Бажаєте зекономити на передплаті?

Пропонуємо вам стати учасником програми лояльності «120 балів»!

 

Дізнатися більше

Електронна передплата!

Доступ до улюблених видань
у будь-який час,
за будь-який період,
з будь-якого пристрою!

Оформити передплату

Літній сад у лютому

Лідія КАЛІНІНА

Ми бачимо їх щодня й уже фактично перестали помічати. Без них не обходиться жодне  свято й жодна похоронна процесія. 3 давніх-давен вони відігравали певну роль у війнах і бенкетах. Ними прикрашали вівтарі для жертвопринесень і бальні зали. Тільки вони можуть безмовно виразити будь-яке ваше почуття. Звичайно ж, це — квіти.


Літній сад у лютому

Лідія КАЛІНІНА

Ми бачимо їх щодня й уже фактично перестали помічати. Без них не обходиться жодне  свято й жодна похоронна процесія. 3 давніх-давен вони відігравали певну роль у війнах і бенкетах. Ними прикрашали вівтарі для жертвопринесень і бальні зали. Тільки вони можуть безмовно виразити будь-яке ваше почуття. Звичайно ж, це — квіти.

За вікнами господарює крижаний лютий — найсуворіший зимовий місяць, а душа все наполегливіше просить тепла, світла й весни... Іноді здається, що хуртовині призначено кружляти вічно й на галявинці під вікном ніколи вже не розкриються перші боязкі квіти. Так нехай вони розпустяться прямо у вас удома!

Як це зробити, нам розповіла Ольга Володимирівна Гаєвська (рис. 1) — майстер флористики з 14річним стажем.

рис. 1

Отже, для створення квітів із тканини вам знадобляться спеціальні інструменти. Їх можна купити в магазині або зробити на замовлення. Це, в першу чергу, нагрівальні пристосування зі смішною назвою — бульки. Булька являє собою кульку, насаджену на стрижень. Вони потрібні для надання форми пелюсткам. Для роботи необхідно мати бульки різного діаметра: 2; 4; 6; 8; 10; 12; 15; 18; 20; 22; 25; 30; 40; 55 мм.

Крім цього, ви не обійдетеся без різців для гофрування листків і пелюсток. Різець являє собою вигнутий ніж із дерев’яною ручкою. На його лезі є одна або кілька борозенок, і, залежно від їх кількості, різець називається одинарним, подвійним або потрійним. Бажано мати ножі з різними відстанями між лезами — 1,5 і 2,5 мм.

Крім цих спеціальних пристосувань вам знадобляться:

  • щільна еластична гума (її найкраще «одягти» в чохол — щось на зразок наволочки);
  • подушечка з цупкого матеріалу, набита сіллю;
  • ножиці з дуже гострими кінчиками (для вирізання деталей квітки);
  • шило;
  • гострозубці для дроту.

Отже, припустімо, все це у вас під рукою. Можна починати. Перший етап — один із найвідповідальніших — вибір тканини. Для виготовлення квітів звичайно використовують обрізки матеріалів, що залишилися від шиття легкого плаття, а також старий, уже непотрібний одяг, який слід розпороти, ретельно випрати й відпрасувати. Проте для виготовлення світлих квітів варто використовувати тільки новий матеріал, інакше вони матимуть вигляд старих, пожовтілих, і ваша робота пропаде марно.

Для виготовлення оздоблювальних квітів найбільше підходять тканини з натурального шовку (крепдешин, шифон, атлас, креп-сатин). Із бавовняних тканин можна порекомендувати тонкий батист.

Можливе виготовлення квітів із синтетичних тканин і трикотажу (лавсан, нітрон, нейлон). Але робота з такими матеріалами вимагає великого досвіду й уваги: інструменти для кожного виду синтетичного матеріалу слід нагрівати до строго визначеної температури, оскільки, якщо їх перегріти, матеріал плавиться, а якщо недогріти — не піддається обробці (рис. 2). Для обробки тканини вам знадобляться желатин або крохмаль. Приготуйте розчин: одна столова ложка желатину на одну склянку води. Потім доведеться почекати години дві-три, поки желатин не набрякне. За цей час розсортуйте тканину за кольорами й розріжте на однакові клаптики — найкраще, якщо вони будуть не більшими за 20х30 см. Посуд із уже набряклим желатином поставте на водяну баню й ретельно розмішайте до повного розчинення гранул, не доводячи до кипіння. Розчин потрібно процідити через дрібне ситечко, після цього в нього можна опускати клаптики тканини. Починайте з найсвітліших. У гарячому розчині деякі тканини можуть зненацька полиняти. Будьте готові до таких сюрпризів, тому обробляйте строкаті й темні тканини останніми. Тканину не можна віджимати, замість цього потрібно пропустити клаптики між вказівним і середнім пальцями, ніби знімаючи надлишок розчину назад у посуд. Тепер клаптики можна вішати сушитися. Але не на мотузку — до неї вони прилипнуть так, що потім не відірвеш.

