Ялинка, ялинка

Чергова казкарка Василиса Премудра

Безсумнівно, маленькі діти великі фантазери. Для них складати - одне задоволення. Однак багато з них ще не вміють писати. Тому, шановні батьки, записуйте твори ваших малюків і висилайте нам. Кращі з них будуть опубліковані, а їх автори отримають призи.
 


До Нового року залишилося зовсім небагато часу! У магазинах уже прикрасили вітрини, нарядили ялинки. Отже, настав час розучувати новорічні пісні й вірші, а також складати новорічну казку про ялинку.

Згадайте разом із дитиною:

•          як виглядають сосни, ялини або декоративні деревця?

•          коли й з ким ви наряджали свою ялинку?

•          якими іграшками ви бажали б нарядити цього року свою красуню?

А ще перегляньте мультфільми і прочитайте казки про неї. Наприклад, у відомого казкаря Ганса Християна Андерсена є казка «Ялинка». У ній ідеться про те, що відбувається з більшістю дерев, які потрапляють на свято до житла людей, а також що з ними відбувається потім.

Придумайте свою казкову історію або опишіть цікавий випадок про долю ялинки.

Тільки маю одне прохання — не рубайте живих дерев. Їх можна прикрашати там, де вони ростуть — у лісі, у дворі й навіть у квартирі, якщо деревце росте в горщику. А вдома замість живого краще прикрасьте штучне дерево.

Ось яка казка вийшла в мене.

Ялинка

У невеликому лісі серед високих ялин жила-була нічим не приваблива на перший погляд маленька ялинка. Однак був у неї незвичайний талант — фантазерка складала веселі добрі історії, такі, що їх любили слухати всі лісові жителі.

Придумувати особливо не доводилося, просто вона уважно спостерігала за всім, що відбувається, й уміло помічала різні деталі. Наприкінці її історій навіть негативні персонажі ставали добрими. Звірі, птахи й рослини не просто слухали її розповіді, але й намагалися, наслідуючи героїв, самі змінитися на краще.

Непомітно минули літо й осінь. Тварини збирали запаси на зиму, готувалися до сплячки, дерева скидали листя, а ялинка потихеньку росла, спостерігала за лісовими мешканцями й дедалі рідше розповідала історії, щоб не відволікати їх від важливих справ.

Настала зима. Сніг укрив теплою ковдрою дерева й землю. Ялинка теж приготувалася — розпушила свої лапи й порахувала шишки.

Як завжди пустунчик-вітерець грав у доганялки зі сніжинками, а зайчик у новій білій шубці — з білченям у хованки. І раптом білка-мама, яка кликала малюка обідати, звернулася до ялинки.

–– Здрастуй, ялинко! Давно ти не розповідала історій. Нудно без них стало в лісі. Мої білченята щоразу перед сном просять переказати їх. Скільки пам’ятала, стільки й розповіла. А вчора вони забажали нових. Може, ти знову хоч зрідка нас радуватимеш?

–– Звісно! –– відповіла ялинка. –– Я боялася відволікти кого-небудь від важливих справ, тому мовчки за всіма спостерігала. Приходьте ввечері слухати нову історію.

Знову дорослі й малюки поспішали зайняти місця ближче до оповідачки. Вони уважно слухали, іноді сміялися, а згодом з інтересом обговорювали почуте.

Одного разу, обмірковуючи новорічну історію, ялинка подумала, що було б добре в цей день одягтися по-святковому. Вона дуже здивувалася, коли після новорічної історії до неї підійшов зайчик, подякував і привітав зі святом, а на гілку поклав яскраво-жовтогарячу морквину. Його приклад наслідували й інші слухачі: білченята застрибали по гілках, розвішуючи гриби й горішки, снігурі кріпили ягоди горобини, вовченята й лисенята прикрашали лісову красуню різнокольоровим сухим листям. Коли вбрання було готове, до неї підійшла білка-мама.

–– Ялинко! –– звернулася вона. –– Ми любимо тебе й чекаємо на нові історії, що допомагають малятам весело зростати, а нам, дорослим, — дружно жити! З Новим роком!

«Завтра обов’язково розповім їм, як здійснюються новорічні бажання, наприклад мої», — подумала Ялинка-оповідачка.

Творчих успіхів!

Чергова казкарка, Василіса Премудра

Конкурсанти рубрики:

У четвертому номері журналу ми оголосили творчий конкурс для дітей, які дружать зі словом і олівцем. Любителям фантазувати було запропоновано придумати загадки. Ознайомтеся з творчістю Буряковського Максима.

Серый и несмелый я.

Посмотрите на меня!

Ушки длинные несу,

Знаю волка и лису. (Заяц)

 

По дорожке вперевалку

На прогулку я пойду.

Голову на длинной шее

Очень важно понесу. (Гусь)

 

Говорят, что я упрям,

Есть такое мнение,

Просто быстро не могу

Я принять решение. (Ослик)

Чекаємо на ваші казки й історії.

А від малят, які дружать з олівцями або пензликами, ми чекаємо намальовані твори.

Dounload PDF

Відгуки читачів