Організація дозвілля учнів у літніх екологічних наметових таборах

 

Методичні рекомендації з питань організації туристсько-краєзнавчої та екскурсійної роботи серед дітей та юнацтва

В. О. Віркун, НВК 4, м. Хмельницький

Організація літніх екологічних таборів школярів є однією з основних форм для розв’язання завдань  додаткового екологічного навчання й виховання школярів. Формування екологічної культури людей набагато легше й ефективніше проходить на ранніх етапах становлення особистості, у дитинстві, коли закладаються базові уявлення про природу і суспільство. Пропонуємо до вашої уваги план організації дозвілля школярів в екологічних наметових таборах.


 

Організація дозвілля учнів у літніх наметових таборах

 

Змістовною метою табору є формування вже зі шкільного віку дбайливого ставлення до живої природи й усвідомлення свого місця в ній.

 

Планування роботи табору складаємо за такими розділами:

  • екологічні дослідження та практичні дії щодо поліпшення навколишнього середовища;
  • розвиток допитливості і пізнавальної діяльності;
  • національне виховання;
  • естетичне виховання;
  • розвиток культури спілкування;
  • фізичне виховання, валеологічна та туристична робота.

 

Екологічні наметові табори найбільш повно відповідають оптимальним умовам діалогу дитини з природою, який вдало поєднує інтелектуальний та фізичний розвиток і творчу взаємодію з навколишнім середовищем. За своєю суттю вони є і метою, і засобом виховання дитини, що передбачає розвиток чуттєвої сфери, формування емоційно-ціннісного ставлення до природного довкілля, співжиття та систематичний діалог з природою.

 

Питання організації дозвілля мають різноманітні і часом несподівані рішення, хоча нами традиційно також широко використовуються такі форми робот, як спортивні змагання, походи, різні конкурси і, звичайно, дискотеки, які так люблять діти. Пропонуємо запитання для гри «Що? Де? Коли(див. додаток А).

 

Наш досвід показує, що неодмінною умовою реалізації творчого підходу до організації дозвілля є використання тієї своєрідності, що притаманна певній місцевості та людям, що на ній проживають. Так, широко використовуються походи історичними місцями Бакотського краю, а саме в скельний монастир, який, за свідченнями істориків Камянець-Подільського педагогічного університету, є старшим на одне-два століття від Києво-Печерського. Під час походу діти купаються у Новодністровському водосховищі, пють цілющу воду з джерел, що бють з-під камінних глиб, та вмиваються цією водою, адже вона має неабиякі лікувальні властивості, за сказаннями місцевих жителів.

 

Спортивно-оздоровча та туристська робота в таборі передбачає оволодіння способами виживання в дикій природі. Однією з форм організації дозвілля в наметових таборах є проведення занять на природі, коли теоретичні знання, набуті в стаціонарних закладах освіти, можна застосувати на практиці. Так, учень перевіряє знання про значення клешні для ракоподібних на практиці, не пожалівши власного пальця для експерименту.

 

Різноманітні несподівані ситуації можуть трапитися з людиною в поході. Як вижити в тих чи інших умовах? Як упоратися з тією задачею, що може поставити перед нами природа? До найпоширеніших ситуацій людина повинна бути підготовлена. Тому пропонуємо вам план заняття гуртка на природі із забезпечення питною водою в поході за її дефіциту (див. додаток Б).

 

Численні спортивні змагання, свята в природі, «Робінзонада» дозволяють оздоровити, загартувати дітей, навчити бачити в природі союзника. Спортивно-оздоровчі ігри дозволяють удосконалити набуті навички в тих чи інших видах спорту, повірити дитині у свої сили, розвивають колективний дух, уміння сприймати власний успіх як успіх команди, і навпаки. Невимушена ігрова форма спортивних змагань згладжує негативні емоції в разі поразки. Оскільки найкращий відпочинок улітку на воді, пропонуємо вашій увазі свято Нептуна (див. додаток В).

 

Ідея формування комунікативних навичок реалізується через систему самоврядування. На традиційному вечірньому зборі або ранковій лінійці обговорюється й аналізується прожитий день, планується наступний. Усе це створює атмосферу співробітництва в роботі, дає можливість кожній дитині відчути свою значимість у суспільному житті табору.

