Готуємось до канікул!

 

Організація туристсько-краєзнавчих подорожей з учнівською молоддю

С. О. Китиченко, ЗОШ 100 ім. А. Макаренка, керівник гуртка ЦДЮТ 3, м. Харків;                 В. В. Портретна, Межівська ЗОШ 2, Дніпропетровська обл.

На фоні екзотичних куточків планети рідна природа, що нас оточує, багато кому здається нецікавою. Але ж нам так мало відомо про неї! Щоб любити свою Батьківщину, треба її знати, вивчати, починаючи зі школи, свого міста, області, регіону.


 

Існує багато способів вивчення природи рідного краю, проте якщо ви хочете пізнати рідну землю по-справжньому, близько і глибоко,— вирушайте в туристську подорож.

 

Якщо ви вирішили організувати туристсько-краєзнавчу роботу в школірозпочинайте з простих подорожей у формі екскурсій та одноденних походів. Вони дають можливість туристичному керівнику виявити загальний рівень фізичної підготовки школярів, дізнатись більше про індивідуальні особливості вихованців, відчути психологічний мікроклімат у новому колективі. Доцільно залучити до цієї діяльності учнів, які отримали туристський досвід у позашкільних закладах освіти. Вони стануть надійними помічниками у цій цікавій справі.

 

Учнів, які отримали досвід участі в одноденних походах, можна залучати до більш складних 2–3-денних походів та експедицій. А за умови достатньої фізичної підготовки та високого рівня оволодіння основними туристськими навичкамидо багатоденних некатегорійних походів.

 

Певною мірою можна стверджувати, що похід є універсальною формою виховної туристсько-краєзнавчої роботи з учнівською молоддю, бо може передбачати елементи навчальної екскурсії та наукових досліджень.

 

Туристські походи виховують у школярів такі цінні якості, як почуття дружби і колективізму, привчають до взаємної допомоги і підтримки. Походи розширюють світогляд, закріплюють і поглиблюють знання, здобуті в школі, дають можливість ознайомити дітей з історією Батьківщини, її природними скарбами, народними звичаями, традиціями, залучають їх до проведення різноманітних досліджень та спостережень.

 

Виявляти рівень підготовки юних туристів до складних походів краще в умовах різноманітних туристичних змагань. Такі змагання в нашій області проводяться, як правило, у формі зльотів. Їх організаторами виступають Обласна станція юних туристів, міські та районні центри дитячої та юнацької творчості.

 

Зльоти сприяють усебічному фізичному розвитку й оздоровленню. Участь у них загартовує школярів, вони стають сильними, спритними, витривалими. Спільна колективна праця, подолання перешкод розвивають у школярів дисциплінованість, кмітливість, ініціативність, уміння орієнтуватися в складних умовах.

 

Основна мета та завдання походів

 

Основна мета походів юних туристів-краєзнавців полягає у вивченні, дослідженні рідного краю, формуванні високих моральних якостей громадянина України, вихованні в школярів дбайливого ставлення до рідної природи. Завдання походів можуть бути навчальними, пізнавальними, краєзнавчими, спортивними та оздоровчими. У походах можна виконувати завдання, отримані від наукових установ, музеїв тощо. Під час подорожі можливе знайомство з архітектурними памятками, стародавніми фортецями, курганами, обелісками, дослідження життя тваринного та рослинного світу. Відповідно до завдань походу можливий збір колекцій мінералів, комах, гербаріїв, складання плану місцевості тощо. Похід може мати і спортивну мету: виконання певного спортивного розряду, сходження до вершин, складання докладного опису району мандрівки, топозйомки. Головневизначити мету свого походу.

 

Вимоги до керівників та учасників походів

 

Походи можуть здійснюватися взимку (лижні), улітку і в міжсезоння (пішохідні, водні, велосипедні та комбіновані).

 

У багатоденних походах необхідно вміти орієнтуватися на місцевості, обирати шлях руху за визначеним маршрутом, організовувати ночівлю, а для цього необхідно вміти вибрати зручне, безпечне місце, встановлювати намети так, щоб було сухо навіть у дощову погоду, влаштовувати захист від вітру, добувати чисту воду, дрова, у будь-яку погоду розкладати та підтримувати багаття й користуватися ним для приготування їжі, просушування одягу та взуття. Учасники таких походів повинні володіти технікою пересування в тому або іншому виді туризму, вміти долати природні перешкоди, надавати за потреби долікарняну допомогу потерпілому.

