Ліки від «телеманії»

Ведуча рубрики Ганна Гресь, психолог
У приказці сказано: «З пісні слів не викинеш». А з будинку не викинеш телевізор, хоча проблем з ним виникає так багато, що впору його відключити, зламати або подарувати сусідам. Ледве народившись, діти немов магнітом притягуються до «блакитного» екрана і в більшості випадків від нього вже так і не відриваються. Мультики змінюють серіали або футбол, і ось вже наші підросли діти не уявляють собі і дня без «чарівного ящика».


Є така приказка: «З пісні слів не вилучиш». А з будинку не викинеш телевізор, хоча проблем із ним виникає так багато, що потрібно його вимкнути, зламати або подарувати сусідам. Ледве народжених, дітей немов магнітом притягає блакитний екран, і здебільшого вони й надалі із задоволенням переглядають телепередачі. Замість мультиків вони цікавляться серіалами або футболом, а ще згодом наші вже дорослі діти зовсім не уявляють собі й дня без «чарівного ящика».

   Є й такі батьки, які щиро здивуються, дізнавшись, що в інших мам і татусів існують проблеми з дітьми, які  занадто багато переглядають телевізор. Але їх буде менше. Здебільшого батьки в реальному житті чують відмову дитини вимкнути телевізор, вона охоче дивитиметься його якомога довше.

Як визначити, «телеман» ваша дитина чи ні?

   По-перше, діти, які стали залежними від перегляду телевізора, віддають перевагу перегляду телепрограм замість будь-якої іншої справи. Вони поспішають швидше повернутися із прогулянки або навіть намагаються наспіх виконати домашнє завдання, щоб опинитися біля улюбленого екрана. Запропонуйте такій дитині замість щовечірнього перегляду разом вирушити погуляти або пограти, і вона обов’язково відмовиться, тому що біля телевізора їй комфортніше й спокійніше.

По-друге, якщо ви помітили, що дитина вже двадцять хвилин поспіль бездумно перемикає канали, не вдивляючись у жодну передачу, то це означає, що їй однаково, яку передачу переглядати, аби тільки картинки миготіли перед очами.

По-третє, свідомість дітей, які занадто зациклені на телевізорі, постійно зайнята міркуваннями: чим закінчиться чергова серія, що відбуватиметься далі.

По-четверте, визначити «телемана» можна й за особливим відстороненим поглядом, за відсутністю реакції на звернення дорослих під час перегляду телепередач.

     Спробуйте відповісти на запитання тесту, наведеного нижче, щоб оцінити взаємини в трикутнику «Дитина — батьки — телевізор».

1.         Чи переглядає ваша дитина телевізор більше ніж півгодини на день?

2.         Чи швидко вона погоджується відійти від блакитного екрана?

3.         Чи можете ви сказати, що у вас особисто є проблеми з телеманією?

4.         Чи багато реклами бачить ваш малюк по телевізору?

5.         Чи дивиться дитина новини, нехай навіть у фоновому режимі?

6.         Чи часто буває так, що дитина переглядає телепередачі, що не відповідають її віку?

7.         Чи можете ви сказати, що знаєте не всі телепереваги своєї дитини?

8.         Чи є у вас «дорослі» телеканали, які ви так і не заблокували для дитячого перегляду?

9.         Чи караєте ви дитину «відлученням» від телевізора?

10.       Чи трапляється, що дитина без дозволу вмикає телевізор у будь-який час, коли їй заманеться?

Якщо ви відповіли схвально більше ніж на два запитання, отже, у вас є привід говорити про те, що в дитини телезалежність.

Чесно скажемо про причини

Хоча про це не дуже приємно говорити, але всі діти опиняються біля телевізора саме тому, що дорослі не приділяють їм належної уваги. Значно зручніше посадити малюка перед екраном і займатися своїми справами. Деякі батьки свідомо привчають дитину до телеперегляду.