 

Важливою формою роботи є навчальні експедиції. Для розвитку сенсорної культури в експедиційних умовах чудово підходять ігри в природі Джозефа Корнеллаамериканського педагога-еколога. Ігри в природі дозволяють зосередити увагу дітей на звуках лісу, поля чи села. Можна вчитися звукової орієнтації на місцевості, визначати птахів і комах за голосами. Природа багата можливостями і для розвитку тактильних відчуттів. Можна розрізняти дерева на дотик, виявляти відмінності між вологим і сухим лишайником під ногами, а можна із завязаними очима освоювати невідомий «тактильний світ» лісу, що залишає гострі і незабутні враження. Багатий матеріал природи і для розвитку смакових відчуттів. Пробуйте на смак їстівні рослини, лісові ягоди, дикі яблука. Ми вивчали смак багатої вітамінами ялинової хвої, пробували гірку осикову кору, що так подобається травоїдним тваринам. Зір використовується в природі й під час дослідницьких робіт, і в процесі художньої творчості, і в орієнтуванні на місцевості, і в тих же іграх, де розвиваються гострота зору і зорова память. Окрім зору, смаку, тактильного відчуття велике значення відіграє розвиток слуху, орієнтації тощо (див. додаток Г).

 

Слід звернути увагу на театралізовані ігри, в яких учні виступають режисерами, акторами та глядачами. В екологічних виставах учні відображають своє ставлення до тієї чи іншої екологічної проблеми та демонструють своє бачення шляхів її розвязання. Сценарії для екологічних театрів пишуть самі учні. Тематика сценаріїв визначається залежно від екологічної проблеми, яка актуальна для тієї місцевості, в якій перебуває екологічна експедиція. Тематик може бути декілька. Сценарій вистави не довготривалий і, як правило, передбачає невелику кількість акторів. За потреби актори можуть змінюватись від вистави до вистави. Пропонуємо до уваги сценарій для екологічного театру (див. додаток Д).

 

Включення в роботу всіх органів чуття допомагає дітям не тільки пізнавати, але і «проживати» природу, виробляючи субєктивне до неї ставлення (див. додаток Е).

 

Важливу роль відіграють сюжетно-рольові ігри в наметових таборах. Тут підлітки моделюють різні ситуації, приміряють свої особистісні ролі, ті що трішки пізніше їм доведеться пережити в соціосуспільстві, вони вчаться вербалізувати свої переживання, приймають переживання інших. Досвід показав, що найбільш хвилюючі для підлітків сюжети повязані з міжособистісними і міжстатевими відносинами. Вік тих, кого будуть грати підлітки, завжди приблизно відповідає їх реальному віку. Якщо за сюжетом потрібно інше, то вік задається одночасно разом з роллю (див. додаток Ж).

 

У наметових екологічних таборах учні перебувають у прямому контакті з природними матеріалами та продуктами, як і з самою природою та відкритими краєвидами. Вони відчувають камені, рослини, дерева, комах, тварин.

 

Більшості дітей притаманні фізична активність та любов до перебування на відкритому повітрі, і оскільки природа сама є «екологічною школою», заняття на природі повинні бути неодмінною складовою на­вчання.

 

Інший шлях підвищення відповідального ставлення до природи та поваги до традиційних цінностейвивчення історії місцевості, її легенд і звичаїв. Слід відзначити, що така поведінка сприяє пробудженню любові до свого краю серед місцевого населення.

 

Ефективним засобом екологічного виховання школярів є години спостереження в природі. Готуючись до них, педагог повинен попередньо осмислити своєрідність природи, споглядання якої планується. Потрібно заздалегідь зясувати, що зумовлює виразність і своєрідність конкретної пори року.

 

Таким чином, правильно організована робота в наметових таборах, на нашу думку:

 

  • Створює оптимальні умови для інтелектуального розвитку школярів.
  • Створює умови для фізичного розвитку школярів.
  • Сприяє розвитку пізнавальної діяльності.
  • Організовує дитину в побуті, робить її вчинки відповідальнішими.
  • Відновлює фізичні сили дитини.
  • Закріплює теоретичні знання на практиці.
  • Виховує дух колективізму, згуртованості в визначні моменти.
  • Сприяє формуванню діалогу «дитинаприрода».
  • Сприяє вивченню природи рідного краю, виховує патріотизм.

