Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

Електронна передплата!

Доступ до улюблених видань
у будь-який час,
за будь-який період,
з будь-якого пристрою!

Оформити передплату

Чоловіки у школах світу

Лідія КАЛІНІНА

Педагогіка зародилася ще в античній цивілізації. Її основи заклали такі видатні філософи, як Сократ, Платон, Демокрит, Аристотель, Квінтіліан. Нічого не помічаєте? Так, ви праві, всі вони були чоловіками!


Чоловіки у школах світу

Лідія КАЛІНІНА

Педагогіка зародилася ще в античній цивілізації. Її основи заклали такі видатні філософи, як Сократ, Платон, Демокрит, Аристотель, Квінтіліан. Нічого не помічаєте? Так, ви праві, всі вони були чоловіками!

У школах переважно працюють жінки. Чомусь так склалося в нашій країні. Причому не лише через низьку зарплатню, просто на якомусь етапі розвитку всі чомусь вирішили, що виховання — справа жіноча. Але ж школа не завжди були жіночою територією. Згадайте імена Песталоцці та Ушинського, Сухомлинського і Шаталова — вони не вважали, що педагогіка — не гідна чоловіка справа, а, навпаки, вбачали в цьому служінні майбутньому свій громадянський обов’язок. І героїв російської класики водили на прогулянки до Літнього саду саме гувернери, а не гувернантки. Ні, ми не намагаємося зменшити роль жінки, але факт залишається фактом: матері, няні, перші вчительки закладали підґрунтя, але в житті кожного, хто в дореволюційній Росії проходив через ліцей, гімназію або училище, були присутні чоловіки-вчителі. Як свідчить статистика, за тих часів основну масу наставників юнацтва складали чоловіки. І держава підтримувала прагнення чоловіків іти в педагогіку. До революції вчителі, наприклад, були звільнені від військової служби. І це при тому, що на той час чоловіки в педагогіці складали переважну більшість. Наші діди та прадіди, на відміну від нас, розумілися на освіті, справжніх інтересах і потребах своєї держави, її народу. Досить сказати, що за час царювання імператора Миколи ІІ витрати на освіту збільшилися у сім разів. Жодна інша країна світу того часу, навіть найбільш розвинені й заможні, не можуть похвалитися подібною статистикою.

Це все було давно, а сьогодні все більше й більше людей намагаються відправити дітей навчатися за кордоном. Чому? Кажуть, освіта краща... Чому краща? Може, тому що викладають чоловіки?

У країнах, до рівня добробуту яких ми прагнемо дорости (США, країни Західної Європи, Японія), склад викладацького корпусу чітко розмежований: у початкових школах більше жінок-викладачок, у середніх — чоловіків. Спеціалісти-психологи вважають це правильним: у молодших класах дитина ще потребує піклування мами, яку на час уроків може замінити лише жінка. А от у старших класах більшість західних психологів радять передати кермо влади в чоловічі руки. Чоловіки майже цілком «окупували» школи Великої Британії — країни з визнаною класичною освітою. Репутація англійської освіти складалась віками, її історія розпочинається в VI столітті. І сьогодні в найвідоміших навчальних закладах, таких, як Ітон, Рагбі, Херроу, 80 відсотків викладачів — чоловіки. Незважаючи на визнаний усіма аскетизм англійських шкіл, не можна не визнати високої якості одержуваної в них освіти. Професія вчителя в Англії, звичайно ж, не досягає рівня японського сенсея, але все-таки залишається однією з найпрестижніших. Особливо трепетно англійці ставляться до набуття цієї професії. З кожним студентом педагогічного ВНЗ, окрім основних занять, індивідуально займається викладач з педагогіки — «тьютор». Такі заняття створюють міцний контакт між учнями та викладачами. Персонально прикріплений до студента тьютор не лише передає знання, але й навчає свого підопічного самостійно діяти й мислити.

До цього ми говорили про престижні навчальні заклади. У звичайних же школах Європи ситуація не настільки весела. У Франції, наприклад, у 2005 році деякі приватні навчальні заклади, не заповнивши вакансії для викладачів, запізнилися з початком занять або відмовились від нового набору учнів. У США цього ж року існувала потреба у 200 тисячах нових учителів, а випускників з дипломом викладача виявилося лише 130 тисяч. Останнім часом престиж професії учителя, на жаль, знижується. Про це свідчить, наприклад, статистика, згідно з якою студентами педагогічних ВНЗ у Німеччині стають зазвичай випускники середніх шкіл, які не вирізняються високими академічними досягненнями. У зв’язку з падінням престижу професії основний склад викладачів звичайних, не привілейованих, шкіл Європи сьогодні активно фемінізується. Втім, як і у нас.

Виняток, мабуть, становить лише Ірландія. Це маленька, але дуже енергійна країна, «земля святих і вчених», як називають її в Європі. Тут по праву пишаються тим, що сьогодні частка людей з вищою освітою в країні на 15 відсотків вища, ніж у середньому по країнах Європейського Союзу. Школярі тут вивчають більше предметів, ніж їх британські, німецькі та французькі однолітки, а професія вчителя — одна з найбільш популярних.

Але повернімося до чоловіків у школі. Чомусь уся Європа сьогодні мріє повернути їх туди. Психологи говорять, що чоловіку найбільш повно вдається реалізувати принцип партнерства у стосунках з учнями. Якщо чоловік ставить двійку, ніхто не ображається. Тому що він ставить двійку за роботу, а не через злість чи безсилля (з цим, до речі, можна посперечатися; як кажуть, історія знає випадки...). Німецькі вчені доводять, що в «жіночій» моделі виховання відсутні чоловічі якості — сила, енергія, войовничість. Учителькам, навіть хорошим, не вистачає розуміння, що молоді дванадцятирічні чоловіки повинні битися. Це нормальна чоловіча справа. До речі, психологи також уважають, що присутність чоловіка-вчителя необхідна не лише хлопчикам, але й дівчаткам. Те, як чоловіки-вчителі ставляться до жінок-колег (пропустити вперед, подати руку), діти сприймають як приклад стосунків між чоловіками та жінками взагалі.

Ой, так хотілося написати про «просунуту Європу», де вчителі-чоловіки не є музейними експонатами, а виявилося, у них все так само, як і у нас. Тож можна пишатися: у випадку з освітою проблеми у нас цілком європейські. Низька зарплатня відлякує чоловіків від такої благої справи, як педагогіка. Здавалося б, питання можна розв’язати: підвищте зарплатню — і до школи негайно прийдуть чоловіки. Адже, як свідчить світовий педагогічний досвід, найбільш оптимальним варіантом розстановки кадрів у системі освіти є той, за якого найвищий відсоток жінок наявний у початкових класах. На середньому ступені найбільш продуктивним є рівне співвідношення чоловіків і жінок, а у старших класах — представниць прекрасної половини має бути не більш ніж 15–25 відсотків. А щоб досягти такого співвідношення, тільки підвищення зарплатні, мабуть, замало. Потрібно повернути престиж професії вчителя. В Європі мізкують про це вже понад десять років.

Можна спробувати поміркувати разом: раптом народиться щось цінне?

Відгуки читачів