 

Залежно від складності та кількості перешкод на маршруті спортивні туристські походи поділяються за категорією та ступенями складності (див. додаток 1).

 

У туризмі, як і в будь-якій іншій діяльності, існує нормативно-правова база, яку потрібно виконувати. Це «Правила проведення туристських подорожей з учнівською і студентською молоддю України», затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 24.03.2006 р. 237 (даліПравила), опубліковані в збірнику наказів Міністерства освіти і науки України 1 за січень 2007.

 

Правила визначають, який досвід повинен мати керівник і учасники планового (заявленого) походу для забезпечення їх безпеки, а в ціломуй успіху запланованих подорожей (див. додаток 2).

 

Досвід організації дитячо-юнацького туризму керівник може отримати в постійно діючій школі підготовки туристських кадрів. Такі школи організовано в регіональних центрах дитячого туризму більшості областей України. Наприклад, у Харківській області така школа діє при обласній станції юних туристів (даліоблСЮТур).

 

Окрім зазначеного правила встановлюють порядок випуску групи на маршрут, складання звіту про здійснений похід, форму зарахування походу.

 

Для проведення ступеневих та категорійних походів керівник туристської групи не пізніше ніж за 10 діб до початку походу обовязково повинен отримати позитивний висновок від туристської маршрутно-кваліфікаційної комісії навчальних закладів освіти (даліМКК освіти), яка має відповідні повноваження щодо можливості здійснення подорожі.

 

Під час розгляду маршрутних документів на походи МКК зобовязана перевірити:

·         розробку маршруту та графік руху групи за основним та запасними варіантами, наявність картографічного матеріалу;

·         знання керівником групи району походу, умов пересування та природних перешкод на маршруті;

·         відповідність туристського досвіду керівника та учасників походу за запланованим маршрутом;

·         правильність підбору спорядження, медика­ментів;

·         намічені заходи щодо безпечного проведення походу;

·         правильність вибору контрольних пунктів і термінів проведення походу.

 

Для місцевих походів, а також екскурсій тривалістю до трьох днів включно отримання позитивного висновку МКК освіти не потрібне, рішення щодо їх проведення адміністрація навчального закладу приймає самостійно.

 

Перелік маршрутних документів на проведення 2–3-денного походу

 

1. Маршрутний лист, затверджений печаткою директора навчального закладу.

2. Список групи, затверджений печаткою та підписом директора навчального закладу.

3. Дозвіл лікаря.

4. Наказ по навчальному закладу на здійснення походу.

5. Документи керівників групи.

 

Перелік маршрутних документів на проведення ступеневих походів

 

1. Маршрутний лист, затверджений печаткою директора навчального закладу, штампом МКК.

2. Список групи, затверджений печаткою та підписом директора навчального закладу.

3. Дозвіл лікаря.

4. Наказ по навчальному закладу на здійснення походу.

5. Документи керівників групи.

6. Картографічний матеріал району походу.

7. Документи на страхування учасників походу.

 

Маршрутні документи, необхідні в поході

 

Основним документом на проведення ступеневих походів є маршрутний лист установленого зразка. Такий бланк видає МКК освіти облСЮТуру.

 

Маршрутний лист керівник групи заповнює у двох примірниках, підписує директор (або його заступник) загальноосвітнього навчального закладу, ліцею, позашкільного навчального закладу та ін., що проводять цей похід. Документи затверджуються печаткою навчального закладу.

 

У разі прийняття позитивного рішення про проведення туристської подорожі адміністрація навчального закладу або інша освітня установа видає наказ про проведення туристської подорожі, укладає угоду на страхування учасників подорожі від нещасного випадку зі страховими компаніями, що мають право на здійснення такого виду діяльності.

 

Під час подорожі на маршрутних документах необхідно зробити відмітку про перебування групи в тому чи іншому пункті, перш за всеу пункті початку та завершення маршруту, а за можливостіі в проміжних пунктах. Відмітки можна зробити в навчальних закладах, установах культури, органах місцевого самоврядування, касах залізничних та автовокзалівбудь-де, де є штамп чи печатка, на якій указано назву населеного пункту відповідно до маршрутної документації.

 

Порядок підготовки 2–3-денного походу

 

1. Комплектація групи.

2. Отримання дозволу лікаря на кожного з учасників походу.