 

Література

 

1. Бровдій В. М. та ін. Екологічна освіта і виховання: досвід та перспективи: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції.— К.: Центр екологічної освіти та інформації, 2001.— 248 с.

2. Дробноход М. І. Філософія екологічної освіти // Освіта.— 1996.— 29 травня.— С. 4.

3. Захлебный А. Н. Школа и охрана природы.— М.: Педагогика, 1980.— 187 с.

4. Кобылянский В. А. Формирование экологической культуры и проблемы образования // 2001.— 1.— С. 32–41.

5. Концепція 12-річної школи // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України.— 2002.— 2.— 46 с.

6. Костенков П. П. Экологическое воспитание школьников.— Барнаул: Алтайское книжное издательство, 1990.— С. 3–8.

7. Соловьев А. И., Зверев И. Д., Захлебный А. Н. и др. Экологическое образование школьников во внеклассной и внешкольной роботе.— Ташкент: Уз.НИИ П.Н., 1982.— 156 с.

Додаток А

1. Для нас нерухоме майноце будівлі, а рухомеготівкові гроші і цінності. Подібне розділення було і в давніх греків, тільки нерухомим майном вони називали дорогоцінні метали в зливках, золото, мідь, залізо; а яке багатство вони називали словом «пробата», тобто «майно, що рухається»? (Тварин)

2. Про яких чоловіків китайці говорили «За святість і мудрість Бог нагороджує людину другим обличчям? (Про лисих)

3. У середині ІХ ст. вікінги вперше вийшли у Середземне море. Не зустрівши серйозного супротивника з боку багатих приморських міст, вони тим не менше вимушені були швидко повернутися назад. Вікінгів налякала так звана «шкірна хвороба». Що було її причиною? (Вікінги ніколи раніше не зустрічалися з гарячим південним сонцем, і просто «згоріли»)

4. Ці звичні для нас домашні тварини ще в XIV ст. в Німеччині настільки високо цінувалися, що в деяких купчих вони вносилися до списків рухомого майна, яке продавець продавав разом з фермою. Що це за тварини? (Коти)

5. Англійці кажуть: «Не вчи свою бабусю, як висмоктувати яйце». А, що кажемо ми? («Яйця курку не вчать»)

6. Більшість африканців, які живуть з ним в одній місцевості, намагаються не називати його ася і називають його «Той, хто вбиває, посміхаючись». А як називаємо його ми? (Крокодил)

7. Чому традиційна татарська кухнясмажені страви, а не варені? (У степу мало води)

8. Це сузіря вавілоняни називали «Лісовий птах», араби ж називали «Хвіст курки», а як його називаємо ми? (Сузір’я Лебедя)

9. Англійці кажуть: «Не роби гору з кротовиння». А що кажемо ми? (Не роби з мухи слона)

10. Дитина цієї парнокопитної тварини при народженні витримує падіння з висоти 2–3 м. А якої тварини? (Жираф)

11. У башкирських лучників, які служили в російській армії, перед початком бою напоготові було чотири стріли. Перша на тятиві лука, друга в правій руці, третяв лівій. А четверта? (У зубах)

12. Давні інки замість людини могли принести в жертву птаха, але він повинен мати одну особливість, спільну з людиною. Що це за птах? (Папуга)

13. В африканської народності суахілі є легенда про те, що перша людина спустилася на землю з неба. А яка тварина їй допомогла? (Жираф)

14. Що чукчі називають «пууттякігін», що буквально означає «мясо в чашках»? (Консерви м’ясні)

15. У стресовому стані в організмі людини утворюються небезпечні токсини. Яким чином, частіше за все незалежно від волі людини, вони виводяться з організму? (Зі слізьми)

16. Який вид тварин не дає потомства? (Мул)

17. З чого, згідно з Гіппократом, утворюються перші, тобто молочні, зуби людини? (З материнського мо­лока)

18. У Москві є річка Лось, притока річки Ічки, що впадає в Яузу. А як називається найбільший зі струмків, що впадає в річку Лось? (Лосьонок)

19. Башкирською мовою — «бісей» — це кицька, батько — «ата». Перекладіть українською мовою башкирське слово «атабісей». (Кіт)

20. Англійці кажуть: «Леді, вийшовши з автомашини, прискорила її рух». Назвіть український варіант цієї приказки. (Баба з воза — коням легше)

