Передплатна кампанія з січня 2019 закінчилася! Що робити далі?

Подробиці...

Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

Легенди сучасності

Лідія КАЛІНІНА

Ми не можемо ставитися до нього як до звичайної техніки. Просто не можемо і все! Він занадто кмітливий для цього. Саме тому ми намагаємося модно «вдягти» його, щоб не лише зсередини, але й зовні він був красунчиком, влаштувати йому затишне місце існування, щоб нічого не заважало йому вірно трудитися. Ми навіть розмовляємо з ним, якщо він раптом починає «вередувати». А ще ми наділяємо його надприродними здатностями й оточуємо легендами. Про них та про наш домашній комп’ютер — у нашій постійній рубриці.


Легенди сучасності

Лідія КАЛІНІНА

Ми не можемо ставитися до нього як до звичайної техніки. Просто не можемо і все! Він занадто кмітливий для цього. Саме тому ми намагаємося модно «вдягти» його, щоб не лише зсередини, але й зовні він був красунчиком, влаштувати йому затишне місце існування, щоб нічого не заважало йому вірно трудитися. Ми навіть розмовляємо з ним, якщо він раптом починає «вередувати». А ще ми наділяємо його надприродними здатностями й оточуємо легендами. Про них та про наш домашній комп’ютер — у нашій постійній рубриці.

Є такий анекдот. Після тривалих намагань захистити користувачів від небезпечного випромінювання комп’ютера вчені почали пропонувати все більш витончені варіанти. Врештірешт, після однієї безумної ідеї прозвучала така фраза: «Ви б іще кактус запропонували поставити!» так і народилася легенда про кактус. Уперше міф про кактус з’явився у 80- ті. Варіантів, як саме кактус може врятувати нас від «шкідливого» комп’ютера, існує кілька. За першою версією, він поглинає небезпечне електромагнітне випромінювання. За другою, його чудодійні колючки нібито виробляють негативні йони, що нейтралізують позитивні йони монітору. Взагалі, в будь-якому випадку чимшвидше слід бігти на ринок і купляти колючих друзів. але... На жаль, спеціалісти нас у цьому розчаровують: кактус жодною мірою не впливає на комп’ютер. а от комп’ютер має на нього позитивну дію: саме під впливом електромагнітного випромінювання кактуси починають особливо активно рости. Але не варто викидати кактус, що тихо стоїть у вас біля монітору. Від нього є своя користь: колючки кактуса іонізують повітря. і при цьому, на відміну від інших рослин, не збирають на собі пил. тож зайвим він точно не буде.

А якщо вже ми заговорили про комп’ютерне випромінювання, то давайте спростуємо ще один міф. Легенда про радіацію. Ця легенда народилася в нас через елементарне незнання англійської мови. Поширений напис на моніторі: «Low Radiation» не може не насторожити. але Radiation у перекладі українською — це не радіація, а електромагнітне випромінювання. таке саме йде від усіх електроприладів. Причому від того ж телевізора, пилососа і навіть тролейбуса ми одержуємо його більше, ніж від одного невинного монітора. Не кажучи вже про електропроводку, про шкоду якої чомусь не кричать на кожному розі. електромагнітне випромінювання, на жаль, не настільки нешкідливе, як хотілося б. Навколо монітора утворюються позитивні електричні заряди, що в разі потрапляння до людського організму здатні змінювати електричні заряди клітин. і от парадокс: негативні йони позитивно впливають на організм, а позитивні — негативно. Негативні утворюються в атмосфері після грози, високо в горах або на березі моря. а позитивними вщент наповнені наші квартири. Якщо їх занадто багато, люди страждають від безсоння, прискореного серцебиття, у них знижується імунітет і посилюється дратівливість. крім цього, навколо монітора утворюється ще одне поле — електростатичне, головний недолік якого — притягання пилу. а саме до частинок пилу полюбляють приставати позитивні йони. Тож вологе прибирання, постійне провітрювання приміщення та відсутність купи паперів на столі — запорука нормальних умов роботи з комп’ютером. До речі, найближчим майбутнім, можливо, ця проблема взагалі зникне: вже сьогодні рідкокристалічні екрани та ноутбуки взагалі не випромінюють позитивних йонів!