Іноді причиною телеманії може бути те, що у квартирі постійно ввімкнений телевізор, у так званому фоновому режимі. «Ми без телевізора не можемо, — запевняють усі дорослі члени родини. –– Таке відчуття, що ми опиняємося у вакуумі, якщо декілька днів не вмикаємо телевізор: ані новин, ані прогнозу погоди, ані телевізійних новинок. Потім обговорити зі знайомими нічого».

Дитина, яка виростає в будинку з постійно ввімкненим телевізором, перетворюється на «телемана», адже вона не знає, як можна жити інакше. У таких родинах і мама, і тато, і діти більшість вільного часу проводять якщо не перед телевізором, то в його присутності.

Бажання дитини швидше подорослішати і переглядати недитячі передачі, які батьки можуть забороняти, теж призводить до того, що дитина поступово стає таємним «телеманом», обмаюючи батьків. «Ми не дозволяємо синові  переглядати телевізор після 22.00. Але він не завжди слухається. Наприклад, може тихо ввімкнути телевізор і переглядати канали для дорослих», — скаржиться мама дев’ятирічного Юрка.

Якщо батьки рідко бувають удома й малюк залишається наодинці або про нього піклуються бабуся або дідусь, то готуйтеся до того, що він обов’язково полюбить дивитися телевізор.

Отже, провина дорослих у дитячій телезалежності якщо не стовідсоткова, то все-таки основна. Тому, насамперед, розв’язувати проблему почнемо із себе.

До дитячої телеманії призводять:

          безконтрольність;

•          неуважність до інтересів дитини;

•          небажання спілкуватися з дитиною, дослухатися до її проблем;

•          байдужість.

Проте телевізор не тільки шкодить нашим дітям. Спробуємо проаналізувати шкоду й користь від телеперегляду.

Користь

Кругозір дитина розширює? Однозначно!

Словниковий запас збагачує? Безсумнівно!

Наш малюк цілком зможе підтримати розмову, переглянувши чергову серію мультфільму або популярну телепередачу.

Навіть непосидюща, неуважна дитина може проводити досить багато часу, зосереджено дивлячись на екран.

Шкода

Сидіння перед телевізором протягом тривалого часу призводить до гіподинамії, ожиріння, проблем із поставою.

Може спровокувати приступ епілепсії.

Може призвести до порушень сну.

Погіршує пам’ять.

Дитина починає менше спілкуватися, тому що телевізор стає повноцінним партнером у спілкуванні, що нічого не вимагає натомість.

Отже, і користі, і шкоди є чимало. А це саме свідчить про те, що ми, дорослі, повинні контролювати те, скільки часу проводить дитина перед телевізором, що саме вона дивиться і яку має думку про побачене.

Телесеріали. Вимкнути не можна дивитися (кому поставте самі)

«Вороніни» і «Татусеві дочки», «Секс у великому місті» й «Інтерни», «7 мачо» і «Менти» — це не повний перелік того, що переглядають нинішні діти, за даними невеликого опитування в одній з українських шкіл. При цьому діти із захватом переповідають зміст останніх серій, розбираються в хитросплетеннях сюжету, засуджують одних героїв і співпереживають іншим. Психологів здивувало зовсім недитяче запитання, яке поставила дівчинка одному з тих, хто проводив дослідження: «А ти не знаєш, навіщо лікар Биков спить із тієї чорненькою тіткою? Тому що вона його начальник і може підвищити йому зарплату?» — поцікавилася вона в студента-психолога, який був приголомшений запитанням.

Батьки досить спокійно коментують ситуацію з переглядом серіалів:

– Моя дитина переглядає телепередачі, тому що наша бабуся переглядає, і це неможливо змінити. Ну не можемо ж ми позбавити бабусю останньої радості в житті?

– Переглядає, тому що ми не вбачаємо в цьому нічого поганого. Коли там цілуються або сваряться, ми притишуємо звук.

– Самі переглядаємо серіал, щоправда, тільки один. Я засмучуюся, якщо не встигаю переглянути серію. А що, хіба це фільм жахів або фантастика? У серіалах є тільки кохання і людські взаємини.