21. Коли європейці привезли її на Таїті, таїтяни, які раніше ніколи її не бачили, назвали її «свиня із зубами на голові». Як називаємо її ми? (Корова)

22. В одному із суспільних будинків англійського містечка Рідуей було встановлено вимірювач шуму. Якщо шум перевищував допустиму норму, включався магнітофон і голос першого керівника закликав до тиші. Яка установа знаходилась в цьому будинку? (Школа)

23. Мовою народу ханти «кьот» — це серце, «сем» — рука. А який переклад слова «кьотсем»? (Пульс)

24. На потилиці цього птаха є чорний чуб (хохол) із подовжених пірїн. Ця риса 200 років назад робила його схожим на людей однієї конкретної професії, звідки і виникла назва птаха. Також цей птах дуже добре ловить отруйних змій і захищається від них своїм крилом, як щитом. Яка ж назва цього птаха? (Птах-секретар)

25. Англійський фізіолог Мак Кеплюм провів велику кількість аналізів і розробив теорію океанічного походження життя. Яку частину живого організму він порівнював з мінеральним складом океану? (Кров)

26. Яка, із загальнобіологічної точки зору, головна відмінність між іволгою та таволгою? (Іволга — птах, а таволга — рослина)

27. Одного разу було проведено змагання паровозів, у якому перемогу здобула «Ракета» Стефенсона. Перед початком змагань судді дискваліфікували один із паровозів, бо виявили нечесний прийом, який значно збільшував шанси цього паровоза на перемогу. Зараз подібна витівка навряд чи допомогла б виграти гонку. Який двигун був у цього паровоза? (Там був захований живий кінь. За допомогою певних педалей він приводив колеса в рух)

28. Череп латинською мовою calva, а що означає латинський прикметник calvus? (Лисий)

29. Стародавні греки називали так різні змагання, боротьбу, митільки боротьбу зі смертю, яка обовязково закінчується поразкою. Про яке слово іде мова? (Агонія)

20. Що буде, якщо поєднати між собою латинську воду та англійську легеню? (Аква — латиною «вода». Ланг — англійською «легеня»)

Додаток Б

Ми пішли в похід

Основні прийоми забезпечення питною водою в умовах туристичного походу

Мета: ознайомити учнів з методами отримання чистої питної води в умовах туристичного походу; вчити виживати в екстремальних умовах; виробляти практичні навички отримання питної води в умовах походу; ознайомити учнів з можливою небезпекою, яку несе вживання неякісної питної води.

Обладнання: поліетиленові кульки, картки з однаковими малюнками, пісок, деревне вугілля, гравій, конусоподібні мішки, спиртівки, гілки сосни, рожевий розчин калій перманганату.

Хід заняття

І. Організаційний момент

Пошук партнерів. Візьміть однакові обєкти, по одному на картці (кількість однакових картинок повинна дорівнювати кількості учасників в одній групі), а кількість обєктів повинна дорівнювати кількості груп, які потрібні для проведення заняття. Кількість карток повинна дорівнювати кількості учнів у класі. Кожний витягує собі одну картку, дивиться на неї і відразу ховає. За сигналом усі розпочинають як можна швидше і точніше відтворити звуки, що відповідають тому, що зображено на їхній картці. Таким чином, усі партнери, в яких картки з однаковим малюнком, повинні знайти одне одного. Весь цей час вони не мають права розмовляти. Коли партнери вважають, що вони знайшли одне одного, вони ідуть до вчителя і показують йому свої картки. Ця група й формує робочу групу на занятті.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Під час подорожі велике значення має забезпечення учасників походу якісною питною водою. У поході вода необхідна не лише для приготування їжі, а й для санітарно-гігієнічних потреб. Не всі туристичні стежки пролягають повз джерела чистої питної води, а з окремих джерел воду пити неможливо без додаткового очищення. Які ж методи отримання питної води можна використати в умовах походу? З ними ми ознайомимось на сьогоднішньому занятті.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Уявімо собі, що ми в поході і у нас не вистачає води. Поповнити її запаси швидко немає можливості. Кожний з вас протягом життя хоча б раз перебував в умовах, коли він дуже відчував спрагу. Давайте нагадаємо, до яких заходів удається людина для того, щоб зекономити воду. Для цього, напевно, ви використовували поради інших людей.

