Заборонене слово, або Дякуємо кризі!

 

Дорогі колеги!

Саме рік тому я писала про те, із чим ми вступаємо в рік 2009-й. Писала, старанно уникаючи слова «криза», щоб не збільшувати потік песимізму, яким буквально затопили нас засоби масової інформації минулої осені.

З повагою, Інна Гришина, директор + ВГ «Основа»


Ми почали 2009-й, заборонивши це слово для вживання у видавництві. Кризу ми розглядали як можливість стати кращими, переконливішими, ефективнішими. Сьогодні, коли ми підбиваємо підсумки 2009 року й плануємо наступний, можна сказати, що в нас усе вийшло. Здається, жодний попередній рік у семирічній історії «Основи» не був настільки продуктивним за кількістю нових проектів, ідей, форм, рішень. Криза спонукає міркувати — і тут я їй вдячна.

 

А ще кризовий рік подарував нам рекордну кількість передплатників — понад 100 тисяч осіб. Шановні колеги, щороку, 29 грудня... ні, ми не ходимо із друзями до лазні, як герої відомої новорічної комедії — ми чекаємо на результати передплати. Для мене це головний день у році, що вінчає 12-місячний виробничий марафон. Для мене це підбиття підсумків найщирішого голосування, протягом якого вчителі всієї України роблять вибір на користь того чи іншого журналу, голосуючи за нього гривнею зі своєї скромної зарплатні. 29 грудня разом із результатами про передплату ми одержуємо від вас оцінку нашої роботи плюс кредит довіри. Ви обираєте нас, сподіваючись, що ми вас не розчаруємо й будемо ще кращими. Будемо. Прагнення бути кращими від самих себе, відповідальність перед вами, бажання працювати на випередження, здорова амбіційність, повага до вчительської праці й власне до праці як такої рухають нами, спонукаючи щороку заново переосмислювати, переінакшувати, перекроювати давно вивірені концепції методичних журналів і книг. Хоча, здавалося б, що тут може бути нового? Але порівняйте сучасну методичну літературу з літературою 2000-х, 90-х, 80-х. На зміну мінімалізму в оформленні прийшли гламурні обкладинки. Монолітні, вагомі тексти структуруються, подаються короткими блоками. Усе тяжіє до зручності, апелює до психології сприйняття перевантаженої

інформацією людини й розбещеного ринком споживача.

 

Ще одна відмінність сучасної методики — її прагнення до практицизму, доведена «Основою» (у різних жанрах по-різному) до певного абсолюту: сторінки для копіювання в журналах, уроки на відривних аркушах у серії «Мій конспект». Принцип «відривай і працюй», уперше озвучений як бажання нашими передплатниками в анкетуванні 2006 року, став реальністю й зробив фурор на ринку продажів 2009 р. Це не показник учительської ліні! Навпаки. Це жагуча мрія досвідченого вчителя, професіонала, звільнитися від рутинної писанини, від крючкодерства, щоб мати можливість зосередитися на головному — на творчій складовій уроку!

 

Ми взяли на себе обов’язок оформити й спланувати програмовий матеріал, дати вам канву уроку, розписати типи й цілі уроку, усе інше — за вами.

Журнали «Основи», весь цей величезний масив матеріалів, пропущених через редакторське сито, орієнтуються на ту саму мету — полегшити роботу думаючого, шукаючого, творчого вчителя, дати йому нові ідеї, імпульси для створення свого власного, авторського варіанта.

 

Нам дуже приємно знаходити в роботах, які ми від вас одержуємо, відбиття наших власних підходів — у структурі уроку, у поданні матеріалу. Це означає, що зв’язок установлено. Ми вчимося одне в одного. Учимося разом, спільними зусиллями збагачуючи педагогічний контент української освіти. Як говорив мій учитель, таїнство навчання починається тоді, коли зачиняються двері в клас і вчитель залишається один на один зі своїми учнями. Так само твориться освіта України — день у день, рік у рік, на кожному уроці, особистістю, майстерністю, словом кожного окремого педагога — усіма вами, дорогі наші вчителі.

Dounload PDF

Відгуки читачів