3. Затвердження списку учасників походу директором навчального закладу.

4. Оформлення наказу по навчальному закладу (не менше ніж за пять днів до походу).

5. Проведення інструктажу щодо попередження всіх видів дитячого травматизму з відповідним записом у журналі цільових інструктажів (за два дні до походу).

 

Порядок підготовки ступеневого походу

 

1. Комплектація групи.

2. Отримання дозволу лікаря на кожного з учасників походу.

3. Затвердження списку учасників походу директором навчального закладу.

4. Заповнення маршрутних документів (маршрутний лист) у двох примірниках.

5. Затвердження маршрутних документів у директора навчального закладу (один примірник).

6. Надання документів до МКК освіти не пізніше ніж за десять днів до походу (один примірник з печаткою навчального закладу залишається в МКК освіти).

7. Затвердження маршрутних документів (після позитивного рішення МКК освіти).

8. Оформлення наказу по навчальному закладу (не пізніше ніж за пять днів до походу).

9. Проведення батьківських зборів з батьками учасників походу.

10.Проведення інструктажу щодо попередження всіх видів дитячого травматизму з відповідним записом у журналі цільових інструктажів (за два дні до походу).

11.Укладання угоди зі страховими компаніями на страхування учасників походу.

 

Склад та підбір групи

 

Правильний підбір групиодна з основних умов удалого й безаварійного походу. Бажано, щоб члени групи мали приблизно однакові вік, фізичну підготовку, знання і туристські навички, а також психологічну сумісність. Проте в Харківській школі 100 ім. А. С. Макаренка практикуються подорожі з різновіковими групами. Діяльність таких груп організовано на засадах педагогічних ідей Антона Семеновича в туристсько-краєзнавчій діяльності. Тому, готуючись до походу, учасники мають чітко розподілені між собою обовязки:

·         командир та стажер (учні 10–11 класів, які мають відповідний досвід), фактично виконують функції керівника і заступника керівника туристської групи;

·         вихованці туристсько-краєзнавчого гуртка (8–9 класи), що в перспективі мають стати стажерами, виконують функції помічників керівника;

·         для менш досвідчених учасників можна рекомендувати такий розподіл обовязків:

відповідальний за спорядження;

відповідальний за харчування (завгосп);

скарбник;

санінструктор;

фотограф;

відповідальний за вогнище;

відповідальний за ремонт спорядження;

відповідальний за ведення щоденника (літописець);

·         активну функцію помічників-консультантів виконують випускники школи, які мають туристський досвід;

·         учитель уключається в роботу групи лише в складних ситуаціях.

 

За кількістю учасників група не повинна бути надто великою, бо це обумовлює ряд проблем. Для численної групи важко підібрати зручне місце стоянки, складно готувати їжу. Під час руху велику групу практично неможливо тримати в полі зору. Проте найскладнішою проблемою є посадка в транспорт, якщо в ньому виникає негайна потреба.

 

Нечисленна група нездатна своїми силами забезпечити заходи безпеки. За умови аварії чи нещасного випадку хоча б з одним із учасників вона не гарантує допомоги постраждалому. Оптимальною автор уважає групу з 11–12 осіб.

 

Розробка маршруту

 

Вибір району і маршруту походусправа творча, вона повязана з метою походу, з його завданнями (навчальними, спортивними, пізнавальними, краєзнавчими, оздоровчими), з фінансовими можливостями, з рівнем підготовленості учасників походу.

 

Розробка маршрутуце визначення пунктів, через які проходитимуть учасники походу, місця для привалів, ночівель, а також основні екскурсійні обєкти.

 

Маршрути можуть бути лінійними, кільцевими та радіальними. Можливе також поєднання кільцевих і лінійних маршрутів із радіальними (так звані лінійно-радіальні або кільцево-радіальні). За кільцевого маршруту початок і кінець знаходяться в тому самому місці, за лінійногоу різних. Радіальні виходи прокладають, як правило, осторонь основного маршруту для огляду цікавих туристсько-екскурсійних обєктів, але вони не повинні перевищувати 25 % загальної довжини маршруту. При цьому частину спорядження можна залишити на збереження в основному пункті. Для цього доцільно або організувати табір, залишивши в ньому чергових (якщо вихід нетривалий), або домовитись у місцевому навчальному закладі або іншій установі про тимчасове зберігання речей.