Вчитель використовує метод мозкової атаки. Записує пропозиції дітей на папері.

Щоб звести втрату води організмом до мінімуму, варто дотримуватись таких правил:

Завжди пийте воду маленькими ковтками, надовго затримуючи її в роті.

Не перенапружуйтесь. Більше відпочивайте. Не паліть.

Залишайтесь в затінку. Якщо його немає, зробіть будь-яке вкриття.

Не лежіть на теплій землі та гарячому камінні.

Їжте якомога меншев процесі перетравлення їжі використовується рідинапри цьому посилюється зневоднення організму. Особливо важко перетравлюються жири.

Не пийте спиртних напоїв. Алкоголь забирає рідину від життєво важливих органів і звязує її з іншими речовинами.

Не розмовляйте. Дихайте носом, а не ротом.

2. Рослиниджерело води, яку вони випаровують у результаті транспірації. Це джерело чистої води, придатної до пиття. Необхідно декілька кімнатних рослин. На їх гілки одягають поліетиленові пакети і завязують пакет так, щоб горловина була зверху. Рослину ставлять на освітлене місце. Через деякий час внутрішня стінка мішечка покриється краплинами води, випаруваної в процесі транспірації. Таким чином можна добувати вологу в разі крайньої необхідності в умовах гострої нестачі.

3. Дощова водаджерело води. Оприскувачем води обприскайте кімнатну рослину. Перед цим обвяжіть стебло рослини чистою смужкою тканини поближче до ґрунту. Після обприскування зніміть повязку з рослиниі ви побачите, що вона дуже волога і містить багато води. В умовах походу це важливе джерело вологи. Після цього її варто піддати додатковій обробці перед споживанням.

Збір дощової води. Викопайте яму в ґрунті, змастіть її глиною або вистеліть великими листками дерев чи корою. Зверху яму варто накрити, щоб вода не випаровувалась.

4. Дистиляція води. Для цього доводимо воду в чайнику до кипіння. На носику чайника розміщаємо холодну кришку. Вона охолоджує пару, і сконденсована вода закапає в приготовлений стакан. Зробіть невеликий дощ. Такий метод отримання води в умовах походу дає можливість отримати чисту воду. Попробуйте воду в стакані на смак. Вода без смаку. Чому? Така вода, яка не має ніякого смаку, називається дистильованою.

Чи корисно довго вживати таку воду? Як це впливає на здоровя людини?

Відповідь. Таку воду вживати довго небажано. Це може призвести до порушення водно-сольового балансу в організмі.

5. Отримання води шляхом фільтрації. Мутну, стоячу і болотну воду потрібно обовязково фільтрувати, пропускаючи її через шар піску, деревного вугілля та дрібного гравію. Для цього візьміть конусоподібний мішок, наповніть його шаром гравію, деревного вугілля та піску. Підвісьте його на штативі так, щоб зверху можна було залити каламутну, брудну воду. Знизу під мішком підставте посуд для збору профільтрованої води. Так можна отримувати питну воду в умовах походу.

6. Джерельна вода. Для цього потрібно взяти широкий глибокий посуд та наповнити його піском або ґрунтом, після цього добре полити. Посередині піску викопайте ямку та поспостерігайте за ямкою. Через деякий час вона наповниться водою. Який висновок можна зробити?

Висновок. У такий спосіб можна отримувати воду в умовах походу.

7. Пошук води. Серед скал шукайте зелену траву на схилах гір. Копайте яму в тому місці, де трава найбільш зелена, і чекайте, поки не розпочне просочуватись вода. В пухкому ґрунті шукайте воду в найнижчих точках долин або там, де схили переходять у долини, оскільки тут рівень ґрунтових вод найближче до поверхні. Води атмосферних опадів накопичуються вище рівня ґрунтових вод і утворюють струмки і болота. Вважайте цю воду зараженою і небезпечною. На морському узбережжі воду можна знайти в дюнах вище прибережної смуги або на самому березі. Якщо пісок вологий, викопуйте яму в піску під час відпливу за 100 метрів від відмітки повної води під час припливу. Вода може бути солонуватою на смак, але вона безпечна. Пропустіть її через фільтр з піску. В гірській місцевості копайте в руслі пересохлих річок, бо вода часто буває під шаром гравію.

