Електронна передплата!

Доступ до улюблених видань
у будь-який час,
за будь-який період,
з будь-якого пристрою!

Оформити передплату

Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

Ялинка, ялинка

Чергова казкарка Василиса Премудра

Безсумнівно, маленькі діти великі фантазери. Для них складати - одне задоволення. Однак багато з них ще не вміють писати. Тому, шановні батьки, записуйте твори ваших малюків і висилайте нам. Кращі з них будуть опубліковані, а їх автори отримають призи.
 


До Нового року залишилося зовсім небагато часу! У магазинах уже прикрасили вітрини, нарядили ялинки. Отже, настав час розучувати новорічні пісні й вірші, а також складати новорічну казку про ялинку.

Згадайте разом із дитиною:

•          як виглядають сосни, ялини або декоративні деревця?

•          коли й з ким ви наряджали свою ялинку?

•          якими іграшками ви бажали б нарядити цього року свою красуню?

А ще перегляньте мультфільми і прочитайте казки про неї. Наприклад, у відомого казкаря Ганса Християна Андерсена є казка «Ялинка». У ній ідеться про те, що відбувається з більшістю дерев, які потрапляють на свято до житла людей, а також що з ними відбувається потім.

Придумайте свою казкову історію або опишіть цікавий випадок про долю ялинки.

Тільки маю одне прохання — не рубайте живих дерев. Їх можна прикрашати там, де вони ростуть — у лісі, у дворі й навіть у квартирі, якщо деревце росте в горщику. А вдома замість живого краще прикрасьте штучне дерево.

Ось яка казка вийшла в мене.

Ялинка

У невеликому лісі серед високих ялин жила-була нічим не приваблива на перший погляд маленька ялинка. Однак був у неї незвичайний талант — фантазерка складала веселі добрі історії, такі, що їх любили слухати всі лісові жителі.

Придумувати особливо не доводилося, просто вона уважно спостерігала за всім, що відбувається, й уміло помічала різні деталі. Наприкінці її історій навіть негативні персонажі ставали добрими. Звірі, птахи й рослини не просто слухали її розповіді, але й намагалися, наслідуючи героїв, самі змінитися на краще.

Непомітно минули літо й осінь. Тварини збирали запаси на зиму, готувалися до сплячки, дерева скидали листя, а ялинка потихеньку росла, спостерігала за лісовими мешканцями й дедалі рідше розповідала історії, щоб не відволікати їх від важливих справ.

Настала зима. Сніг укрив теплою ковдрою дерева й землю. Ялинка теж приготувалася — розпушила свої лапи й порахувала шишки.

Як завжди пустунчик-вітерець грав у доганялки зі сніжинками, а зайчик у новій білій шубці — з білченям у хованки. І раптом білка-мама, яка кликала малюка обідати, звернулася до ялинки.

–– Здрастуй, ялинко! Давно ти не розповідала історій. Нудно без них стало в лісі. Мої білченята щоразу перед сном просять переказати їх. Скільки пам’ятала, стільки й розповіла. А вчора вони забажали нових. Може, ти знову хоч зрідка нас радуватимеш?

–– Звісно! –– відповіла ялинка. –– Я боялася відволікти кого-небудь від важливих справ, тому мовчки за всіма спостерігала. Приходьте ввечері слухати нову історію.

Знову дорослі й малюки поспішали зайняти місця ближче до оповідачки. Вони уважно слухали, іноді сміялися, а згодом з інтересом обговорювали почуте.

Одного разу, обмірковуючи новорічну історію, ялинка подумала, що було б добре в цей день одягтися по-святковому. Вона дуже здивувалася, коли після новорічної історії до неї підійшов зайчик, подякував і привітав зі святом, а на гілку поклав яскраво-жовтогарячу морквину. Його приклад наслідували й інші слухачі: білченята застрибали по гілках, розвішуючи гриби й горішки, снігурі кріпили ягоди горобини, вовченята й лисенята прикрашали лісову красуню різнокольоровим сухим листям. Коли вбрання було готове, до неї підійшла білка-мама.

–– Ялинко! –– звернулася вона. –– Ми любимо тебе й чекаємо на нові історії, що допомагають малятам весело зростати, а нам, дорослим, — дружно жити! З Новим роком!

«Завтра обов’язково розповім їм, як здійснюються новорічні бажання, наприклад мої», — подумала Ялинка-оповідачка.

Творчих успіхів!

Чергова казкарка, Василіса Премудра

Конкурсанти рубрики:

У четвертому номері журналу ми оголосили творчий конкурс для дітей, які дружать зі словом і олівцем. Любителям фантазувати було запропоновано придумати загадки. Ознайомтеся з творчістю Буряковського Максима.

Серый и несмелый я.

Посмотрите на меня!

Ушки длинные несу,

Знаю волка и лису. (Заяц)

 

По дорожке вперевалку

На прогулку я пойду.

Голову на длинной шее

Очень важно понесу. (Гусь)

 

Говорят, что я упрям,

Есть такое мнение,

Просто быстро не могу

Я принять решение. (Ослик)

Чекаємо на ваші казки й історії.

А від малят, які дружать з олівцями або пензликами, ми чекаємо намальовані твори.

Dounload PDF

Відгуки читачів