 

Щоб визначити маршрут, його довжину в кілометрах та дати характеристику шляху, треба мати відповідний картографічний матеріал, літературу, звіти груп, що пройшли цим маршрутом. Ця інформація допоможе заздалегідь дізнатися про фізико-географічні та економічні особливості району, його археологічні, геологічні, історичні обєкти, можливі місця поновлення продуктів харчування на маршруті. Таку інформацію може надати МКК освіти в регіональних центрах дитячого та юнацького туризму.

 

Розрахунок денних переходів у кілометражі та часі, або графік походу, буде залежати від засобів пересування (пішки, на човнах, лижах або велосипедах), характеристики ділянок денних переходів (характер поверхні і наявність ділянок, що вимагають конкретних технічних рішеньпереправи, ділянки складного орієнтування та ін.), складу групи, плану роботи на певний день.

 

Середня швидкість пішого руху учнів — 3–4 км/год. Не слід планувати денні переходи більш ніж 15–18 км. В окремих випадках, за умови достатньої тренованості учасників, ці нормативи можуть бути трохи збільшені. Рекомендована середня відстань денного переходу для школярів 11–12 років — 10–12 км; 13–14 років — 12–15 км; 15–16 років — 16–18 км.

 

У перші дні планується малий кілометраж переходів, тому що органи дитини, як усе біологічне в природі, пристосовуються, звикають до системи нових для неї циклічних ритмів. Поступово кілометраж переходів збільшується.

 

У дітей шкільного, юнацького віку психологічний перелом настає на 3–4-й день подорожі. Після його подолання людина легше пристосовується до режиму подорожі. Враховуючи це, досвідчені корівники на 4-й день подорожі планують день відпочинку. У цей день учасники походу активно відпочивають, відвідують екскурсійні обєкти, закуповують продукти харчування (якщо це необхідно), ремонтують особисте і групове спорядження тощо.

 

Спорядження

 

Спорядження для пішохідного й гірського туризму повинне бути міцним, зручним, легким, забезпечувати безпеку й збереження здоровя. Підбирати його треба відповідно до технічних труднощів маршруту, клімату району подорожі й тривалістю походу.

 

Варто памятати, що вага рюкзака повинна відповідати віковим вимогам учасників походу. Максимальна маса рюкзака для пішохідних туристів, які не мають відхилень у стані здоровя, становить: для юнаків — 20–25 %, для дівчат — 10–15 % від маси тіла.

 

Спорядження ділиться на групове (речі, необхідні для всієї групи) і особисте, необхідне для кожного учасника походу (див. додатки 3, 4, 5).

 

У пішохідних походах єдиним засобом транспортування спорядження є рюкзак.

 

Більшість досвідчених туристів використовують легкі рюкзаки з міцної тканини, з досить широкими (8–10 см) лямками. Важливо, щоб рюкзак мав: кілька кишень із боків, посередині, унизу; верхній широкий клапан, виконаний у формі кишені; вшите дно.

 

Тоді основне навантаження розподілиться на мязи спини й попереку. Рюкзак варто складати таким чином, щоб із нього можна було взяти необхідне, не порушуючи всього вмісту.

 

Харчування в поході

 

Найважливішою умовою успішного проведення туристського походу є правильна організація харчування в ньому.

 

Раціональне харчування повинно основуватись на калорійності основних продуктів харчування з урахуванням співвідношення білків, жирів, вуглеводів та мінеральних солей.

 

Білкову частину раціону в поході зазвичай складають консервовані мясопродукти, копчені ковбаси, корейка; слід також використовувати сири, рибні консерви, згущене та сухе молоко. Обовязковим продуктом у поході, як і в звичайних умовах, є хліб або його повноцінні замінникисухарі, баранки, печиво, галети. Серед круп перевагу зазвичай надають рисові, пшону, гречці. Для приготування гарячої їжі зручно використовувати продукти швидкого приготування: супи, вермішель, картопляне пюре.

 

Розпорядок дня повинен ураховувати триразове гаряче харчування. Харчуватись усухомятку не можна: це призводить до порушень травлення, захворювань шлунка і врешті знижує працездатність, окрім того, продукти в поході легко забруднюються, що збільшує небезпеку кишкових інфекцій.

 

У разі триразового гарячого харчування, особливо о жаркій порі, рекомендується влаштувати великий привал і приготувати повноцінний обід. Тоді на нього можна витратити 40 % денного раціону, на сніданок — 35 % і на вечерю — 25 %. Не слід також забувати і про естетичне оформлення приготовлених страв.

