Передплатну кампанію на 2019 рік розпочато!

Оформити передплату за пільговими цінами

Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

Уклін тобі, кохана ненько! Композиція до Дня матерідля учнів 5 класу

 

С. О. Мельник, Котляревська ЗШ, Миколаївська обл.

 

Мета: прищеплювати любов і повагу дожінки-матері, бабусі, сестри, подруги, однокласниці; сприяти збагаченню духовного світу дітей; учити бути чемними, шанувати дорослих, любити і завжди пам’ятатимісце, де народилися, рідну оселю, свій народ, рідну мову й Україну; виховувати естетичні смаки, любов до поезії, пісні.

 

Обладнання: свічки, твори, малюнки учнів, хустки для того, щоб зав’язувати очі, диня або гарбуз,циганський одяг.

 

 

Місце проведення: святково прибраний зал, прикрашений квітами, рушниками, виставка кращихробіт учнів, малюнків.


Лунає пісня «Рідна мати моя...» (муз. П. Майбороди, сл. А. Малишка). Далі музика стає тихішою.

У ч е н ь

«Яке найкраще слово в світі?» — Раз мудрий хтось спитав людей. «Здоров’я», — відповів так хворий. «Ні, молодість!» — сказав старий. «Найкраще — хліб», — жебрак говорить. «Перемога!» — відповів стрілець. «Найкраще — воля!» — вів невільник. «Ні, правда!» — відповів мудрець. Аж тут з куточка обізвавсь Сирітка, ще маленький хлопчик: «Найкраще в світі слово — мама!» Івсі сказали: «Мама! Так!»

Вч и т е л ь. Мама! Матінка! Матуся! Ненька! Чи є на світі слова прекрасніші й ніжніші? Чи є на світі щось ласкавіше, ніж материні руки, найвірніше і найчутливіше за материнське серце, яке ні­коли не залишається байдужим. І скільки б тобі не було років — тобі завжди потрібна мати, її лю­бов, її ласка.

Сьогодні ми раді вітати на нашому родинному святі вас, шановні матері, бабусі, сестри. До вашої уваги ми пропонуємо концертно-розважальну програму.

У ч е н ь

Як добре нам жити і знати, Івірити, друзі, весь час, Що кращого слова, як мама, Немає у світі для нас. Воно — мов зоря світанкова, Як хліб і людська доброта, Як мова твоя колискова, Як доля і правда свята!

Лунає пісня «Чорнобривці» (сл. М. Сингаївського) у ви­конанні дівчат класу.

У ч е н ь

Радість, усмішки довкола Ізелений, багряний цвіт. Шлем вам, рідні наші мами, Всім дитячий наш привіт.

У ч е н и ц я

Ятебе, бабусю, ніжно так кохаю, Ітебе, рідненька, із святом вітаю. Без журби та у здоров’ї зичу завжди жити, Ятебе, бабусю, буду вік любити!

У ч е н ь

Спасибі вам, рідні мами, Що ви тут сьогодні із нами! До вас наше перше слово: Матусі! Будьте здорові!

У ч е н и ц я

Просте, звичайне слово «мама», Аскільки ніжності й тепла! Якщо всі ласки їх зібрати Не буде міри їм числа!

У ч е н ь

Матусю миленька! То ж тебе прийшла вітати Донечка маленька. Щастя й доброго здоров’я, Радості діждати, Щоб добро саме сходило До нашої хати!

У ч е н и ц я

Нене наша, мамо золота, Не дібрати нам до тебе мови, Завмирає слово на устах Щире слово шани і любові!

 

 

Учень

Дарунків, золота не маєм,Щоби до ніг тоді зложити.Однак тут спільно присягаєм,Що доки тільки будем жити,Любов сердець своїх маленькихДамо тобі, кохана ненько!

Діти дарують подарунки матерям і бабусям.

Учениця

Мамо люба, мамо мила,Звідки в тебе стільки сили,Щоб усіх доглядати,Одягати, годувати,Приголубити, навчити,Як посваримось — мирити?Ще й співаєш нам пісень,Як та пташка цілий день!Казку ввечері розкажеш,Асама не скоро ляжеш,Ще помиєш, прибереш...Звідки сили ти береш?

Учень

Єу кожної дитиниМатінка єдина.Та, що любить нас і дбає,Розуму навчає.Єу кожної дитини,Навіть сиротини,Наша мати солов’їна —Рідна Україна!Іу кожному серденькуЄі буде житиБожа Мати — наша ненька,Мати всього світу.

Хлопець і дівчинка виходять із запаленими свічками читають вірші.

Учениця

Яручки маленькі до образу зношуІМатінці Божій молитву голошу:Я, Матінко Божа, нічого не хочу,Лиш рідній матусі здоров’ячка прошу.Дитяче серденько щиренько благає:«Коханій матусі, коханому краю,Онаша Заступнице, не дай нам пропасти,Лихим вороженькам у рученьки впасти!»