Звісно, крім правил і здорового глузду є ще й життєві обставини, наприклад присутність бабусі, яку переконати складно. Або ситуація, коли батьки самі є «телеманами» і переглядають телепередачі весь свій вільний час.

Але замислимося, чи не шкодять серіали дитячій психіці? Розбиті серця, розлучення, любовні трикутники, убивства, крадіжки й багато інших не найкращих сторін людських взаємин є змістом більшості серіалів. Сприймати це дитина ще не готова. А чи готові ви, дорослі, постійно перебувати поруч із дитиною, відповісти на запитання, що виникають під час перегляду? Чи певні ви, що зможете відповісти на ці запитання так, щоб дитині було зрозуміло? Але ж запитання в дітей виникають досить складні (наприклад: «Чому люди розлучаються?», «Хто така коханка?», «Що роблять ці дядько й тітка?»).

Серіали призначені для певної вікової аудиторії. І це напевне не діти, а дорослі мінімум від 18 років і старші. Про це слід пам’ятати, коли ви вмикаєте телевізор у присутності дитини.

Мультики. Контроль не пройшли

Хочеться сказати про ті мультики, які дітям переглядати не тільки не корисно, а дуже-дуже шкідливо. Щоб ці слова не здалися занадто вже повчальними й правильними, спробуйте зробити таке: знайдіть будь-який дитячий телеканал, наприклад Fox Kids, Nickelodeon, Cartoon Network або інший, що трапиться першим з-поміж телеканалів, настроєних у вашому телевізорі. Для проведення експерименту знадобиться година. Зручніше влаштовуйтеся перед телевізором, зробіть звук голосніше й починайте переглядати запропоновані телеканалом мультики. І не потрібно вимикати телевізор завчасно. Спробуйте оцінити мультфільм, який ви побачите, за такими критеріями:

у мультику зрозуміло, хто злий герой, а хто — добрий;

мультфільм озвучений професійними акторами, їх мовлення грамотне, звучить у темпі, що може сприйняти дитина, чітко й виразно;

зображення на екрані не занадто яскраве, що відповідає дитячому сприйняттю;

за допомогою мультфільму легко зрозуміти його сюжет;

у мультфільмі відсутні сцени насильства, герої не агресивні;

у мультфільмі добро перемагає зло.

Малоймовірно, що хоча б один із мультиків, які ви переглядатимете, витримає іспит на «корисність» дітям. Адже більшість із тих мультфільмів, які транслюють по телевізору, недорогі проекти, тому якість самого мультфільму, а також озвучування є сумнівними.

Ви можете побачити, що мультфільми намальовані занадто яскраво, кислотними фарбами. Зображення героїв більше нагадують якихось дивних істот, ніж людей або тварин. Вони говорять відразу «двома» голосами — звучить мова оригіналу і переклад. Зазвичай для таких проектів не запрошують занадто дорогих акторів, тому мультфільми дубльовані абияк.

Що стосується добра й зла, то ви легко помітите, що в мультфільмах є чимало протиріч. Наприклад, відома усім «Людина-Павук», по суті добрий герой, який тільки й робить, що всім допомагає, виглядає настільки жахливо, що якщо насниться вашій дитині, то налякає її надовго.

Запитайте в дитини, яка переглянула мультфільм, про що він був. Навряд чи ви отримаєте чітку відповідь, тому що відстежити сюжет у більшості таких мультиків дуже проблематично не тільки дитині, але й дорослому. Тому, дозволяючи синові або дочці переглядати мультики по телевізору або купуючи квитки до кінотеатру, насамперед, замисліться, яку користь принесе перегляд малюкові, чого гарного його навчить.

Реклама. Якою її бачать діти?