 

Під час багатоденних походів, особливо пішохідних та в спекотні дні, необхідно дотримуватись режиму вживання рідини. Вранці, увечері та на обідньому привалі в основному вживають гарячий чай, як правило, без обмежень. Але безсистемне вживання рідини під час руху не лише не принесе користі, а, навпаки, втомлює організм, ускладнює роботу серця, а в результаті збільшення виділення поту призводить до втрати великої кількості мінеральних солей. Для утримання води в організмі та компенсування втрачених мінеральних речовин перед початком руху під час сніданку рекомендується зїсти шматочок хліба, добре присипаний сіллю, а під час руху менше пити води, замість чого просто полоскати ротову порожнину.

 

З точки зору попередження шлункових захворювань та забезпечення безпеки походу необхідно підкреслити, що абсолютно неприпустиме вживання сирої води із випадкових джерел: річок, струмків, озер, ставків, боліт.

 

Кошторис походу

 

Кошторис витрат у поході або подорожі складають керівник групи, скарбник, відповідальні за харчування і спорядження та актив туристів. Кошторис складається з таких частин:

1. Транспортні витрати.

2. Витрати на харчування.

3. Придбання і прокат спорядження та обладнання.

4. Витрати на екскурсії.

5. Витрати на ночівлю.

6. Витрати на медичну аптечку та страхування.

7. Витрати на ремонтний набір.

8. Витрати на оформлення звіту.

9. Непередбачені витрати.

 

Необхідно памятати, що кошторис необхідно складати старанно, зважаючи на всі можливі витрати.

 

Підведення підсумків походу

 

Аналіз походу проводять одразу після закінчення подорожі. У підведенні підсумків беруть участь усі члени туристської групи. Обговорюють пройдений маршрут, оцінюють зміст походу, ступінь складності, установлюють причини відхилення від плану (якщо вони мали місце), помилки, яких припустилася група або окремі туристи. Учасники висловлюють думки про доцільність тих чи інших заходів, проведених на маршруті, побажання щодо можливих форм роботи, які змогли б зробити наступний похід змістовнішим і цікавішим. Підводячи підсумки, керівник відзначає позитивні або негативні моменти в діях учасниківяк під час підготовки походу, так і під час його проведення. У свою чергу група висловлює свої зауваження щодо дій керівника та його заступників. Це допомагає виявити недоліки, намітити шляхи їхньої ліквідації в майбутньому.

 

Після закінчення походу керівник спільно з учасниками випускають фотогазету про подорож, а також в обумовлені строки оформляють звіт про подорож і надають його до навчального закладу або до іншої установи освіти, яка проводила подорож. Звіт про похід або експедицію з активним способом пересування надається також до відповідної МКК освіти, що дала дозвіл на проведення подорожі.

 

Зміст та план побудови звіту можуть бути різними; це визначається характером пройденого маршруту, кількістю часу на його опрацювання та іншими причинами. Проте в будь-якому випадку він повинен містити «Вступ» (формулюються цілі та задачі подорожі, зазначається район її проведення, строки виконання та список тих, хто брав участь у подорожі й підготовці звіту), відомості про фізико-географічні та економічні умови, геологічну будову району, більш детальне висвітлення тих питань, які ставились серед основних задач подорожі, та «Висновок», у якому підводяться підсумки виконаної роботи, фіксуються отримані результати, надаються рекомендації.

 

Завершенням подорожі також може і повинно бути оформлення колекцій мінералів та гірських порід, комах, гербаріїв, складання плану місцевості тощо. Текст звіту повинен бути ілюстрованим малюнками та фотографіями. Добре, якщо матеріал, здобутий у подорожі, буде предметом спеціального наукового дослідженнянаукових робіт учнів, які будуть брати участь у конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт учнівчленів Малої академії наук України,— нарешті для участі в різного роду конкурсах, зльотах, олімпіадах. Такі заходи, до речі, регулярно проводяться обласними станціями юних туристів та краєзнавців, районними і міськими центрами дитячої та юнацької творчості.

 

Після розгляду та затвердження звіту в МКК освіти керівник подорожі оформляє довідки про здійснення походу та спортивні розряди кожному учаснику по­дорожі.

