

Чи помічали ви, що варто лише вчителеві залишитись в одному місці на день-два, як люди починають відзначати: щось ця особа не така, як усі. Справжнього вчителя з натовпу вирізняють перш за все, на мій погляд, сяючі мудрістю очі, проникливі, навіть гіпнотизуючи, які впливають на публіку не пояснюваним магнетизмом, які зайвий раз підкреслюють, що через душу людини (вилучивши позитив) просіялось дуже багато: проблиски генетичної пам’яті роду й народу, культурна спадщина поколінь, енергетична розбалансованість (та її наслідки) співгромадян. Такі очі ніколи не запалають ненавистю. Дуже важко сказати, де саме можна навчитися такому погляду. Та чи й можна... Згадайте іронічний діалог між льотчиком Дональдом Шимодою та його учнем — Річардом.


Есе на тему «Професія з місією»

Вчитель української мови і літератури ЗОШ № 89 м. Донецька,

Людмила АНТИПОВА

Насправді дуже не багатьох цікавить те, що ти можеш їм сказати, але це нормально. Запам’ятай, що про Вчителя судять зовсім не за кількістю учнів.

Р. Бах. Ілюзії

Чи помічали ви, що варто лише вчителеві залишитись в одному місці на день-два, як люди починають відзначати: щось ця особа не така, як усі. Справжнього вчителя з натовпу вирізняють перш за все, на мій погляд, сяючі мудрістю очі, проникливі, навіть гіпнотизуючи, які впливають на публіку не пояснюваним магнетизмом, які зайвий раз підкреслюють, що через душу людини (вилучивши позитив) просіялось дуже багато: проблиски генетичної пам’яті роду й народу, культурна спадщина поколінь, енергетична розбалансованість (та її наслідки) співгромадян. Такі очі ніколи не запалають ненавистю. Дуже важко сказати, де саме можна навчитися такому погляду. Та чи й можна... Згадайте іронічний діалог між льотчиком Дональдом Шимодою та його учнем — Річардом.

— Звідки ти все це береш, Доне? Ти знаєш так багато, а може, мені тільки так здається? Ні? Ти, справді багато знаєш? Чи все приходить з практикою? Хіба не треба спеціально вчитися, щоб стати Майстром?

— Тобі дають книгу.

— Книгу?

— Керівництво для Спасителів. Щось на зразок Біблії для Майстрів. У мене десь є...

Він трішки попорпався й дістав невеличкий томик — «Довідник Месії. Нагадування для просунутої душі».

Книги — то, звісно, порадники, але жодна з них не розкаже насправді тобі, як важко відповідати за дітей, як стати особою приємно-публічною, як фільтрувати власні емоції і щодня видавати в аудиторію колосальний заряд позитивної енергії, як змайструвати щит, об який будуть ламатися списи перевіряючих, де взяти міх навчальних анекдотів, байок, притч, які б стали в пригоді в тому чи іншому випадку. Банк різноманітних оповідок, то — візитна картка учителя. Оті розповіді, майстерно вплетені в тканину уроку, запам’ятовуються учнями на все життя, і саме вони рятують від розпачу в окремих ситуаціях й асоціюються з образом того чи іншого вчителя.

Своїм учням часто розповідаю легенду про Сократа та юнака, який шукав мудрості. Як відомо, Сократ запросив юнака на озеро й зайшов з ним далеко вглиб, а потім раптом схопив молоду людину за голову й занурив у воду. Юнак ледве випірнув, а незворушний Сократ сказав: «Якщо ти, юначе, бажаєш мудрості з такою силою, як повітря, то ніщо не завадить тобі її знайти».

Люблю легенду про святого Валенсія, так майстерно обіграну І. Франком, про княгиню Ольгу, яка перехитрила імператора Костянтина. Хороший учитель обов’язково знаходить місце на уроці для ліричних відступів, намагається знайти відповідь на складні питання, які ставить життя.

Нещодавно, перечитуючи роман С. Жадана «Депеш мод», я знайшла такі рядки : «Я бачив, як він [Бог] згрібав моїх друзів і викидав із цього життя, як гнилі овочі з холодильника». На уроці літератури ми довго розмірковували над тим, як не стати «гнилим овочем», як повноцінно дожити хоча б до 70, не перетворившись на «малорухому худобину з нікелевими щелепами». Коли б я була вчителем-математиком, то розгорнула б дискусію, напевне, в іншій площині і навела б прикрі цифри смертності нашого народу, статистику причин смертності, говорила б про стратегію оборонно-покаянну, яка так потрібна людству. На мій погляд, на будь-якому уроці на перший план мають виходити проблеми морально-етичні, наприклад така: «Що потрібно робити впродовж життя зі своїми мізками, аби вони вкінець не протрухли й не перетворились на купу слизьких водоростей, непридатних навіть для вживання їх у їжу?» (Своїм життям учитель щодня відповідає дітям на подібні запитання.)

Прикрим є той факт, що багато хто з нас — спеціалісти тільки з того предмету, який викладають. Життєвий досвід кожного — то, звичайно, великий плюс, але бракує нам доступних і якісних джерел інформації, які б ми могли, пропустивши крізь себе, запропонувати дітям. Ніяк не хочу сказати, що вчитель — то лиш склепана компіляція всього прочитаного, побаченого, почутого, сурогатна матір для чужих ідей, але без читання хороших творів він просто існувати не може.

Нещодавно прочитала новелу М. Соколян «Напередодні весни». Начальник департаменту Сен-Лоран складає (компонує) весняний еліксир, проте йому бракує емоційного компоненту. Тому він дає завдання своїм підлеглим зібрати різних за віком, статусом, звичками людей і спонукати їх до розмови. В основному всі люди, які вступили в розмову, були дуже незадоволені своїм життям. Підсумувати експеримент можна реплікою одного з героїв: «Я не бачу у своєму житті нічого справжнього — самі умовності, ролі, суспільні очікування».

Запозичивши ідею в молодої авторки, я запропонувала дітям на уроці створити еліксир від страшної хвороби — раку, але відразу обумовила: необхідно дати багато позитивних емоцій. Урок перевершив усі сподівання. Діти виражали позитив у танці, музиці, віршах, освідченнях, картинах. Усе було зібрано в умовну пляшку з надписом «Безпечно. Концентрований позитив».

 

Відгуки читачів

  • Анонім

    28 лютого 2013

    Взагалі-то непогано, але можна було ще написати ту систету для початківців, щоб вони знали, як писати і оформлювати.