8. Відміряйте однакову кількість снігу. Одну порцію снігу помістіть в одну посудину разом, поставте на вогонь. На такий самий вогонь поставте другу посудину, та не з усім снігом, а підкидайте його потрошки в посудину. В якому випадку ви швидше розтопите сніг? Який висновок можна зробити?

Відповідь. У другому випадку сніг розтопиться швидше і за менших затрат енергії, що особливо важливо в умовах походу.

9. Знезараження води. Не пийте сиру воду, особливо з водойм зі стоячою водою або за течєю нижче населеного пункту. Воду з будь-якої водойми необхідно знезаражувати.

Налийте воду в склянку. Додайте до води рожевого розчину калій перманганату — 5 %. Що спостерігаєте? Дайте воді відстоятись. Після цього вода придатна для пиття.

Додаток В

План проведення свята «День Нептуна»

1. Вихід команд

2. Вихід та привітання Нептуна

Нептун (разом з русалками виходить з води). А хто це у моїх володіннях зчинив такий шум та потривожив мій спокій?

3. Представлення команд

Команди по черзі представляють свої назви (наприклад, «Племя Амазонок», «Племя Акул», «Черепахи», «Пірати» та ін.). Наступним кроком є виконання командами пісень або танців як шана Нептуну.

Нептун. Для того щоб оселитися на цьому березі мого царства, ви маєте проявити сміливість, спритність, кмітливість, силу та волю до перемоги. Я оголошую конкурси, в яких вам належить пройти нелегкі випробування. Мої русалки будуть вести суворий облік ваших перемог.

4. Проведення конкурсів

Конкурси на воді

А. Конкурс плавців. Для проведення конкурсу на воді встановлюються поплавки (наприклад, з пластикових пляшок). У конкурсі можуть брати участь один-два найсильніші плавці з кожної команди.

Б. Конкурс нирців. Умови конкурсу аналогічні до першого. Виграє той, хто пропливе під водою найбільшу відстань.

В. «Розмова з Нептуном». Конкурс на найдовше перебування під водою. Проводиться на мілководі у присутності поруч дорослого.

Г. «Бій амазонок на морських кониках». Конкурс проходить у воді на глибині приблизно 1 м. За умовою конкурсу дівчата сідають хлопцям на плечі. Завдання учасниківскинути «амазонку» з «морського коника» у воду.

Конкурси на березі

А. «Зловити хвіст водяної змії». Усі учасники команди стають один за одним і кладуть руки на пояс один одному. Завдання першого учасникасхопити останнього з іншої команди. Виграє та команда, чия змія протримається якомога довше.

Б. «Стрибкі жабки». Учасники команд одягають мішки і стрибають у них до фінішу.

В. «Показуха». Команда задає учаснику з команди суперників слово, яке необхідно показати без слів. Команді суперників необхідно відгадати це слово. Слова бажано використовувати з водної тематики. Наприклад: піраньї, водні лижі, восьминіг, батискаф, черепашка і т. д.

Г. «Біг морських каракатиць». Кожній парі учасників звязуються відповідно ліва та права нога. Виграє та пара, яка першою дострибає до фінішу.

Д. «Витягування Золотої рибки». Команди перетягують канат.

Е. «Зажерливі акули». В конкурсі беруть участь по два учасники від команди. Їм пропонують зїсти варення з миски, але без використання для цього рук.

Ж. Пісенний конкурс. Кожній команді пропонується заспівати пісні про море, озеро чи річку. Виграє та команда, яка заспіває більше пісень.

Підбиття підсумків

Після завершення свята, після підрахунку перемог та поразок для кожної команди, команді-переможниці вручається святковий торт.

Додаток Г

Екологічна гра «Всихання малих річок, струмків»

Місце проведення: клас, на природі.

Матеріали: 15 віял блакитного кольору, виготовлених з пакувальних пакетів, запис з ніжною музикою.

Завдання. Відгадайте, яку екологічну проблему порушують перед вами діти.