 

Література

 

1. Ганопольський В. Й. Уроки туризму. Посібник для вчителів.— Мінськ: НМ Центр, 1998.— 216 с.

2. Зубалій М. Д., Петровський В. С. Пішохідний і лижний туризм.— К.: Здоровя, 1984.— 128 с., іл.

3. Курилова В. И. Туризм: Учебное пособие для студентов пед. институтов.— М.: Просвещение, 1988.— 224 с.

4. Рябов Є. Г. Туризм у школі.— М.: Фізкультура і спорт, 1983.

5. Соловьев В. О. и др. Геологические и геоэкологические маршруты по Украине: Справочно-методическое пособие.— Х.: Курсор, 2006.— 86 с.

6. Штюрмер Ю. А. Краткий справочник туриста; 3-е изд., с изменениями и дополнениями.— М.: Профиздат, 1985.— 272 с.

Додаток 1

 

Основні нормативи спортивних туристських походів

Вид туризму
та характеристика походів

Некатегорійні походи

(ступінь складності — ст. с.)

Категорійні походи

(категорія складності — к. с.)

1–3-денні

1 ст. с.

2 ст. с.

3 ст. с.

І к. с.

ІІ к. с.

ІІІ к. с.

Тривалість походів у днях (не менше для ступеневих та категорійних походів)

 

1–3

 

3

 

4

 

6

 

6

 

8

 

10

Протяжність походів у кілометрах (не менше для ступеневих та категорійних походів): пішохідних

 

До 30

 

30

 

50

 

75

 

130

 

160

 

190

лижних

До 30

30

50

75

130

150

170

гірських

60

100

120

140

водних (на гребних суднах та плотах)

До 25

25

40

60

150

160

170

велосипедних

До 50

50

80

120

250

450

650

 

Додаток 2

Основні вимоги щодо віку та кількісного складу учасників та керівників туристських спортивних походів

Ступінь складності (ст. с.), категорія складності (к. с.) походів

Мінімальний вік керівників та учасників походу за видами туризму

Мінімальний та максимальний кількісний склад (без керівника та заступників керівника)

керівники

Види походів

пішохідний, пішохідний у горах

лижний

гірський

Водний

 

велосипедний

байдарки

надувні човни

1 ст. с.

18

6–25

10

-

11

14

14

6–25

2 ст. с.

18

6–20

11

-

12

14

14

6–20

3 ст. с

18

6–20

12

13

13

14

14

6–20

І к. с.

19

6–15

14

14

14

14

14

6–15

ІІ к. с.

20

6–12

15

15

15

15

15

6–12

ІІІ к. с.

21

6–12

16

16

16

16

16

6–12

 

Додаток 3

Орієнтовний перелік групового спорядження для туристської групи, яка вирушає в туристську подорож

 1.      Намети тентовані.

 2.      Гідробарєр під намети (поліетиленова плівка).

 3.      Медична аптечка.

 4.      Комплект чавунців місткістю 3, 5, 8 л у чохлі.

 5.      Велика розливна ложка.

 6.      Губки капронова та металева для миття посуду.

 7.      Металеві рогульки, стальний тросик, гачки для підвішування чавунців над вогнищем.

 8.      Брезентові рукавиці.

 9.      Сокира в чохлі.

10.Пилка цепна (туристська) у футлярі.

11.Сірники у водонепроникній упаковці.

12.Сухий спирт.

13.Ніж консервний.

14.Скатерка обідня (поліетиленова).

15.Дощечка нарізка (невелика).

16.Терка для овочів.

17.Картографічний матеріал.

18.Компас.

19.Ліхтар великий з комплектом батарейок.

20.Запасні батарейки та лампочка до ліхтаря.

21.Ремкомплект.

22.Туристський примус, паливо до нього (якщо в районі подорожі дефіцит дров).

Додаток 4

Ремкомплект

 1.      Ніж-трансформер (плоскогубці, набір викруток, пилка, терпуг).

 2.      Шило, гачок для прошивання взуття, капронова нитка.

 3.      Ножиці.

 4.      Швацький набір (нитки, голки, наперсток).

 5.      Шматочки тканини, шкіри.

 6.      Міцна тасьма.

 7.      Водостійкий клей.

 8.      Шпагат.

 9.      Мідний дріт.

10.Ізоляційна стрічка.

11.Брусочок наждачного каменю.