Рухаємося далі. Отже, ще один факт, який ми наводимо дітям, коли хочемо заборонити сидіння за комп’ютером: легенда про зір. Так-так, він справді шкідливий для зору. Тут ви праві. Питання: наскільки і чи можна цього уникнути? Офтальмологи кажуть, що можна. По-перше, установіть монітор на відстані не менш ніж 70– 80 см від обличчя. Він має розташовуватися трохи нижче від рівня очей. Не слід ставити дуже велику контрастність, це, звичайно, ефектно, але дуже втомлює очі. Якщо ви працюєте в окулярах, замовте собі скельця з антивідблисковим покриттям. Очі не будуть втомлюватися від «зайчиків» на екрані. Звертайте увагу також на освітлення приміщення: воно має бути не дуже темним, але й не дуже освітленим. Щоб уникнути зайвого контрасту, постарайтеся дібрати освітлення відповідно до екрану. і, звичайно ж, якщо ви все-таки перевтомилися, сидячи за комп’ютером, зробіть собі на ніч компрес для очей із зеленого чаю, він зніме втому і почервоніння. і робіть перерви в роботі! Запам’ятайте: якщо кожні півгодини на кілька хвилин відводити очі від монітора і дивитися, наприклад, у вікно, а ще краще, якщо є можливість, в акваріум, то комп’ютер не зможе зіпсувати вашого зору. Принаймні спеціалісти стверджують саме це.

Але зір — не єдина шкода для здоров’я, якої може завдати нам «підступний» комп’ютер, який у нас чомусь прийнято сприймати виключно як негативний персонаж. Ще від нього обов’язково має розвинутись сколіоз: легенда про спину. Почнемо з того, що цю проблему взагалі спричиняє не комп’ютер, а наші звички працювати за ним. Поспостерігайте за собою: як ви сидите? Якщо ви зігнулися, високо підняли кисті рук, закинули ногу на ногу й опустили голову: вітаємо! Саме завдяки таким, як ви, і складаються міфи про сколіоз. комп’ютерний стіл має бути правильно обладнаний. адже це таке ж робоче місце, як операційний стіл у лікарні або верстат на заводі! Чому ж до його організації у нас склалося настільки халатне ставлення? Неправильна посадка перед комп’ютером може викликати появу другого підборіддя, шийного спондильозу і так званого синдрому промене-карпального каналу: якщо лікоть постійно розташовується нижче від зап’ястка, а кисть високо піднята, стискаються нерви та сухожилки. руки починають німіти, пальці втрачають чутливість, з’являються постійні терпкі болі в суглобах.

Щоб цього не сталося, забезпечте себе комп’ютерним кріслом, завдяки якому можна регулювати висоту сидіння відповідно до вашого зросту. Сидіти на ньому слід за принципом «трьох кутів»: коліна під столом утворюють один прямий кут, лінія стегон і спина — другий, руки, зігнуті в ліктьовому суглобі,— третій. Лопатки опираються на спинку крісла, плечі опущені. Не бійтеся, якщо спочатку це здасться вам незручним, звичка — справа наживна.

Якщо ж ви до того ж багато працюєте з текстом, а отже, постійно клацаєте по клавіатурі, іноді можна робити невеликий масаж кистей рук. для цього просто погладжуйте кисті від кінчиків пальців угору до передпліччя. а також подеколи піднімайте втомлені руки вгору та

ворушіть пальцями, щоб поліпшити венозний відтік крові.

і нарешті остання легенда: легенда про комп’ютерну всемогутність. Вона, швидше за все, і породжує всі попередні: ми боїмося впливу комп’ютера і всіляко намагаємося «очорнити» його. Спростовувати її немає сенсу: усі на свідомому рівні й без цього розуміють, що міф про власний розум у комп’ютера — не більш ніж вигадка фантастів. колись так само пророчили повстання автомобілів і літаків. Усі це розуміють, але в глибині душі все-таки побоюються його: а раптом щось? Не бійтеся, покажіть йому нарешті, хто в домі господар, і, повірте, він стане шовковим. а якщо погано доводитиметься — не проблема, перезавантаження ще ніхто не відміняв. Як кажуть програмісти, «сім бід — один reset». Успіхів у приборканні!

ШПИЛЬКА

Анекдоти про батьків

·          Просто неймовірно, що одна людина може припуститися стількох помилок! — сказала вчителька Вовчику. — Чому одна? Разом із татом.

·          Мати — сину: «Ти повинен більше займатися. Я ж не вимагаю, щоб ти ставав відмінником, але мені набридло ходити на батьківські збори під вигаданим ім’ям».

·          Приходить син зі школи й говорить своїм батькам: — Не знаю, чим ви так сподобались нашій вчительці, але вона знову хоче вас бачити...

Відгуки читачів