Гра. Діти з віялами блакитного кольору шикуються в одну шеренгу, імітуючи головне русло річки. Від четвертого та сьомого учнів, які стоять у головному руслі річки, відходять «струмочки» — по два учні. Звучить музика, і всі діти почали інтенсивно махати віялами. Поступово інтенсивність махання віялами зменшується в дітей, що стоять в основному руслі річки та в двох бокових струмочках. В одному із струмочків діти перестають махати віялами, опускаються на коліна, ховають віяла на животі та прикривають їх тулубом, імітуючи всихання малих струмочків та джерел. У другому струмочку діти значно повільніше махають віялами, ніж в основному руслі, одна дитина опустилася на коліна та майже не махає віялом, сховавши наполовину його під себе, а друга дитина стоїть на напівзігнутих у колінах ногах та ледь-ледь махає віялами.

Підведення підсумків.

Екологічна гра «Хімічне забруднення водойм»

Місце проведення: клас, на природі.

Матеріали: 15 віял блакитного кольору, 5 віял жовтого та 5 віял червоного кольору, запис з ніжною музикою.

Завдання. Відгадайте, яку екологічну проблему порушують перед вами діти.

Гра. Діти з віялами блакитного кольору шикуються в одну шеренгу імітуючи головне русло річки. Від четвертого та сьомого учнів, які стоять у головному руслі річки, відходять «струмочки» — по два учні. Звучить музика, і всі діти почали інтенсивно махати віялами. У дітей, що знаходяться в струмочках, поступово зявляються у руках, крім віял блакитного кольору, ще віяла інших кольорів. Причому в одного струмочка один колір. Через деякий час у дітей, що знаходяться в головному руслі, також зявляються іншого кольору віяла. Так у 7, 5, 2-го учнівжовтий, а в 4, 3, 1-гочервоний колір віял.

Підведення підсумків.

Додаток Д

Сценарій для екологічного театру

Вистава «Украдене щастя»

Ведучий. Не обійшли стороною важкі часи і цього району карпатського регіону. Безробіття, злидні, невпевненість у завтрашньому дні. Частина людей емігрувала за кордон у пошуках кращого життя, а частина

Дія І

Події відбуваються на сільському майдані (на майдані «крутий» роботодавець, а навколо нього селяни, які пошепки розмовляють між собою з невеселими обличчями).

Роботодавець (до селян). Хлопці, чого ви сидите без діла, гайда збирайтеся та й підемо гроші заробляти. Он у сусідньому селі люди вже другий рік працюють і гроші не погані заробляють.

Хлопці. А що робити?

Роботодавець. Як що? Звісно, ліс рубати! Чекаю на вас завтра о шостій годині ранку на цьому місці.

Дія ІІ

Ведучий. У хаті чепуриться дочка господаря, Марічка, та тихенько співає. На лаві сидить батько Марічки, коло печі порається мати. Чоловік Марічки, Юзько, збирає мішок з їдою та інструментом, готується на роботу.

Батько. Юзько, Марічко, схаменіться. Що ви робите?! Не накликайте Божий гнів! Які не були важкі часи, війна, голод, але ми терпіли, а такого не робили!

Марічка. Чого ви, тату. То було колись, а це зараз. Я терпіти ці злидні не хочу, та й навіщо бідувати, якщо є шанс заробити.

Мати. Марічко, а може, варто прислухатися до слів батька, щоб не накликати на себе якої біди, чи ще гіршеБожої немилості.

Марічка. Мовчіть, мамо, людям видніше, що робити, а нам гроші не завадять.

Юзько. Так. Припинили ці розмови. Я вирішив іти на роботу! Так воно і буде! Нічого плакатись. ХХІ століття на дворі, жити потрібно гарно, красиво, на широку ногу, дати освіту дітям, а вона ж платна.

Дія ІІІ

Звучить тривожна музика і під цей супровід робітники «рубають» ліс.

Роботодавець. Хлопці! Підійдіть сюди! Як і місяць тому, ви гарно попрацювали, ось ваші гроші, та приходьте завтра ще. Подивіться, скільки тут цього лісу, здається, що ми його ніколи не вирубаємо!

Ведучий. Так минула зима. Родина Марічки стала заможною. І в хаті достаток, холодильник повний харчами, та й на чорний день валюта відкладена, але

Дія ІV

Події відбуваються в оселі Марічки.

Ведучий. На столі апельсини, банани, мандарини. На лаві зажурений батько. За столом сидить Марічка та підраховує зароблені Юзьком гроші.

Марічка. Нарешті, мамо, ми вирвались із бідноти.

