Робота класних керівників і педагогічного колективу з перетворення деструктивних лідерів на конструктивних

 

В. І. Власова, Торезький НВК «Спектр», Донецька обл.

Перш ніж говорити про роботу класних керівників і педагогічного колективу з перетворення деструктивних лідерів на конструктивних, необхідно розглянути такі питання: 1. Хто такий лідер? 2. У чому полягає різниця між деструктивними й конструктивними лідерами? 3. У яких дітей найчастіше проявляються ознаки деструктивної поведінки?


Сучасність вимагає лідерів нової формації, людейкомпетентних, відповідальних, здатних мислитинеординарно, генерувати нові ідеї та прийматинестандартні рішення. От чому головне завданняшколи — знаходити й підтримувати учнівськумолодь, чия життєва позиція спрямована на активнуучасть у суспільному житті, молодь, якамає організаторські здібності, бачить себе лідером,розуміє, що великі справи починаються з маленькихучинків.

 

Загальну картину «перетворення» члена групина лідера можна представити так:

• В основі життєдіяльності кожної групи перебуваєсистема загальних цілей і цінностей,пов’язаних як з основною діяльністю, такі з провідними мотивами членів групи. Цепевна оцінна система, крізь призму якої розглядаютьсяпотенційні лідерські можливостікожного члена групи.

• Людина, яку група може висунути на роль лідера,повинна бути певною мірою уособленнямцілей, що панують у групі, і цінностей,їхнім носієм, виразником, активним провідникому життя.

• У результаті лідером стає той член групи, чиїціннісні установки й цільові орієнтири, реалізованів конкретній поведінці, є для більшостічленів групи референтними.

• Поведінка, реалізована лідером у значущихгрупових ситуаціях, є джерелом його впливуна інших членів групи, які орієнтовані на ньогояк на взірець, а висловлювані ним оцінкиє еталоном для формування самооцінки.

• Дії лідера можуть бути спрямовані на досягненнязагальної групової мети (такий лідер називаєтьсяінструментальним) або на згуртуваннягрупи, підтримку позитивного емоційного клімату(це завдання експресивного лідера).

 

Таким є групове призначення лідерської ролі. Таким— не більше й не менше.«Лідер» — це не посада й не життєвий привілей.У той момент, коли група здійснює певну спільну діяльність, у ній зазвичай виділяють лідерів, завдання яких — згуртувати групу, спрямувати її на досягнення загальної мети. Але якщо такої загальної діяльності в групі немає (що, скажімо, дуже часто трапляється в учнівській групі, класі, педагогічному колективі), то й лідери в ній не проявляються.

 

Якою має бути позиція вчителя, класного керівника щодо неформальних лідерів? Ця позиція визначається трьома обставинами. По-перше, слід ураховувати спрямованість лідера, цілі й устремління, які він стверджує в групі, яку позицію він займає. По-друге, яку лінію він проводить щодо консолідації колективу, чому об’єктивно сприяє його діяльність — єднанню чи розпаду колективу. І по-третє, якими способами й методами він стверджує свій авторитет, як він ставиться до інших членів групи, який характер мають відносини керівництва й підпорядкування в групі. З’ясувати це не завжди легко, тому що нерідко лідерство має прихований характер: фактичний ватажок, лідер воліє залишатися в тіні, свою «диригентську» функцію здійснює непомітно, часто за допомогою підставних осіб.

Dounload PDF

Відгуки читачів

  • крикун

    18 жовтня 2010

    подобається Ваш-наш журнал "Шкільному психологу. усе для роботи". Спасибі за довіру, Буду працювати з Вами надалі. Оксана

    Адміністратор:
    Дякуємо Вам!Приємно)