рис. 2

Краще скористатися товстою волосінню. Узагалі, тканини звичайно підфарбовують — для надання квітці натурального відтінку. Барвники можуть бути різні, але найкраще використовувати анілінові. Проте, якщо повезе й вам трапляться тканини натуральних кольорів, можна не утруднювати себе фарбуванням.

Отже, поки сохне матерія, ви можете зайнятися виготовленням викрійки. Вам потрібні викрійки пелюсток, чашолистків (у справі виготовлення штучних квітів вони особливо важливі, оскільки приховують знизу всі недоліки роботи) і листочків. Для того щоб зробити гарну викрійку, найкраще взяти живу квітку й розібрати її на пелюстки. Надалі вам не доведеться губити в такий спосіб квіти, але спочатку — це дуже ефективний спосіб одержати точну викрійку. Якщо квітка махрова (наприклад, троянда), розділіть усі пелюстки за розмірами на три-чотири частини. Запам’ятайте послідовність розташування й полічіть, скільки вийшло пелюсток у кожній групі. Із кожної частини візьміть найбільш типового представника цієї групи. Покладіть його між двома аркушами чистого паперу й відпрасуйте. За цією пелюсткою виготовте викрійку, подовжуючи нижню частину пелюстки в місці її кріплення до серцевинки на 5 мм. У вас вийде чотири лекала. На кожному варто написати кількість пелюсток, необхідних для виготовлення майбутньої квітки. Із більш простих квіток викрійки можна робити на око, а коли наберетеся досвіду, будете обходитися й зовсім без викрійок. Викрійки дрібних квітів (волошки, незабудки, ромашки, жовтці) роблять на основі кола. На картоні намалюйте коло потрібного діаметра (можна накреслити циркулем). Позначте центр, поділіть його на секції (у ромашки — на 10–12, у жовтцю, волошки, незабудки — на 5) і в кожній промалюйте по пелюстці. Виріжте готову викрійку. У центрі зробіть отвір товстим шилом (рис. 3).

рис. 3

Листки можна вирізувати без викрійок, але якщо вам складно це робити, краще намалювати їх спочатку на картоні й викроїти за лекалами.

Тепер заготовимо стеблинки для наших квітів. Для цього креповий папір наріжте поперек рулону на смужки завширшки 4–5 мм. Дріт завдовжки 10–12 см дуже щільно обмотайте паперовою стрічечкою й пофарбуйте її в підходящий колір. Для фарбування краще підійдуть гуашеві фарби з обов’язковим додаванням клею ПВА. Причому, чим більше ви додасте клею, тим більш блискучими вийдуть стебла. Фарбувати дріт зручно маленьким плоским пензликом.

Серцевинки квіток (залежно від виду квітки) можуть мати найрізноманітніший вигляд: від простих ниток, кінчики яких змочують клеєм і опускають у манну крупу, до тичинок із тонкого дроту з бісеринками на кінчиках. Усі дротинки потрібно обмотати папером і пофарбувати в тон, близький до кольору пелюсток (або контрастний).

Отже, все готово до найголовнішого дійства. Тепер потрібно дібрати для кожного віночка підходящу бульку. Це означає, що діаметр бульки має бути трохи меншим за діаметр пелюстки (не пелюсткового кола!). Пелюстки з лицьового боку заглиблюємо круглою булькою (рис. 4). Чим сильніше ви давите на інструмент, тим опуклішою стане пелюстка й більш хвилястими будуть краї. Злегка вдавіть серединку віночка (рис. 5).

рис. 4

рис. 5

 Листки гофруються ножем. Для цього з нижнього боку проведіть глибоку жилку по центру листка. Потім переверніть листок, проведіть жилки від краю до середини під кутом з одного й другого боку листка (рис. 6.).

рис. 6.

Після цього до кожного листочка приклейте дротинку зі спіднього боку (рис. 7).

рис. 7

Тепер найприємніший момент — починайте складати квітку. Змажте ватяну кульку на одній із готових серцевинок клеєм з нижнього боку, дайте трохи підсохнути й надіньте найменший віночок, просмикуючи дротинку крізь отвір у його центрі (рис. 8).

рис. 8

Готову квітку потрібно добре просушити. Найкраще складати квіти ввечері й залишати сохнути до ранку.

Для того щоб створити з квітів композицію, потрібна ідея. Іноді джерелом для неї може послужити вигадливий корч або пеньок. Правда, для створення композиції потрібна фантазія й терпіння: Ольга Володимирівна деяким своїм композиціям присвятила більш ніж три місяці щоденної роботи (рис. 9). Готовими квітами можна прикрасити будинок, плаття, костюм, капелюшок, сумочку — та що завгодно! Це вже цілком і цілком ваша творчість, адже недарма Оскар Уайльд говорив: «Мистецтво починається лише там, де кінчається наслідування».

рис. 9

 

Відгуки читачів