Діти сприймають рекламу приблизно як маленький мультфільм. Вони ще не в змозі оцінити той продукт, що рекламують у відеоролику, однак наполегливо смикатимуть маму або тата, щоб ті купили сік, жувальну гумку, чіпси тощо.  Зверніть увагу на те, з яким інтересом переглядають рекламу малята. Адже це саме те, що вони готові сприймати: коротко, яскраво, супроводжується веселою музикою, зрозуміло й доступно навіть дітям. Батьки дивуються дитячим істерикам, коли приходять із ними до магазину. Голосне «Купи!» звучить на весь магазин, і батьки купують те, що вимагає дитина, навіть не здогадуючись, що причиною такої поведінки, швидше за все, є рекламний ролик, переглянутий учора перед обідом.

«Як можна дивитися телевізор і не дивитися рекламу?» — запитують батьки. Єдина правильна відповідь: «Ніяк». Ви не зможете постійно сидіти поруч і вимикати телевізор під час рекламної паузи. Розумні батьки, ви повинні відчувати й розуміти, що реклама впливає на дитячу психіку, яка ще не може протистояти атаці рекламних професіоналів.

Реаліті-шоу. Недитячі картинки

Ось зовсім свіжий епізод. Дівчинка Соня (їй шість років) разом із бабусею переглядала шоу «Холостяк», у якому більше ніж двадцятеро дівчат боролися за одного чоловіка. Спочатку Соня здивовано запитувала в бабусі: як же так, адже все повинне бути навпаки, адже це принц повинен боротися за принцесу, битися з іншими принцами на турнірі. Але під кінець шоу Соня забула про свої переживання й була зацікавлена тим, як розгортається сюжет. У фіналі програми залишилися всього дві дівчини, і хлопець обов’язково повинен був обрати тільки одну з них і відмовити іншій. Сцена відмови була настільки важкою, що Соня не витримала й розплакалася. Вона плакала від того, що їй було кривдно за дівчину, якої «принц» відмовив. Адже дівчинка хвилювалася саме за неї, і практично ідентифікувала її із собою. Бабусі довелося звернутися до психолога, тому що депресія в дитини затяглася майже на два тижні, Соня втратила апетит, її нічого не радувало.

Не дивно, що телепередача викликала в маленької дівчинки таку реакцію. Адже в реаліті-шоу все виглядає дуже по-справжньому. А діти, які від природи емоційні й беруть усе близько до серця, дуже переживають про долю героїв, по-справжньому засмучуються і не можуть думати ні про що інше.

Умикаючи телевізор у присутності дитини, мами й татусі повинні пам’ятати, що телевізійні шоу — це дорослі передачі, більшість інформації з яких шкодить дітям, нав’язуючи ті думки й цінності, які дитина ще не здатна зрозуміти.

А що ж тоді переглядати? Гарна альтернатива телевізору

Обирання мультфільмів, фільмів, телепередач, звісно ж, у першу чергу залежить від віку дитини, її інтересів, а ще від рівня батьківської свідомості.

Для початку ви можете поставити собі за мету зібрати чудову фільмотеку й мультфільмотеку для своєї дитини. Зверніть увагу на фільми з позначкою «для сімейного перегляду».

Пропонуйте дітям переглядати не тільки мультики, фільми, але й цікаві телепередачі. Наприклад, на каналі Discovery Channel ви можете знайти безліч найцікавіших передач, наприклад «Як це працює» та ін.

Поцікавтеся мультфільмами, які напевно ще не бачила ваша дитина: цікаві серії «Веселі паровозики із Чаггінгтона», «Ведмежа Паддінгтон», чудовий розвивальний серіал «Бебі Ейнштейн» для найменших, «Цікаві факти» (серія мультфільмів телеканалу «Бібігон» про все найцікавіше). На щастя, сьогодні на екранах з’являється чимала кількість якісної відеопродукції для дітей.

Не забувайте про фільми й передачі, у яких ідеться про явища природи, тварин, техніку.

Старі забуті діафільми — їх головна перевага в тому, що дитина може сама читати текст або слухати когось із батьків. Перегляд діафільмів дитина сприймає не як нудне проведення часу, а як час спілкування з батьками. Але ж, погодьтеся, сучасним дітям цього спілкування дуже бракує.