Додаток 5

Орієнтовний перелік особистого спорядження туриста

 1.      Предмети особистої гігієни: туалетне мило, рушник, зубна паста, щітка, вологі серветки, туалетний папір.

 2.      Предмети гардероба:

·   куртка (за сезоном);

·   головний убір (за сезоном);

·   теплий светр із високим коміром;

·   спортивний костюм;

·   термобілизна (нижня, верхня за сезоном);

·   тонка сорочка з довгим рукавом (улітку);

·   футболка або майка (кілька);

·   брюки х/б або джинси;

·   нижня білизна;

·   кілька пар шкарпеток (краще з натуральних матеріалів);

 3.      Взуття:

·     добре розношені туристські черевики;

·     кросівки або кеди (1 пара).

 4.      Плащ поліетиленовий (щільний).

 5.      Ліхтарик.

 7.      Посуд (металевий):

·     кружка;

·     миска;

·     ложка (нерж. сталь);

·     ніж;

·     пластикова фляга для води (2–3 л).

 8.      Спальний мішок.

 9.      Туристський килимок (пінополіуритановий).

10.Сірники.

11.Індивідуальний медичний пакет.

12.Рюкзак.

Додаток 6

Зразок

Харківська загальноосвітня школа ІІІІ ст. 100 ім. А. С. Макаренка

Наказ

         14. 10. 2008 р.        _________

Про організацію туристсько-краєзнавчої подорожі (пішохідний похід III ступеня складності) до Кримського півострова за маршрутом Феодосія — Отважне — Старий Крим — Щебетівка — Курортне — Виноградне — Феодосія

Відповідно до наказу Міністерства освіти України від 24.03.2006 р. 237 «Про внесення змін до Правил проведення туристичних подорожей з учнівською та студентською молоддю України», листа Головного управління освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації від 02.10 2002 р. 2883 «Про порядок організації поїздок комплексних навчально-тематичних екскурсій», наказу управління освіти Харківської міської ради від 30.05.2007 812 «Щодо порядку організації екскурсій учнів та вихованців закладів освіти міста Харкова», наказу управління освіти Київської районної ради від 24.09.2007 419 «Про порядок організації екскурсій учнів загальноосвітніх закладів» згідно з планом роботи школи з метою геолого-географічного обстеження гірських масивів Ечкідаг, Карадаг, відвідування памяток історії та архітектури міст Феодосія та Старий Крим, розвитку пізнавальних інтересів учнів, популяризації туризму та краєзнавства серед учнівської молоді, згуртованості шкільного колективу учнів

НАКАЗУЮ:

1. Організувати туристсько-краєзнавчу подорож за маршрутом ХарківФеодосіяОтважнеСтарий КримЩебетівкаКурортнеВинограднеФеодосіяХарків для семи учнів 8–9 класів з 24.10.2008 р. по 02.11.2008 р. (10 днів).

2. Відповідальним за життя і здоровя дітей призначити керівника групи, учителя географії Китиченка Сергія Олександровича.

3. Керівнику групи, учителю географії Китиченку С. О. до 22.10.2008 р.:

3.1. Повідомити про заплановану подорож управління освіти Київської районної в місті Харкові ради.

3.2. Провести батьківські збори.

3.3. Провести інструктаж учнів з усіх видів дитячого травматизму й оформити відповідну документацію.

3.4. Отримати дозвіл шкільного лікаря.

3.5. Підготувати список дітей, що вирушають у подорож (див. додаток 1).

4. Полєхіній О. М., заступнику директора з навчально-виховної роботи, відповідальній за організацію роботи з безпеки життєдіяльності у школі, напередодні подорожі провести з учителем географії Китиченко С. О. цільовий інструктаж.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

         Директор школи ____________________ Дригайло С. М.

З наказом ознайомлені:

         Полєхіна О. М. ______________________

         Китиченко С. О. _____________________

Список учнів Харківської загальноосвітньої школи ІІП ступенів 100 ім. A.C. Макаренка Харківської міської ради Харківської області учасників туристсько-краєзнавчої подорожі (пішохідний похід III ступеня складності) до Кримського півострова за маршрутом ХарківФеодосіяОтважнеСтарий КримЩебетівкаКурортнеВинограднеФеодосіяХарків

№ п/п

Прізвище, ім’я, по батькові

Клас

 

 

 

 

 

 

 

Директор школи ___________________________ Дригайло С. М.

 

Dounload PDF

Відгуки читачів