Мати (зажурено дивлячись у вікно). Ой Марічко, вода знову піднялася на декілька метрів, затопила сусідів, що внизу, біля городу; зруйнувала місток на шляху, що веде до райцентру та лікарні.

Марічка. То й що з того, всяке може бути, але, слава Богу, наша хата на пагорбі, нас це не стосується, та й всі здорові: до лікарні не потрібно, а харчів вистачить, поки відремонтують дорогу з містком.

Мати (продовжує зажурено, ніби не чуючи Марічки). У селі паніка, люди залишають свої домівки, залишаються без нічого, наодинці із собою. ПлачутьТак зле мені, Марічко. На душі ніби камінь.

Марічка. Мамо моя люба, що ж це таке?! Яка ти в мене весела була, а як пісні любила! І це в той час, коли ми бідували, а що з тобою сталося?

Мати. Не знаюПодивись, Марічко, он там на пагорбі два деревця, такі подібні до людей. Стоять поруч, чекають долі та щастя свого, як люди

Додаток Е

Ігри для розвитку сенсорних систем

1. «Сліпий сторож» (розвиток слуху). На пеньок кладемо декілька невеликих предметів. Одному з гравців — «сторожу» — завязуємо очі і ставимо його на відстані двох шагів від пенька. Інші гравці повинні непомітно взяти будь-який предмет з пенька. Того, хто при цьому видасть себе шумом, «сторож» виводить із гри.

2. «Чого тут не повинно бути» (розвиток спостережливості). На певній частині місцевості до дерев або кущів прикріплюють щось таке, чого там не повинно бути. Наприклад до акації прикріплена гілка ялини, до ялини шишка сосни і т. д. Перемагає той, хто помітить усі неправильні пари рослин.

3. «Хто найкраще бачить» (розвиток органа зору). На відстані, на якій ще можна розрізнити прості рухи, один із гравців через певні проміжки часу виконує певні рухи: чистить зуби, піднімає руки і т. д. Інші гравці повинні записати кожний його рух. Виграє той, чиї записи будуть найбільш точними.

4. «Найспритніший» (розвиток орієнтації в просторі, швидкості, спритності). На узліссі рідкого лісу без будь-якого порядку прикріпити на деревах, що знаходяться одне від одного на різних відстанях, номера від 1 до 10. Кожний учасник повинен якомога швидше оббігти всі дерева від першого до десятого і доторкнутися кожного з них рукою.

5. «Знайомий запах» (розвиток нюху). В полотняні мішечки помістити окремо частини рослин, які мають специфічні, характерні лише для них запахи. Наприклад: потерта хвоя ялинки, цибуля, часник, кора черемхи, мята, кора смородини, ягоди суниці та полуниці і т. д. Виграє той, хто швидше і правильно вгадає рослину, що знаходиться в мішечку.

Додаток Ж

Сюжетно-рольові ігри

1. «Сварка». Дівчина і хлопець сидять на одному кріслі. Їх пози повинні продемонструвати, що між ними серйозна сварка. Потім хлопець і дівчина повинні повільно і без слів помиритися.

2. «Як привернути увагу». На «кріслах», розташованих на відстані 2–3 м одне від одного, сидять дівчина та хлопець. Хтось із них повинен дивитись тільки вперед, а інший, не встаючи зі «стільця», всіма можливими невербальними засобами зробити так, щоб інший обовязково і ніби довільно подивився на нього.

3. «Наш двір». Дві-три дівчини грають «грозу сусідських дворів». Але саме через їх рідний двір до сусіднього магазину йде якийсь незнайомий симпатичний хлопець. Хіба він не знає, що це не його територія? Як дівчата скажуть про це хлопцеві?

4. «Трикутник». Ця класична ситуація. Суть її: хлопець бачить «свою» дівчину, тобто ту, до якої він небайдужий і яка, здавалось би, приймає його залицяння, з іншим (все те саме можна сказати про дівчину: вона бачить його з іншою). Він бачить її в кафе за столиком, на дискотеці, в музеї, в курилці. Як поведе себе хлопець? Ось це йому і потрібно зіграти. Двом іншим у цій ситуації рекомендується робити те, що вони вважають за доцільне відповідно до того, як себе поведуть потерпілі.

Dounload PDF

Відгуки читачів