Учень

Єв мене найкраща у світі матуся,За неї до Тебе, Пречиста, молюся.Молюся устами, молюся серденьком,До Тебе, Небесна Ісусова Ненько,Благаю у Тебе дрібними сльозамиОпіки та ласки для рідної мами.Пошли їй не скарби, а щастя і долю,Щоб дні їй минали без смутку і болю,Рятуй від недуги матусеньку милу,Даруй їй здоров’я, рукам надай силу,Щоб нами раділа, пишалась усюди.За це я складаю в молитві долоніДо Тебе, Царице, на сонячнім троні.

Вчитель. Багато ніжних і теплих слів сказано ва­шими дітьми у творах, які вони написали про вас і для вас. Пропоную вашій увазі найкращі із них.

Учні по черзі читають свої твори.

Учениця

Мамині руки — не просто руки.Мамині руки — це мамині руки.Мамині руки не вміють сидіти,Хочеться їм весь час щось робити.Мамині руки не вміють лежати,Зовсім не хочуть відпочивати.Мамині руки завжди в роботіВсюди: і в хаті, й в саду, й на городі.Миють, і шиють, і в’яжуть, й малюють,Завжди нам вчасно обід приготують.Спокою руки чомусь не люблять,Та кожного з нас завжди приголублять.Як же ці руки нам не любить?!Без них не можемо й днини прожити.

Конкурс «Упізнай мамині руки». Інсценування вірша «Домашній твір»

Автор

Вітьок-бідак страждає так,Аж здригує ногами!Він — за столом,Він пише твір:«Я помагаю мамі».Старанно олівець гризеТа супить брови грізно,Але нічого — хоч умри! —До голови не лізе…Та ось тихесенько зайшлаВйого кімнату мама.

Мама. Вітюнь, будь ласка, в магазин сходи за сірниками.

Син. Ідея!

Автор. Вигукнув синок.

Син

Ну й морока!Сама іди! Я твір пишу —Роблю важкі уроки.

Автор. І мама вийшла… А Вітьок швиденько пише в зошит.

Син (пише). Я в магазин завжди ходжу, коли мене попросять…

Автор. Хвилин за десять мама знов з’являється у дверях.

Мама. Вітюнь, картопельки начисть, а я зварю вечерю.

Син. Сама начисть!

Автор. Кричить Вітьок. Та так, що ледь не лопне.

Син

Ятвір пишу! Я — зайнятий!Сама вари картоплю!

Автор. Виходить мама, а синок писати знов сідає.

Син (пише). Я мамі сам варю обід, вечерю та сні­данок…

 

втор. Радіє син.

Син

Не твір, а люкс!Оцінка буде гарна!

Автор. І геть не думає про те, що він радіє марно…

Конкурс «Комплімент» (учні по черзі говорять слова-компліменти матерям і бабусям).

Конкурс «Чи знаєте ви свою дитину?»

Мати і дитина виходять до дошки. Вчитель ставить за­питання такого типу: «Яка улюблена страва у сина чи у матері?» тощо. Дитина пише на дошці відповідь. Мати обертається до глядачів і відповідає усно.

Гумореска П. Глазового «Поміняймося місцями...»

О, якби б, ви, мами, з намиПомінялися місцями?Уявіть собі, будь ласка,Не життя у вас, а казка.Вас зі школи зустрічаєм.— Чи веселі ви? — питаєм.Іколи в моєї мамиДвійка трапиться, словамиНе каратиму я маму,Знаю — виправить сама.Іне кину в злості мамі:«Чом товчешся під ногами?!»Без наказу, без порадиЗа уроки мама сяде.Іколи в цей день нежданоОднокласниця нагряне,Не скажу їй, річ відома,Що немає мами вдома.Аскажу: «Заходь до хати!Буду тортом пригощати».Іне злитимусь нітрішки,Як засмітите доріжки…Ну, то як, кохані мами,Поміняємось місцями?

Вчитель. Діти, пам’ятайте, що мами ні купи­ти, ні заслужити. Вона у вас одна єдина! Тож бе­режіть своїх матерів, шануйте їх. Знайте, що ран­ню старість і хвороби приносить не стільки пра­ця, як хвилювання і переживання. Ваше недобре слово, негідна поведінка — це рана на ніжній ма­териній душі.

Учень

Щоб не сивіло в вас волосся,Іщоб не морщилось чоло,Щоб вам, кохані наші мамиУ всьому і завжди везло.

Учень

Щоб вас любили наші тата,Ідарували квіти вам.Нема ж бо у світі жінок чарівнішихЗа нині присутніх тут мам.

Dounload PDF

Відгуки читачів