Не відбирати телевізор, а замінити його на щось цікаве!

Цікаве — це спілкування з нами, дорослими. Ось кумедний епізод: мама прийшла на консультацію до психолога й запевняє, що в неї відсутній контакт з її двома синами шести й тринадцяти років. Психолог, проаналізувавши ситуацію, дає пораду: спробувати більше поспілкуватися із хлопчиками в спокійній обстановці — улаштувати посиденьки перед каміном, почитати разом, пограти в настільні ігри. Тільки обов’язково вимкнути телевізор. Почувши таку пораду, мама здивовано запитала: «А як же я його вимкну? У нас удома шість кімнат і в кожній стоїть телевізор. Ми так звикли, щоб вони скрізь працювали. Я одного разу запропонувала хлопчикам посидіти, поговорити, але вони запитали: «А про що ми говоритимемо? Краще подивитися телевізор!»

Щоб у вас не виникло подібної  ситуації в майбутньому, подумайте, що ви можете зробити вже сьогодні.

Якщо ви розумієте, що ваша дитина вже приохотилася без обмежень переглядати телевізор, не панікуйте. Ще можна багато чого змінити. Адже ви батьки, і це ваша власна дитина, вплинути на яку можете тільки ви.

Спробуйте, і у вас вийде:

разом із дитиною влаштовуйте перегляд саме тих фільмів, які ви б прагли їй показати;

обов’язково обговорюйте побачене, адже те, що дитина бачить по телевізору, вимагає обговорення й пояснення;

намагайтеся так побудувати режим дня дитини, щоб у неї не залишалося занадто багато часу для сидіння перед телевізором. Спорт, спілкування, додаткове навчання живопису, музики, співів, погодьтеся, є значно кориснішими, ніж найкраща телепередача;

увечері перед сном гуляйте разом із дитиною, тоді не матимете потреби вмикати телевізор;

самі позбувайтеся звички «повернувся додому й відразу ввімкнув телевізор»;

знаходьте цікаві фільми, що вам подобалися у вашому дитинстві, і переглядайте їх разом із дитиною. Це сприятиме встановленню спільних інтересів, спілкуванню з дитиною;

не кричіть на дитину, не відтягайте її силоміць від телевізора. Пам’ятайте: агресія породжує ще сильнішу агресію або образу;

намагайтеся не купувати іграшок із символікою мультфільмів. Вони стимулюють у дитини потребу переглядати телевізор;

винесіть телевізор із кухні;

заберіть телевізор із дитячої кімнати;

спорт — навіть спільні пробіжки або прогулянки на велосипеді разом із дитиною — порадує її й дасть задоволення. Вона навіть і не згадає, що хотіла подивитися телевізор;

старанно вивчіть набір телеканалів вашого кабельного оператора або тих, що приймає супутникова антена. Можливо, деякі з них вам доведеться заблокувати, тому що вони дають інформацію зовсім недитячого змісту;

визначте в програмці телепередачі, що, на вашу думку, будуть корисними й цікавими вашій дитині;

перегляньте ці телепрограми, щоб переконатися, що ваше перше враження не є хибним;

поступово зменшуйте час перегляду телевізора.

Пам’ятка для батьків

Дитина від 0 до 1 року телевізор дивитися не рекомендовано
Дитина від 1 до 2 років телевізор дивитися не рекомендовано
Дитина від 2 до 3 років телевізор дивитися не рекомендовано
Дитина від 3 до 5 років не більше ніж 15–20 хв на день, якщо в дитини все гаразд із нервовою системою й опорно-руховим апаратом
Дитина від 6 до 8 років не більше ніж 20–10 хв на день, якщо в дитини все гаразд із нервовою системою й опорно-руховим апаратом

Дитина від 8 до 14 років

не більше ніж 1 год двічі-тричі на тиждень
Дитина від 15 до 18 років не більше ніж 1,5 год двічі-тричі на тиждень
Dounload PDF

Відгуки читачів